Ухвала

від 14.03.2012 по справі 2а-11805/10/5/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11805/10/5/0170

14.03.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, ТОВ "Парк-отель "Марат"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 02.02.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-11805/10/5/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 30.08.11 у справі № 2а-11805/10/5/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-отель "Марат" (вул. Алункінське шосе, буд. 60, корпус 5, смт. Гаспра, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98662)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, буд. 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.08.11 у справі № 2а-11805/10/5/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-отель "Марат" задоволені, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 02.02.2010 року № 0000222301/0, стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-отель "Марат" 3,40 грн. судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.08.11та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що позивачем неправомірно до бюджетного відшкодування заявлено суму податку на додану вартість, сплаченого відповідно до податкових накладних, складених ПП ОСОБА_3, оскільки за результатами проведеної зустрічної перевірки не підтверджено факт сплати контрагентом позивача податку на додану вартість до бюджету України на суму 13117,00 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 13.03.2006 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк - отель «Марат», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 065081 від 13.03.2006 року (а.с.9).

Позивачем 27.10.2006 року отримане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00517925 від 27.10.2006 року (а.с.10).

В порядку податкової звітності позивачем 20.11.2008 року до Державної податкової інспекції в м. Ялта подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, яку зареєстровано в податковому органу за № 99249 (а.с.33-34).

Згідно з додатком 3 до податкової декларації, сума бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року становить 93793,00 грн. (а.с.36).

Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим 26.01.2010 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Парк-отель «Марат»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків СПД ОСОБА_3 за період з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 96/23-11/34121601 від 27.01.2010 року (а.с.12-16), в якому зазначено про порушення позивачем п. 1.8, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що спричинило завищення суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування в сумі 13117,00 грн.

Так перевіркою встановлено, що СПД ОСОБА_3 уклав угоду (контракт) з ТОВ «Парк-отель «Марат»за № 01.10/07 від 01.10.2007 року про поставку товару (овочі, фрукти).

На виконання умов угоди суб'єктом господарювання постановлено товари, на що виписано (оформлено) податкові накладні а загальну суму 65585,00 грн. без ПДВ, ПДВ -13117,00 грн., у тому числі: № 1 від 02.09.2008 року на суму 4775,60 грн. без ПДВ, ПДВ -955,12 грн.; № 3 від 03.09.2008 року на суму 3594,60 грн. без ПДВ, ПДВ -718,92 грн.; №4 від 05.09.2008 року на суму 4860,00 грн. без ПДВ., ПДВ -972,00 грн.; № 5 від 05.09.2008 року на суму 2523,50 грн. без ПДВ, ПДВ -504,70 грн.; № 11 від 09.09.2008 року на суму 4463,50 грн. без ПДВ, ПДВ -892,70 грн.; № 13 від 12.09.2008 року на суму 5470,80 грн. без ПДВ, ПДВ -1094,16 грн.; № 14 від 13.09.2008 року на суму 13480,10 грн. без ПДВ, ПДВ -2696,02 грн.; № 17 від 16.09.2008 року на суму 4460,10 грн. без ПДВ, ПДВ -892,02 грн.; № 19 від 19.09.2008 року на суму 1842,50 грн. без ПДВ, ПДВ -368,50 грн.; № 22 від 23.09.2008 року на суму 2276,60 грн. без ПДВ, ПДВ -455,32 грн.; № 24 від 26.09.2008 року на суму 14171,00 грн. без ПДВ, ПДВ -2834,20 грн.; № 27 від 29.09.2008 року на суму 3666,70 грн. без ПДВ, ПДВ -733,34 грн.

Розрахунки між СПД ОСОБА_3та ТОВ «Парк-отель «Марат»проводилася у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкових зобов'язань відповідно періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за вересень 2008 року. Але згідно бази даних співставлення обробки податкових зобов'язань «Контрагенти»сплати до бюджету грошовими коштами по вказаним деклараціям не відбулося.

Перевіркою встановлено, що СПД ОСОБА_3 є посередником, постачальником реалізованої продукції є ПП «Кримторг»(ЄДРПОУ 32271261).

Згідно відповіді на запит ДПІ в м. Сімферополі № 1233/7/23-4 від 05.02.2009 року посадовими особами ПП «Кримторг»господарські і правові відносини з СПД ОСОБА_3 засновуються на усній домовленості. ПП «Кримторг»відвантажило товар та виписало податкові накладні на суму 174659,78 грн., в тому числі ПДВ -29109,97 грн.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкових зобов'язань відповідно періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за вересень 2008 року. Але згідно бази даних співставлення обробки податкових зобов'язань «Контрагенти»сплати до бюджету грошовими коштами по вказаним деклараціям не відбулося.

Перевіркою встановлено, що ПП «Кримторг»є посередником, постачальником реалізованої продукції є ТОВ «Кримспецпоставка»(ЄДРПОУ 34415855).

Згідно відповіді на запит ДПІ в м. Сімферополі № 3615/7/23-4 від 25.03.2009 року посадовими особами ТОВ «Кримспецпоставка»господарські і правові відносини з ПП «Кримторг»засновуються на підставі договору купівлі-продажу № 15 від 10.03.2008 року.

ТОВ «Кримспецпоставка»виписано податкову накладну № 1457 від 01.09.2008 року на загальну суму 196001,68 грн., у тому числі ПДВ -32666,95 грн. на продукти харчування.

Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включена до податкових зобов'язань відповідно періоду, відображена у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідає даним податкової декларації з ПДВ відповідного періоду. Але згідно бази даних співставлення обробки податкових зобов'язань «Контрагенти»сплати до бюджету грошовими коштами по вказаній декларації не відбулося.

ТОВ «Кримспецпоставка»є посередником, постачальником реалізованої продукції є ПП «Пріватекспрес»»(ЄДРПОУ 34835842).

Згідно відповіді на запит ДПІ в м. Сімферополі № 6743/7/23-4 від 02.06.2009 року по ланцюгу до виробника: ПП «Пріватекспрес»-ТОВ «Кримспецпоставка»-ПП «Кримторг»-ТОВ «Парк-отель «Марат»встановлено, що керівником ПП «Пріватекспрес»є ОСОБА_4 з 16.01.2007 року. Відповідно до установчих документів юридична адреса підприємства: м. Сімферополь, проспект Перемоги,211-а. Згідно бази АІС РПП стан підприємства 8 -відсутність за місцезнаходженням. На запит ДПІ в м. Сімферополі № 13291/10/23-7 від 20.03.2009 року філія «Кліринговий дом»відповів про відсутність руху грошових коштів по рахунку ПП «Пріватекспрес». Керівник, бухгалтер та засновник -ОСОБА_4 виписаний до Російської Федерації 21.12.2006 року. Згідно бази даних ДПІ у м. Сімферополі по ПП «Пріватекспрес»декларації на прибуток за півріччя 2008 року та додатку К1 -основні засоби відсутні та довідки 1-ДФ за ІІІ квартал 2008 року на підприємстві чисельність працюючих складала 0 осіб.

На підставі зазначеного вище, ДПІ в м. Ялта АР Крим зроблено висновок про нікчемність правочину за ланцюгом постачання до виробника: ПП «Пріватекспрес»-ТОВ «Кримспецпоставка»-ПП «Кримторг»-СПД ОСОБА_3 -ТОВ «Парк-отель «Марат».

Крім того, відсутність сплати податку на додану вартість до бюджету за податковими накладними, виписаними СПД ОСОБА_3, за висновками податкового органу, позбавляє позивача права на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування за даними податковими накладними.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 96/23-11/34121601 від 27.01.2010 року, позивачем було подано на нього заперечення (а.с.17).

За результатами розгляду заперечення позивача податковим органом 30.01.2010 року прийнято рішення 1884/10/23-4, яким підтверджено висновки щодо порушення вимог податкового законодавства, зафіксовані в акті перевірки (а.с.19-20).

На підставі даних акту перевірку відповідачем 02.02.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 13117,00 грн. (а.с.18).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту -Закон № 168).

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Законом України «Про податок на додану вартість»передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі по тексту -Наказ № 165).

Відповідно до абз. 3 п. 2 Наказу № 165 під час виконання договорів про спільну (сумісну) діяльність податкова накладна виписується особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету. Податковий облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться такою особою у загальновстановленому порядку окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності.

Пунктом 18 Наказу № 165 передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168)

Згідно з п. 7.4.1 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Що стосується дати виникнення права на податковий кредит, то законодавцем передбачено альтернативний варіант: це або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), якщо при цьому використовуються кредитні дебетові картки чи комерційні чеки; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Однак, Законом України «Про податок на додану вартість»передбачені певні обмеження щодо формування податкового кредиту. Так, згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2008 року між приватним підприємцем ОСОБА_3 (постачальником) та ТОВ «Парк-отель «Марат»(покупцем) укладено договір поставки продукції (а.с.100-102).

Відповідно до п. 1.6 цього договору право власності на поставлену продукцію переходить до покупця в момент отримання продукції від постачальника за накладною (товарно-транспортною накладною). Оплата здійснюється в розмірі повної вартості продукції шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника (п.6.1 Договору).

Фактичне відвантаження товару за договором від 10.08.2008 року згідно з видатковими накладними № 93 від 02.09.2008 року, № 95 від 03.09.2008 року, № 96 від 05.09.2008 року, № 97 від 05.09.2008 року, № 101 від 09.09.2008 року, № 103 від 12.09.2008 року, № 104 від 13.09.2008 року, № 107 від 16.09.2008 року, № 109 від 19.09.2008 року, № 111 від 23.09.2008 року, № 113 від 26.09.2008 року та № 116 від 29.09.2008 року підтверджується даними, зафіксованими у довідці від 15.12.2008 року, яка складена за результатами невиїзної документальної перевірки СПД-фізичної особи ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ «Парк-отель «Марат»за вересень 2008 року (а.с.114-117).

Факт сплати позивачем коштів за договором поставки від 10.08.2008 року у загальній сумі 65585,00 грн. (в тому числі ПДВ -13117,00 грн.) підтверджується виписками з особового рахунку ТОВ «Парк-отель «Марат»у КФ ВАТ «АТБ Банк»(а.с.118-128).

Даний факт також підтверджено висновками перевірки, зафіксованими в акті № 96/23-11/34121601 від 27.01.2010 року.

За результатами проведеної господарської операції СПД ОСОБА_3 було складено (виписано) наступні податкові накладні (а.с.22-32): № 1 від 02.09.2008 року на суму 5730,72 грн., в тому числі ПДВ -955,12 грн.; № 3 від 03.09.2008 року на суму 4313,52 грн., в тому числі ПДВ -718,92 грн.; №4 від 05.09.2008 року на суму 5832,00 грн., в тому числі ПДВ -972,00 грн.; № 5 від 05.09.2008 року на суму 3028,20 грн., в тому числі ПДВ -504,70 грн.; № 11 від 09.09.2008 року на суму 5356,20 грн., в тому числі ПДВ -892,70 грн.; № 13 від 12.09.2008 року на суму 6564,96 грн., в тому числі ПДВ -1094,16 грн.; № 14 від 13.09.2008 року на суму 16176,12 грн., в тому числі ПДВ -2696,02 грн.; № 17 від 16.09.2008 року на суму 5352,12 грн., в тому числі ПДВ -892,02 грн.; № 19 від 19.09.2008 року на суму 2211,00 грн., в тому числі ПДВ -368,50 грн.; № 22 від 23.09.2008 року на суму 2731,92 грн., в тому числі ПДВ -455,32 грн.; № 24 від 26.09.2008 року на суму 17005,20 грн., в тому числі ПДВ -2834,20 грн.

Відповідно до витягу з реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Парк-отель «Марат»(а.с.21) податкові накладні, складені СПД ОСОБА_3 на виконання умов договору поставки від 10.08.2008 року, отримані у вересні 2008 року.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія зазначає, що сума у розмірі 13117,00 грн., сплачена за податковими накладними, що отримані від СПД ОСОБА_3, згідно з приписами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 була включена позивачем до складу податкового кредиту у вересні 2008 року.

Згідно з п.п. 7.7.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

На підставі зазначеного вище, позивачем до ДПІ в м. Ялта АР Крим 20.11.2008 року було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року (а.с.33-34), до якої позивачем також було додану розрахунок суми бюджетного відшкодування (а.с.36) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року в сумі 93793,00 грн. (а.с.37).

За висновками податкового органу позивачем неправомірно заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість, сплачену за договором поставки від 10.08.2008 року, у розмірі 13117,00 грн., оскільки:

по-перше, правочин за ланцюгом постачання до виробника: ПП «Пріватекспрес»-ТОВ «Кримспецпоставка»-ПП «Кримторг»-СПД ОСОБА_3 -ТОВ «Парк-отель «Марат»є нікчемним, у зв'язку з недостовірними даними, внесеними контрагентами до установчих документів та, відповідно, до документів, складених за результатами здійснення господарських операцій (відсутність за місцезнаходженням, недостовірні дані про керівника підприємства, відсутність штатних працівників, засобів виробництва та ін.).

по-друге, перевіркою встановлено, що сума у розмірі 13117,00 грн. не була сплачена контрагентом позивача до бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Статтями 9, 10 Закону України «Про систему оподаткування»передбачені обв'язки та права платників податків, однак вказаними нормами не передбачено ані право, ані обов'язок платника податку при укладенні цивільно-правових угод перевіряти дані контрагента щодо його державної реєстрації.

Крім того, відповідно до п. п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. п. 7.7.1 цього Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином, згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

При цьому, законодавцем не ставиться у залежність отримання бюджетного відшкодування від сплати податку на додану вартість контрагентом особи, якою подано заяву про бюджетне відшкодування. Єдиною та достатньою підставою для отримання суми бюджетного відшкодування є сплата податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджується факт сплати позивачем податку на додану вартість разом з ціною товару за договором поставки від 10.08.2008 року, тобто, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо помилковості висновку відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим необґрунтованим є зменшення суми бюджетного відшкодування позивача на 13117,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 30.08.11 у справі № 2а-11805/10/5/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко