Ухвала

від 16.05.2012 по справі 2а-9316/11/0170/22

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9316/11/0170/22

16.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Щепанської О.А.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-ван"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-9316/11/0170/22 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 27.10.11 у справі № 2а-9316/11/0170/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-ван" (бул. Франко, 6 В, кв. 64 м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.10.11 у справі № 2а-9316/11/0170/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-ван" задоволені, а саме: визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у визнанні податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2011 року, відповідно до повідомлення від 21.07.11р. вих. №3183/10/28-4, зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відобразити основні показники податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2011 року в картці особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Ван", стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Ван"(ЄДРПОУ 32153280) судові витрати в розмірі 3,40грн.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.10.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що 14.07.11р. позивачем була подана до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим податкова декларація з податку на додану вартість підприємства за червень 2011 року. Повідомленням від 21.07.11р. за вих.№31831/10/28-4 відповідач надіслав позивачу повідомлення з тексту якого вбачається, що надана ним декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року не визнана податковою декларацією у відповідності із ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України в зв'язку з тим, що в порушення п.10 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.11р., зазначивши, що дані декларації надані по юридичній особі, яка відсутня в Реєстрі платників ПДВ.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

14.07.11р. позивачем була подана до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим податкова декларація з податку на додану вартість підприємства за червень 2011 року.

Повідомленням від 21.07.11р. за вих.№31831/10/28-4 відповідач надіслав позивачу повідомлення з тексту якого вбачається, що надана ним декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року не визнана податковою декларацією у відповідності із ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України в зв'язку з тим, що в порушення п.10 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.11р., зазначивши, що дані декларації надані по юридичній особі, яка відсутня в Реєстрі платників ПДВ.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, посилаючись у повідомленні від 21.07.11р. на порушення позивачем норм вимог ст. 48, 49 Податкового кодексу України, п. 10 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.11р., зазначивши, що декларація надана особою, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України встановлено, що Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до положень пунктів 49.8, 49.10, 49.11, 49.12 ст. 49 вказаного Кодексу, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з положень пунктів 49.8, 49.10, 49.11, 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України вбачається, що у разі невизнання податкової звітності як податкової декларації з підстав викладених у цій нормі, податковий орган вчиняє дії, які можуть бути оскаржені платником податків.

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.11р.

Згідно з пунктом 10 зазначеного Порядку, податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-2664/10/12/0170 від 03.03.10р. клопотання ТОВ "Енерго-Ван" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, до набранням рішенням по справі № 2а-2664/10/12/0170 законної сили заборонено ДПІ в м.Сімферополь АР Крим вчиняти будь-які дії, передбачені чинним законодавством щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Ван"№100195701 від 26.02.09 р., виданого ДПІ у м. Сімферополі АР Крим.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АР Крим оскаржила його у апеляційному порядку.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.10р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишено без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-2664/10/12/0170 від 03.03.10р. залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З урахуванням того, що ухвала Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-2664/10/12/0170 від 03.03.10р., якою до набранням рішенням по справі № 2а-2664/10/12/0170 законної сили заборонено ДПІ в м. Сімферополь АР Крим вчиняти будь-які дії, передбачені чинним законодавством щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Ван" № 100195701 від 26.02.09 р., виданого ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, набрала законної сили, відповідач не мав права вчиняти будь-які дії, пов'язані із анулюванням реєстрації платника ПДВ, в тому числі, не визнання податкових декларацій

З огляду на зазначене вище, дії відповідача, що виразились у винесенні повідомлення від 21.07.11р. вих. №3183/10/28-4 є неправомірними.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" з метою забезпечення оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби згідно з чинними нормативно-правовими актами України, Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року № 843/11123 (далі по тексту - Інструкція).

Цією Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п. п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі "Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

На підставі викладених обставин, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки з урахуванням того, що ухвала Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-2664/10/12/0170 від 03.03.10р., якою до набранням рішенням по справі № 2а-2664/10/12/0170 законної сили заборонено ДПІ в м. Сімферополь АР Крим вчиняти будь-які дії, передбачені чинним законодавством щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Ван" № 100195701 від 26.02.09 р., набрала законної сили, відповідач не мав права вчиняти будь-які дії, пов'язані із анулюванням реєстрації платника ПДВ, в тому числі, не визнання податкових декларацій, тобто дії відповідача, що виразились у винесенні повідомлення від 21.07.11р. вих. №3183/10/28-4 є неправомірними.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.10.11 у справі № 2а-9316/11/0170/22 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко