Ухвала

від 29.05.2012 по справі 2а-16186/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 р.Справа № 2а-16186/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Мальцевої Г.Ю.

представника відповідача Христофорова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Фаворит" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 р. по справі № 2а-16186/11/2070

за позовом Приватного підприємства "Фаворит"

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Фаворит", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000402320 від 15.07.2011 р. , № 0000442320 від 15.07.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 року залишено без задоволення адміністративний позов Приватного підприємства "Фаворит".

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Фаворит" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 32689321 , знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції у Харківській області (а.с. 97-101).

24.06.2011 р. Ізюмською ОДПІ проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Приватного підприємства "Фаворит з питань перевірки правильності відображення у податковому обліку операцій з контрагентом -ТОВ "Консаж" (код ЄДРПОУ 35473918) за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р.

За результатами перевірки складено акт №967/2320/32689321 від 04.07.2011 р., згідно висновків якого перевіркою встановлено в діяльності ПП "Фаворит" порушення:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: зайве включення платником до складу валових витрат обігу та виробництва 1 кварталу 2011р. сум видатків, здійснених на користь ПП "Фаворит" у межах нікчемного правочину;

- порушення п.п.198.1 та 198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р. у зв'язку з нікчемним право чином та включенням податкових накладних до реєстру, які не мають юридичної сили, на загальну суму ПДВ - 9070грн.

На підставі висновків акта перевірки, Ізюмською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення № 0000402320 від 15.07.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 11.339,00 грн., у тому числі: основний платіж -11.338,00 грн., штраф -1,00 грн.; № 0000442320 від 15.-7.2011 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 9.071,00 грн., у тому числі: основний платіж -9.070,00 грн., штраф -1,00 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПП "Фаворит", суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження реальності здійснення господарської операції щодо поставки товару ТОВ "Консаж" позивачем надано первинні документи: податкові накладні, видаткові накладні. Однак, позивачем не надано належним чином оформлених товарно-транспортної накладної та дорожнього листа на перевезення вантажів, що унеможливлює встановлення факту реальності проведення господарських операцій і отримання товару саме від ТОВ "Консаж".

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що договір №28/04.01-11 від імені ТОВ "Консаж" підписаний директором ОСОБА_6, у той час як за відомостями Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців керівником ТОВ "Консаж" є ОСОБА_8. Надані позивачем на підтвердження реальності господарської операції видаткові і податкові накладні від імені ТОВ "Консаж" підписані ОСОБА_6, проте, останній заперечував свою причетність до господарської діяльності ТОВ "Консаж", що підтверджується протоколом допиту свідка.

Згідно довідки заступника начальника СУ ГУМВСУ в Харківській області від 22.12.2011р. №47/21249, кримінальна справа за обвинуваченням гр. ОСОБА_7 за ст.ст.205 ч.2, 200 ч.2, 358 ч.2 КК України - за фактом придбання фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності -ТОВ "Консаж"та ПП "Техконсалт", а також підробки документів вказаних підприємств, закінчена досудовим слідством і з обвинувальним висновком направлена до Московського районного суду міста Харкова для розгляду по суті.

Таким чином, суд першої інстанції вважав правомірним висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.198.1 та 198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, між ПП "Фаворит" (Покупець) та ТОВ "Консаж"(Продавець) в особі директора ОСОБА_6 укладено договір №28/04.01-11 (а.с. 43), предметом якого є поставка товару згідно накладної (автомобільні запчастини) (а.с. 45, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79). Відповідно до п.2.2 вказаного договору, датою отримання товару вважається дата виписки накладної.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною :праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На підтвердження реальності господарських операцій за вказаним договором поставки позивачем надано складені ТОВ "Консаж" податкові накладні № 24 від 10.01.2011р. на суму 5.057,22грн. (у т.ч. ПДВ -842,87грн.) (а.с. 46-47), №43 від 21.02.2011р. суму 4.760,30грн. (у т.ч. ПДВ -793,38грн.) (а.с. 50), №56 від 28.01.2011р. на суму 3.228,00грн. (у т.ч. ПДВ - 538,00грн.) (а.с. 53), №66 від 31.01.2011р. на суму 1.702,24грн. (у т.ч. ПДВ -283,71грн.) (а.с. 56), №87 від 03.02.2011р. на суму 3.624,00грн. (у т.ч. ПДВ -604,00грн.) (а.с. 59), №99 від 09.02.2011р. на суму 6.972,00грн. (у т.ч. ПДВ -1.162,00грн.) (а.с. 62), №121 від 16.02.2011р. на суму 3.720,00грн. (у т.ч. ПДВ -620,00грн.) (а.с. 65), №114 від 15.02.2011р. на суму 4.238,33грн. (у т.ч. ПДВ -706,39грн.) (а.с. 68), №144 від 21.02.2011р. на суму 5.112,00грн. (у т.ч. ПДВ -852,00грн.) (а.с. 71), №211 від 02.03.2011р. на суму 5.232,00грн. (у т.ч. ПДВ -872,00грн.) (а.с. 74), №231 від 09.03.2011р. на суму 4.530,00грн. (у т.ч. ПДВ 755,00грн.) (а.с. 77), №243 від 11.03.2011р. на суму 6.244,80грн. (у т.ч. ПДВ -1.040,80грн.) (а.с. 80), а також видаткові накладні (а.с.45-81).

Матеріалами справи встановлено, що місцезнаходженням позивача, ПП "Фаворит" є Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Старопоштова, буд.39-г, а місцезнаходженням контрагента позивача -ТОВ "Консаж", є Харківська область, місто Харків, вул. Маршала Бажанова, буд.21/23 (згідно договору №28/04.01-11), а також Луганська область, Перевальський район, м. Перевальськ, вул. Горняцька, буд.1, корпус А, кв.3 (згідно Довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з 10.03.2011р.).

Згідно пояснень директора ПП «Фаворит»під час проведення перевірки, транспортування товару здійснювалось транспортом постачальника, тобто ТОВ "Консаж" (а.с. 16).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу; поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно приписів ст. 4 вказаного Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що за відсутності у позивача належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, відсутні підстави вважати, що факт транспортування товару мав місце, що в свою чергу свідчить про безтоварний характер вказаної господарської операції. Позивачем не надано таких доказів і на вимогу суду апеляційної інстанції.

Згідно ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт",документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Згідно з п.п. 11.5, 11.7 п.11 Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом); перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Таким чином, у позивача, як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної.

Оприбуткування товарів без наявності товарно-транспортної накладної, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено, що повністю кореспондується зі змістом п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Позивачем не виконано приписи зазначених Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, як і в порушення приписів ч.1 ст. 71 КАС України, не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Крім того встановлено, що договір №28/04.01-11 від імені ТОВ "Консаж" підписаний директором ОСОБА_6, надані податкові і видаткові накладні від імені ТОВ "Консаж" також підписані ОСОБА_6. Проте, відповідно до Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців керівником ТОВ "Консаж" є ОСОБА_8. Як свідчить протокол допиту свідка (а.с.166-167 зворот), ОСОБА_6 заперечував свою причетність до господарської діяльності ТОВ "Консаж". З протоколу допиту підозрюваного (а.с.165, 165 зворот) вбачається, що фактично господарська діяльність ТОВ "Консаж" здійснювалась гр. ОСОБА_7, яка створила даний суб'єкт господарювання виключно з метою надання послуг з "конвертації" безготівкових грошових коштів у готівку, в розпорядженні якої знаходились усі статутні, бухгалтерські та податкові документи, печатки суб'єкта господарювання.

Згідно довідки заступника начальника СУ ГУМВСУ в Харківській області від 22.12.2011р. №47/21249, кримінальна справа за обвинуваченням гр. ОСОБА_7 за ст.ст.205 ч.2, 200 ч.2, 358 ч.2 КК України, за фактом придбання фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності - ТОВ "Консаж" та ПП "Техконсалт", а також підробки документів указаних підприємств, з обвинувальним висновком направлена до Московського районного суду міста Харкова для розгляду по суті.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, на виконання приписів ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача, законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень.

Натомість позивач, в порушення вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та приписів ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000402320 від 15.07.2011 р. , № 0000442320 від 15.07.2011 р. прийняті Ізюмською ОДПІ у Харківській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фаворит" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі

№ 2а-16186/11/2070 за позовом Приватного підприємства "Фаворит" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А.