Рішення

від 25.06.2012 по справі 5023/2175/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2012 р. Справа № 5023/2175/12

вх. № 2175/12

Суддя господарського суду Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Нагаєць Д.В. (директор, протокол № 16-03 від 16 березня 2012 року)

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ", м. Харків

до 1. Товариста з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Яровіт", м. Новомосковськ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Ойл", м. Харків

про стягнення заборгованості у розмірі 24290,48 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Яровіт" (надалі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Ойл" (надалі - Відповідач-2) суми заборгованості у розмірі 24290,48 гривень, у тому числі, 21734,72 гривень основного боргу, 1521,43 гривень інфляційних втрат та 1034,33 гривень суми 3% річних. Заявлену вимогу обгрунтовує неналежним виконанням Відповідачем-1 умов договору поставки № 250810/1-М, укладеного між останнім та Позивачем 25 серпня 2010 року. Крім того, 12 грудня 2011 року між Позивачем та Відповідачем-2 було укладено договір поруки №1, згідно якого поручитель (Відповідач-2) зобов'язувався відповідати перед кредитором (Позивачем) за виконання будь-яких зобов'язань Відповідача-1 за основним договором, в об'ємі та на умовах, встановлених вказаним договором. Також, Позивач просив суд стягнути солідарно з Відповідачів судовий збір у розмірі 1641,00 гривні. До того ж, Позивач надав до суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, в якому просив суд накласти арешт на грошові кошти на рахунках Відповідача-1 та Відповідача-2.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 травня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05 червня 2012 року.

01 червня 2012 року Позивач надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. № 6658) витребувані судом документи на підтвердження заявлених вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 червня 2012 року було відкладено розгляд справи на 14 червня 2012 року.

14 червня 2012 року Позивач надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. № 7446) пояснення стосовно відсутності оригіналів наданих до суду документів, у зв'язку з тим, що останні були викрадені. В підтвердження цього Позивач надав до суду копію протоколу усної заяви про злочин № 3065 від 09 квітня 2012 року до Жотневого РВ ХМУ УМВС України в Харківській області про крадіжку документів та копію талона-повідомлення № 3065 від 09 квітня 2012 року. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач-1 у судове засідання свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 19 червня 2012 року.

Відповідач-2 у судове засідання свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 25 травня 2012 року.

Враховуючи неявку обох Відповідачів суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані представником Позивача докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку про задоволення даного позову з наступних підстав.

25 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Яровіт" було укладено договір постачання товару №250810/1-М. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до п.1.1 укладеного договору Відповідач-1 зобов'язувався поставити та передати у власність Позивачу соняшник урожаю 2010 року (товар), а Позивач, в свою чергу, зобов'язувався прийняти та своєчасно сплатити за відповідний товар.

Згідно умов укладеного Договору Позивач здійснив оплату товару на загальну суму 1041000,00 гривень, що підтверджується коліями виписок з реєстру банківських платежів ПХФ ПуАО "АКБ "Базис" та ВАТ "МТБ", а саме:

- від 26 серпня 2010 року на суму 300000,00 гривень;

- від 04 жовтня 2010 року на суму 400000,00 гривень;

- від 04 жовтня 2010 року на суму 150000,00 гривень;

- від 04 жовтня 2010 року на суму 100000,00 гривень;

- від 06 жовтня 2010 року на суму 91000,00 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач виконав свій обов'язок щодо оплати товару належним чином та у повному обсязі. Претензій щодо своєчасності та повноти здійсненої оплати товару Відповідач-1 не заявляв.

Відповідач-1 здійснив постачання товару на загальну суму 1018265,28 гривень, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 9 від 28 вересня 2010 року на суму 301000,00 гривень;

- № 10 від 28 вересня 2010 року на суму 718265,28 гривень.

За результатами проведення господарських операцій за спірним договором виникла заборгованість на користь Позивача у вигляді неповернутої передплати на суму 21734,72 гривень.

Позивач звернувся до Відповідача-1 з вимогою кредитора № 137 від 17 лютого 2012 року, згідно з якою вимагав повернути отриману суму попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції та сплатити 3 % річних шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок протягом 7 днів з моменту отримання вимоги любим засобом (поштою, факсом, елетронною поштою). Направлення вимоги підтверджується чеком та поштовим описом від 20 лютого 2012 року (а.с. 37).

Відповідач-1 не виконав в строк пред'явлену вимогу, відповіді не надав та борг не погасив.

12 грудня 2011 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екс-Ойл" (Відповідач-2) був укладений договір поруки №1, згідно з яким Відповідач-2 поручився перед Позивачем за належне виконання будь-яких зобов'язань Відповідача-1, що виникають на підставі виконання Договору постачання № 250810/1-М від 25 серпня 2010 року.

Відповідно до п.4.1. договору поруки, Поручитель (Відповідач-2) відповідає перед кредитором (Позивачем) за виконання зобов'язання боржника (Відповідача-1) у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи відшкодування збитків, завданих боржником неналежним виконанням договору № 250810/1-М від 25 серпня 2010 року.

Згідно з п.5.4.1. договору поруки, у разі невиконання Відповідачем-1 своїх зобов'язань, Позивач має право звернутися до Поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 лютого 2012 року Позивач звернувся до Відповідача-2 з письмовою вимогою виконати зобов'язання Відповідача-1 щодо повернення отриманої суми попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції та сплатити 3 % річних шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок протягом 3 днів з моменту отримання вимоги любим засобом (поштою, факсом, електронною поштою, тощо).

Вимога Позивача була отримана Відповідачем-2 особисто 24 лютого 2012 року, про що свідчить підпис Відповідача-2 про вручення на екземплярі вимоги Позивача (а.с. 39).

Проте, Відповідач-2 не виконав в строк пред'явлену вимогу Позивача та з 03 березня 2012 року вважався Боржником, що прострочив грошове зобов'язання на суму 21734,72 гривень з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних забезпеченого договором поруки № 1 від 12 грудня 2011 року.

Враховуючи викладене, загальна солідарна сума основного боргу Відповідача-1 та Відповідача-2 перед Позивачем на момент прийняття рішення по справі складає 21734,72 гривень, яка до цього часу не погашена.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем-1 та Відповідачем-2 заборогованості в добровільному порядку, суд вважає заявлені вимоги Позивача щодо солідарного стягнення з обох Відповідачів суми основного боргу у розмірі 21734,72 гривень нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування Позивачем штрафних санкцій за невиконання зобов'язань обох Відповідачів за спірними договорами та вимоги про їх стягнення з останніх суми інфляційних втрат у розмірі 1521,43 гривень та суми 3% річних у розмірі 1034,33 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд, перевіривши розрахунки Позивача щодо кожної із нарахованих штрафних санкцій, перевіривши періоди нарахування Позивачем вказаних штрафних санкцій, дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки є вірними, та відповідають нормам чинного законодаства, а тому підлягають стягненню у повному обсязі.

Суд, розглянувши клопотання Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме, шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках Відповідача-1 та Відповідача-2, вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12 грудня 2006 року „Про деякі питання практики забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у Відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В даному разі Позивачем не подано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази й в матеріалах справи. Щодо посилання Позивача на нестабільність економічної ситуації в країні та в світі, то суд не вважає дане твердження достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що клопотання Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованим, а тому, суд не вбачає правових підстав для його задоволення.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої, справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається солідарно на Відповідача-1 та Відповідача-2.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 527, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського суду України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Яровіт" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 42-а, кімната 18, код ЄДРПОУ 37030004, п/р 26003040082246 у ПАТ "ВТБ Банк" у м. Києві, МФО 3321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 3-А, офіс 305, код ЄДРПОУ 34758433, т/с 26005500047180 в ПАО "Креди Агриколь Банк", МФО 300614) суму основного боргу у розмірі 10867,36 гривень, суму інфляційних втрат у розмірі 760,71 гривень, суму 3% річних у розмірі 517,16 гривень та судовий збір у розмірі 804,75 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс-Ойл" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. З-А, офіс 318, код ЄДРПОУ 35588156, п/р 26006751611 в ОАО "МТБ" у м. Іллічівськ, МФО 328186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 3-А, офіс 305, код ЄДРПОУ 34758433, т/с 26005500047180 в ПАО "Креди Агриколь Банк", МФО 300614) суму основного боргу у розмірі 10867,36 гривень, суму інфляційних втрат у розмірі 760,71 гривень, суму 3% річних у розмірі 517,16 гривень та судовий збір у розмірі 804,75 гривень.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 червня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа № 5023/2175/12