Постанова

від 13.06.2012 по справі 5023/9551/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року Справа №5023/9551/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Саврій В.А. ,

судді Гулова А.Г.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - не з'явився

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №38-2071/471 від 10.05.2012р.)

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №1 від 17.01.2012р.)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Індекс" на рішення господарського суду Рівненської області від 13 квітня 2012 року у справі №5023/9551/11 (суддя Качур А.М.)

за позовом Заступника прокурора Фрунзенського району м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради в особі Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індекс"

про стягнення в сумі 51 747 грн. 92 коп.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

12 квітня 2012 року, до початку судового засідання, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №5023/9551/11 було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено колегію суддів: Дужича С.П., головуючого, Саврія В.А. та Гулової А.Г.

13 квітня 2012 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов заступника прокурора Фрунзенського району м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради в особі КП "Харківські теплові мережі" до ТОВ "Індекс" про стягнення 51 747,92 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 51 747,92 грн. -заборгованості за невиконання договірних зобов'язань та 1411,50 грн. - судового збору за подання позовної заяви.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки, Додаток №1 від 01 жовтня 2009 року до Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №15000 від 01 жовтня 2009 року, на основі якого ґрунтується рішення суду, ТОВ "Індекс" не підписувало, як і не підписувало актів підключення відключення №170/3220 від 14 жовтня 2007 року, №170/3250 від 08 квітня 2008 року, №170/50100 від 02 жовтня 2008 року, №170/2874-В від 02 жовтня 2008 року, №170/3250 від 14 квітня 2009 року, а тому дані документи не можуть бути належними доказами по справі. Договором №15000, також, не визначено, що заборгованість, яка виникла за період до укладання підлягає стягненню за цим Договором.

Позивач, у своєму відзиві на апеляційну скаргу, вважає, що дане рішення прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є безпідставною та не підлягає задоволенню. Так, вважає необґрунтованими посилання відповідача на неукладеність Додатку №1 до Договору №1500 від 01 жовтня 2009 року, оскільки суду надавались належним чином завірені копії даного додатку з підписом представника ТОВ "Індекс" та печаткою цього підприємства. Крім того, факт існування цього додатку визнається заявою 70/юр від 19 січня 2012 року та відповіддю на неї №20/1 від 16 березня 2012 року.

Вказує, також, що обов'язок ТОВ "Індекс" оплатити КП "Харківські теплові мережі" вартість теплової енергії, спожитої з моменту виникнення права користування приміщенням до моменту укладання цього Договору №1500, відповідно до додатку №1 до Договору встановлений господарським судом при розгляді справи №20/1 за позовом КП "Харківські теплові мережі" до ТОВ "Індекс" про стягнення в сумі 51 747 грн. 92 коп., вартості спожитої теплової енергії без достатніх правових підстав.

Сам розрахунок нарахувань відповідачу проведено з урахуванням показань приладів обліку теплової енергії пропорційно площі, займаних ТОВ "Індекс" приміщень, з урахуванням теплового навантаження, що дорівнює 0,0368 Гкал/час.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Прокурор у судове засідання не прибув, хоча і був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності прокурора.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

16 жовтня 2006 року, між територіальною громадою м. Харкова, в особі Харківської міської ради Харківської області, від імені якого діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області, як орендодавцем, та ТОВ "Індекс", як орендарем, було укладено Договір оренди нежитлових приміщень №375, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу загальною площею 422,3 м 2 у нежитловій будівлі, позначеній на технічному плані літерою "Б-3" по проспекту Косіора, 122 в м. Харків, вартістю 469 100,00 грн., яка є комунальною власністю територіальної громади, з орендною платою у 2 013,57 грн. за рік. (а.с. 15-18)

16 жовтня 2006 року, за актом прийому-передачі, дані приміщення були передані в орендне користування ТОВ "Індекс". (а.с. 19)

01 жовтня 2009 року, між ТОВ "Індекс", як споживачем, та КП "Харківські теплові мережі", як теплопостачальною організацією, було укладено Договір №15000 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за яким теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержувану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до п.3.2.19. зазначеного Договору, споживач сплачує теплопостачальній організації також вартість теплової енергії спожитої ним з моменту виникнення права користування приміщеннями, вартість якої вказана в Додатку 1 до Договору №15000 до моменту укладення самого цього Договору. (а.с. 23-26)

Згідно Додатку 1 від 01 жовтня 2009 року до Договору №15000 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, вартість фактично спожитої відповідачем теплової енергії до укладення Договору №15000 складає 51 747,92 грн. (а.с. 27, 138)

16 квітня 2010 року, позивач направив відповідачу вимогу №36/Т-17000-6192 про оплату заборгованості на суму 51 747,92 грн. (а.с. 20)

Дана вимога була залишена без відповіді та задоволення.

01 лютого 2011 року, рішенням господарського суду Рівненської області, у справі №20/1, було відмовлено у позові КП "Харківські теплові мережі" до ТОВ "Індекс" про стягнення в сумі 51 747,92 грн. вартості спожитої теплової енергії без достатніх правових підстав. Відмовляючи у задоволенні даного позову, суд зазначив, що з наявних у справі доказів (п. 3.2.19 Договору №1500 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, від 01 жовтня 2009 року, та Додатку 1 до цього Договору) вбачається що заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію у розмірі 51 747,92 грн., яка виникла з моменту отримання приміщень до моменту укладення Договору №1500, а тому не є заборгованістю, що виникла з позадоговірних відносин. Дане рішенні набрало законної сили. (а.с. 118)

16 листопада 2011 року, заступник прокурора Фрунзенського району м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради в особі КП "Харківські теплові мережі" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Індекс" про стягнення 51 747,92 грн. заборгованості за невиконання договірних зобов'язань.

05 грудня 2011 року, ухвалою господарського суду Харківської області справу №5023/9551/11 передано до господарського суду Рівненської області за підсудністю. (а.с. 72-73)

14 грудня 2011 року, ухвалою господарського суду Рівненської області дану справу було прийнято до розгляду. (а.с. 76)

10 січня 2012 року, ухвалою господарського суду Рівненської області було задоволено клопотання позивача та зупинено розгляд справи №5023/9551/11 до вирішення господарським судом Рівненської області пов'язаної з нею справи №20/1. (а.с. 89, 95)

11 січня 2012 року, ухвалою господарського суду Рівненської області було відмовлено у задоволенні заяви КП "Харківські теплові мережі" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 01 лютого 2011 року. (а.с. 100-101)

22 лютого 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду провадження, у справі №5023/9551/11, було поновлене, а ухвалою від 27 березня 2012 року задоволено клопотання позивача та продовжено строк вирішення спору на 15 днів. (а.с. 104)

13 квітня 2012 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов заступника прокурора Фрунзенського району м. Харків в інтересах держави в особі Харківська міська рада в особі КП "Харківські теплові мережі" до ТОВ "Індекс" про стягнення в сумі 51 747,92 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача, 51 747,92 грн. -заборгованості за невиконання договірних зобов'язань, та 1 411,50 грн. - судового збору. (а.с. 152-155)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне. 0430

За змістом ч.2 п.1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно ст. ст. 11, 509 ЦК України, однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був укладений Договір №15000 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01 жовтня 2009 року, який по своїй суті є договором поставки, за яким теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержувану теплову енергію за встановленими тарифами.

Згідно ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 3.2.19. зазначеного Договору, сторони вільно визначились, що споживач сплачує теплопостачальній організації (позивачу по справі) також вартість теплової енергії спожитої ним з моменту виникнення права користування приміщеннями, вартість якої вказана в Додатку 1 до Договору №15000 до моменту укладення самого цього Договору.

Пунктом 6 Додатку 1 до Договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії до укладення Договору в розмірі 133,16668 Гкал., що складає 51747,92 грн. (а.с. 138)

Факт постачання теплової енергії з жовтня 2007 року по квітень 2009 року підтверджується актом прийому-передачі в орендне користування відповідачу нежитлових приміщень підвалу загальною площею 422,3 м 2 у нежитловій будівлі, позначеній на технічному плані літерою "Б-3" по проспекту Косіора, 122 в м. Харків від 16 жовтня 2006 року (а.с. 19) та актами на включення /відключення/ опалення та актом обстеження системи теплоспоживання об'єкта. (а.с. 7-14)

Посилання відповідача на те, що ним не підписувався Додаток 1 до Договору №15000 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01 жовтня 2009 року, як не підписувались акти підключення /відключення/ споживача до /від/ джерела теплової енергії, колегією суддів відхиляється як безпідставне, оскільки, в матеріалах справи є світлокопія цього додатку з підписами представників сторін та відтисками печаток, завірена представником відповідача. (оригінал якої оглядався у судовому засіданні господарського суду при розгляді справи №20/1, копія якого направлена у дану справу). Акти на підключення /відключення/ споживача до /від/ джерела теплової енергії підписувались представником позивача та представником Комунальної установи охорони здоров'я міської клінічної багатофункціональної лікарні №25 Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, хірургічний корпус якої знаходиться по проспекту Косіора, 122 в м. Харків, а нежитлові приміщення підвалу якого, загальною площею 422,3 м 2 , що перебували в оренді ТОВ "Індекс", є невід'ємною часиною цього корпусу.

Також є безпідставним посилання позивача на те, що заборгованість за спожиту теплову енергію до укладення Договору №15000 не могла бути визначена цим Договором тому, що при укладанні даного Договору, відповідно до 627 ЦК України, сторони вільно визначили всі умови договору та у п. п.3.2.19 якого зазначили, що відповідач сплачує позивачу вартість теплової енергії, спожитої до моменту укладення цього Договору, з моменту виникнення права користування приміщеннями, вартість якої вказана у додатку 1 до Договору №1500.

Статтею 526 ЦК України, ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України, встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.6.4 Договору №15000, сторони домовились, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює до 28 числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку та до 18 числа наступного за розрахунковим місяця, при відсутності приладів комерційного обліку, при чому термін сплати теплову енергію за отриману до укладення цього Договору сторонами не визначався.

Як встановлено судом першої інстанції, 16 квітня 2010 року, позивач направив відповідачу вимогу №36/Т-17000-6192 про оплату заборгованості на суму 51 747,92 грн., проте дана вимога була залишена без відповіді та задоволення.

У зв'язку з відсутністю у відповідача приладів обліку, розрахунок вартості теплової енергії здійснений розрахунковим способом з урахуванням теплового навантаження на орендовані приміщення. (а.с. 22)

Позивачем до справи додано розрахунок отриманої відповідачем теплової енергії у розмірі 133,16668 Гкал., за опалювальні періоди з часу оренди відповідачем зазначених приміщень до укладання спірного Договору №15000, та нарахування її вартості у розмірі 51 747,92 грн. (а.с. 52, 114), яка співпадає кількістю отриманою відповідачем теплової енергії та її вартістю зазначеної у Додатку 1 до Договору №15000 (а.с. 138) та зазначеної в позовній заяві.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач має заборгованість перед позивачем через несплату за послуги надані згідно Договору №1500 від 01 жовтня 2009 року, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 51 747,92 грн. заборгованості за невиконання договірних зобов'язань є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржник, в порушення зазначених вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору, рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 13.04.12 р. у справі №5023/9551/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індекс" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №5023/9551/11 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Гулова А.Г.