Ухвала

від 07.06.2012 по справі 2а-2121/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2121/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Бєлові С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Файердорз-Продакшн»до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Файердорз Продакшн»звернулось до суду з позовом про визнання противними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000332332 від 19.04.2011 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 96 703 грн. 75 коп. та податкового повідомлення-рішення № 0000342332 від 19.04.2011 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 77 362 грн. 50 коп.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 р. адміністративний позов задоволено.

В апеляційній сказі Баришівська ОДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 28.03.2011 р. по 30.03.2011 р. посадовцями Баришівської ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Файердорз Продакшн»з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість при проведення взаєморозрахунків з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за період з 02.09.2008 р. по 15.05.2009 р.

Результати перевірки оформлено актом № 360/23/30534677 від 13.04.2011 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати товарів та послуг за договорами, укладеними з ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

02.09.2008 р. між ТОВ «Файердорз Продакшн»та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»укладено договір № 02/09-08 на виконання робіт з облаштування підлоги. Вартість цих робіт складає 23 940 грн., в тому числі 3 990 грн. ПДВ.

За умовами договору № 01/01-09 від 12.01.2009 р. ТОВ «С.Дж.Р.Груп»продало позивачеві засіб для антигрибкової обробки деревини на загальну суму 36 600 грн., в тому числі 6 100 грн. ПДВ.

Згідно договору № 02/02-09 від 02.02.2009 р. позивач придбав у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»абразивний пелюстковий витратний матеріал, мішки для вакуумного пресування та щит дерев'яний столярний на загальну суму 46 800 грн., в тому числі 7 800 грн. ПДВ.

Відповідно до договору № 02/04-09 від 02.04.2009 р. ТОВ «С.Дж.Р.Груп»зобов'язалось надати позивачеві консультативні послуги по малярним роботам, вартість яких складає 18 000 грн., в тому числі 3 000 грн. ПДВ.

На підставі договору № 05/05-09 від 05.05.2009 р. позивач придбав у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»щити столярні, МДФ, мішки для вакуумного пакування, фрези, дверний комплект, силікон. Вартість товару складає 246 000 грн., в тому числі 41 000 грн. ПДВ.

Названі договори стали підставою для віднесення ТОВ «Файердорз Продакшн»сплачених за ними коштів до складу валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, в ході розслідування кримінальної справи встановлено, що директор ТОВ «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_1. передав печатку та господарські документи іншій особі, яка використовувала їх для укладення фіктивних договорів.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Баришівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000332332 від 19.04.2011 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 96 703 грн. 75 коп., в тому числі 77 363 грн. за основним платежем та 19 340 грн. 75 коп. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000342332 від 19.04.2011 р., яким ТОВ «Файердорз Продакшн»збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 77 362 грн. 50 коп., в тому числі 61 890 грн. за основним платежем та 15 4742 грн. 50 коп. за штрафними санкціями.

На момент виникнення спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулювались статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (надалі за текстом -«Закон № 334/94-ВР») та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -«Закон № 168/97-ВР»).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про реальність господарських операцій.

Судова колегія знаходить такий висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії договорів, актів приймання-передачі робіт, рахунків-фактур, податкових накладних, банківських виписок та платіжних доручень.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Постанова Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2011 у справі № 1-п-32/11, за якою директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_1. звільнено від відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році»не може бути доказом незаконності дій позивача, фіктивності спірних угод, позаяк ТОВ «Файердорз Продакшн»не виступало учасником операцій, які досліджувалися у вказаній кримінальній справі.

В ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.