Постанова

від 12.06.2012 по справі 2а-18239/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18239/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Романчук О.М.,

суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф», Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, в якому просили: визнати неправомірним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва № 2857 від 14 вересня 2011 року; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва щодо проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «ТПК «Еколайф»на підставі Наказу № 2857 від 14 вересня 2011 року в результаті якої було складено Акт № 282/23-20/37099621 від 22 вересня 2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф»(код ЄДРПОУ 37099621) з питань правильності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Трансбуд-2»(код ЄДРПОУ 32373468) за березень 2011 року, за яким неправомірно визнано правочини, укладені та виконані ТОВ «ТПК «Еколайф»з ТОВ «Трансбуд-2», ТОВ «Еквітас»та ТОВ «КФ «Десна»за березень 2011 року такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону та за яким неправомірно визнано недійсними дані, які наведено в декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року (з урахуванням додатку 5), в результаті чого у ТОВ «Кондитерська фабрика «Десна» зменшено задекларований кредит з податку на додану вартість за березень 2011 року на 190130,00 грн. та зменшено задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 397915,20 грн.; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі м. Києва поновити у всіх електронних системах, в тому числі в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також в особовій картці ТОВ «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф»код ЄДРПОУ 37099621, задекларовані: в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року суму податкового зобов'язання у розмірі 397915,20 грн.; суму податкового кредиту в розмірі 190130,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Святошинському районі міста Києва, які полягають у порушенні вимог чинного законодавства, а саме порушенні процедури проведення та оформлення результатів перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф». Зобов'язано ДПІ у Святошинському районі міста Києва вчинити визначені чинним законодавством України дії та прийняти відповідне рішення на підставі Акту перевірки № 282/23-20/37099621 від 22 вересня 2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач та відповідач по справі подали апеляційні скарги. Позивач у своїй апеляційній скарзі просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2012 року та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги. Відповідач просили скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2012 року в частині зобов'язання ДПІ у Святошинському районі міста Києва вчинити визначені чинним законодавством України дії та прийняти відповідне рішення на підставі Акту перевірки № 282/23-20/37099621 від 22 вересня 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф»підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва на підставі Наказу № 2857 від 14 вересня 2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Еколайф», код за ЄДРПОУ 37099621 з питань правильності нарахування та повноти обчислення податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Трансбуд-2»(код ЄДРПОУ 32373468) за березень 2011 року, у період з 15 вересня 2011 року по 20 вересня 2011 року, про що складено Акт № 282/23-20/37099621 від 22 вересня 2011 року.

Так, вказаним актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ «ТПК «Еколайф»частини 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТПК «Еколайф»з ТОВ «Трансбуд-2»задекларований податковий кредит за березень 2011 року зменшений на 190130,00 грн. та задекларовані податкові зобов'язання зменшені на 376915,20 грн.

Позивач вважає дії відповідача по проведенню перевірки та встановленню порушення у вищезазначеному акті протиправними.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Одним із способів здійснення податкового контролю підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України - документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу . Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України - документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З наказу про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Еколайф»від 14.09.2011 року № 2857 вбачається, що перевірку проведено на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Наказ від 14.09.2011 року № 2857 винесено з дотриманням норм податкового законодавства, відтак, підстав для визнання його неправомірним та скасування не вбачається.

Крім того, матеріали справи свідчать, що про проведення перевірки позивача було повідомлено листом від 14.09.2011 року за № 18624/10/23-225. Також, вказаним листом позивачу запропоновано у відповідності до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкової декларації (розрахунків), зокрема, фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались у бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що податковий орган не мав права на проведення документальної позапланової перевірки позивача, оскільки таке право надається лише у випадку, коли платнику податку до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до абз. 2 п.п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України установлено, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Проте, як свідчать матеріали справи, наказ № 2857 від 14.09.2011 року про проведення документальної позапланової перевірки позивачем було отримано 20.09.2011 року, тоді як перевірку податковим органом було проведено з 15.09.2011 року по 16.09.2011 року, що підтверджується актом від 22.09.2011 року, складеним за результатами перевірки.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Аналізуючи наведену правову норму слід зазначити, що завданням документальної перевірки є встановлення, зокрема, достовірності та повноти нарахування податків та зборів. Достеменне встановлення вказаних обставин на підставі лише даних податкової звітності платника податку та за відсутності документів первинного бухгалтерського обліку є неможливим.

Необхідність дослідження під час проведення документальної перевірки документів первинного бухгалтерського обліку також закріплена вищезазначеною правовою нормою. Зокрема, такою визначено, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Натомість, податковим органом було розпочато невиїзну документальну перевірку позивача без отримання документів первинного бухгалтерського обліку позивача.

При цьому, наступного дня після отримання одержання спірного наказу та повідомлення щодо забезпечення надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкової декларації, зокрема, фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались у бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, тобто 21.09.2011 року, позивачем податковому органу було надано всі необхідні первинні документи, що підтверджують дані податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що вказаними діями податкового органу права позивача, які підлягають захисту, порушено не було, оскільки за результатами такої перевірки було складено лише Акт, який будь-яких правових наслідків без прийняття відповідного рішення на підставі такого акту, для позивача не створює.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва поновити у всіх електронних системах, в тому числі в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також в особовій картці ТОВ «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф»код ЄДРПОУ 37099621, задекларовані: в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року суму податкового зобов'язання у розмірі 397915,20 грн.; суму податкового кредиту в розмірі 190130,00 грн., оскільки достовірність зазначених позивачем у податковій декларації зобов'язань має бути доведено у встановленому порядку.

Проте, за відсутності відповідного рішення податкового органу за результатами проведеної перевірки, у даному випадку це податкове повідомлення-рішення, доведення правомірності дій під час визначення податкових зобов'язань позивачем, є неможливим.

Матеріали справи свідчать, що за результатами перевірки на підставі Акту № 282/23-20/37099621 від 22 вересня 2011 року будь-яких рішень податковим органом не приймалося.

При цьому, Акт, складений за результатами проведеної перевірки, за яким, на думку позивача, неправомірно визнано правочини, укладені та виконані ТОВ «ТПК «Еколайф»з ТОВ «Трансбуд-2», ТОВ «Еквітас»та ТОВ «КФ «Десна»за березень 2011 року такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону та за яким неправомірно визнано недійсними дані, які наведено в декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року (з урахуванням додатку 5), в результаті чого у ТОВ «Кондитерська фабрика «Десна»зменшено задекларований кредит з податку на додану вартість за березень 2011 року на 190130,00 грн. та зменшено задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 397915,20 грн., лише стверджує факт проведення перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного чи іншого законодавства суб'єктами господарювання, а тому встановлювати правомірність правочинів, про які йдеться у акті, в межах даної справи, неможливо.

Висновки, які містяться в Акті перевірки, за відсутності відповідного рішення, прийнятого на підставі таких висновків, не можуть самі по собі бути предметом судового розгляду.

Крім того, слід зазначити, що при оцінюванні рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд дотримується вимог частини третьої статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди повинні перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, суди не вправі втручатись в повноваження та діяльність суб'єктів владних повноважень, або ж підміняти їх.

Така позиція суду щодо неможливості підміняти собою органи владних повноважень, повністю узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму № 13 від 24.10.2008 року, згідно якої, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції безпідставно зобов'язано ДПІ у Святошинському районі міста Києва вчинити дії щодо прийняття відповідного рішення на підставі Акту перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 кодексу).

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, суд апеляційної інстанції скасовує постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2012 року та приймає нову, якою відмовляє у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф»-задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2012 року скасувати та прийняти нову.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна продуктова кооперація «Еколайф»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено: 18 червня 2012 року.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.