Ухвала

від 19.06.2012 по справі 2а-1148/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1148/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Е.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Грищенко Т.М.,

суддів Аліменка В.О., Земляної Г.В,

при секретарі Киш С.

розглянувши відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "АА Територія Дизайну" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2012 р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року № 0000792360, видане Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести новее, яким відмовити в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процессуального права при винесенні оскаржуваного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в апеляційну інстанцію, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На думку позивача, податкове повідомлення-рішення № 0000792360 від 20 травня 2011 року прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, на підставі безпідставних висновків та невірного застосування норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ДП «АА Територія Дизайну»(код за ЄДРПОУ 33631214) з питань правових відносин з ТОВ «Серафим Стар»(код за ЄДРПОУ 36521202) за серпень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та березень, квітень 2010 року.

За результатами вищевказаної перевірки відповідачем було складено Акт № 225/1-23-60-33631214-225 від 11 травня 2011 року, яким встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 109 115 грн., в тому числі за серпень 2009 року на суму 21583 грн., за жовтень 2009 року на суму 14948 грн., за листопад 2009 року на суму 29167 грн., за грудень 2009 року на суму 16583 грн., за березень 2010 року на суму 13417 грн., за квітень 2010 року на суму 13417 грн.

На підставі вищевказаного Акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року № 0000792360, яким за порушення вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість»на суму 136 394 грн. (за основним платежем -109 115 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -27 279 грн.)

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року № 0000792360, як рішення суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, складеного за результатами перевірки позивача, підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення став висновок відповідача про порушення позивачем вимог:

- підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

Порядок обчислення і плати податку на додану вартість (станом на період, що підлягав перевірці) визначено статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

Відповідно до пункту 7.4.1 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону , чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновок відповідача про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства України ґрунтується на аналізі характеру господарської діяльності контрагента ТОВ «Серафим Стар», та, в тому числі, на підставі висновків акту № 103/23-10/36521202 від 21 лютого 2011 року документальної невиїзної перевірки ТОВ «Серафим Стар»(код за ЄДРПОУ 36521202) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 26.05.2009 року по 31.12.2010 року.

Також, виходячи з матеріалів справи, колегія зазначає, що висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані виключно на підставі аналізу фінансової діяльності ТОВ «Серафим Стар»та Акту № 103/23-10/36521202 від 21 лютого 2011 року документальної невиїзної перевірки ТОВ «Серафим Стар»(код за ЄДРПОУ 36521202) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 26.05.2009 року по 31.12.2010 року, є протиправними, оскільки результати аналізу виключно фінансово-господарської діяльності контрагента відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються Позивача.

Відповідно до вимог норм Закону України «Про податок на додану вартість» , включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Крім того, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (послуг, основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом було зазначено, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права -придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Судом також встановлено, що між ДП «АА Територія Дизайну»(Замовник) та ТОВ «Серафім Стар»(Виконавець) було укладено Договір № 125 від 29 серпня 2009 року, відповідно до якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника здійснити навантаження-розвантаження майна Замовника. Замовник, в свою чергу, зобов'язується оплатити надані послуги в розмірі і в строки, встановлені даним договором (пункт 1.1 Договору). Організація навантаження-розвантаження майна Замовника включає в себе:

- підготовчі роботи

- навантажувально-розвантажувальні роботи

- складські роботи (пункт 1.2 Договору).

Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість послуг визначається сторонами, згідно з рахунком-фактурою, з ПДВ, та фіксується в актах про надані послуги.

Як вбачається з висновку відповідача, викладеному в акті перевірки позивача, правочин, укладений між ДП «АА Територія Дизайну»та ТОВ «Серафім Стар», не спричинив жодних правових наслідків для його сторін.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов Договору № 125 від 29 серпня 2009 року, сторонами було складено та підписано наступні документи:

- податкові накладні;

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- вантажно-митні декларації та специфікації.

Так, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного станом на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства та фактичні обставини даної справи, для правильної юридичної кваліфікації змісту спірних правовідносин встановленню підлягає факт реальності господарських операцій за Договором, укладеним між ДП «АА Територія Дизайну»та ТОВ «Серафім Стар», із з'ясуванням з цією метою, зокрема, обставин щодо виду та якості наданих послуг, подальшого використання їх результату в господарській діяльності Позивача (спрямованій на отримання прибутку) тощо.

Як видно з матеріалів навантажувально-розвантажувальні послуги надавались на складі ДП «АА Територія Дизайну», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г. Всі питання щодо днів, в які надавались послуги, об'єму послуг, необхідної кількості людей, які здійснювали розвантаження, або завантаження майна Замовника з вантажних автомобілів або на вантажні автомобілі (в залежності від виду господарської операції, що збирався здійснювати позивач) та інші необхідні умови узгоджувались між Замовником та Виконавцем в телефонному режимі. При цьому Сторони відштовхувались від термінів поставки майна Замовника, що здійснювалось контрагентами Замовника з республіки Білорусь -Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуддорекспорт»та товариством з додатковою відповідальністю «БЕЛЛЕСИЗДЕЛИЕ». Послуги надавались етапами та закривались по факту їх надання актами виконаних робіт та податковими накладними. Переписка між контрагентами в будь-якій формі не велася. Майном, що поставлялось від контрагентів з республіки Білорусь, були двері міжкімнатні з дерева, (шпон дуба, горіха, венги біленого дуба, червоного дерева, кедра) двірні полотна, погонажні вироби (вагонка, налічник, плінтус, доски), стойка, портал. Автомобілі були найняті Покупцем (ДП «АА Територія Дизайну»). Після прибуття автотранспорту ТОВ «Серафим Стар»надавали послуги з розвантаження майна, що поставлялось, та розміщували вказане майно на складі підприємства ДП «АА Територія Дизайну». Окрім розвантаження матеріалу, що прибув з Білорусі, ТОВ «Серафим Стар»надавали послуги із завантаження майна, що знаходилось на складі ДП «АА Територія Дизайну»на автомобілі, найняті останнім, для перевезення проданого на українському ринку збуту.

Крім того, судом встановлено, що складське приміщення, на якому зберігався товар після його розвантаження (чи до моменту навантаження) (за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-г), орендується Позивачем на підставі договору оренди, укладеного між ДП «АА Територія Дизайну»та ЗАТ «ОСОКОР»(Договір оренди № 01-07/2008 нежитлового приміщення від 26 червня 2008 року, акт приймання-передачі від 27 червня 2008 року, Додаткова угода № 3 від 1 червня 2009 року до договору оренди нежитлового приміщення № 01-07/2008 від 26 червня 2008 року, Додаткова угода № 4 від 29 грудня 2009 року до договору оренди нежитлового приміщення № 01-07/2008 від 26 червня 2008 року, Додаткова угода № 5 від 30 вересня 2010 року до договору оренди нежитлового приміщення № 01-07/2008 від 26 червня 2008 року).

Крім того, в матеріалах справи наявна копія Статуту ДП «АА Територія Дизайну», відповідно до пункту 2.3 якого основними напрямками діяльності товариства є діяльність у деревообробній галузі, діяльність у виробничій галузі, діяльність у металообробній галузі тощо. Вищевказане свідчить про те, що розвантажувально-навантажувальні послуги, які отримувалися Позивачем від ТОВ «Серафим Стар» безпосередньо пов'язані та зумовлені видом господарської діяльності, яку здійснює позивач.

Таким чином, суд прийшов до правильного висновку, щодо здійснення господарських операцій за Договором № 125 від 29 серпня 2009 року, укладеним між ДП «АА Територія Дизайну»та ТОВ «Серафім Стар».

Відтак, ДП «АА Територія Дизайну»було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по вищезазначених господарських операціях. Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента (та його контрагентів) на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, спростовується наявними в матеріалах справи документами, а, відтак, податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року № 0000792360 є протиправним.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення виготовлено 26.06.2012р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Аліменко В.О.

Земляна Г.В.