Постанова

від 18.06.2012 по справі 2а/1270/3456/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3456/2012

Луганський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Островської О.П.

при секретарі Тельдековій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової перевірки, визнання незаконними дій щодо проведення позапланової перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2012 року №0000131710, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової перевірки, визнання незаконними дій щодо проведення позапланової перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2012 року №0000131710.

В обґрунтування позову посилається, що Алчевською ОДПІ в період з 06.03.12 по 14.03.12 проведено документальну позапланову перевірку, яка оформлена актом від 21.03.12 №49-172-29755/2551 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «УкрФінес», ПП «Харвест-2008», ПП «Аттікс Ком. Алчевськ», ПП «Анмарі-О», ПП «Сіаворд», ПП «Беніста», ПП "Бенфол», ПП «Берет», ПП «Самлайн-Алчевськ», ПП «Елліот-Біт», ПП «Ангелон» за період з 01.01.08 по 31.12.10», за висновками якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 03.04.2012 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 48 500 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 12 125 грн. за взаємовідносинами з ПП «Елліот-Біт», ПП «Ангелон» за період з 01.01.08 по 31.12.10

Позивач вважає, що позапланова перевірка проведена з порушенням порядку її проведення, тому висновки акту перевірки не можливо вважати належними, і до того ж вони не відповідають дійсності, а спірне податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням законодавства внаслідок неправильного застосування норм законодавства.

Позапланова перевірка була здійснена на підставі постанови слідчого ПМ Алчевської ОДПІ, винесеної від 12.08.2011р. про призначення позапланової виїзної документальної перевірки по кримінальній справі №10/11/9118 порушеній за ознаками ч.1 ст. 205 КК України по факту фіктивного підприємництва засновника ПП «Елліон-Біт» ОСОБА_3 відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Строк проведення позапланових перевірок визначається іншими нормами законодавства, які не можуть суперечити положенням КПК України, що полягає в тому, що до організації проведення позапланової перевірки ревізори повинні приступити не пізніше як у 10 денний строк від дня отримання доручення з наданою постановою про проведення позапланової документальної перевірки і провести її у розумний строк, який не може бути більше, ніж визначено іншим законодавством та строку розслідування справи. Така перевірка є похідною від перебуваємої у провадженні досудового слідства кримінальної справи і обмежена строками розслідування слідчим.

Тому законодавець, в т.ч. і з цих підстав визначив у п.82.2 ст. 82 ПК України, що спірна перевірка не може тривати більше 5 днів з продовженням до 2 днів, без права її зупинення. Якщо ревізори не можуть приступити до проведення позапланової перевірки вони повинні письмово повідомити про це слідчого з метою забезпечення її проведення у найкоротший можливий строк. При цьому така позапланова перевірка повинна бути обов'язково закінчена до часу закінчення досудового слідства, тобто не пізніше дня направлення кримінальної справи прокурору з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про закриття провадження в справі.

З моменту передачі справи прокуророві, а тим більше до суду, слідчий втрачає повноваження щодо контролю над прийнятими ним процесуальними рішеннями, не має можливості їх оцінювати як докази, в суді по справі може бути тільки свідком.

Відтак, після закінчення провадження досудового слідства, надані слідчим окремі доручення з винесеними для їх виконання постановами втрачають своє юридичне значення та не підлягають виконанню, якщо вказано не було здійснено до закінчення досудового слідства.

Якщо вони виконані після закінчення провадження досудового слідства то акти позапланових перевірок не можливо вважати належними і допустимими доказами. Тим більше такі виконані доручення та постанови слідчого (досудового слідства), після закриття судом провадження у кримінальній справі ніяким чином не можливо вважати належними і допустимими доказами з вищевказаного (тобто в спірному випадку акт позапланової перевірки від 21.03.12).

В той же час, як витікає з акту позапланової перевірки від 21.03.12, постанова слідчого про призначення позапланової перевірки винесена від 12.08.2011р. по кримінальній справі №10/11/9118, порушеній за ознаками ст.205 ч.1 КК України по факту фіктивного підприємництва ОСОБА_3, який відповідно реєстраційних даних був директором та засновником ПП «Елліон-Біт» з 2008 року.

При цьому, вже 24.10.11 Алчевський міський суд у підготовчому засіданні виніс остаточну постанову по цій кримінальній справі та звільнив ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності щодо скоєння злочину за ч.1 ст.205 КК України на підставі Закону України від 08.07.11 «Про амністію» та припинив кримінальну справу (закрив провадження).

Тому, на думку позивача, не пізніше часу направлення кримінальної справи до прокурора, а тим більше з 24.10.11, окреме доручення та постанову досудового слідства від 12.08.11 по кримінальній справі №10/11/9818 треба вважати такою, що не створює для відповідача і позивача юридичних наслідків, тобто з вищенаведеного ще у жовтні 2011р. фактично втратила свою силу і не підлягала виконанню.

Тобто, з вказаних підстав відповідач не мав права видавати наказ від 02.03.12 про проведення позапланової перевірки, здійснювати дії щодо її проведення та оформляти її актом від 21.03.12, а здійснене відповідачем є протиправним.

Вказане підтверджується також і такими положенням ПК України.

Так, у п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

У п.75.1 ст.75 ПК України вказано, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

У п.78.1 ст.78 ПК України наголошено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову слідчого прокурора винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (п.п.78.1.11).

Тобто положення ПК України кореспондуються з нормами КПК України в тому, що позапланова перевірка при отриманні постави слідчого винесену ним по конкретній кримінальній справі повинна проводиться податковим органом до закінчення провадження досудового слідства, тобто до дати направлення справи прокурору, не кажучи вже що до направлення справи в суд для прийняття остаточного рішення судом, і безумовно до прийняття судом остаточного рішення та припинення (закриття) кримінальної справи.

Відтак, відповідач з цих двох самостійних приводів не мав права у жовтні-грудні 2011р., а тим більше у 2012р. видавати наказ від 02.03.12 на проведення позапланової перевірки, оформляти направлення і проводити інші дії щодо її проведення на підставі вказаної постанови слідчого від 20.08.11р. (після закінчення досудового слідства у 2011 році), та оформляти її актом від 21.03.12 (так як неправомірні дії не можуть приводити до правомірного результату), з подальшим винесенням податкового повідомлення-рішення, а здійснене відповідачем є протиправним.

Крім того, позивач вважає помилковими висновки акту позапланової перевірки про завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Еліот-Біт», ПП «Ангелом» за період з 01.01.08 по 01.05.2010р. з наступних підстав.

Плановою перевіркою виявлено тільки порушення законодавства з ПДВ за період квітня 2010 р. у сумі 3 934 грн. по взаємовідносинах з ПП «Ангелон», яке полягало в ненаданні до перевірки 2-х податкових накладних, а саме від 12.04.10- №410 на суму ПДВ в розміру 565 грн. та від 12.04.10 №411 на суму ПДВ в розміру 3 369 грн. , у зв'язку з чим відповідач прийшов до висновку про порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 та п.п.7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповнення, який діяв на час спірних відносин.

Тобто плановою перевіркою охоплювався той же період, який було в подальшому досліджено позаплановою перевіркою, але плановою перевіркою взагалі не було встановлено порушень законодавства по взаємовідносинах з ПП «Елліон-Біт» та незначне формальне порушення по взаємовідносинах з ПП «Ангелон».

В той же час, позаплановою перевіркою виявлено нібито порушення законодавства з ПДВ по взаємовідносинах З ПП «Еліот-Біт» і ПП «Ангелон» за період з 01.01.08 по 01.05.2010р., а саме щодо завищення податкового кредиту на суму 49 676 грн. у 2009р. по взаємовідносинах з ПП «Еліот-Біт» та 18 828 грн. по взаємовідносинах з ПП «Ангелон», в т.ч. за квітень 2010р. в сумі З 934 грн. вже на підставі нібито податкових накладних, які оформлені з порушенням законодавства.

Відповідач мотивував висновок по завищенню позивачем податкового кредиту по вказаним взаємовідносинах тим, що податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, від імені цих підприємств складені не уповноваженою особою.

При цьому позивач зазначив, що в акті позапланової перевірки не наведено жодного доказу протиправності дій самого позивача, при формуванні податкового кредиту. Висновки акту перевірки щодо завищення податкового кредиту позивачем обґрунтовані діями його контрагентів, що суперечить ч.2 ст.61 Конституції України та принципу винної відповідальності, визнаному судовою практикою.

Тому та обставина, що директора підприємств-контрагентів не контролювали, хто складає та підписує від імені очолюваних ними підприємств документи, користується печаткою підприємства та здійснює інші повноваження, не може бути поставлена у провину позивачу, оскільки ці обставини відносяться до внутрішньої діяльності цих підприємств, контролювати яку позивач не має ні прав, ні можливостей. Діюче законодавство не покладає на позивача обов'язків та не надає йому повноважень перевіряти належність підписів, що містяться у первинних документах його контрагентів, їх керівникам (зокрема, проводити почеркознавчу експертизу), тому позивач не може нести юридичної відповідальності за ці обставини (навіть якщо вони і будуть достовірно встановлені).

Як плановою так і позаплановою перевіркою не встановлено здійснення позивачем фіктивних, удаваних, недійсних (в т.ч. нікчемних) правочинів чи не реальних господарських операцій по придбанню і продажу товарів.

Навпаки, з актів цих перевірок витікає, що всі господарські операції мали реальний характер, а цими перевірками ретельно досліджувались взаємовідносини позивача з ПП «Елліон-Біт» та ПП «Ангелон» з аналізом даних про їх правосуб'єктність та цивільну дієздатність і ці відомості фактично не змінились. При цьому, в випадку планової перевірки зазначене не стало підставою для визнання виданих ПП «Елліон-Біт» і ПП «Ангелон» податкових накладних позивачу такими, що не відповідають діючому законодавству і розцінювати їх такими, що не є податковими накладними у розумінні законодавства. Вищенаведене на думку позивача свідчить про відсутність порушень податкового законодавства позивачем.

Також позивач зазначив, що при призначенні позапланової перевірки відповідно до кримінально-процесуального закону (постанови слідчого), наслідком якої є визначення податковим органом податкового зобов'язання, податкове повідомлення - рішення не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду стосовно платника податку відносно якого призначалась позапланова перевірка (в спірному випаду позивача).

Цю норму не можливо трактувати так, що якщо є рішення суду по кримінальній справі, яка розглянута судом не стосовно цього платника податку, то є можливість приймати податкове повідомлення-рішення стосовно інших платників податків, які мали взаємовідносини з цим підприємством, якщо стосовно них кримінальна стосовно судом не розглянута, і тим більше, якщо стосовно них кримінальна справа не порушувалась.

Ніякі інші норми законодавства щодо вказаної ситуації не можуть застосовуватися відповідно до прямої вказівки закону, а саме п.п.56.21 ПК України де наголошено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відтак, є підстави вважати, що відповідач вийшов за обсяги наданих повноважень і виніс спірне податкове - повідомлення рішення в порушенням законодавства чи незаконно з вказаних підстав та виніс протиправне податкове повідомлення-рішення з зазначених обставин.

На підставі викладеного позивач просить:

- визнати протиправним на скасувати наказ Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції від 02.03.2012 року №230,

- визнати незаконними (протиправними) дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та дій щодо встановлення правопорушення перевіркою, яка оформлена актом від 21.03.2012 року №49-172- НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «УкрФінес», ПП «Харвест-2008», ПП «Аттіко Ком. Алчевськ», ПП «Анмарі-О», ПП «Сіаворд», ПП «Беніста», ПП Бенфол», ПП «Берет», ПП «Самлайн-Алчевськ», ПП «Еліот-Біт» (код 35785253), ПП «Ангелон» (код 33968486) за період з 01.01.08 по 31.12.10»,

- визнати протиправним (недійсним) на скасувати податкове повідомлення- рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції від 21.03.2012р. № 0000131710.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, дали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях послалися на наступне. Спірне податкове повідомлення - рішення винесено Алчевською ОДПІ за наслідками розгляду висновків акту Алчевської ОДПІ від 21.03.12 №49-172-2975512551 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємством «УкрФінес», код за ЄДРПОУ 34518135, приватним підприємством «Ангелон», код за ЄДРПОУ 33968486, приватним підприємством «Харвест-2008», код за ЄДРПОУ 35785358, приватним підприємством «Елліон-Біт», код за ЄДРПОУ 35785253, приватним підприємством «Аттікс Ком. Алчевськ», код за ЄДРПОУ 35226293, приватним підприємством «Анмарі-О», код за ЄДРПОУ 35226288 , приватним підприємством «Сіаворд», код за ЄДРПОУ 35999317, приватним підприємством «Беніста», код за ЄДРПОУ 35999322, приватним підприємством «Бенфол», код за ЄДРПОУ 35999343, приватним підприємством «Берет», код за ЄДРПОУ 35999338, приватним підприємством «Самлайн - Алчевськ » код за ЄДРПОУ 35226272, за період з 01.01.08 по 31.12.10. »

Перевірка проведена згідно наказу Алчевської ОДПІ від 02.03.12 №230, який виданий на підставі ст.78.1.11 Податкового кодексу України. Підставами для проведення перевірки стала Постанова слідчого відділу податкової міліції Алчевської ОДПІ Піньковского Р.В. «Про призначення позапланової виїзної перевірки», яка винесена в кримінальній справі № 10/11/9118.

В ході перевірки було встановлено наступне:

Згідно наданих до перевірки документів, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у перевіряємому періоді було укладено наступні договори з ПП „Елліон-Біт", ПП «Ангелон»:

1) Договір № 0201/1 від 02.01.2009 (м. Алчевськ) ПП «Елліон-Біт», далі Постачальник, в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту з однієї сторони і приватний підприємець ОСОБА_1, далі - Покупець, що діє на підставі свідоцтва про реєстрацію №429153 з другої сторони.

2) Договір № 4/1-1 від 04.01.2010р. (м. Алчевськ) ПП «Ангелон», далі Постачальник, в особі директора Оніщенко І.В., що діє на підставі Статуту з однієї сторони і приватний підприємець ОСОБА_1, далі - Покупець, що діє на підставі свідоцтва про реєстрацію №429153 з другої сторони, уклали цей Договір поставки.

За даними Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», фактично:

- фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у 2009 році включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПП «Елліон-Біт», у розмірі 49676,00 грн., в т.ч. виписаними: за січень 2009р.-5487,00грн., за лютий 2009р.-8111,00грн., за березень 2009р.-64,06,00грн., за травень 2009р.-6284,00грн., за червень 2009р.-3180,00грн., за липень 2009р.-4569,00грн., за серпень 2009р.-3366,00грн., за вересень 2009р.-1956,00грн., за жовтень 2009р.-3479,00грн., за листопад 2009р.-652,00грн., за грудень 2009р.-6186,00грн.;

- фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у 2010 році включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПП «Ангелон», у розмірі 18828,00 грн., в т.ч. виписаними: за січень 2010р.-5815,00грн., за лютий 2010р.-6299,00грн., за березень 2010р.-2780,00грн., за квітень 2010р.- 3934,00грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.08 р. по 31.12.10 р. частині відображення взаємовідносин з ПП «Еліон - Біт» встановлено його завищення всього у сумі 49676 грн. Це сталося в наслідок того що ОСОБА_1 до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ, які не підтверджуються первинними документами та не відображають поставки товарів від ПП «Еліон - Біт».

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.08 по 31.12.10в частині відображення взаємовідносин з ПП «Ангелон» встановлено, що на момент проведення перевірки стан платника податків ПП «Ангелон» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. У періоді виписки ПП «Ангелон» податкових накладних на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стан платника податків ПП «Ангелон» був - запит на встановлення місцезнаходження.

Згідно даних податкових декларацій по ПДВ, податкових накладних по ПДВ реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ у розрізі контрагентів» до податкових декларацій по ПДВ встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.08 по 31.12.10 був сформований податковий кредит по ПДВ з використанням реквізитів суб'єктів господарської діяльності ПП «Ангелон.

Таким чином, податкові та видаткові накладні складені в порушення вимог чинного законодавства, не мають ознак належного первинного документу в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не мають юридичної сили і не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.08 по 31.12.10 по взаємовідносинам з ПП «Ангелон».

На підставі вищевикладеного просять у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),

- безсторонньо ( неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності видання наказу про проведення перевірки, дій щодо проведення позапланової перевірки, формування позивачем податкового кредиту з січня 2009 року по квітень 2010 року у за наслідками взаємовідносин з контрагентами ПП «Еліон-Біт» та ПП «Ангелон», правомірність прийняття податкового рішення - повідомлення.

Правовідносини, що є предметом судового дослідження, врегульовані ЗУ «Про податок на додану вартість», Податковим Кодексом України, ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Податковим кодексом України в підпункті 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 визначено, що оскарження рішень контролюючих органів це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження або в судовому порядку. Аналіз зазначеної норми доводить, що платник податку до суду може оскаржити будь-яке рішення контролюючого органу, яке порушує його права.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, перебуває на податковому обліку у відповідача (а.с.т.1 а.с. 39-40).

Згідно наказу Алчевської ОДПІ від 02.03.12 №230, який виданий на підставі ст.78.1.11 Податкового кодексу України, відповідачем була призначена позапланова виїзна документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового законодавства.

Підставами для видання вказаного наказу та проведення вказаної перевірки стала постанова слідчого відділу податкової міліції Алчевської ОДПІ Піньковского Р.В. «Про призначення позапланової виїзної перевірки», яка винесена 12.08.2011 року в кримінальній справі № 10/11/9118 (т.1 а.с.58).

У період з 06.03.12 року по 14.03.12 року, на підставі вказаного наказу позивачем були допущені до проведення перевірки службові особи відповідача, які провели документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами: приватним підприємством «УкрФінес», приватним підприємством «Ангелон», приватним підприємством «Харвест-2008», приватним підприємством «Елліон-Біт», приватним підприємством «Аттікс Ком. Алчевськ», приватним підприємством «Анмарі-О», код за ЄДРПОУ 35226288 , приватним підприємством «Сіаворд», приватним підприємством «Беніста», приватним підприємством «Бенфол», приватним підприємством «Берст», приватним підприємством «Самлайн - Алчевськ» за період з 01.01.08 по 31.12.10.», за результатами цієї перевірки було складено акт від 21.03.12 року №49-172-2975512551 (т.1 а.с. 11-23).

Перевіркою встановлено порушення з боку позивача, а саме на порушення п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), п.18 Порядку складання податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №165 та зареєстрованого Мінюстом України від 23.06.97 №233/2037:

фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у перевіряємому періоді включив до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаними від імені ПП «Елліон-Біт», (Договір № 0201/1 від 02.01.2009 (м. Алчевськ) ПП «Елліон-Біт», далі Постачальник, в особі директора ОСОБА_3 що діє на підставі Статуту з однієї сторони і приватний підприємець ОСОБА_5, далі - Покупець, що діє на підставі свідоцтва про реєстрацію №429153 з другої сторони), які було складено особою не уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) та складати податкові накладні, та заповнені з порушенням вимог чинного законодавства, в результаті чого завищив податковий кредит на загальну суму 49676,00 грн., в тому числі за січень 2009р.- 5487,00 грн., за лютий 2009р.-8111,00 грн., за березень 2009р.-6406,00 грн., за травень 2009р.-6284,00 грн., за червень 2009р.-3180,00 грн., за липень 2009р.-4569,00 грн., за серпень 2009р.-3366,00 грн., за вересень 2009р.-1956,00 грн., за жовтень 2009р.-3479,00 грн., за листопад 2009р.-652,00 грн., за грудень 2009р.-6186,00 грн.,

а також фізична особа підприємець ОСОБА_1 у перевіряємому періоді включив до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаними від імені ПП «Ангелон» (Договір № 4/1-1 від 04.01.2010р. (м. Алчевськ) ПП «Ангелон», далі Постачальник, в особі директора Оніщенко І.В., що діє на підставі Статуту з однієї сторони і приватний підприємець ОСОБА_1, далі - Покупець, що діє на підставі свідоцтва про реєстрацію №429153 з другої сторони, уклали цей Договір поставки), які було складено особою не уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) та складати податкові накладні, та заповнені з порушенням вимог чинного законодавства, в результаті чого завищив податковий кредит на загальну суму 18828,00 грн., в тому числі: за січень 2010р.-5815,00 грн., за лютий 2010р.-6299,00 грн., за березень 2010р.-2780,00 грн., за квітень 2010р.- 3934,00 грн.

Всього у зв'язку з вищевикладеним, документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлені порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 " Про податок на додану вартість" (з змінами та доповненнями), п.18 Порядку складання податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №165 та зареєстрованого Мінюстом України від 23.06.97 №233/2037, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 68504,00 грн., у тому числі: за 2009р.-49676,00 грн., у тому числі : за січень 2009р.- 5487,00 грн., за лютий 2009р.-8111,00 грн., за березень 2009р.-6406,00 грн.. зі травень 2009р.-6284,00 грн., за червень 2009р.-3180,00 грн., за липень 2009р.-4569,00 грн.. за серпень 2009р.-3366,00 грн., за вересень 2009р.-1956,00 грн., за жовтень 2009р.-3479,00 грн., за листопад 2009р.-652,00 грн., за грудень 2009р.-6186,00 грн.; за 2010р.-18828,00 грн., у тому числі: за січень 2010р.-5815,00 грн., за лютий 2010р.-6299,00 грн., за березень 2010р.-2780,00 грн., за квітень 2010р.- 3934,00 грн.

На підставі цього акту перевірки від 21.03.12 року №49-172-2975512551 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2012 року №0000131710 (а.с.37, т.1).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються сторонами.

Суд вважає, що у відповідача були підстави для видання наказу про проведення перевірки, проведення самої перевірки з наведенням вказаних висновків та прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.1.ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: 1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; 9) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (пп.78.1.11);

Відповідно до п. 78.4 ПКУ про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У відповідності ст.114 Кримінального процесуального кодексу України - постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Суд вважає, що в межах спірних правовідносин податковий орган діяв як суб'єкт владних повноважень, реалізуючи владні управлінські функції.

Перевірка є способом реалізації таких повноважень.

За таких обставин суд вважає, що оскільки відповідачем було отримано постанову слідчих органів про проведення певної перевірки позивача, як платника податків, то у керівника відповідача були підстави для видання наказу про проведення цієї перевірки.

Позивачем повноваження керівника відповідача на прийняття вказаного наказу не заперечуються.

Суд вважає посилання позивача про відсутність підстав для видання наказу відповідачем про проведення зазначеної перевірки такими, що не заслуговують на увагу.

Доводи позивача, що видання наказу про проведення перевірки, призначеної на підставі постанови слідчого та до її проведення, ревізори повинні приступити згідно положенням КПК України, не пізніше як у 10 денний строк від дня отримання доручення з наданою постановою про проведення позапланової документальної перевірки і провести перевірку у розумний строк, який не може бути більше, ніж визначено іншим законодавством та строку розслідування справи, що відповідачем не дотримано, і крім того, на момент видання наказу про призначення перевірки кримінальна справа вже не знаходилася у провадженні слідчого, а тому його постанова не повинна була виконуватися, на увагу не заслуговують, оскільки строки та порядок проведення перевірок податковими органами регулюється Податковим Кодексом України, строки встановлені для розслідування кримінальних справ, встановлені КПК України на дії податкових органів не поширюються.

Нормами Податкового Кодексу України не встановлено строків протягом яких, з моменту отримання постанови слідчих органів має бути прийнято рішення керівником про призначення перевірки та видання з цього приводу наказу.

Таким чином, та обставина, що наказ про проведення перевірки керівником відповідача видано через певний проміжок часу, не є підставою вважати, що цей наказ видано незаконно.

Та обставина, що на час проведення перевірки слідство по кримінальній справі було закінчено, у даному випадку також не впливає на правомірність видання керівником відповідача наказу про проведення перевірки, оскільки на момент його видання відповідач не мав відомостей про вказану обставину, постанову слідчого не було скасовано, та відомостей про те, що вона відкликається або не підлягає виконанню до відповідача не надходило.

Також не заслуговують на увагу і доводи позивача відносно того, що відповідач не мав права здійснювати дії щодо проведення перевірки та оформляти її результати актом від 21.03.12, оскільки, як зазначено вище, суд вважає, що підстави для видання наказу про проведення спірної перевірки у відповідача були, наказ видано з дотриманням вимог закону, позивач допустив його до проведення перевірки, тому відповідач мав право проводити спірну перевірку та оформити її результати у встановленому порядку актом, оскільки ним були виявлені порушення податкового законодавства з боку позивача.

Суд вважає, що у даному випадку позивач не згоден з висновками, викладеними у акті щодо наявності з його боку порушень, що потягло прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи позивача, що згідно актів попередніх перевірок витікає, що всі господарські операції з ПП «Елліон-Біт» та ПП «Ангелон» мали реальний характер, оскільки цими перевірками ретельно досліджувались взаємовідносини позивача з цими контрагентами, з аналізом даних про їх правосуб'єктність та цивільну дієздатність і ці відомості фактично не змінились на момент проведення спірної позапланової перевірки, на увагу не заслуговують.

Суд вважає, що висновки в акті перевірки, зроблені посадовими особами відповідача за результатами спірної перевірки, відповідають тим обставинам, які були встановлені відповідачем під час перевірки.

Приписами п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимними рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення": податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Судом встановлено, що згідно наданих позивачем відповідачеві до перевірки документів, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у перевіряємому періоді було укладено наступні договори з ПП„Елліон-Біт", ПП «Ангелон»:

1) Договір № 0201/1 від 02.01.2009 (м. Алчевськ) ПП «Елліон-Біт», далі Постачальник, в особі директора ОСОБА_3 що діє на підставі Статуту з однієї сторони і приватний підприємець ОСОБА_5, далі - Покупець, що діє на підставі свідоцтва про реєстрацію №429153 з другої сторони.

2) Договір № 4/1-1 від 04.01.2010р. (м. Алчевськ) ПП «Ангелон», далі Постачальник, в особі директора Оніщенко І.В., що діє на підставі Статуту з однієї сторони і приватний підприємець ОСОБА_1, далі - Покупець, що діє на підставі свідоцтва про реєстрацію №429153 з другої сторони, уклали цей Договір поставки.

Судом встановлено, що згідно умов вказаних договорів постачальник ( контрагент позивача) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити товарно-матеріальні цінності , а покупець (позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити продукцію (т.1 а.с. 71).

На виконання умов договору ПП «Елліон-Біт» виписано податкові накладні, а саме: № 68 від 01.02.2009 року на суму1514,40 грн., № 69 від 02.02.2009 року на суму 7854 грн., № 70 від 03.02.2009 року на суму 1131,60 грн., № 72 від 05.02.2009 року на суму 710,40 грн., № 1109 від 03.11.09 року на суму 3912 грн., № 1111 від 23.11.2009 року на суму 648 грн., № 1220 від 02.12.2009 року на суму 5308,80 грн., № 1221 від 04.12.2009 року на суму 3127,20 грн., № 1224 від 09.12.2009 року на суму 6764,40 грн., № 1222 від 09.12.2009 року на суму 14672,40 грн., № 1223 від 10.12.2009 року на суму 2461,20 грн., № 1225 від 22.12.2009 року на суму 426 грн., № 1227 від 23.12.2009 року на суму 5876, 40 грн., № 1226 від 23.1.2.2009 року на суму 4495,20 грн., № 1228 від 29.12.2009 року на суму 4185,60 грн., № 937 від 30.09.2009 року на суму 840 грн., № 994 від 02.10.2009 року на суму 840 грн., № 995 від 09.10.2009 року на суму 3180 грн., № 996 від 15.10.2009 року на суму 738 грн., № 998 від 21.10.2009 року на суму 570 грн., № 997 від 21.10.2009 року на суму 11850 грн.,№ 999 від 23.10.2009 року на суму 156 грн., № 1000 від 27.10.2009 року на суму 4518 грн., № 1001 від 28.10.2009 року на суму 600 грн., № 1002 від 30.10.2009 року на суму 156 грн., № 784 від 19.08.2009 року на суму 4080 грн., № 785 від 21.08.2009 року на суму 96 грн., №786 від 28.08.2009 року на суму 3840 грн., № 929 від 01.09.2009 року на суму 3780 грн., № 930 від 01.09.2009 року на суму 240 грн., № 931 від 09.09.2009 року, № 932 від 15.09.2009 року на суму 666 грн., № 933 від 16.09.2009 року на суму 2760 грн., № 934 від 28.09.2009 року на суму 156 грн., № 935 від 29.09.2009 року на суму 3276 грн., № 936 від 30.09.2009 року на суму 840 грн., № 666 від 09.07.2009 року на суму 1872 грн., № 667 від 10.07.2009 року на суму 816 грн., № 1110 від 12.11.2009 року на суму 894 грн., № 668 від 22.07.2009 року на суму 1536 грн., № 669 від 27.07.2009 року на суму 576 грн., № 781 від 03.08.2009 року на суму 8196 грн., № 782 від 17.08.2009 року на суму 1776 грн., № 783 від 17.08.2009 року на суму 4080 грн., № 542 від 15.06.2009 року на суму 1200 грн., № 548 від 15.06.2009 року на суму 7080 грн., № 546 від 17.06.2009 року на суму 342 грн., № 543 від 22.06.2009 року на суму 240 грн., № 544 від 24.06.2009 року на суму 1062 грн., № 545 від 25.06.2009 року на суму 828 грн., № 664 від 02.07.2009 року на суму 1422 грн., № 665 від 03.07.2009 року на суму 23640 грн., № 392 від 19.05.2009 року на суму 786 грн., № 393 від 22.05.2009 року № 2010 грн., №394 від 26.05.2009 року на суму 4080 грн., № 395 від 27.05.2009 року на суму 3144 грн., № 396 від 27.05.2009 року на суму 1056 грн., № 397 від 29.05.2009 року на суму 780 грн., № 538 від 02.06.2009 року на суму 1440 грн., №539 від 03.06.2009 року на суму 360,00 грн., №547 від 09.06.2009 року на суму 5,400,00 грн., №540 від 10.06.2009 року на суму 2,400,00 грн., №541 від 12.06.2009 року на суму 960,00 грн., №173 від 16.03.2009 року на суму 1,440,00 грн., №167 від 12.03.2009 року на суму 16,476,00 грн., №178 від 06.03.2009 року на суму 5,922,00 грн., №386 від 06.05.2009 року на суму 1,200,00 грн., №387 від 12.05.2009 року на суму 1,320,00 грн., №388 від 12.05.2009 року на суму 14,340,00 грн., №389 від 14.05.2009 року на суму 1,680,00 грн., №390 від 15.05.2009 року на суму 1,452,00 грн., №413 від 15.05.2009 року на суму 9,000,00., №391 від 18.05.2009 року на суму 180,00 грн., №87 від 23.02.2009 року на суму 1,938,00 грн., №89 від 25.02.2009 року на суму 2,664,00 грн., №174 від 31.03.2009 року на суму 1,596,00 грн., №168 від 26.03.2009 року на суму 3,978,00 грн., №175 від 25.03.2009 року на суму 1,452,00 грн., №170 від 23.03.2009 року на суму 510,00 грн., №169 від 23.03.2009 року на суму 444,00 грн., №171 від 19.03.2009 року на суму 1,164,00 грн., №172 від 17.03.2009 року на суму 2,256,00 грн., №73 від 09.02.2009 року на суму 4,020,00 грн., №74 від 11.02.2009 року на суму 822,00 грн., №75 від 11.02.2009 року на суму 2,676,00 грн., №77 від 12.02.2009 року на суму 882,00 грн., №76 від 12.02.2009 року на суму 2,472,00 грн., №79 від 16.02.2009 року на суму 3,036,00 грн., №78 від 16.02.2009 року на суму 9,900,00 грн., №80 від 17.02.2009 року на суму 4,633,20 грн., №81 від 20.02.2009 року на суму 624,00 грн., №88 від 23.02.2009 року на суму 912,00 грн.

На виконання умов договору ПП «Ангелон», виписано податкові накладні, а саме № №325 від 03.03.2010 року на суму 2,127,00 грн., №326 від 10.03.2010 року на суму 3,696,00 грн., №323 від 22.03.2010 року на суму 3,591,60 грн., №321 від 25.03.2010 року на суму 4,759,20 грн., №320 від 30.03.2010 року на суму 1,027,20 грн., №319 від 09.03.2010 року на суму 468,00 грн., №318 від 05.03.2010 року на суму 1,501,20 грн., №324 від 17.03.2010 року на суму 3,132,00 грн., №189 від 08.02.2010 року на суму 6,708,00 грн., №190 від 01.02.2010 року на суму 3,948,00 грн., №193 від 08.02.2010 року на суму 594,00 грн., №195 від 12.02.2010 року на суму 3,096,00 грн., №191 від 03.02.2010 року на суму 5,292,00 грн., №194 від 12.02.2010 року на суму 1,569,60 грн., №197 від 15.02.2010 року на суму 2,148,00 грн., №196 від 16.02.2010 року на суму 1,764,00 грн., №199 від 25.02.2010 року на суму 7,868,40 грн., №188 від 04.02.2010 року на суму 1,944,00 грн., №192 від 08.02.2010 року на суму 600,00 грн., №198 від 22.02.2010 року на суму 3,456,00 грн., №154 від 11.01.2010 року на суму 4,684,80 грн., №159 від 28.01.2010 року на суму 849,60 грн., №158 від 26.01.2010 року на суму 5,935,20 грн., №156 від 21.01.2010 року на суму 3,025,20 грн., №155 від 15.01.2010 року на суму 2,318,40 грн., №160 від 28.01.2010 року на суму 3,446,40 грн., №157 від 25.01.2010 року на суму 11,702,40 грн., №152 від 05.01.2010 року на суму 2,928,00 грн., №412 від 12.04.2010 року на суму 1,601,80 грн., №411 від 12.04.2010 року на суму 3,390,00 грн., №410 від 12.04.2010 року на суму 20,214,00 грн.

Позивачем вказані податкові накладні відображено в реєстрах отриманих податкових накладних та відповідно віднесено до складу податкового кредиту.

За даними Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», фактично позивач :

фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у 2009 році включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПП «Елліон-Біт», у розмірі 49676,00 грн., в т.ч. виписаними: за січень 2009р.-5487,00грн., за лютий 2009р.-8111,00грн., за березень 2009р.-64,06,00грн., за травень 2009р.-6284,00грн., за червень 2009р.-3180,00грн., за липень 2009р.-4569,00грн., за серпень 2009р.-3366,00грн., за вересень 2009р.-1956,00грн., за жовтень 2009р.-3479,00грн., за листопад 2009р.-652,00грн., за грудень 2009р.-6186,00грн.;

фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у 2010 році включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним отриманим від ПП «Ангелон», у розмірі 18828,00 грн., в т.ч. виписаними: за січень 2010р.-5815,00грн., за лютий 2010р.-6299,00грн., за березень 2010р.-2780,00грн., за квітень 2010р.- 3934,00грн.

Судом встановлено, що зазначені суми ПДВ, не підтверджуються первинними документами та не відображають поставки товарів від ПП «Еліон - Біт», оскільки позивачем відповідачеві не було надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом.

Крім того, судом встановлено, що стосовно цього контрагента порушено кримінальну справу за ознаками фіктивного підприємництва проти його керівника , у ході розслідування якої керівник вказаного контрагента, від імені якого підписано вказані податкові накладні, пояснив, що ці накладні він не підписував, та що фактично цей контрагент не здійснював господарської діяльності. (т.3 а.с.206)

Судом також встановлено, що зазначені суми ПДВ не підтверджуються первинними документами та не відображають поставки товарів від ПП «Ангелон».

Крім того, судом встановлено, що у період за який проводилася перевірка позивача цей контрагент не здійснював ніякої господарської діяльності взагалі, про що давав пояснення директор цього контрагента під час його допиту по кримінальній справі. (т.3 а.с.196).

Також встановлено, що на момент проведення перевірки стан платника податків ПП «Ангелон» до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. У періоді виписки ПП «Ангелон» податкових накладних на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стан платника податків ПП «Ангелон» був - запит на встановлення місцезнаходження.

Згідно даних податкових декларацій по ПДВ, податкових накладних по ПДВ реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ у розрізі контрагентів» до податкових декларацій по ПДВ встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.01.08 по 31.12.10 був сформований податковий кредит по ПДВ з використанням реквізитів суб'єктів господарської діяльності ПП «Ангелон».

Таким чином, податкові та видаткові накладні з вказаними контрагентами складені в порушення вимог чинного законодавства, не мають ознак належного первинного документу в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не мають юридичної сили і не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення-до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість

Доводи позивача, що висновок відповідача по завищенню позивачем податкового кредиту по вказаним взаємовідносинах тим, що податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, від імені цих підприємств складені не уповноваженою особою, є безпідставними, оскільки позивач не відповідає за дії контрагентів, а та обставина, що директора підприємств-контрагентів не контролювали, хто складає та підписує від імені очолюваних ними підприємств документи, користується печаткою підприємства та здійснює інші повноваження, не може бути поставлена у провину позивачу, оскільки ці обставини відносяться до внутрішньої діяльності цих підприємств, контролювати яку позивач не має ні прав, ні можливостей, діюче законодавство не покладає на позивача обов'язків та не надає йому повноважень перевіряти належність підписів, що містяться у первинних документах його контрагентів, їх керівникам (зокрема, проводити почеркознавчу експертизу), тому позивач не може нести юридичної відповідальності за ці обставини (навіть якщо вони і будуть достовірно встановлені), а відповідно він діяв добросовісно, в даному конкретному випадку не мають правового значення та не заслуговують на увагу, оскільки господарські операції, що були предметом судового дослідження, від імені контрагентів оформлялись та підписувалися особами, які не мали відношення до законної господарської діяльності суб'єкта господарювання, а тому не можуть взагалі вважатися вчиненими від імені цих контрагентів, а отже суд вважає, що у позивача немає права на формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям, в тому числі на підставі спірних податкових накладних, виданих та підписаних не уповноваженою на це особою, оскільки відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказані документи не можуть вважатися первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Бюджетне відшкодування податкового кредиту державою здійснюється тільки за належно оформленими документами, підтвердженими у встановленому порядку, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами, платник податку також несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену первинними документами.

Посилання позивача, що як плановою так і позаплановою перевіркою не встановлено здійснення позивачем фіктивних, удаваних, недійсних (в т.ч. нікчемних) правочинів чи не реальних господарських операцій по придбанню і продажу товарів, на увагу не заслуговує, оскільки у даному випадку правомірність укладення договорів не впливає на висновки стосовно відсутності проведення за цими договорами господарських операцій, які б давали позивачеві право на бюджетне відшкодування.

За таких обставин, підстав вважати, що дії, вчинені відповідачем по проведенню перевірки є неправомірними, не вбачається.

Крім того, слід зазначити, що юридичне значення для позивача мають рішення, прийняті відповідачем за результатами перевірки, а не сама перевірка та дії відповідача при проведенні перевірки, яким є оскаржуване податкове повідомленні-рішення. Відтак і належним способом захисту порушеного права є оскарження до суду саме цих рішень.

Норми права, які регламентують порядок проведення органами державної податкової служби перевірок, за юридичною природою є процесуальними (процедурними), тоді як право матеріальне і саме таке право може бути предметом судового захисту.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Наказ керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених частиною сьомою статті 11 з позначкою 1 Закону. При цьому такий наказ відповідно до пункту 2 частини першої статті 11 з позначкою 2 Закону «Про державну податкову службу в Україні» є одним із документів, за умови надання яких під розписку платнику податків податковий орган має право приступити до проведення перевірки.

Таким чином, видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

У той же час, вчинені податковим органом дії стосовно прийняття акту перевірки не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.

Оскільки акт перевірки є доказом встановлення порушення податкового законодавства позивачем, висновки акту перевірки, можуть бути підставою для прийняття спірного податкового рішення-повідомлення рішення

Таким чином, суд вважає, що вищезгадана перевірка, призначена оскаржуваним наказом та проведена з дотримання норм законодавства, а відтак складений за її результатами акт перевірки є доказом порушень, як підстава для прийняття спірного рішення.

За таких обставин, підстав для задоволення позовних вимог позивача не вбачається.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, суд не знаходить підстав для стягнення судових витрат.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 18.06.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 22.06.2012, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової перевірки, визнання незаконними дій щодо проведення позапланової перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2012 року №0000131710 - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 22 червня 2012 року.

Суддя О.П. Островська