Ухвала

від 07.08.2012 по справі 2а/1270/3456/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 року справа №2а/1270/3456/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бадахової Т.П.

суддів: Ястребової Л.В., Чумака С.Ю.,

при секретарі судового засідання: Копиці С.В.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1., ОСОБА_2.

від відповідача: не з'явився

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року по справі № 2а/1270/3456/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.04.2012 року № 0000131710, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року фізична особа-підприємєць ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.04.2012 року № 0000131710.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зроблено посилання на те, що позапланова перевірка проведена з порушенням порядку її проведення, тому висновки акту перевірки не можливо вважати належними, і до того ж вони не відповідають дійсності, а спірне податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням законодавства внаслідок неправильного застосування норм законодавства.

Також апелянт зазначає, що з акту позапланової перевірки від 21.03.12, вбачається, що постанова слідчого про призначення позапланової перевірки винесена від 12.08.2011р. по кримінальній справі №10/11/9118, порушеній за ознаками ст.205 ч.1 КК України по факту фіктивного підприємництва ОСОБА_3, який відповідно реєстраційних даних був директором та засновником ПП «Елліон-Біт» з 2008 року.

24.10.11 Алчевський міський суд у підготовчому засіданні виніс остаточну постанову по цій кримінальній справі та звільнив ОСОБА_3, від кримінальної відповідальності щодо скоєння злочину за ч.1 ст.205 КК України на підставі Закону України від 08.07.11 «Про амністію» та припинив кримінальну справу (закрив провадження). Тому, на думку апелянта, не пізніше часу направлення кримінальної справи до прокурора, а тим більше з 24.10.11, окреме доручення та постанову досудового слідства від 12.08.11 по кримінальній справі №10/11/9818 треба вважати такою, що не створює для відповідача і позивача юридичних наслідків, тобто з вищенаведеного ще у жовтні 2011р. фактично втратила свою силу і не підлягала виконанню. Тобто, з вказаних підстав відповідач не мав права видавати наказ від 02.03.12 про проведення позапланової перевірки, здійснювати дії щодо її проведення та оформляти її актом від 21.03.12, а здійснене відповідачем є протиправним.

Також апелянт зазначає, що в акті позапланової перевірки не наведено жодного доказу протиправності дій самого позивача, при формуванні податкового кредиту. Висновки акту перевірки щодо завищення податкового кредиту позивачем обґрунтовані діями його контрагентів, що суперечить ч.2 ст.61 Конституції України та принципу винної відповідальності, визнаному судовою практикою. Тому та обставина, що директора підприємств-контрагентів не контролювали, хто складає та підписує від імені очолюваних ними підприємств документи, користується печаткою підприємства та здійснює інші повноваження, не може бути поставлена у провину позивачу, оскільки ці обставини відносяться до внутрішньої діяльності цих підприємств, контролювати яку позивач не має ні прав, ні можливостей. Діюче законодавство не покладає на нього обов'язків та не надає йому повноважень перевіряти належність підписів, що містяться у первинних документах його контрагентів, їх керівникам (зокрема, проводити почеркознавчу експертизу), тому він не може нести юридичної відповідальності за ці обставини (навіть якщо вони і будуть достовірно встановлені).

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, перебуває на податковому обліку у відповідача (а.с.т.1 а.с. 39-40).

Наказом Алчевської ОДПІ від 02.03.12 №230, який виданий на підставі ст.78.1.11 Податкового кодексу України, відповідачем була призначена позапланова виїзна документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового законодавства. Підставою для видання вказаного наказу та проведення вказаної перевірки стала постанова слідчого відділу податкової міліції Алчевської ОДПІ Піньковского Р.В. «Про призначення позапланової виїзної перевірки», яка винесена 12.08.2011 року в кримінальній справі № 10/11/9118 (т.1 а.с.58).

На підставі вищевказаного наказу, у період з 06.03.12 року по 14.03.12 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами: приватним підприємством «УкрФінес», приватним підприємством «Ангелон», приватним підприємством «Харвест-2008», приватним підприємством «Елліон-Біт», приватним підприємством «Аттікс Ком. Алчевськ», приватним підприємством «Анмарі-О», код за ЄДРПОУ 35226288 , приватним підприємством «Сіаворд», приватним підприємством «Беніста», приватним підприємством «Бенфол», приватним підприємством «Берст», приватним підприємством «Самлайн - Алчевськ» за період з 01.01.08 по 31.12.10.», за результатами цієї перевірки було складено акт від 21.03.12 року №49-172-2975512551 (т.1 а.с. 11-23).

Внаслідок перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), п.18 Порядку складання податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №165 та зареєстрованого Мінюстом України від 23.06.97 №233/2037, а саме:

- позивач у перевіряємому періоді включив до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним від імені ПП «Елліон-Біт», (Договір № 0201/1 від 02.01.2009 (м. Алчевськ) ПП «Елліон-Біт», далі Постачальник, в особі директора ОСОБА_3, які було складено особою, не уповноваженою здійснювати поставку товарів (послуг) та складати податкові накладні, в результаті чого, позивач завищив податковий кредит на загальну суму 49676,00 грн., в тому числі за січень 2009р.- 5487,00 грн., за лютий 2009р.-8111,00 грн., за березень 2009р.-6406,00 грн., за травень 2009р.-6284,00 грн., за червень 2009р.-3180,00 грн., за липень 2009р.-4569,00 грн., за серпень 2009р.-3366,00 грн., за вересень 2009р.-1956,00 грн., за жовтень 2009р.-3479,00 грн., за листопад 2009р.-652,00 грн., за грудень 2009р.-6186,00 грн.,

- позивач у перевіряємому періоді включив до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаними від імені ПП «Ангелон» (Договір № 4/1-1 від 04.01.2010р. (м. Алчевськ) ПП «Ангелон», в особі директора Оніщенко І.В., які було складено особою, не уповноваженою здійснювати поставку товарів (послуг) та складати податкові накладні, в результаті чого позивач завищив податковий кредит на загальну суму 18828,00 грн., в тому числі: за січень 2010р.-5815,00 грн., за лютий 2010р.-6299,00 грн., за березень 2010р.-2780,00 грн., за квітень 2010р.- 3934,00 грн.

Внаслідок чого, документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлені порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 " Про податок на додану вартість" (з змінами та доповненнями), п.18 Порядку складання податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №165 та зареєстрованого Мінюстом України від 23.06.97 №233/2037, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 68504,00 грн., у тому числі: за 2009р.-49676,00 грн., у тому числі : за січень 2009р.- 5487,00 грн., за лютий 2009р.-8111,00 грн., за березень 2009р.-6406,00 грн.. зі травень 2009р.-6284,00 грн., за червень 2009р.-3180,00 грн., за липень 2009р.-4569,00 грн.. за серпень 2009р.-3366,00 грн., за вересень 2009р.-1956,00 грн., за жовтень 2009р.-3479,00 грн., за листопад 2009р.-652,00 грн., за грудень 2009р.-6186,00 грн.; за 2010р.-18828,00 грн., у тому числі: за січень 2010р.-5815,00 грн., за лютий 2010р.-6299,00 грн., за березень 2010р.-2780,00 грн., за квітень 2010р.- 3934,00 грн.

На підставі акту перевірки від 21.03.12 року №49-172-2975512551 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2012 року №0000131710 (а.с.37, т.1).

Колегія суддів вважає, що у відповідача були підстави для видання наказу про проведення перевірки, проведення самої перевірки з наведенням вказаних висновків та прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, з огляду на наступне:

Згідно п.1.ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: 1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; 9) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають правопроводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (пп.78.1.11);

Відповідно до п. 78.4 ПКУ про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом.У відповідності ст.114 Кримінального процесуального кодексу України - постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки відповідачем було отримано постанову слідчих органів про проведення певної перевірки позивача, як платника податків, то у керівника відповідача були підстави для видання наказу про проведення цієї перевірки.

Крім цього, посилання апелянта на те, що видання наказу про проведення перевірки, призначеної на підставі постанови слідчого, ревізори повинні приступити згідно положенням КПК України, не пізніше як у 10 денний строк від дня отримання доручення з наданою постановою про проведення позапланової документальної перевірки і провести перевірку у розумний строк, який не може бути більше, ніж визначено іншим законодавством та строку розслідування справи, що відповідачем не дотримано, і крім того, на момент видання наказу про призначення перевірки кримінальна справа вже не знаходилася у провадженні слідчого, а тому його постанова не повинна була виконуватися, на увагу не заслуговують, та не примаються до уваги колегією суддів, оскільки строки та порядок проведення перевірок податковими органами регулюється Податковим Кодексом України, строки встановлені для розслідування кримінальних справ, встановлені КПК України на дії податкових органів не поширюються. Нормами Податкового Кодексу України не встановлено строків, протягом яких, з моменту отримання постанови слідчих органів має бути прийнято рішення керівником податкового орагну про призначення перевірки. Тому, видання наказу про проведення перевірки керівником відповідача виданий через певний проміжок часу, не є підставою вважати, що цей наказ видано незаконно.

Той факт, що на час проведення перевірки слідство по кримінальній справі було закінчено, у даному випадку також не впливає на правомірність видання керівником відповідача наказу про проведення перевірки, оскільки на момент його видання відповідач не мав відомостей про вказану обставину, постанову слідчого не було скасовано, та відомостей про те, що вона відкликається або не підлягає виконанню до відповідача не надходило.

Також не заслуговують на увагу і доводи апелянта відносно того, що відповідач не мав права здійснювати дії щодо проведення перевірки та оформляти її результати актом від 21.03.12, оскільки, підстави для видання наказу про проведення спірної перевірки у відповідача були, тому відповідач мав право проводити спірну перевірку та оформити її результати у встановленому порядку актом.

Крім, цього, приписами п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, згідно наданих позивачем до перевірки документів, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. у перевіряємому періоді було укладено наступні договори з ПП„Елліон-Біт", ПП «Ангелон»: договір № 0201/1 від 02.01.2009 з ПП «Елліон-Біт» та договір № 4/1-1 від 04.01.2010р. з ПП «Ангелон».

На виконання умов договору ПП «Елліон-Біт» та ПП «Ангелон» виписано податкові накладні.

Позивачем вказані податкові накладні відображено в реєстрах отриманих податкових накладних та відповідно віднесено до складу податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені суми ПДВ, не підтверджуються первинними документами та не відображають поставки товарів від ПП «Еліон - Біт», оскільки позивачем відповідачеві не було надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що стосовно керівника цього контрагента було порушено кримінальну справу за ознаками фіктивного підприємництва.

У ході розслідування цієї справи керівник вказаного контрагента, від імені якого підписано вказані податкові накладні, пояснив, що ці накладні він не підписував, та що фактично ніякої господарської діяльності не здійснював. (т.3 а.с.206).

Крім цього, зазначені суми ПДВ не підтверджуються первинними документами та не відображають поставки товарів від ПП «Ангелон». У період за який проводилася перевірка, цей контрагент не здійснював ніякої господарської діяльності взагалі, про що давав також пояснення директор цього підприємства під час його допиту по кримінальній справі. (т.3 а.с.196).

Також встановлено, що на момент проведення перевірки стану платника податків ПП «Ангелон» до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Згідно даних податкових декларацій по ПДВ, податкових накладних по ПДВ реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ у розрізі контрагентів» до податкових декларацій по ПДВ встановлено, що позивачем за період з 01.01.08 по 31.12.10 був сформований податковий кредит по ПДВ з використанням реквізитів суб' кта господарської діяльності ПП «Ангелон».

Таким чином, податкові та видаткові накладні з вказаними контрагентами складені в порушення вимог чинного законодавства, не мають ознак належного первинного документу в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не мають юридичної сили і не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення-до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта про те, що відповідач дійшов необґрунтованого висновку по завищенню позивачем податкового кредиту по вказаним взаємовідносинах, внаслідок того, що податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, від імені цих підприємств складені не уповноваженою особою, оскільки відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказані документи не можуть вважатися первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Бюджетне відшкодування податкового кредиту державою здійснюється тільки за належно оформленими документами, підтвердженими у встановленому порядку, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими первинними документами, платник податку також несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену первинними документами.

Посилання апелянта на те, що як плановою так і позаплановою перевіркою не встановлено здійснення позивачем фіктивних, удаваних, недійсних (в т.ч. нікчемних) правочинів чи не реальних господарських операцій по придбанню і продажу товарів, на увагу не заслуговує, оскільки у даному випадку правомірність укладення договорів не впливає на висновки стосовно відсутності проведення за цими договорами господарських операцій, які б давали позивачеві право на бюджетне відшкодування.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року по справі № 2а/1270/3456/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року по справі № 2а/1270/3456/2012- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 07 серпня 2012 року. Повний текст виготовлено 08 серпня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України безпосередньо протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Т.П.Бадахова

Судді: Л.В.Ястребова

С.Ю.Чумак