Постанова

від 18.06.2012 по справі 2а/1270/3334/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3334/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Яковлева Д.О.,

при секретарі: Житній Ю.С.,

в присутності сторін:

від позивача: Грузінов Ф.О., Зеленська Л.Ю., Короткова Т.В.

від відповідача: Шевцов О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Прокат сервіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2012 № 0000692310 та № 0000702310, -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Прокат сервіс» (далі - ПП «Прокат сервіс», позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганську (далі - ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2012 № 0000692310 та № 0000702310.

Ухвалою суду від 23 травня 2012 року здійснено процесуальне правонаступництво відповідача, замінено Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Луганська на Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби ( далі ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби).

У позовній заяві ПП «Прокат сервіс» просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000692310 від 18.04.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Прокат сервіс» за податком на прибуток приватних підприємств у сумі 140 504, 00 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25 941,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000702310 від 18.04.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Прокат сервіс»за податком на додану вартість у сумі 114 961,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25 064,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у період з 12.03.2012 по 30.03.2012 проводилася планова виїзна перевірка ПП «Прокат Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт № 278/22/24186943 від 06.04.2012, згідно висновків якого позивачем порушено вимоги п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п. 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 140504,00 грн. у тому числі: за І квартал 2009 року в сумі 31 241,00 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 64 499, 00 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 6 508,00 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 1 519,00 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 16 911,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 19 826,00 грн.;п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756 - VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 114 961,00 грн., в тому числі: за лютий 2009 року в сумі 16 133,00 грн., березень 2009 року в сумі 24 993,00 грн., за травень 2009 року в сумі 17 507,00 грн., за червень 2009 року в сумі 21 185,00 грн., за липень 2009 року в сумі 1 291,00 грн., за серпень 2009 року в сумі 657,00 грн., за вересень 2009 року в сумі 33,00 грн., за жовтень 2009 року в сумі 1 015,00 грн., за листопада 2009 року в сумі 201, 00 грн., за квітень 2011 року 7 462,00 грн., за травень 2011 року в сумі 2 467,00 грн., за червень 2011 року в сумі 4 777,00 грн., за липень 2011 року в сумі 873,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 2 698,00 грн., вересень 2011 року 13 669,00 грн.

На підставі Акта перевірки № 278/22/24186943 від 06.04.2012 відповідачем винесені:

- податкове повідомлення-рішення № 0000692310 від 18.04.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Прокат сервіс» з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 140 504, 00 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25 941,75 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000702310 від 18.04.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Прокат сервіс» з податку на додану вартість у сумі 114 961,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі в сумі 25 064,75 грн.

Підставою для зробленого податковим органом висновку про наявність порушення позивачем податкового законодавства, стало твердження відповідача про безпідставне завищення позивачем валових витрат в деклараціях з податку на прибуток за 2009 рік, та за ІІ квартал 2011 року на загальну суму 574795 грн., заниження податку на прибуток за 2009 рік, та за ІІІ квартал 2011 року у сумі 140504, 00 грн. В деклараціях з податку на додану вартість завищення податкового кредиту за лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2009 року та за квітень, травень, червень, липень. серпень, вересень 2011 року на суму 114 961, 00 грн.

В акті перевірки відповідач посилається на відсутність у ПП «Прокат сервіс» товарно-транспортних накладних, порушення порядку ведення довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, як на наявність достатніх підстав для висновку про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «МВС-УКРПРОФІЛЬ», ТОВ «ВКФ «ГЕРМЕС», ПП «ТКФ «БУД-СПЕЦТОРГ», ТОВ «СЛГ» у період з 01.01.2009 по 31.03.2011.

Позивач зазначив, що реальність господарських операцій між ПП «Прокат сервіс» та ТОВ «МВС-УКРПРОФІЛЬ», ТОВ «ВКФ «ГЕРМЕС», ПП «ТКФ «БУД-СПЕЦТОРГ», ТОВ «СЛГ» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: договорами, довіреностями, видатковими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними.

На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.04.2012 № 0000692310 та № 0000702310.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби позов не визнала, про що подала суду письмові заперечення проти адміністративного позову, у судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, Приватне підприємство «Прокат сервіс» зареєстровано як суб'єкта господарювання - юридичну особу 18.06.1996 виконавчим комітетом Луганської міської ради, код ЄДРПОУ 24186943 (Том І а. с. 9), позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 17146249 від 20.07.2000 ( Том І а. с. 12) та перебуває на обліку у відповідача з 21.01.1999 за № 3421 (Том І а. с. 11).

Відповідно до наказів Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Луганську від 20.02.2012 № 41, від 05.03.2012 № 475, від 20.03.2012 № 6 головним державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби ІІІ рангу відділу перевірок платників управління податкового контролю Рибалко Л.В., головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Опарко О.О., старшим державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби ІІ рангу відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю Чернятіною К.В., головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Кудаєвою І.І.; головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу погашення прострочених податкових зобов'язань Ганишнюк Є.В.; головним державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби ІІІ рангу відділу перевірок сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС в Луганській області Ткаченко Л.Л. проведено планову виїзну перевірку ПП «Прокат Сервіс» (і.к. 24186943) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 06.04.2012 № 278/22/24186943 (Том І а. с. 26-74).

Згідно висновків вищезазначеного акту, перевіркою встановлено порушення ПП «Прокат Сервіс»:

1) п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п. п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п. 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього на загальну суму 140504,00 грн. у тому числі: за І квартал 2009 року в сумі 31 241,00 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 64 499, 00 грн., за ІІІ квартал 2009 року в сумі 6 508,00 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 1 519,00 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 16 911,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 19 826,00 грн.;

2) п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756 - VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму всього у сумі 114 961,00 грн., в тому числі: за лютий 2009 року в сумі 16 133,00 грн., березень 2009 року в сумі 24 993,00 грн., за травень 2009 року в сумі 17 507,00 грн., за червень 2009 року в сумі 21 185,00 грн., за липень 2009 року в сумі 1 291,00 грн., за серпень 2009 року в сумі 657,00 грн., за вересень 2009 року в сумі 33,00 грн., за жовтень 2009 року в сумі 1 015,00 грн., за листопада 2009 року в сумі 201, 00 грн., за квітень 2011 року 7 462,00 грн., за травень 2011 року в сумі 2 467,00 грн., за червень 2011 року в сумі 4 777,00 грн., за липень 2011 року в сумі 873,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 2 698,00 грн., вересень 2011 року 13 669,00 грн.

18 квітня 2012 року відповідачем на підставі акту від 06.04.2012 № 278/22/24186943 були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000692310 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Прокат сервіс» з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 140 504, 00 гривень та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25 941,75 грн. (Том І а. с. 25);

- № 0000702310 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Прокат сервіс» з податку на додану вартість у сумі 114 961,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25 064,75 грн. (Том І а. с. 25).

За результатами судового розгляду справи, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 18.04.2012 № 0000692310 та № 0000702310 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств, 3011021000» за основним платежем 140 504,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 25 941,75 грн. та про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість, 3014010100» за основним платежем 114 961,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 25 064,75 грн., є протиправними з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПКУ).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України, норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок. Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст..198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно зі ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів ( послуг), на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вказаних вимог закону.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимним рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»: податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже, підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Відповідно до п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Судом встановлено, що контрагентами позивача за перевіряємий податковим органом період були ТОВ «МВС -Укрпрофіль», ТОВ «ВКФ «Гермес», ПП «ТКФ «Буд-Спецторг», ТОВ «СЛГ», ТОВ «Транс-Агенство-Сервіс», з якими ПП «Прокат Сервіс» знаходився у договірних відносинах.

Відповідачем не спростовується факт того, що ТОВ «МВС -Укрпрофіль», ТОВ «ВКФ «Гермес», ПП «ТКФ «Буд-Спецторг», ТОВ «СЛГ», ТОВ «Транс-Агенство-Сервіс» на момент укладення договорів та складення податкових накладних були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2011 про припинення юридичної особи ТОВ «МВС -Укрпрофіль» як на підтвердження своїх доводів, щодо необґрунтованості адміністративного позову, оскільки на момент укладання договору між позивачем та ТОВ «МВС -Укрпрофіль» і його виконання, останній був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, на момент укладення договорів, що викликає сумнів у відповідача щодо реальності їх виконання, ТОВ «МВС -Укрпрофіль», ТОВ «ВКФ «Гермес», ПП «ТКФ «Буд-Спецторг», ТОВ «СЛГ», ТОВ «Транс-Агенство-Сервіс» та ПП «Прокат Сервіс» мали статус платників податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених ТОВ «МВС -Укрпрофіль», ТОВ «ВКФ «Гермес», ПП «ТКФ «Буд-Спецторг», ТОВ «СЛГ», ТОВ «Транс-Агенство-Сервіс», є правомірним.

Під час розгляду справи позивачем до матеріалів справи були долучені копії податкових накладних, видаткових накладних, довіреності на отримання товарів згідно укладених між ПП «Прокат Сервіс» та ТОВ «МВС -Укрпрофіль», ТОВ «ВКФ «Гермес», ПП «ТКФ «Буд-Спецторг», ТОВ «СЛГ», ТОВ «Транс-Агенство-Сервіс» договорів, товарно-транспортні накладні, оригінали яких було оглянуто у судовому засіданні.

Суд вважає за потрібне зазначити, що, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Сумнівів щодо достовірності вищевказаних документів, їх оформлення у суду не виникає.

Суд враховує, що перевіркою не встановлено порушень щодо порядку видачі чи отримання податкових накладних.

Крім того, судом під час розгляду справи встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/1874/2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнані протиправними та скасовано накази відповідача № 41 від 12.01.2012, № 63 від 18.01.2012 та № 184 від 13.02.2012 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за періоди з 01.01.2011 по 31.08.2011 та з 01.09.2011 по 30.10.2011. Визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення позапланових невиїзних документальних перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.08.2011 за результатами якої складено акт № 310/236-23713483 від 10.02.2012 та за період за період з 01.09.2011 по 30.10.2011, за результатами якої складено акт № 345/236-36713483 від 14.02.2012. Зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс», оформлених актами № 310/236-23713483 від 10.02.2012 та № 345/236-36713483 від 14.02.2012 і поновити в ній дані, що містяться у наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» податкових звітах з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.10.2011.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 залишено без змін.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідач дійшов висновків про порушення позивачем, які викладені в акті перевірки від 06.04.2012 № 278/22/24186943, на підставі акту перевірки від 14.02.2012 № 345/236-36713483, дії по проведенню якої визнані судом протиправними.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка господарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

З огляду на реальний характер господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, суд прийшов до висновку, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Прокат сервіс» за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у сумі 140 504, 00 гривень, нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25 941,75 грн., та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у сумі 114 961,00 грн. і нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 25 064,75 грн.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 18 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 22 червня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Прокат сервіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2012 № 0000692310 та № 0000702310 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 18 квітня 2012 року № 0000692310.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 18 квітня 2012 року № 0000702310.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Прокат Сервіс» (ідентифікаційний код 24186943, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Леніна, буд . 17, кв. 4) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 22 червня 2012 року.

СуддяД.О. Яковлев