Постанова

від 22.06.2012 по справі 2а/1270/4223/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4223/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мирончук Н.В.

при секретарі -Чернікової Я.В.

за участю представників сторін:

позивача: Данілов А.І., витяг з ЄДР від 12.06.2012р.,

відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 4481/10-106 від 13.06.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донець СТО» до Державної податкової служби у Луганській області про визнання податкової консультації недійсною, зобов'язання надати консультацію на звернення позивача від 04.04.2012р. у порядку, визначеному чинним законодавством,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донець СТО» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби у Луганській області про визнання податкової консультації № 6846/10/15-316 від 07 травня 2012 р. недійсною, зобов'язання надати консультацію на звернення позивача від 04.04.2012р. у порядку, визначеному чинним законодавством

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 04.04.2012 року позивач звернувся до ДПС України із запитом про надання податкової консультації з приводу оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій з продажу майна ТОВ «Донець-СТО», визнаного банкрутом та щодо якого відкрита ліквідаційна процедура в межах провадження у справі про банкрутство № 22/516.

ДПС України запит позивача про надання податкової консультації спрямувала до ДПС у Луганській області.

Листом № 6846/15-316 від 07.05.2012 року ДПС у Луганській області надала позивачу податкову консультацію, в якій, посилаючись на положення п. 7.3. ст. 7, п.п. «а», п. 185.1, ст. 185, п.п. І4.1.191, п. 14.1, ст. 14, п. 188.1, ст. 188, ст. 193, п. 135.1, ст. 135, п. 135.4, ст. 135, п. 135.5.13, ст.135, п. 146.13, ст. 146 ПК України, роз'яснила, що операції з продажу майна ТОВ «Донець-СТО» підпадають під об'єкт оподаткування; оподаткування зазначених операцій податком на додану вартість. подання звітності та сплата податку здійснюється в загальновстановленому порядку; також операції з продажу майна враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток, та включається до доходів підприємства; оподаткування зазначених операцій податком на прибуток, подання звітності та сплата податку здійснюється в загальновстановленому порядку.

Позивач вважає, що податкова консультація ДПС у Луганській області № 6846/15-316 від 07.05.2012 року суперечить законодавству та підлягає визнанню недійсною з огляду на наступне.

З 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенції здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим Кодексом України.

Посилаючись на підпункт 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що податкова консультація являється допомогою контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Посилаючись на п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Позивач вказує, що порядок надання податкових консультацій та їх статус визначено главою 3 розділу II Податкового кодексу України.

Посилаючись на ст. 52 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що за зверненням платників податків контролюючі органи повинні надати безоплатно консультацію з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може бути використана виключно платником податків, якому надано консультацію.

Позивач вказує на те, що пунктом 52.3 статті 52 Податкового кодексу України встановлено форми, в яких може надаватися податкова консультація, а саме - усна, письмова, електронна. Відповідно до п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. Платник податків має право оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

На думку позивача, в листі № 6846/15-316 від 07.05.2012 року ДПС у Луганській області при наданні податкової консультації, не враховано положень п. 1.3. ст. 1 ПК України, згідно якого цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

Позивач вважає, що посилання ДПС у Луганській області при наданні спірної податкової консультації лише на положення п. 7.3. ст. 7, п.п. «а», п. 185.1, ст. 185, п.п. 14.1.191, п. 14.1, ст. 14, п. 188.1, ст. 188, ст. 193, п. 135.1, ст. 135, п. 135.4, ст. 135, п. 135.5.13, ст. 135, п. 146.13, ст. 146 ПК України, без врахування та системного аналізу положень п. 1.3. ст. 1 ПК України призвело до надання податкової консультації, яка суперечить законодавству. При цьому, позивач посилається на абз. 15 ст. 1 та абз. 8 частини першої ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та зазначає, що ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна. Посилаючись на абз. 11 та 15 частини 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», позивач вказує, що ліквідатор з дня свого призначення заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими, а також реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

На думку позивача, в ліквідаційній процедурі пред'являються та відповідно задовольняються вимоги, що виникли під час провадження у справі про банкрутство, тобто в процедурах розпорядження майном боржника та санації боржника.

Посилаючись на абз. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», позивач зазначає, що виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у порядку, передбаченому розділом 3 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Посилаючись на абз. 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» позивач зазначає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

На думку позивача, з моменту визнання підприємства - боржника банкрутом, припиняється виникнення нових зобов'язань боржника, зокрема щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). в тому числі і податку на додану вартість у зв'язку з реалізацією майна боржника у ліквідаційній процедурі. З цього часу нові зобов'язання боржника виникають лише у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Такими випадками, зокрема, є виникнення зобов'язань щодо оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної

процедури (частина 9 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Позивач вважає, що у даному випадку, Податковий кодекс України не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з ТОВ «Донець-СТО», щодо якого відкрита ліквідаційна процедура в межах справи про банкрутство №22/516.

Позивач зазначає, що при наданні податкової консультації в листі № 6846/15-316 від 07.05.2012 року, ДПС у Луганській області не враховано положення п. 1.3. ст. 1 Податкового Кодексу України, а також Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що призвело до надання відповідачем податкової консультації, яка суперечить діючому законодавству.

На думку позивача, такої правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові ВСУ від 06.04.2004р. у справі № 17/124 та Вищий господарський суд України у постанові ВГСУ від 04.08.09 р. по справі №5 / 28/ б, у постанові ВГСУ віл 11.02.2009 р. по справі № Б-19/105-02. Вищезазначену правову позицію висловило також Міністерство юстиції в листі № 958-0-33-12/8.2 від 21.02.2012р. Окрім того, таку правову позицію висловив ВГСУ в листі № 05-06/520/78, адресованому ДПС України, від 05.02.2010 р.

З урахуванням вищенаведених доводів та доказів, позивач вважає необгрунтованою спірну податкову консультацію ДПС у Луганській області № 6846/15-316 від 07.05.2012 року, та такою, що не відповідає обставинам справи і нормам матеріального права, що є підставою, на думку позивача, для визнання її недійсною та просить визнати недійсною податкову консультацію Державної податкової служби у Луганській області № 6846/15-316 від 07.05.2012 року, надану Товариству "з обмеженою відповідальністю «Донець-СТО» та зобов'язати Державну податкову службу у Луганській області надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Донець-СТО» консультацію на його звернення від 04.04.2012 р. б/н у порядку, визначеному чинним законодавством.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначивши, що надана відповідачем податкова консультація не може вважатись допомогою контролюючого органу стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів та суперечить нормам та змісту ст.19 Конституції України, нормам та змісту податків та зборів, зазначених .п.1.3 ст. 1, п.п.14.1.172 п.14.1 ст.14, 52, 53 ПК України, ст. 23, 25 Закону України «Про відновення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Просив позов задовольнити у повному обсязі. При цьому представник позивача пояснив, що зазначеної правової позиції у питанні порядку нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ в ліквідаційній процедурі підприємства, визнаного банкрутом, дотримуються суди, зокрема Вищий Господарський суд України в постанові від 12.04.2011 року по справі № Б-50/132-09 (копію якої він додає) зазначив наступне: «доводи скаржника про несплату податків за відчужене в ліквідаційній процедурі майно, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки в процедурах банкрутства застосовується порядок сплати та черговість задоволення грошових вимог (в тому числі податкових), визначена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка є спеціальною та має переважне застосування».

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та зазначив, що оскаржувана податкова консультація складена належним чином і на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити. Представник державної податкової служби у Луганській області вважає вимоги позивача необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наведених нижче підстав.

Відповідач вважає, що судовому захисту підлягає лише порушене право позивача.

На думку відповідача, позивачем в позові не зазначено, яким чином податкова консультація порушила його право та які негативні наслідки спричинила позивачу ця надана податкова консультація. Відповідач вважає, що податкова консультація ДПС у Луганській області від 07.05.12р. № 6846/15-316 надана на запит ТОВ «Донець-СТО» від 04.04.2012р. з питань нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток операцій з продажу майна, яке включено до ліквідаційної маси у межах ліквідаційної процедури.

Як стверджує відповідач, у консультації ним було зазначено, що відповідно до пункту 7.3 статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування, регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

У податковій консультації, з посиланням на норми ПК України з питань оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій з продажу майна (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, пункти 135.1-135.5 ст. 135, п. 146.13 ст. 146, ст. 147, п.п. «а» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, ст. 193) зроблений висновок, що операції з продажу майна ТОВ «Донець-СТО» підпадають під об'єкт оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, оподаткування зазначених операцій, подання звітності та сплата податків здійснюється в загальновстановленому порядку.

Відповідач вважає ствердження позивача, що неврахування при наданні податкової консультації положень пункту 1.3. статті 1 ПК України призвело до надання консультації, яка суперечить чинному законодавству, - помилковим.

При цьому відповідач зазначив, що згідно з пунктом 1.3. статті 1 Податкового кодексу України, ПК України не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України "Про банки і банківську діяльність", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідач стверджує, що ці питання погашення податкових зобов'язань та стягнення податкового боргу врегульовані главою 9 «Погашення податкового боргу платників податків» розділу II «Адмінінструваня податків, зборів (обов'язкових платежів)» ПК України, однак запит позивача та надання податкової консультації, як зазначалось відповідачем вище, стосувались питань оподаткування окремих операцій податком на прибуток підприємств (розділ III «Податок на прибуток підприємств») та податком на додану вартість (розділ У «Податок на додану вартість»). (а.с. ).

Таким чином, на думку відповідача, податкова консультація не суперечить нормам або змісту ні податку на прибуток, ні податку на додану вартість, а тому не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

В судовому засіданні встановлено, що, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ТОВ «Донець-СТО» є юридичною особою. (а.с. 7).

Згідно Статуту підприємства, ТОВ «Донець-СТО» створено у зв'язку з реорганізацією, шляхом перетворення ЗАТ «Донець-СТО» та зареєстровано держреєстратором 30.09.2004р. (а.с. 9-19).

Згідно довідки № 290000 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ «Донець-СТО» є юридичною особою, ідентифікаційний код - 24051611. (а.с. 20).

Відповідно до постанови господарського суду Луганської області від 22.03.20012 р. по справі № 22/ 51 б, ТОВ «Донець-СТО», ідентифікаційний код - 24051611, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком до 22.03.2013р. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого - Данілова А.І. (а.с. 23-25).

Згідно Витягу № 975686 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Донець-СТО», ідентифікаційний код - 24051611, є юридичною особою та знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності. Голова комісії з припинення - Данілов А.І. (а.с. 44).

04.04.2012 року позивач звернувся до ДПС України із запитом про надання податкової консультації з приводу оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій з продажу майна ТОВ «Донець-СТО», визнаного банкрутом та щодо якого відкрита ліквідаційна процедура в межах провадження у справі про банкрутство № 22/51б. На підтвердження визнання банкрутом ТОВ «Донець-СТО», позивачем, згідно додатку до запиту, надано відповідачу копію Ухвали Господарського суду Луганської області від 22.03.2012р. по справі № 22/51б. (а.с. 22-25).

07.05.2012 року листом № 6846/15-316 ДПС у Луганській області надала позивачу податкову консультацію, в якій, посилаючись на положення п. 7.3. ст. 7, п.п. «а», п. 185.1, ст. 185, п.п. І4.1.191, п. 14.1, ст. 14, п. 188.1, ст. 188, ст. 193, п. 135.1, ст. 135, п. 135.4, ст. 135, п. 135.5.13, ст.135, п. 146.13, ст. 146 ПК України, роз'яснила, що операції з продажу майна ТОВ «Донець-СТО» підпадають під об'єкт оподаткування; оподаткування зазначених операцій податком на додану вартість. подання звітності та сплата податку здійснюється в загальновстановленому порядку; також операції з продажу майна враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток, та включається до доходів підприємства; оподаткування зазначених операцій податком на прибуток, подання звітності та сплата податку здійснюється в загальновстановленому порядку. (а.с. 26-28).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до п. п. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 52 Податкового кодексу України передбачений порядок надання податкової консультації, а саме:

За зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.

Консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Статтею 53 Податкового кодексу України передбачені наслідки застосування податкових консультацій, а саме:

Не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у

майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт ндивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Відповідно із вищезазначеними нормами: за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства; податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Аналіз приписів статей 52 та 53 Податкового кодексу України вказує, що податкова консультація це допомога органу державної податкової служби конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів та іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, податкова консультація може бути визнана недійсною з підстав, передбачених п. 53.3 ст. 53 ПК України, через суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Крім того, податкова консультація також може бути визнана недійсною, якщо вона не виконує свої функції щодо допомоги платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, у разі, якщо податковий орган не виконав обовязки, передбачені п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14, п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України.

Як свідчать письмові докази, за змістом податкової консультації наданої Державною податковою службою у Луганській області листом № 6846/10/15-316 від 07 травня 2012 р. позивачу, вказана інформація не містить консультацію стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта, вона не містить будь-яких роз'яснень податкового законодавства, яке можливо використати у практичній діяльності, зокрема у контексті питань, поставлених ТОВ «Донець-СТО». У наданій податковій консультації виключно викладені положення п. 7.3. ст. 7, п.п. «а», п. 185.1, ст. 185, п.п. І4.1.191, п. 14.1, ст. 14, п. 188.1, ст. 188, ст. 193, п. 135.1, ст. 135, п. 135.4, ст. 135, п. 135.5.13, ст.135, п. 146.13, ст. 146 Податкового кодексу України. безвідносно до поставлених питань ТОВ «Донець-СТО», що неможливо використати у практичній діяльності. (а.с.26-28).

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним висновок позивача щодо обгрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донець СТО» відносно наданої податкової консультації.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач виконав вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, натомість, відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти позову, не надав належні докази на підтвердження законності і обґрунтованості надання оскаржуваної податкової консультації.

Крім того, у запереченнях відповідача, ним самим зазначено, що надання податкової консультації, стосувались питань оподаткування окремих операцій податком на прибуток підприємств (розділ III «Податок на прибуток підприємств») та податком на додану вартість (розділ У «Податок на додану вартість»). (а.с. 49, обор. стор.).

Проте, позивач звернувся до ДПС України із запитом про надання податкової консультації не лише з приводу оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій, як вказує відповідач (а.с. 49, обор. стор.), а саме з приводу оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій з продажу майна ТОВ «Донець-СТО», визнаного банкрутом та щодо якого відкрита ліквідаційна процедура в межах провадження у справі про банкрутство № 22/51б. (а.с.50-53).

Як вбачається зі змісту податкової консультації, наданої ТОВ «Донець-СТО», листом ДПС у Луганській області № 6846/15-316 від 07.05.2012 року, у цій консультації відсутня допомога стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта, а лише викладені положення з приводу оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій, з посиланням на відповідні статті ПК України..

На думку суду, оспорювана податкова консультація, по-перше, не виконує свої функції щодо допомоги платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів при продажі майна ТОВ «Донець-СТО», визнаного банкрутом та щодо якого відкрита ліквідаційна процедура в межах провадження у справі про банкрутство № 22/51б; по-друге, не відповідає положенням п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14, п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України, а тому підлягає визнанню недійсною.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Донець-СТО», щодо визнання податкової консультації Державної податкової служби у Луганській області № 6846/10/15-316 від 07 травня 2012 р. недійсною, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати консультацію на звернення позивача від 04.04.2012р. у порядку, визначеному чинним законодавством, суд зазначає слідуюче.

Статтею 53 Податкового кодексу України передбачено, що визнання судом

податкової консультації недійсною являється підставою для надання відповідачем нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

На час розгляду справи судом, відсутні докази того, що відповідачем відмовлено позивачу в наданні нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Рішення суду про визнання податкової консультації недійсною ї є тією підставою, за якої відповідач повинен надати позивачу нову податкову консультацію, з урахуванням висновків суду.

Отже, вимога позивача про зобов'язання відповідача надати консультацію на звернення позивача від 04.04.2012р., заявлена позивачем передчасно, за відсутності належних підстав відносно цього, а тому задоволенню, під час розгляду цієї справи, не підлягає.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат необхідно вирішити відповідно до ст. 94 КАС України, якою зазначено, що коли судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. У разі, коли адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Відповідно до ст. 94 КАС України, суд прийшов до висновку про необхідність стягнути з державного бюджету на користь позивача судові витрати в розмірі 16 гривень 09 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 52, 53 Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 3, 5, 7-14, 49, 71, 94, 159 -164, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донець СТО» до Державної податкової служби у Луганській області про визнання податкової консультації недійсною, зобов'язання надати консультацію на звернення позивача від 04.04.2012р. у порядку, визначеному чинним законодавством, частково.

Визнати недійсною податкову консультацію Державної податкової служби у Луганській області № 6846/10/15-316 від 07 травня 2012 р. надану Товариству з обмеженою відповідальністю «Донець СТО».

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донець СТО» судові витрати в розмірі 16 (шістнадцять) гривень 09 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 25 червня 2012 р.

Суддя Н.В. Мирончук