Постанова

від 15.06.2012 по справі 2а-1670/3228/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3228/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі - Лайко О.В.,

за участю:

представників позивача - Панченко О.О., Ващенко Н.Д.,,

представників відповідача - Зайця С.І., Біленко Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Тайга і К" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2009 року Приватне підприємство "Тайга і К" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004542301/0/2869, № 0004532301/0/2870 від 09.09.2009.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на протиправність донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток, оскільки господарські операції з ТОВ "Анга", ТОВ "Ресурс АТХ -2006 ЛТД", ТОВ "Скаволайнінг групп", ТОВ "Крембудінвест", ПП "Рішон", ТОВ "Нефтекор -СК", ПП "Гросс", ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" мали реальний характер та є документально підтвердженими. Вказував на безпідставність донарахування податку на додану вартість, оскільки податковий кредит сформований в порядку, встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Зазначав про порушенням строків проведення перевірки, застосування штрафних санкцій у розмірі, що перевищує максимальний 50 % розмір штрафних санкцій, та направлення спірних податкових повідомлень -рішень не за юридичною адресою позивача.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію нікчемністю договорів, укладених між позивачем та ПП "Гросс", ВАТ "Дніпропетровський трубний завод". Посилались на відсутність документального підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ "Анга", ТОВ "Ресурс АТХ -2006 ЛТД", ТОВ "Скаволайнінг групп", ТОВ "Крембудінвест", ПП "Рішон", ТОВ "Нефтекор -СК". Вказували на відсутність контрагентів за юридичною адресою. Крім того, посилалися на вирок Октябрського районного суду м.Полтави від 05.10.2009, яким ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 200, частиною 2 статті 358 Кримінального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.08.2009 - 21.08.2009 Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП "ТАЙГА і К" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009.

Термін перевірки продовжувався на підставі наказу КОДПІ № 2611 від 17.08.2009.

Посилання позивача на порушення відповідачем терміну проведення перевірки, оскільки термін дії перевірки закінчився 14.08.2009, а наказ про продовження затверджено лише 17.08.2009, суд не приймає до уваги, у зв'язку з тим, що 15.08.2009 та 16.09.2009 були вихідними днями.

За наслідками перевірки складено акт № 4871/23 -209/13965957 від 27.08.2009, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- підпункту 4.1.1 пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено суму валових доходів у розмірі 1002709 грн;

підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення валових витрат на суму 779500 грн;

- підпункту 3.1.1 пункту 3.1, статті 3 "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 200542 грн;

підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість. у розмірі 119000 грн;

пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування у розмірі 141373, заниження податку на прибуток у розмірі 1498882 грн;

підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість у розмірі 60213, занижено податок на додану вартість у розмірі 941429 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення -рішення:

№ 0004542301/0/2869 від 09.09.2009, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 412 144 грн (в тому числі основний платіж -941 429 грн та штрафні санкції в сумі 470 715 грн);

№ 0004532301/0/2870 від 09.09.2009, яким визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2 937 259 грн (в тому числі основний платіж -1 498 228 грн та штрафні санкції -1 439 031 грн).

Вказані податкові повідомлення -рішення відповідач направив 09.09.2009 на адресу ПП "ТАЙГА і К" вул. Занасипський шлях, 5, с. Червона Знам`янка Кременчуцького району. 11.09.2009 конверт повернувся з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до підпункту 6.2.4 Закону України "Про погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На виконання приписів вказаної норми спірні податкові повідомлення -рішення розміщено на дошці оголошень в день повернення конверта до КОДПІ.

Крім того, зі змісту скарги на дії посадових осіб КОДПІ № 127 від 29.10.2009 суд вбачає, що про розміщення податкових повідомлень -рішень позивачу стало відомо в цей же день.

Таким чином, суд вважає твердження представника позивача про направлення спірних податкових повідомлень -рішень не за юридичною адресою як на підставу скасування спірних рішень безпідставними.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд також виходить з наступного.

Судом встановлено, що в періоді з 31.01.2007 по 30.06.2008 ПП "Гросс" виконувалися підрядні ремонтні роботи загальною вартістю 714 600 грн на замовлення ПП "ТАЙГА і К".

Виконання робіт у повному розмірі підтвержується первинними документами: податковими накладними, актами здачі -прийняття робіт, рахунками -фактурами та довідками вартості, копії яких містяться в матеріалах справи. За виконання цих робіт ПП "ТАЙГА і К" перерахувало підряднику на розрахунковий рахунок 935 400 грн та 885 300 грн та сплатило через касу готівкою, що підтверджується платіжним дорученням та квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Судом з'ясовано, що виконані ПП "Гросс" роботи є субпідрядними та здійснювалися на підприємстві ВАТ "Дніпропетровський трубний завод", з яким ПП "Тайга і К" укладено договір підряда № 292/5 від 30.08.2007.

Згідно умов договору підряду з ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" від 30.08.2007 позивач зобов`язався виконати роботи по монтажу захисних і кабельно -провідникових трас, а також освітлення на виробничих площах замовника та ремонт електроапаратури.

Прийняття робіт замовником - ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" від ПП "ТАЙГА і К" підтверджується актами виконаних робіт та кошторисами до актів (стор. 17 -21 Акту). На підставі цих операцій ПП "ТАЙГА і К" видало ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" податкові накладні на загальну суму ПДВ 200 541,86 (стор. 14 -17 Акту) та сформувало валовий дохід в розмірі 1 002 709,36 грн.

Отже, використання позивачем придбаних у ПП "Гросс" підрядних робіт у своїй господарській діяльності відповідачем не спростовано.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Дослідженням письмових доказів, долучених позивачем до матеріалів справи, судом встановлено правомірне відображення позивачем у бухгалтерському обліку операцій з ПП "Гросс", ВАТ "Дніпропетровський трубний завод".

Суд вважає, що висновки відповідача в акті перевірки щодо нікчемності угод, укладеної між позивачем та вказаними контрагентами не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства також з огляду на наступне.

Частиною 2 статі 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б вказували на укладення між позивачем та ПП "Гросс", ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" договорів з метою, спрямованою на незаконне заволодіння майном держави або з іншими протиправними цілями. Відповідачем не представлено суду доказів, які б свідчили про те, що умови договорів купівлі-продажу, укладених між позивачем та його контрагентами, ними порушені.

Навпаки, виконання договорів характеризується дотриманням кожною стороною його умов: надання послуг та їх оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, проте жодних доказів на підтвердження вини позивача або його контрагентів відповідачем не представлено.

Позивачем вимоги частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України щодо спрямовання правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, порушені не були.

Таким чином, твердження представника відповідача про відсутність фактичного виконання зобов'язань в ході судового розгляду не підтверджені.

Посилання представника відповідача на укладення позивачем усного договору як на доказ його нікчемності, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 208 Цивільного Кодексу України правочин між юридичними особами вчиняється у письмовій формі.

Згідно зі статтею 218 Цивільного Кодексу України встановлює правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину. Так, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Враховуючи те, що фактичне виконання ремонтних робіт ПП "Гросс" на замовлення ПП "ТАЙГА і К" на користь ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, дослідженими в ході перевірки та відображеними в акті перевірки, укладення договору субпідряду між ПП "Гросс" та ПП "ТАЙГА і К" в усній формі не суперечить вимогам цивільного та господарського законодавства і цей договір, як і письмовий договір підряду між ПП "ТАЙГА і К" та ВАТ "Дніпропетровський трубний завод", є чинним в силу презумпції правомірності правочину, встановленої статтею 204 Цивільного кодексу України та обов'язковим для виконання сторонами в силу статі 629 Цивільного кодексу України.

Судом також встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ "Анга" на підставі договору, укладеного у спрощений спосіб, постачало ПП "ТАЙГА і К" каміння бутове, сваї, арматуру, бетон М -100, дизпаливо, гідравлічне масло, насос, збудувало боксові гаражі на 100 автівок, надавало експедиційно -транспортні послуги.

Фактичне виконання робіт та постачання товарів підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, рахунками -фактурами, актом прийомки виконаних робіт КБ -2В та довідкою вартості виконаних підрядних робіт КБ -3, банківськими виписками тощо.

Крім того, позивачем надано копії документів: робочого проекту на боксові гаражі на 100 автомобілів (пояснювальна записка, кошторисна документація), державного акту на право постійного користування землею та зазначено представниками, що введення в експлуатацію гаражів відбувалось до 1997 року або у 1997, а тому дозвіл на введення в експлуатацію позивачем не отримувався.

Первинні документи з боку ТОВ "Анга" підписані ОСОБА_9, який зазначений керівником товариства згідно довідки з ЄДРПОУ № 631. Згідно витягу з ЄДРПОУ та витягу з ЄДРПОУ керівником ТОВ "Анга" зазначено ОСОБА_10, при цьому зміни до реєстру було внесено 25.12.2008, тобто після виконання господарських правовідносин. Отже, посилання представника відповідача на підписання первинних документів неуповноважною особою - ОСОБА_9 суд вважає безпідставними.

З матеріалів справи суд вбачає, що за отримані товари та надані послуги позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "Анга" 553 098,22 грн та сплатив через касу 2 36956,52 грн, що підтверджується платіжними дорученнями та квитанціями до прибуткових касових ордерів (арк. 68 -70 Акту).

Укладення договорів щодо поставки товарів, надання послуг та виконання робіт між між ТОВ "Анга" та ПП "ТАЙГА і К" в усній формі не суперечить вимогам цивільного та господарського законодавства і ці договори є чинними в силу презумпції правомірності правочину, встановленої статтею 204 Цивільного кодексу України та обов'язковим для виконання сторонами в силу статі 629 Цивільного кодексу України.

Отже, доводи представника відповідача не спростовують фактичне виконання договорів з ТОВ "Анга", яке підтверджується належним чином складеними первинними документами.

Судом встановлено надання ТОВ "Скаволайнінг групп" експедиційно -транспортних послуг та послуг по перевезенню вантажів позивачу.

На підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат на послуги, отримані від ТОВ "Скаволайнінг групп" позивачем надано первинні документи бухгалтерського обліку -акти здачі-прийняття робіт, рахунки -фактури, банківськи виписки. Розрахунки між підприємствами проводилися взаємозаліком згідно акту взаємозаліку від 25.12.2008 на суму 3 822 000 грн.

Первинні документи з боку ТОВ "Скаволайнінг групп" підписані ОСОБА_11. З наданого відповідачем витягу з ЄДРПОУ від 29.04.2010 суд вбачає, що станом на 29.04.2010 керівником ТОВ "Скаволайнінг групп" зазначений ОСОБА_12, проте у витягу відсутні докази, що ОСОБА_12 значився керівником на момент здійснення господарських правовідносин у період з квітня по грудень 2008 року.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на підписання первинних документів неуповноважною особою-Урсою С.О.. Інших доказів на підтвердження вмотивованості своєї позиції відповідачем не надано.

На виконання вказівки суду касаційної інстанції доводи представника відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних як на доказ ненадання експедиційно -транспортних послуг при факті оприбуткування товару та наявності інших первинних документів суд не приймає до уваги з огляду на приписи пункту 14.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом міністерства транспорту України від 14.10.1997, де зазначено, що рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у Замовника, - тільки дорожніх листів. З матеріалів справи суд вбачає, що у ПП "Тайга и К" користувалася автомобілями ТОВ "Скаволайнінг групп", робота яких оплачувалася, виходячи з часу роботи автомобіля у ПП "Тайга и К" як замовника.

Посилання представника відповідача на недекларування ТОВ "Скаволайнінг групп" податкових зобов'язань з позивачем суд вважає безпідставними, оскільки відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення до складу валових витрат видатків а оплату товарів та послуг, отриманих від контрагента, якщо позивач має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

В періоді з 08.06.2007 по 18.07.2008 позивач отримував від ТОВ "Ресурс АТХ -2006 ЛТД" дизельне паливо, щебень, сваї, блоки бетонні, будматеріалів та послуги з будівництва боксових гаражів.

Виконання досягнутої домовленості підтверджується видатковими та податковими накладними, довідкою вартості виконаних підрядних робіт КБ -3 та актом прийомки виконаних робіт форми КБ -2В.

За отримані товари та виконані роботи ПП "ТАЙГА і К" перерахувало ТОВ "Ресурс АТХ -2006 ЛТД" на розрахунковий рахунок 159 052,56 грн та через касу (готівкою) сплатило 187 471,68 грн, що підтверджується рахунками -фактурами, квитанціями та банківськими виписками.

Згідно довідки № 2136 з ЄДРПОУ від 22.06.2006 року ТОВ "Ресурс АТХ -2006 ЛТД" зареєстровано в м. Запоріжжі, вул. Комарова, 6а, к. 89, ідентифікаційний код 34441288, свідоцтво про державну реєстрацію від 13.06.2006, довідка про взяття на облік платника податків № 3324 від 14.06.2006, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 11541339 від 25.10.2006, керівник ОСОБА_13.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ від 08.04.2010, наданого КОДПІ, керівником ТОВ "Ресурс АТХ -2006 ЛТД" зазначено ОСОБА_8, зміни до реєстру внесено 26.02.2008 .

Ці обставини цілком відповідають встановленому перевіркою факту підписання первинних документів бухгалтерського обліку від імені ТОВ "Ресурс АТХ -2006 ЛТД" в 2007 році -ОСОБА_13, в 2008 року ОСОБА_8

Крім того, позивачем надано копії документів: робочого проекту на боксові гаражі на 100 автомобілів (пояснювальна записка, кошторисна документація), державного акту на право постійного користування землею та зазначено представниками, що введення в експлуатацію гаражів відбувалось до 1997 року або у 1997, а тому дозвіл на введення в експлуатацію позивачем не отримувався.

Отже, господарські операції між ПП "ТАЙГА і К" та "Ресурс АТХ -2006 ЛТД" підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що в ІІІ кварталі 2007 року ТОВ "Крембудінвест" поставляло ПП "ТАЙГА і К" сваї будівельні в кількості 28 шт. на суму 20 858 грн.; в ІV кварталі 2007 року ТОВ "Крембудінвест" здійснювало будівництво боксових гаражів, здійснювало перевезення вантажів та виконувало інші роботи на загальну суму 207 080,40 грн.; в ІІ кварталі 2008 року ТОВ "Крембудінвест" виконувало підрядні роботи загальною вартістю 344 031,60 грн.; в ІІІ кварталі 2008 року ТОВ "Крембудінвест" виконувало будівельно -монтажні роботи та надавало інші послуги загальною вартістю 557 073 грн; в ІV кварталі 2008 року ТОВ "Крембудінвест" виконувало земляні роботи, інші підрядні роботи, а також постачало дизельне паливо загальною вартістю операцій -493 609,68 грн.

Господарські операції між ТОВ "Крембудінвест" та ПП "ТАЙГА і К" підтверджуються податковими накладними, довідками про вартість виконаних робіт форми КБ -3, актами приймання виконаних робіт форми КБ -2В, актами здачі -прийняття виконаних робіт, рахунками -фактурами, видатковими накладними та виписками з банківського рахунку.

Судом також з'ясовано, в листопаді 2008 року ПП "Рішон" виконувало на користь ПП "ТАЙГА і К" земляні роботи, здійснювало перевезення вантажів та інші роботи на загальну суму 408 311 грн.

Факт здійснення господарських операцій підтверджено актом № 10110 приймання виконаних підрядних робіт, рахунком -фактурою, податковою накладною та актом взаємозвірки на цю суму.

Посилання представників відповідача на проведення будівництва за адресою: с. Червона Знам"янка, вул. Занасипський шлях, 5, у 1993 та 1995 роках як на доказ не здійснення контрагентами будівельних робіт, розцінюються судом як безпідставні, адже господарські будівлі та споруди, розташовані за вказаною адресою, не введені в експлуатацію. ПП "Рішон" фактично здійснювало внутрішні будівельні роботи, від яких не залежить готовність об"єкта для здачі в експлуатацію.

Судом встановлено, що в ІІІ кварталі 2007 року ТОВ "Нефтекор -СК" поставляло ПП "ТАЙГА і К" бетон на загальну суму 19 437,10 грн. та бетонні блоки на суму 10 568,12 грн.

Операції підтверджуються податковими накладними № 165 від 31.08.2007 та № 185 від 28.09.2007 та видатковими накладними.

В ІV кварталі 2007 року ТОВ "Нефтекор -СК" поставляло дизельне паливо на суму 19 312,60 грн., здійснювало будівництво боксових гаражів на загальну суму 21 135,60 грн. та поставило товари на суму 23 610 грн.

Про фактичне виконання господарських операцій свідчать податкові накладні № 232 від 31.10.2007 та № 235 від 30.11.2007, довідка про вартість виконаних робіт КБ -3 за листопад 2007 року, акт № 1-0-1-6 приймання виконаних робіт за листопад 2007 року; податкова накладна № 316 від 24.12.2007 .

В І кварталі 2008 року ТОВ "Нефтекор -СК" виконано роботи по ремонту будівель на суму 61 200 грн, 127491 грн, 113 102, 40 грн, 684 001,20 грн, 241 142,40 грн.

Виконання операцій підтверджується податковими накладними, актами сдачі -прийняття робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт КБ -3.

В ІІ кварталі 2008 року ТОВ "Нефтекор -СК" виконувало роботи по будівництву н суму 319 872 грн, що підтверджено податковою накладною, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт КБ -3, актом приймання виконаних підрядних робіт.

В ІІІ кварталі 2008 року ТОВ "Нефтекор -СК" поставляло ПП "ТАЙГА і К" дизельне паливо на суму 29 458 грн, 29 458 грн, 29 458 грн, 29 458 грн, 14 586 грн, 61 833 грн, 61 614,72 грн., 61 614,72 грн, 61 395,84 грн, 61 395,84 грн, 61 286,40 грн, 55 858,87 грн. Операції підтверджено видатковими та податковими накладними.

Оплата виконаних робіт та наданих товарів здійснювалася шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ "Нефтекор -СК" 657 855 грн та виплати із каси підприємства в сумі 1 540 435 грн, що підтверджується рахунками -фактурами, квитанціями до прибуткових касових ордерів та виписками з банківського рахунку.

Отже, відповідачем не спростовано фактичне здійснення між позивачем та ТОВ "Нефтекор -СК", ПП "Рішон", ТОВ "Крембудінвест" господарських операцій.

Посилання відповідача на кримінальну справу стосовно ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як на доказ безпідставності віднесення до складу валових вартості послуг, отриманих від ТОВ "Нефтекор -СК", ТОВ "Крембудінвест", "Ресурс АТХ -2006 ЛТД", є безпідставним з огляду на наступне.

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 05.10.2009 в справі № 1 -503/09 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст.358, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України за підроблення документів, за ч. 3 ст. 28, ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) цих осіб виправдано, в ухиленні від сплати податків вони не звинувачувалися.

Крім того, Октябрським районним судом м. Полтави при розгляді зазначеної кримінальної справи, як і експертизою, на яку також посилається КОДПІ, встановлено підроблення документів податкової звітності шляхом підписання податкових декларацій одними особами замість інших.

Зі змісту вироку суду не вбачається обставин, які свідчать про правомірність позиції відповідачів. В силу приписів частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вказаний вирок не має преюдиційного значення під час даної справи.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94 (далі - Закон № 334/94) визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В ході судового розгляду не встановлено порушення позивачем вказаних правових норм при обліку господарських операцій з ТОВ "Анга", ТОВ "Ресурс АТХ -2006 ЛТД", ТОВ "Скаволайнінг групп", ТОВ "Крембудінвест", ПП "Рішон", ТОВ "Нефтекор -СК"та ПП "Гросс", ВАТ "Дніпропетровський трубний завод". Позивачем надано первинні бухгалтерські документи на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат видатків на оплату товарів та послуг, отриманих від вказаних контрагентів, у розмірі 1 498 228 грн, а тому донарахування відповідачем податку на прибуток у розмірі 2 937 259 грн є неправомірним.

Згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі -Закон № 168/97) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В матеріалах справи наявні податкові накладні, виписані ТОВ "Анга", ТОВ "Ресурс АТХ -2006 ЛТД", ТОВ "Крембудінвест", ПП "Рішон", ТОВ "Нефтекор -СК" та ПП "Гросс", на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за спірні періоди включений податок на додану вартість у загальному розмірі 941 429 грн. Ці накладні містять адресу місцезнаходження контрагентів, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено та в акті перевірки не зафіксовано.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, які зареєстровані як платники податку на додану вартість, до дати анулювання реєстрації.

Фактів визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Анга", ТОВ "Ресурс АТХ -2006 ЛТД", ТОВ "Крембудінвест", ПП "Рішон", ТОВ "Нефтекор -СК" та ПП "Гросс" на момент здійснення господарських операцій судом не виявлено.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо незнаходження контрагентів за юридичною адресою, оскільки на момент укладення договорів та складення податкових накладних їх було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов"язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за спірний період суму ПДВ у розмірі 941 429 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду жодних доказів щодо підтвердження доводів про те, що відомості, які містяться в наданих позивачем документах, не підповідають дійсності та доказів правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень відповідачем не представлено.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон № 2181-III) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням № 0004532301/0/2870 від 09.09.2009 до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 98 відсотків, тобто у значно більшому розмірі, ніж передбачено законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірні податкові повідомлення - рішення є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № № 0004542301/0/2869, № 0004532301/0/2870 від 09.09.2009.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємство "Тайга і К" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0004542301/0/2869, № 0004532301/0/2870 від 09 вересня 2009 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємство "Тайга і К" витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2012 року.

Суддя С.М. Серга