Ухвала

від 08.11.2012 по справі 2а-1670/3228/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/3228/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

за участю представників позивача Ващенко Н.Д., Панченко О.О. представника відповідача Біленко Н.О.

та прокурора Суходубової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2012р. по справі № 2а-1670/3228/12

за позовом Приватного підприємства "Тайга і К"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби за участю представника прокуратури Полтавської області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Тайга і К" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення № 0004542301/0/2869, № 0004532301/0/2870 від 09.09.2009 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року зазначений позов задоволено .

Скасовано податкові повідомлення - рішення № 0004542301/0/2869, № 0004532301/0/2870 від 09.09.2009 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, представника відповідача та прокурора, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 03.08.2009 року по 21.08.2009 року Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП "ТАЙГА і К" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року.

Термін перевірки продовжувався на підставі наказу КОДПІ № 2611 від 17.08.2009 року.

За наслідками перевірки складено акт № 4871/23 -209/13965957 від 27.08.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- підпункту 4.1.1 пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено суму валових доходів у розмірі 1002709 грн;

- підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення валових витрат на суму 779500 грн;

- підпункту 3.1.1 пункту 3.1, статті 3 "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 200542 грн;

- підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість. у розмірі 119000 грн;

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування у розмірі 141373, заниження податку на прибуток у розмірі 1498882 грн;

- підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість у розмірі 60213, занижено податок на додану вартість у розмірі 941429 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення - рішення:

№ 0004542301/0/2869 від 09.09.2009 року, яким визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 412 144 грн (в тому числі основний платіж - 941 429 грн. та штрафні санкції в сумі 470 715 грн.);

№ 0004532301/0/2870 від 09.09.2009 року, яким визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2 937 259 грн (в тому числі основний платіж - 1 498 228 грн. та штрафні санкції - 1 439 031 грн).

Вказані податкові повідомлення - рішення відповідач направив 09.09.2009 року на адресу ПП "ТАЙГА і К" вул. Занасипський шлях, 5, с. Червона Знам`янка Кременчуцького району. 11.09.2009 року конверт повернувся з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачаеться з матеріалів справи, в період з 31.01.2007 року по 30.06.2008 року ПП "Гросс" виконувалися підрядні ремонтні роботи загальною вартістю 714 600 грн. на замовлення ПП "ТАЙГА і К".

Виконання робіт у повному розмірі підтверджується первинними документами: податковими накладними, актами здачі - прийняття робіт, рахунками - фактурами та довідками вартості, копії яких містяться в матеріалах справи.

За виконання цих робіт ПП "ТАЙГА і К" перерахувало підряднику на розрахунковий рахунок 935 400 грн. та 885 300 грн. та сплатило через касу готівкою, що підтверджується платіжним дорученням та квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Колегією суддів встановлено, що виконані ПП "Гросс" роботи є субпідрядними та здійснювалися на підприємстві ВАТ "Дніпропетровський трубний завод", з яким ПП "Тайга і К" укладено договір підряду № 292/5 від 30.08.2007 року.

Згідно умов договору підряду з ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" від 30.08.2007 року позивач зобов`язався виконати роботи по монтажу захисних і кабельно - провідникових трас, а також освітлення на виробничих площах замовника та ремонт електроапаратури.

Прийняття робіт замовником - ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" від ПП "ТАЙГА і К" підтверджується актами виконаних робіт та кошторисами до актів (стор. 17 - 21 Акту). На підставі цих операцій ПП "ТАЙГА і К" видало ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" податкові накладні на загальну суму ПДВ 200 541,86 (стор. 14 -17 Акту) та сформувало валовий дохід в розмірі 1 002 709,36 грн.

Отже, використання позивачем придбаних у ПП "Гросс" підрядних робіт у своїй господарській діяльності відповідачем не спростовано.

Колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Дослідженням письмових доказів, долучених позивачем до матеріалів справи, встановлено правомірне відображення позивачем у бухгалтерському обліку операцій з ПП "Гросс", ВАТ "Дніпропетровський трубний завод".

Колегія суддів зазначає, що висновки відповідача в акті перевірки щодо нікчемності угод, укладеної між позивачем та вказаними контрагентами не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства також з огляду на наступне.

Частиною 2 статі 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В ході розгляду справи колегією суддів не встановлено обставин, які б вказували на укладення між позивачем та ПП "Гросс", ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" договорів з метою, спрямованою на незаконне заволодіння майном держави або з іншими протиправними цілями. Відповідачем не представлено суду доказів, які б свідчили про те, що умови договорів купівлі-продажу, укладених між позивачем та його контрагентами, ними порушені.

Навпаки, виконання договорів характеризується дотриманням кожною стороною його умов: надання послуг та їх оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, проте жодних доказів на підтвердження вини позивача або його контрагентів відповідачем не представлено.

Позивачем вимоги частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України щодо спрямовання правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, порушені не були.

Таким чином, твердження представника відповідача про відсутність фактичного виконання зобов'язань в ході судового розгляду не підтверджені.

Посилання представника відповідача на укладення позивачем усного договору як на доказ його нікчемності, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

У відповідності до статті 208 Цивільного Кодексу України правочин між юридичними особами вчиняється у письмовій формі.

Згідно зі статтею 218 Цивільного Кодексу України встановлює правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину. Так, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Приймаючи до уваги те, що фактичне виконання ремонтних робіт ПП "Гросс" на замовлення ПП "ТАЙГА і К" на користь ВАТ "Дніпропетровський трубний завод" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, дослідженими в ході перевірки та відображеними в акті перевірки, укладення договору субпідряду між ПП "Гросс" та ПП "ТАЙГА і К" в усній формі не суперечить вимогам цивільного та господарського законодавства і цей договір, як і письмовий договір підряду між ПП "ТАЙГА і К" та ВАТ "Дніпропетровський трубний завод", є чинним в силу презумпції правомірності правочину, встановленої статтею 204 Цивільного кодексу України та обов'язковим для виконання сторонами в силу статі 629 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи також вбачається, що в перевіряємому періоді ТОВ "Анга" на підставі договору, укладеного у спрощений спосіб, постачало ПП "ТАЙГА і К" каміння бутове, сваї, арматуру, бетон М -100, дизпаливо, гідравлічне масло, насос, збудувало боксові гаражі на 100 автівок, надавало експедиційно - транспортні послуги.

Фактичне виконання робіт та постачання товарів підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, рахунками - фактурами, актом прийомки виконаних робіт КБ - 2В та довідкою вартості виконаних підрядних робіт КБ - 3, банківськими виписками тощо.

Крім того, матеріали справи містять копії документів: робочого проекту на боксові гаражі на 100 автомобілів (пояснювальна записка, кошторисна документація), державного акту на право постійного користування землею та зазначено представниками, що введення в експлуатацію гаражів відбувалось до 1997 року або у 1997, а тому дозвіл на введення в експлуатацію позивачем не отримувався.

З матеріалів справи вбачається, що первинні документи з боку ТОВ "Анга" підписані ОСОБА_5, який зазначений керівником товариства згідно довідки з ЄДРПОУ № 631. Згідно витягу з ЄДРПОУ та витягу з ЄДРПОУ керівником ТОВ "Анга" зазначено ОСОБА_6, при цьому зміни до реєстру було внесено 25.12.2008 року, тобто після виконання господарських правовідносин.

Отже, посилання представника відповідача на підписання первинних документів неуповноважною особою - ОСОБА_5 колегія суддів вважає безпідставними.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що за отримані товари та надані послуги позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "Анга" 553 098,22 грн. та сплатив через касу 2 36956,52 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та квитанціями до прибуткових касових ордерів (арк. 68 - 70 Акту).

Укладення договорів щодо поставки товарів, надання послуг та виконання робіт між ТОВ "Анга" та ПП "ТАЙГА і К" в усній формі не суперечить вимогам цивільного та господарського законодавства і ці договори є чинними в силу презумпції правомірності правочину, встановленої статтею 204 Цивільного кодексу України та обов'язковим для виконання сторонами в силу статі 629 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, доводи представника відповідача не спростовують фактичне виконання договорів з ТОВ "Анга", яке підтверджується належним чином складеними первинними документами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу надавались ТОВ "Скаволайнінг групп" експедиційно - транспортні послуги та послуги по перевезенню вантажів позивачу.

На підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат на послуги, отримані від ТОВ "Скаволайнінг групп" позивачем надано первинні документи бухгалтерського обліку: акти здачі - прийняття робіт, рахунки - фактури, банківські виписки. Розрахунки між підприємствами проводилися взаємозаліком згідно акту взаємозаліку від 25.12.2008 року на суму 3 822 000 грн.

Первинні документи з боку ТОВ "Скаволайнінг групп" підписані ОСОБА_7. З наданого відповідачем витягу з ЄДРПОУ від 29.04.2010 колегія суддів вбачає, що станом на 29.04.2010 керівником ТОВ "Скаволайнінг групп" зазначений ОСОБА_8, проте у витягу відсутні докази, що ОСОБА_8 значився керівником на момент здійснення господарських правовідносин у період з квітня по грудень 2008 року.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги посилання представника відповідача на підписання первинних документів неуповноважною особою - ОСОБА_7. Інших доказів на підтвердження вмотивованості своєї позиції відповідачем не надано.

Доводи представника відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних як на доказ ненадання експедиційно - транспортних послуг при факті оприбуткування товару та наявності інших первинних документів колегія суддів не приймає до уваги з огляду на приписи пункту 14.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом міністерства транспорту України від 14.10.1997, де зазначено, що рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у Замовника, - тільки дорожніх листів.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Тайга и К" користувалося автомобілями ТОВ "Скаволайнінг групп", робота яких оплачувалася, виходячи з часу роботи автомобіля у ПП "Тайга и К" як замовника.

Колегія суддів зазначає, що посилання представника відповідача на недекларування ТОВ "Скаволайнінг групп" податкових зобов'язань з позивачем є безпідставними, оскільки відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення до складу валових витрат видатків а оплату товарів та послуг, отриманих від контрагента, якщо позивач має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Як вбачається з матеріалів справи, в періоді з 08.06.2007 року по 18.07.2008 року позивач отримував від ТОВ "Ресурс АТХ -2006 ЛТД" дизельне паливо, щебень, сваї, блоки бетонні, будматеріалів та послуги з будівництва боксових гаражів.

Виконання досягнутої домовленості підтверджується видатковими та податковими накладними, довідкою вартості виконаних підрядних робіт КБ - 3 та актом прийомки виконаних робіт форми КБ - 2В.

За отримані товари та виконані роботи ПП "ТАЙГА і К" перерахувало ТОВ "Ресурс АТХ - 2006 ЛТД" на розрахунковий рахунок 159 052,56 грн. та через касу (готівкою) сплатило 187 471,68 грн., що підтверджується рахунками - фактурами, квитанціями та банківськими виписками.

Згідно довідки № 2136 з ЄДРПОУ від 22.06.2006 року ТОВ "Ресурс АТХ -2006 ЛТД" зареєстровано в м. Запоріжжі, вул. Комарова, 6а, к. 89, ідентифікаційний код 34441288, свідоцтво про державну реєстрацію від 13.06.2006, довідка про взяття на облік платника податків № 3324 від 14.06.2006 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 11541339 від 25.10.2006 року, керівник ОСОБА_9.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ від 08.04.2010, наданого КОДПІ, керівником ТОВ "Ресурс АТХ - 2006 ЛТД" зазначено ОСОБА_4, зміни до реєстру внесено 26.02.2008 року.

Ці обставини цілком відповідають встановленому перевіркою факту підписання первинних документів бухгалтерського обліку від імені ТОВ "Ресурс АТХ - 2006 ЛТД" в 2007 році - ОСОБА_9, в 2008 року ОСОБА_4

Крім того, позивачем надано копії документів: робочого проекту на боксові гаражі на 100 автомобілів (пояснювальна записка, кошторисна документація), державного акту на право постійного користування землею та зазначено представниками, що введення в експлуатацію гаражів відбувалось до 1997 року або у 1997 році, а тому дозвіл на введення в експлуатацію позивачем не отримувався.

Отже, господарські операції між ПП "ТАЙГА і К" та "Ресурс АТХ - 2006 ЛТД" підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку.

Також з матеріалів справи вбачається, що в ІІІ кварталі 2007 року ТОВ "Крембудінвест" поставляло ПП "ТАЙГА і К" сваї будівельні в кількості 28 шт. на суму 20 858 грн.; в ІV кварталі 2007 року ТОВ "Крембудінвест" здійснювало будівництво боксових гаражів, здійснювало перевезення вантажів та виконувало інші роботи на загальну суму 207 080,40 грн.; в ІІ кварталі 2008 року ТОВ "Крембудінвест" виконувало підрядні роботи загальною вартістю 344 031,60 грн.; в ІІІ кварталі 2008 року ТОВ "Крембудінвест" виконувало будівельно - монтажні роботи та надавало інші послуги загальною вартістю 557 073 грн.; в ІV кварталі 2008 року ТОВ "Крембудінвест" виконувало земляні роботи, інші підрядні роботи, а також постачало дизельне паливо загальною вартістю операцій 493 609,68 грн.

Господарські операції між ТОВ "Крембудінвест" та ПП "ТАЙГА і К" підтверджуються податковими накладними, довідками про вартість виконаних робіт форми КБ - 3, актами приймання виконаних робіт форми КБ - 2В, актами здачі - прийняття виконаних робіт, рахунками - фактурами, видатковими накладними та виписками з банківського рахунку.

Колегією суддів також встановлено, в листопаді 2008 року ПП "Рішон" виконувало на користь ПП "ТАЙГА і К" земляні роботи, здійснювало перевезення вантажів та інші роботи на загальну суму 408 311 грн.

Факт здійснення господарських операцій підтверджено актом № 10110 приймання виконаних підрядних робіт, рахунком - фактурою, податковою накладною та актом взаємозвірки на дану суму.

Посилання представників відповідача на проведення будівництва за адресою: с. Червона Знам"янка, вул. Занасипський шлях, 5, у 1993 та 1995 роках як на доказ не здійснення контрагентами будівельних робіт, розцінюються колегією суддів як безпідставні, адже господарські будівлі та споруди, розташовані за вказаною адресою, не введені в експлуатацію. ПП "Рішон" фактично здійснювало внутрішні будівельні роботи, від яких не залежить готовність об"єкта для здачі в експлуатацію.

Також з матеріалів справи вбачається, що в ІІІ кварталі 2007 року ТОВ "Нефтекор - СК" поставляло ПП "ТАЙГА і К" бетон на загальну суму 19 437,10 грн. та бетонні блоки на суму 10 568,12 грн.

Операції підтверджуються податковими накладними № 165 від 31.08.2007 року та № 185 від 28.09.2007 року та видатковими накладними.

В ІV кварталі 2007 року ТОВ "Нефтекор - СК" поставляло дизельне паливо на суму 19 312,60 грн., здійснювало будівництво боксових гаражів на загальну суму 21 135,60 грн. та поставило товари на суму 23 610 грн.

Про фактичне виконання господарських операцій свідчать податкові накладні № 232 від 31.10.2007 року та № 235 від 30.11.2007 року, довідка про вартість виконаних робіт КБ - 3 за листопад 2007 року, акт № 1-0-1-6 приймання виконаних робіт за листопад 2007 року; податкова накладна № 316 від 24.12.2007 року.

В І кварталі 2008 року ТОВ "Нефтекор - СК" виконано роботи по ремонту будівель на суму 61 200 грн., 127491 грн., 113 102, 40 грн., 684 001,20 грн., 241 142,40 грн.

Виконання операцій підтверджується податковими накладними, актами сдачі - прийняття робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт КБ - 3.

В ІІ кварталі 2008 року ТОВ "Нефтекор - СК" виконувало роботи по будівництву на суму 319 872 грн., що підтверджено податковою накладною, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт КБ - 3, актом приймання виконаних підрядних робіт.

В ІІІ кварталі 2008 року ТОВ "Нефтекор - СК" поставляло ПП "ТАЙГА і К" дизельне паливо на суму 29 458 грн., 29 458 грн., 29 458 грн., 29 458 грн., 14 586 грн., 61 833 грн., 61 614,72 грн., 61 614,72 грн., 61 395,84 грн., 61 395,84 грн., 61 286,40 грн., 55 858,87 грн. Операції підтверджено видатковими та податковими накладними.

Оплата виконаних робіт та наданих товарів здійснювалася шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ "Нефтекор - СК" 657 855 грн. та виплати із каси підприємства в сумі 1 540 435 грн., що підтверджується рахунками - фактурами, квитанціями до прибуткових касових ордерів та виписками з банківського рахунку.

Отже, відповідачем не спростовано фактичне здійснення між позивачем та ТОВ "Нефтекор - СК", ПП "Рішон", ТОВ "Крембудінвест" господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на кримінальну справу стосовно ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як на доказ безпідставності віднесення до складу валових вартості послуг, отриманих від ТОВ "Нефтекор - СК", ТОВ "Крембудінвест", "Ресурс АТХ - 2006 ЛТД", є безпідставним з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 05.10.2009 року в справі № 1 -503/09 ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 засуджено за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст.358, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України за підроблення документів, за ч. 3 ст. 28, ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) цих осіб виправдано, в ухиленні від сплати податків вони не звинувачувалися.

Крім того, Октябрським районним судом м. Полтави при розгляді зазначеної кримінальної справи, як і експертизою, на яку також посилається КОДПІ, встановлено підроблення документів податкової звітності шляхом підписання податкових декларацій одними особами замість інших.

Зі змісту вироку суду не вбачається обставин, які свідчать про правомірність позиції відповідачів. В силу приписів частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вказаний вирок не має преюдиційного значення під час даної справи.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94 (далі - Закон № 334/94) визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В ході судового розгляду не встановлено порушення позивачем вказаних правових норм при обліку господарських операцій з ТОВ "Анга", ТОВ "Ресурс АТХ - 2006 ЛТД", ТОВ "Скаволайнінг групп", ТОВ "Крембудінвест", ПП "Рішон", ТОВ "Нефтекор - СК"та ПП "Гросс", ВАТ "Дніпропетровський трубний завод".

Позивачем надано первинні бухгалтерські документи на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат видатків на оплату товарів та послуг, отриманих від вказаних контрагентів, у розмірі 1 498 228 грн., а тому донарахування відповідачем податку на прибуток у розмірі 2 937 259 грн. є неправомірним.

Приписами підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон № 168/97) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані ТОВ "Анга", ТОВ "Ресурс АТХ - 2006 ЛТД", ТОВ "Крембудінвест", ПП "Рішон", ТОВ "Нефтекор - СК" та ПП "Гросс", на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за спірні періоди включений податок на додану вартість у загальному розмірі 941 429 грн. Ці накладні містять адресу місцезнаходження контрагентів, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено та в акті перевірки не зафіксовано.

У відповідності до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, які зареєстровані як платники податку на додану вартість, до дати анулювання реєстрації.

Фактів визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Анга", ТОВ "Ресурс АТХ - 2006 ЛТД", ТОВ "Крембудінвест", ПП "Рішон", ТОВ "Нефтекор - СК" та ПП "Гросс" на момент здійснення господарських операцій судом не виявлено.

Колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача щодо незнаходження контрагентів за юридичною адресою, оскільки на момент укладення договорів та складення податкових накладних їх було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

У відповідності до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов"язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за спірний період суму ПДВ у розмірі 941 429 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

У відповідності до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, в ході судового розгляду жодних доказів щодо підтвердження доводів про те, що відомості, які містяться в наданих позивачем документах, не відповідають дійсності та доказів правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень відповідачем не представлено.

У відповідності до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон № 2181-III) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З матеріалів справи вбачається, що податковим повідомленням - рішенням № 0004532301/0/2870 від 09.09.2009 року до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 98 відсотків, тобто у значно більшому розмірі, ніж це передбачено законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2012р. по справі № 2а-1670/3228/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В. Судді (підпис) (підпис) П'янова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 13.11.2012 р.