Постанова

від 13.06.2012 по справі 2а-1870/3826/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2012 р. Справа № 2a-1870/3826/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Єреп Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 2а-1870/3826/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.02.2012 № 0000152311 та від 03.02.2012 № 0000162311.

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.02.2012 № 0000152311 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року на 45 583 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 11 395, 75 грн. протиправними з огляду на те, що правомірність включення до податкового кредиту по придбанню сировини у ТОВ "Метал-Ресурс" та їх фактичне отримання підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковими накладними, прибутковими ордерами, рахунками, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними. Використання отриманого товару у господарській діяльності також підтверджується документально.

Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно було зроблено висновки про укладання позивачем договору з ТОВ "Метал-Ресурс" та складання документів бухгалтерського обліку без мети реального настання правових наслідків та з метою незаконного формування податкового кредиту. Отже, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по придбанню сировини у ТОВ "Метал-Ресурс", а податкове повідомлення-рішенням від 03.02.2012 № 0000152311 є неправомірним.

Щодо податкового повідомлення-рішеня від 03.02.2012 № 0000162311, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 325 490 грн. позивач зазначає, що правомірність включення до податкового кредиту сум по придбанню сировини у ТОВ "Метал-Ресурс", ТОВ "Запоріжспецкомплект" та ТОВ "НКПО "ТАТА", їх фактичне отримання підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Правочини, укладені між ним та контрагентами реально виконані сторонами. ТОВ "Метал-Ресурс", ТОВ "Запоріжспецкомплект" та ТОВ "НКПО "ТАТА" є зареєстрованими платниками податку на додану вартість , а отже у разі порушень ними податкового законодавства повинні нести передбачену законом відповідальність саме ці платники.

Конотопська об'єднана державна податкова інспекція Сумської області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", п. 193.1 ст. 193, п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого підприємством завищена сума бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року на суму 45 583, 00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за жовтень 2011 року в розмрі 325 490, 00 грн. Перевіркою підтверджено відображене ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" у декларації за жовтень 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 1256535 грн. без врахування результатів зустрічних перевірок. Висновки, щодо достовірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість буде зроблено після отримання результатів зустрічних перевірок постачальників.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту було включено суму ПДВ з контрагентами по операціям не підтвердженим стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Крім того, перевіркою встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

Відсутність обгрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети) є підставою для створення умов, за яких вищезазначені платники податків не мали намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, що призвело до відображення податкового кредиту та валових витрат, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто проведення «безтоварних» операцій без сплати грошових коштів та податків від цих операцій - тим самим нанести шкоду державі та суспільству.

На думку відповідача, контрагенти позивача в ланцюгу не виконують свої податкові зобов'яання зі сплати податку до бюджету з продажу товару, що дає підстави вважати безтоварність господарських операцій, оскільки сам факт складання податкової та видаткової накладної не є підставою для підтвердження факту здійснення господарської операції з поставки товарів.

Діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи отримувачу послуг без включення податкових зобов'язань з боку постачальників.

Тобто, в разі надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань, даний документ не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем послуг.

Таким чином, Конотопська ОДПІ Сумської області вважає адміністративний позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях (а.с. 88-90) підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посадовими особами відповідача на підставі направлень від 10.01.2012 № 230-012 та від 10.01.2012 № 230-013 з 10.01.2012 по 17.01.2012 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2011 року, про що складено акт від 20.01.2012 № 25/23-5/30573983 (а.с. 16-41 т. 1).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", п. 193.1 ст. 193, п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого підприємством завищена сума бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року на суму 45 583, 00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за жовтень 2011 року в розмрі 325 490, 00 грн.

Позивач, не погодившись із висновками перевірки, звернувся до Конотопської МДПІ Сумської області із запереченням до акту про результати позапланової виїзної документальної перевірки від 26.01.2012 (а.с. 42-44 т. 1). У відповіді на заперечення від 01.02.2012 Конотопська МДПІ Сумської області зазначила, що результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" залишаються без змін, а заперечення ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" до акту від 20.01.2012 без задоволення (а.с. 45-48 т. 1).

На підставі вказаного акта перевірки від 20.01.2012 № 25/23-5/30573983 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2012 № 0000152311, яким ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 45 583, 00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 11 395, 75 грн. (а.с. 50 т. 1) та податкове повідомлення-рішення від 03.02.2012 № 0000162311, яким ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 325 490, 00 грн. (а.с. 49 т. 1).

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до ДПА у Сумській області (а.с. 51-52 т. 1). Рішенням ДПА у Сумській області податкові повідомлення-рішення від 03.02.2012 № 0000152311 та від 03.02.2012 № 0000162311 залишені без змін, а первинна скарга без задоволення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.1 та пункту 198.2 стятті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Стаття 200 ПК України регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до положень пунктів 200.1, 200.2, 200.3 та 200.4 вказаної статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Цією ж статтею в пункті 200.1 передбачені обов'язкові реквізити, що мають бути зазначені в податковій накладній.

Так, проведеною перевіркою встановлено порушення підпунктів 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, із змінами та доповненнями (далі - Закон України №168/97-ВР), пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України підпункт, частин 2, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, додержання загальних вимог яких є необхідними умовами для чинності правочину, в результаті чого підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року на 45583 грн. та зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2011 року на 325490 гривень.

Перевіркою встановлено, що підприємством заявлено бюджетне відшкодування за жовтень 2011 року в розмірі 1302118 грн. за рахунок від'ємного значення, що декларувалось у серпні 2011 року в сумі 262464 грн. і вересні 2011 року в сумі 1039654 гривень.

Причиною зменшення бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2011 року на суму 45583 грн. стало неправомірне віднесення ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» до складу податкового кредиту вересня 2011 року суми податку на додану вартість за операціями з контрагентом ТОВ «Металл-Ресурс» (код 36833386, м. Брянка, Луганська область). Причиною зменшення від'ємного значення за жовтень 2011 року на 325490 грн. стало неправомірне віднесення підприємством сум податку на додану вартість за операціями з контрагентами: ТОВ «Металл-Ресурс» у розмірі 297151 грн., ТОВ «Запоріжспецкомплект» (код 34155536, м. Запоріжжя) у розмірі 23500 грн., ПП «НПКО «Тата» (код 19264196, м. Запоріжжя) у розмірі 4839 гривень.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» з ТОВ «Металл-Ресурс» укладено договір від 23 липня 2010 року №199 про поставку матеріалів для ливарного виробництва. На виконання умов договору ТОВ «Металл-Ресурс»» в адресу ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» було виписано податкові накладні від 22 листопада 2010 року №32- на суму ПДВ 42552,01 грн., від 3 листопада 2010 року №288 на суму ПДВ 3031,37 грн. найменуванням товару: нікель, ферохром, олово, феромолібден інше. Зазначені суми П ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» були віднесені до податкового кредиту вересня 2011 року, податкового кредиту жовтня 2011 року підприємством віднесено суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних у жовтні 2011 року на суму 77797,60 грн. (від 6 жовтня 2011 року №390 на суму ПДВ 62507,60 грн., від 10 жовтня 2011 року №393 на суму ПДВ 15290 грн.) та податкових накладних, виписаних у грудні 2010 року на суму ПДВ 219353, 67 грн. (від 3 грудня 2010 року №334 на суму ПДВ 39470,99 грн., №335 на суму ПДВ 64925, 20 грн., від 18 грудня 2010 року на суму ПДВ 60564,22 грн., від 29 грудня 2010 року №376 суму ПДВ 54393,26 грн.). ТОВ «Металл-Ресурс» відповідно до зазначених податкових накладних виписано видаткові накладні.

Алчевською МДПІ на адресу Конотопської МДПІ направлено лист від 16 грудня 2011 року №42142/236-12621/7.11259/7 і акт від 14 грудня 2011 року №1164/236-36833386 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Метал-Ресурс» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» за вересень- листопад 2010 року у зв'язку з тим, що згідно бази даних РПП на дату складання акта стан платника «10» - направлено запит на встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання). Перевіркою встановлено відсутність платника за місцем реєстрації підприємства.

Також, Алчевською МДПІ надіслано акт від 29 березня 2011 року №525/231/36833386 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Метал-Ресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року. В акті перевірки зазначено про відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, а саме: основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також не знаходження підприємства за юридичною адресою, не виконання обов'язку зі сплати податкових зобов'язань та констатовані порушення пункту 183.3 статті 1831, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.2, 198.6, статті 198 Податкового Кодексу України, частин 1 і 5 статті 203, частин 1 і 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит у сумі 491090 грн. та податкове зобов'язання у сумі 517235 гривень

Перевіркою встановлено віднесення до складу податкового кредиту жовтня суму ПДВ у розмірі 23500 грн. за несвоєчасно отриманою податковою накладною від 6 грудня 2010 року №61202 з найменуванням товару - сировина для ливарного виробництва (флюс силікокальцієвий) від ТОВ «Запоріжспецкомплект».

При перевірці додатку 5 до декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 року ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» в Системі автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено завищення задекларованої підприємством суми податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Запоріжспецкомплект» на 23500 гривень.

ДПІ у Комунарівському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Запоріжспецкомплект» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за липень 2010 року - лютий 2011 року (акт перевірки від 22 листопада 2011 року №2455/2302/34155536). За висновками акта перевірки встановлені порушення пунктів 1.4, 1.6 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями (чинного до 1 січня 2011 року), з результаті чого ТОВ «Запоріжспецкомплект» завищено суму ПДВ, віднесену до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ «Югопрокат», ТОВ «Дисконтоптторг», ТОВ «Трансбуддеталь-2008», ТОВ «СТК «Юпітер» та податкові зобов'язання по взаємовідносинах з суб'єктами господарювання - покупцями даного товару, в перелік яких входить ТОВ «Мотордеталь-Конотоп». Встановлено завищення податкового зобов'язання ТОВ «Запоріжспецкомплект» по реалізації сировини ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», зокрема, за грудень 2010 року на суму ПДВ 23500 гривень.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» і ПП «НПКО «Тата» укладено договір від 17 січня 2005 року №105 на поставку сировини для ливарного виробництва. До податкового кредиту за жовтень 2011 року ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» включено суми податку на додану вартість за несвоєчасно отриманими податковими накладними, виписані ПП «НПКО «Тата» у грудні 2010 року всього на суму ПДВ 18242,10 гривень. Відповідно до Системи автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що по контрагенту ПП «НПКО «ТАТА» значаться податкові зобов'язання по ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» на суму 13403,20 гривень.

За результатами перевірки ПП «НПКО «Тата» з питань взаємовідносин з ТОВ «Запоріжіндустріалресурс» (акт від 8 вересня 2011 року №1654/2305/19264196), проведеної ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, встановлено порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України №168/97-ВР, в результаті чого ПП «НПКО «Тата» завищено суму ПДВ, віднесену до складу податкових зобов'язань у розмірі 41937 грн., у тому числі по взаємовідносинах з ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» на суму ПДВ 4838,90 грн. (в частині придбання товару у ТОВ «Запоріжіндустріалресурс»).

Оскільки на ТОВ "Металл-Ресурс" відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потіжності для здійснення будь-якого виду діяльності вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи те, що у ТОВ "Металл-Ресурс" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.

Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) від вказаних операцій. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування валових витрат за рахунок інших суб'єктів підприємницької діяльності.

За таких обставин, відповідно до частини 5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України, правочини, укладені ТОВ «Запоріжспецкомплект» з ТОВ «Югопрокат» (код за ЄДРПОУ 36141090), ТОВ «Дисконтоптторг» (код ЄДРПОУ 36141070), ТОВ «Трансбуддеталь- 2008» (код за ЄДРПОУ 36141085), ТОВ «СТК «Юпітер» (код ЄДРПОУ 37091879) є нікчемними - в силу припису закону порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства.

В зв'язку з тим, що договора поставки товарів є нікчемними та не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість ТОВ «Югопрокат» (код за ЄДРПОУ 36141090), ТОВ «Дисконтоптторг» (код ЄДРПОУ 36141070), ТОВ «Трансбуддеталь-2008» (код за ЄДРПОУ 36141085), ТОВ "СТК "Юпітер" (код ЄДРПОУ 37091879), не підтверджений фактом поставки від вищевказаних постачальників до ТОВ "Запоріспецкомплект", відповідно ТОВ "Запоріжспецкосмплект" безпідставно завищено податковий кредит по отриманій продукції від вищевказаних постачальників. З чого слідує, що ТОВ "Запоріжспецкомплект" не мое являтися постачальником продукції ТОВ "Мотордеталь-Конотоп", а саме правочин по взаєиорозрахунках ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" з ТОВ "Запоріжспецкомплект" являється нікчемним в частині поставленої продукції на ТОВ "Запоріжспецкомплект" від постачальників, угоди по яких визнано нікчемними.

Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) від вказаних операцій. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування валових витрат за рахунок інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене, операції поставки між ПП «НПКО «ТАТА» та ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" фактично не відбулись, а отже не створюють юридичних наслідків, суми ПДВ по придбаній сировині не повинні включатися до податкового кредиту, внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 4839 грн.

Однак, суд не погоджується із зазначеними твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивач придбав у Приватного підприємтсва "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА" матеріали для ливарного виробництва згідно договору від 17.01.2005 № 105 (а.с. 91-92 т. 1). Отримання позивачем матеріалів для ливарного виробництва підтверджується видатковими накладними: № РН-2809 від 06.12.2010 (а.с. 96 т. 1), № РН-2870 від 09.12.2010 (а.с. 101 т. 1), № РН-2885 від 10.12.2010 (а.с. 106 т. 1), № РН-3086 від 29.12.2010 (а.с. 111 т. 1). Також факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними, зокрема: № 162867 від 06.12.2010 (а.с. 97 т. 1), № 09/12/10 від 09.12.2010 (а.с. 102 т. 1), № 10/12/10 від 10.12.2010 (а.с. 107 т. 1), № 29/12/10 від 29.12.2010 (а.с. 112 т. 1). Крім того, отримання позивачем товару та його рух по підприємству підтверджується приходними ордерами № 12/14 від 07.12.2010 (а.с. 95 т. 1), № 12/25 від 10.12.2010 (а.с. 100 т. 1), № 12/29 від 13.12.2010 (а.с. 105 т. 1), № 12/78 від 30.12.2010 (а.с. 110 т. 1). Розрахунки проведені відповідно до рахунків-фактури, а саме: № СФ-2809 від 06.12.2010 (а.с. 98 т. 1), № СФ-2870 від 09.12.2010 (а.с. 103 т. 1), № СФ-2885 від 10.12.2010 (а.с. 108 т. 1), № СФ-3086 від 29.12.2010 (а.с. 111 т. 1) та платіжних доручень, зокрема: № 2798 від 27.12.2010 (а.с. 115 т. 1), № 254 від 18.01.2011 (а.с. 116 т. 1), № 353 від 25.01.2011 (а.с. 117 т. 1).

В підтвердження факту поставки товару продавцем (підприємством-контрагентом ПП "НПКО "ТАТА") були складені податкові накладні: № 2809 від 06.12.2010 (а.с. 99 т. 1), № 2870 від 09.12.2010 (а.с. 104 т. 1), № 2885 від 10.12.2010 (а.с. 109 т. 1), № 3086 від 29.12.2010 (а.с. 114 т. 1).

Отримання позивачем матеріалів від ТОВ "Запоріжспецкомплект" підтверджується видатковою накладною: № РН-0612-02 від 06.12.2010 (а.с. 119 т. 1). Також факт поставки товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 06/1210 від 06.12.2010 (а.с. 120 т. 1). Отримання позивачем товару та його рух по підприємству підтверджується приходним ордером № 12/12 від 07.12.2010 (а.с. 118 т. 1). Розрахунки проведені відповідно до рахунку-фактури № СФ-0612-02 від 06.12.2010 (а.с. 121 т. 1) та платіжних доручень, зокрема: № 2749 від 23.12.2010 (а.с. 123 т. 1), № 96 від 10.01.2011 (а.с. 124 т. 1), № 256 від 18.01.2011 (а.с. 125 т. 1).

В підтвердження факту поставки товару підприємством-контрагентом ТОВ "Запоріжспецкомплект" була складена податкова накладна № 61202 від 06.12.2010 (а.с. 122 т. 1).

У ТОВ "Метал-Ресурс" позивач придбав матеріали для ливарного виробництва згідно договору від 23.07.2010 № 199 (а.с. 126-127 т. 1). Отримання позивачем матеріалів для ливарного виробництва підтверджується видатковими накладними: № РН-0000264 від 03.11.2010 (а.с. 132 т. 1), № РН-0000298 від 22.11.2010 (а.с. 137 т. 1), № РН-0000312 від 03.12.2010 (а.с. 142 т. 1), № РН-0000311 від 03.12.2010 (а.с. 148 т. 1), № РН-0000333 від 20.12.2010 (а.с. 156 т. 1), № РН-0000345 від 29.12.2010 (а.с. 161 т. 1), № РН-0000361 від 06.10.2011 (а.с. 166 т. 1), № РН-0000363 від 10.10.2011 (а.с. 171т. 1). Також факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними, зокрема: № 03/11/10 від 28.10.2010 (а.с. 133 т. 1), № 22/11/10 від 22.11.2010 (а.с. 139 т. 1), № 03/12/10 від 03.12.2010 (а.с. 143 т. 1), № 03/12/10/1 від 03.12.2010 (а.с. 150 т. 1), № 20/11/10 від 20.12.2010 (а.с. 158 т. 1), № 29/12/10 від 29.12.2010 (а.с. 163 т. 1), № 0610/11 від 06.10.2011 (а.с. 168 т. 1), Актом отримання багажа № А-КН-5979 (а.с. 170-а т. 1). Крім того, отримання позивачем товару та його рух по підприємству підтверджується приходними ордерами № 12/5 від 03.11.2010 (а.с. 131 т. 1), № 12/38 від 22.11.2010 (а.с. 136 т. 1), № 12/10А від 04.12.2010 (а.с. 141 т. 1), № 12/10 від 04.12.2010 (а.с. 147 т. 1), № 12/51 від 20.12.2010 (а.с. 155 т. 1), № 12/76 від 30.12.2010 (а.с. 160 т. 1), № 12/18 від 07.10.2011 (а.с. 165 т. 1), № 12/32 від 12.10.2011 (а.с. 170 т. 1). Оплата товарів підтверджується копіями рахунків-фактур: № СФ-0000335 від 03.11.2010 (а.с. 134 т. 1), № СФ-0000359 від 22.11.2010 (а.с. 138 т. 1), № СФ-0000374 від 03.12.2010 (а.с. 149 т. 1), № СФ-0000375 від 03.12.2010 (а.с. 144 т. 1), № СФ-0000397 від 20.12.2010 (а.с. 157 т. 1), № СФ-0000408 від 29.12.2010 (а.с. 162 т. 1), № СФ-0000401 від 06.10.2011 (а.с. 167 т. 1), № СФ-0000403 від 10.10.2011 (а.с. 172 т. 1) та платіжних доручень: № 1603 від 11.10.2010, № 1648 від 13.10.2010, №1750 від 20.10.2010, № 1854 від 01.11.2010, № 2019 від 10.11.2010, № 2139 від 19.11.2010, № 2231 від 26.11.2010, від 2276 від 29.11.2010, № 2332 від 30.11.2010, № 2377 від 02.12.2010, № 2614 від 13.12.2010, № 2653 від 15.12.2010, № 2682 від 17.12.2010, № 2707 від 21.12.2010, № 2750 від 23.12.2010, № 2825 від 28.12.2010, № 169 від 13.01.2011, № 331 від 24.01.2011, № 456 від 31.01.2011, № 838 від 05.10.2011, № 997 від 10.10.2011, № 1074 від 13.10.2011, № 1167 від 18.10.2011 (а.с. 174-195 т. 1).

В підтвердження факту поставки товару продавцем (підприємством-контрагентом ТОВ "Метал-Ресурс") були складені податкові накладні: № 288 від 03.11.2010 (а.с. 135 т. 1), № 324 від 22.11.2010 (а.с. 140 т. 1), № 334 від 03.12.2010 (а.с. 151 т. 1), № 335 від 03.12.2010 (а.с. 146 т. 1), № 366 від 20.12.2010 (а.с. 159 т. 1), № 376 від 29.12.2010 (а.с. 164 т. 1), № 390 від 06.10.2011 (а.с. 169 т. 1), № 393 від 10.10.2011 (а.с. 173 т. 1).

Доказів анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагентів позивача як станом на момент видачі податкових накладних, так і на час розгляду справи судом, як і доказів на підтвердження їх відсутності за своїм місцезнаходженням відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи справу в межах доводів відповідача, судом не встановлено, яким має бути мінімальний обсяг виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і матеріалів контрагентів для укладання та виконання правочинів, за якими позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ і суму валових витрат.

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у позивача основних фондів та виробничих активів і транспортних засобів, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування.

У судовому засіданні представник відповідача звертав увагу суду на те, що при господарських взаємовідносинах з ТОВ "Металл-Ресурс" для підтвердження здійснення транспортування сировини при перевірці ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" надано товарно-транспортні накладні, які оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: не зазначено супровідні: документи на перевезення вантажу; не вказано назву автотранспортного підприємства, яким здійснювалось перевезення сировини та відсутній підпис експедитора; у пункті навантаження відсутня його повна адреса; не заповнені розділи "відомості про вантаж" із зазначення виду пакування, способу визначення маси, "вантажно-розвантажувальні операції", "інші відомості" щодо фактичного виконання операцій з навантаження-розвантаження товару; відсутні відомості щодо відповідальних осіб за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт; відсутня фактична відстань перевезення вантажу та вартості- наданих послуг.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, Вищий адміністративний суд України листом від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернув увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою , тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у продавця і оприбуткування їх у покупця є товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН (ТТН), форма якої встановлена наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобілю" від 29.12.1995р. №488/346. Згідно п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 основним документом на перевезення вантажів є ТТН і подорожні листи вантажного автомобіля. Перевезення вантажів автомобільним транспортом як на комерційній основі так і для власних потреб здійснюється при наявності належним чином оформлених ТТН, які додаються до подорожнього листа.

З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми законодавства, укладені між позивачем та контрагентами - Приватним підприємтсвом "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", ТОВ "Запоріжспецкомплект" та ТОВ "Метал-Ресурс" були оформлені правочини; умови договорів виконані сторонами в повному обсязі, контрагентами поставлено товар у визначеній кількості, належної якості відповідно до умов договорів та виписано податкові накладні, оплачено товар в повному обсязі, здійснено доставку товару з оформленням необхідних товаросупровідних та транспортних документів.

Зміст договорів позивача з контрагентами - Приватним підприємтсвом "Наукове промислово-комерційне об'єднання "ТАТА", ТОВ "Запоріжспецкомплект" та ТОВ "Метал-Ресурс" становлять, визначені на розсуд сторін і погоджені ними умови, які є обов'язковими, визначені відповідно до актів цивільного законодавства, що цілком відповідає приписам статті 628 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 213 та 637 Цивільного кодексу України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється тільки двома суб'єктами: учасниками договору і судом.

Висновок відповідача щодо нікчемності укладених договорів ґрунтується на тому, що начебто вони мають протиправний характер та суперечать інтересам держави і суспільства, порушують публічний порядок.

Суд вважає висновки відповідача про нікчемність укладених позивачем договорів з контрагентами, безпідставними з огляду на таке.

Посилання відповідача на нікчемність даних договорів з підстав, визначених в статті 228 Цивільного кодексу України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договір між позивачем та його контрагентами не підпадають під вищезазначені категорії і вимоги частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України на них розповсюджуватись не можуть, оскільки вони є звичайними господарськими договорами, а не такими, що спрямовані на порушення публічного порядку.

Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання.

В даному випадку, податковий орган на підставі зазначених в акті перевірки обставин, вважає, що відсутнє виконання укладеного договору між позивачем та його контрагентами, тобто, має місце оспорюванність самого договору. Податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган, роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків. Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган, через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів.

Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість), податковий орган доводить свою позицію, з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

За змістом статті 228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів.

Отже, висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентами або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

На органи ДПС покладені функції контролю і жодний законодавчий та нормативний акт не уповноважує суб'єкта господарювання перебирати на себе обов'язки органів ДПС та контролювати фінансово-господарську діяльність іншого господарюючого суб'єкта та повноту сплати ним податкових зобов'язань.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову в частині визнання податкового повідомлення рішення противоправним та його скасування.

Таким чином, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.02.2012 № 0000152311 та від 03.02.2012 № 0000162311, прийнятих Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією Сумської області, є законними і обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 03.02.2012 № 0000152311, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 45 583, 00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 11 395, 75 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 03.02.2012 № 0000162311, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 325 490, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" судовий збір у розмірі 2 146, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Постанову складено у повному обсязі та підписано 18 червня 2012 року.