Постанова

від 11.06.2012 по справі 2а-1870/2782/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2012 р. Справа № 2a-1870/2782/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазько С.М.

за участю секретаря судового засідання - Вангородської Ю.В.

представників позивача - Красота І.В., Тукмана Є.Г.

представника відповідача - Черевко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Торговий дім" відкритого акціонерного товариства "Червоний металіст" до Конотопської об"єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Торговий дім" відкритого акціонерного товариства "Червоний металіст" (далі по тексту - позивач, ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.01.2012року №0000042311. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач безпідставно визнав нікчемними правовідносини позивача з ТОВ "Геліодар", оскільки реальність виконання укладених угод повністю підтверджуються відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та надала заперечення в якому зазначила, що фінансово-господарські взаємовідносини між ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" та ТОВ "Геліодар" мають ознаки нікчемності, оскільки у ТОВ "Геліодар" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань (а.с.45-47).

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, Конотопською МДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" з питань дотримання вимог податкового законодавства та достовірності нарахування податків по взаємовідносинах з ТОВ "Геліодар" за період з 01.04.2010року по 31.05.2010року.

За результатами вказаної перевірки складений акт від 16.12.2011року №463/23-3/31189174, згідно якого Конотопська МДПІ дійшла висновку про порушення ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" положень ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України та п.п.7.4.1 п.7.4., пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено завищення задекларованої суми податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 104357грн., в т.ч. за квітень 2010року - 16347грн., за травень 2010року - 88010грн.

На підставі вказаного акту перевірки, Конотопською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.01.2012року №0000042311, яким ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 13446грн.25коп. (а.с.6).

Як вбачається з акту перевірки від 16.12.2011року №463/23-3/31189174, угоди з ТОВ "Геліодар", у зв'язку з виконанням яких позивачем було сформовано податковий кредит у квітні-травні 2010року мають ознаки нікчемності.

Суд не погоджується з висновками Конотопської МДПІ про нікчемність правочинів укладених ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" з ТОВ "Геліодар", з огляду на наступне.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

Проте Конотопською ОДПІ не надано суду належних доказів того, що правочини, укладені ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" з ТОВ "Геліодар" порушують публічний порядок, а саме: спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини чи громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність в діяльності платника податків обставин, передбачених ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, як ознак нікчемного правочину.

Посилання податкової інспекції на не надання письмових договорів під час перевірки, як на підставу визнання правочинів нікчемними, є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину не має наслідком його недійсність.

Окрім, того суд зазначає, що вказаний період вже перевірявся відповідачем під час проведення планової виїзної перевірки на яку позивачем були надані всі первині бухгалтерські документи, зауважень відповідача до спірних господарських операції не було. За наслідками вказаної перевірки був складений акт від 05 серпня 2011 року №317/23-3/31189174 "Про результати планової виїзної перевірки ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2011 року". Також представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що жодних нових фактичних обставин після проведення вказаної планової перевірки фактично не з'явилось.

Дані комп'ютерних автоматизованих систем податкового органу щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно яких обліковується розбіжність по ПДВ, не може розцінюватися судом як доказ нікчемності правочину, так як розбіжність у звітності контрагентів не порушує публічний порядок, не спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В акті перевірки Конотопська МДПІ вказує, що в порушення п.п.7.4.1. п. 7.4 ст. 7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" безпідставно включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за придбані товари від ТОВ "Геліодар" за операціями, які є нікчемними. У підприємства ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" відсутні об'єкти, які підпадають під визначення приписів ст.3, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" по операціях з продажу товаро-матеріальних цінностей, оскільки не підтверджено наявність поставок товарів та факту отримання (транспортування) товарів (послуг) від ТОВ "Геліодар", у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документі щодо придбання, перевезення та оприбуткування товаро-матеріальних цінностей. Відповідно податковий кредит з податку на додану вартість за квітень-травень 2010року був завищений підприємством на 104357грн.

Проте, суд не погоджується з такими висновками відповідача, враховуючи наступне.

Так, відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв під час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За приписами п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт послуг)… Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Аналогічні норми містяться і в Податковому кодексі України.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

За приписами п.188.1 ст.188 Податкового Кодексу України база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов 'язкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), або дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку.

Згідно п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до вказаних норм закону, підприємством "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" до складу податкового кредиту було віднесено суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаного товару від ТОВ "Геліодар", який фактично поставлявся за господарськими операціями, які мали реальний характер.

Реальність виконання вищезазначених господарських операцій підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, на підтвердження виконання господарських операцій позивачем надані договори купівлі-продажу товарів, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, докази переміщення товарів від продавця до позивача (товаро-транспортні накладні), витяги з журналу реєстрації довіреностей, довіреності на отримання товаро-матеріальних цінностей (а.с.14-40).

Вказані обставини свідчать про реальність виконання господарських операцій.

Отже, у дочірнього підприємства "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" були всі законні підстави для формування податкового кредиту за вищевказаними господарськими операціями.

На думку суду, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього контрагента.

Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, у випадку, коли позивач виконав всі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічної позиції дотримується Європейський Суд з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Конотопська ОДПІ, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності свого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, необхідно скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 05.01.2012року №0000042311.

У зв'язку із задоволенням позову дочірнього підприємства "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" на його користь необхідно стягнути з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1304грн. 48коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов дочірнього підприємства "Торговий дім" відкритого акціонерного товариства "Червоний металіст" до Конотопської об"єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції від 05.01.2012року №0000042311.

Стягнути судові витрати в розмірі 1304грн. 48коп. (одна тисяча триста чотири грн. 48коп.) з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Торговий дім" відкритого акціонерного товариства "Червоний металіст" (41600, Сумська область, м.Конотоп, вул. Червонозаводська,5, код ЄДРПОУ 31189174) шляхом їх безспірного списання із рахунку Конотопської об"єднаної державної податкової інспекції Сумської області (41600, Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру,2).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 червня 2012 року.

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько