Постанова

від 13.06.2012 по справі 2а/0570/5017/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/5017/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі Аврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Колективного підприємства «Еталон»

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області

про визнання рішення про застосування фінансових санкцій № 051884-3518-32-388 від 06.01.2012 року нечинним

за участю представника позивача Бойко В.М.

представника відповідача Платонової Я.В.

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство «Еталон» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області про визнання рішення про застосування фінансових санкцій № 051884-3518-32-388 від 06.01.2012 року нечинним.

Ухвалою від 23.05.2012 року здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі шляхом заміни Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області його правонаступником Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем за результатами перевірки було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 051884-3518-32-388 від 06.01.2012 року. Позивач його оскаржив у апеляційному порядку, надавши скарги до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України та до Державної податкової служби України. В порушення п. 56.8. ст.56 Податкового кодексу України вищенаведеними органами порушено строк розгляду скарг на оскаржуване рішення. Наслідком пропущення зазначеного строку відповідно до ст.. 56 Податкового кодексу України вважається задоволення скарги та скасування рішення. На підставі цього позивач просить визнати рішення про застосування фінансових санкцій № 051884-3518-32-388 від 06.01.2012 року, прийняте відповідачем, нечинним.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у письмових запереченнях від 10.05.2012р. № 488/10/21-0229 (а.с.46). Зазначив, що оскаржуване позивачем рішення про застосування фінансових санкцій № 051884-3518-32-388 від 06.01.2012 року прийняте на підставі акту фактичної перевірки від 25.01.2011 року № 696/03/23427511. У ході проведення цієї перевірки були виявленні порушення ч.4 ст.11, ст. 15-3 Закону України «Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». В порушення Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 23.12.2010 року №1001 позивачем порушений порядок оскарження рішення. Оскільки відповідно до п. 8.2 цього порядку скарги на рішення регіональних управлінь Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу державної податкової служби подаються до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу державної податкової служби. Скарги на рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу державної податкової служби подаються до центрального органу державної податкової служби. Відповідач твердження позивача щодо направлення скарги до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України вважає безпідставним, оскільки рішення оскаржене всупереч вищенаведеному порядку то і підстави для його скасування відсутні. А відтак воно є законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив:

Позивач - Колективне підприємство «Еталон» зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, код за ЄДРПОУ 23427511І, здійснює роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами на підставі ліцензії від 27.12.2010 року АГ387593.

Відповідачем, Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області була проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. В ході перевірки встановлено порушення ч.4 ст.11, ст. 15-3 Закону України «Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» їм здійснювався продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років та реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку, про що складено акт від 25.01.2011 року № 696/03/23427511.

Відповідно до абз. 15 ч. 2 ст. 17 цього закону у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 того ж закону у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 гривень.

Згідно з ч.3 ст.17 Закону України «Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

На підставі абз. 9,15 ч.2 ст. 17 вищенаведеного закону відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 06.01.2012 року № 051884-3518-32-388 у розмірі 8500,00 грн.

Надалі позивач одночасно направив скарги на вказане рішення до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України та до Державної податкової служби України 20.01.2012 року. Одержання адресатом скарг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поштових повідомлень (а.с. 68,83). Рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України про розгляд скарги позивачу не надходило. Рішенням Державної податкової служби України від 14.02.2012 року № 2698/6/21-7015 скаргу позивача залишено без задоволення та рішення без змін.

Позивач просить визнати зазначене рішення про застосування фінансових санкцій нечинним.

Викладені обставини у акті перевірки позивачем не спростовані та матеріалами справи підтверджуються висновки перевіряючих стосовно порушення ним норм Закону України «Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та підтверджується наявними в матеріалах справи поясненнями та протоколом про адміністративне правопорушення.

Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень Податкового кодексу України та Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 23.12.2010 року №1001 в частині порядку та наслідків оскарження рішення про застосування фінансових санкцій.

Що стосується порядку оскарження рішення суд зазначає наступне.

Згідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Тобто рішення про застосування фінансових санкцій прийняте Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області є грошовим зобов'язанням.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем 20.01.2012 року була подана скарга до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, що підтверджується поштовим повідомлення Зазначена скарга отримана 24.01.2012 року, що підтверджується датою на поштовому повідомленні.

Того ж дня, 20.01.2012 року була подана скарга до Державної податкової служби України. Зазначена скарга отримана 24.01.2012 року, що підтверджується датою на поштовому повідомленні.

Відповідно до п. 56.8. ст. 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України про розгляд скарги позивачу не надходило.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо не підтвердження наявності та надіслання скарги до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, оскільки відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не спростував та не надав будь-яких документів в обґрунтування свого твердження.

Рішенням Державної податкової служби України від 14.02.2012 року № 2698/6/21-7015 скаргу позивача залишено без задоволення та рішення без змін. Як вбачається з поштового конверту рішення направлене лише 15.02.2012 року. Тобто с пропущенням строку.

Згідно з абз. 2 п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

На підставі наведених норм та встановлених обставин, скарга позивача вважається задоволеної а рішення про застосування фінансових санкцій № 051884-3518-32-388 від 06.01.2012 року скасованим.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення п. 8.2 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 23.12.2010 року №1001, яка передбачає, що скарги на рішення регіональних управлінь Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу державної податкової служби подаються до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу державної податкової служби. Скарги на рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу державної податкової служби подаються до центрального органу державної податкової служби. Оскільки процедур оскарження грошового зобов'язання, яким є оскаржуване рішення, передбачена Податковим кодексом України, що підтверджується посилання Державної податковою службою України у його рішенні.

Як зазначалося вище, у зв'язку з тим, що рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій про застосування фінансових санкцій № 051884-3518-32-388 від 06.01.2012 року вважається скасованим, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 3 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Отже, з наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС України має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

У зв'язку з тим, що оскаржуване позивачем рішення вважається скасованим у нього відсутнє порушене право.

Що стосується вимог позивач щодо визнання рішення нечинним, суд зазначає наступне.

Оскаржуване позивачем рішення про застосування фінансових санкцій є індивідуальним актом. Вимога про визнання його нечинним, яка випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Аналогічну думку висловив Верховний суд України у постанові від 08.12.2009 року № 09/235.

З урахуванням викладених обставин, суд, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Колективного підприємства «Еталон» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області про визнання рішення про застосування фінансових санкцій № 051884-3518-32-388 від 06.01.2012 року нечинним - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 13 червня 2012р. Постанова складена у повному обсязі 18 червня 2012р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.