Постанова

від 21.06.2012 по справі 2а/1270/3978/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3978/2012

Луганський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Островської О.П.

при секретарі Тельдековій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВИС" до Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2012 року №0000222342,-

Встановив:

У травні 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСЕРВИС» звернувся до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі, в якому послався, що Державною податковою інспекцією у м. Красному Лучі, згідно із наказом від 18.04.2012 р. №98, у період з 18.04.2012 р. по 19.04.2012 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСЕРВИС» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Квік Дан» за результатами якої складено акт від 19.04.2012 року № 190/22-24801472 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСЕРВИС» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період: з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Квік Дан».

Відповідачем на підставі акту від 19.04.2012 року № 190/22-24801472 було винесено податкове повідомлення-рішення від 07 травня 2012 року № 0000222342, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91076 грн. 00 коп. (дев'яносто одна тисяча сімдесят шість грн. 00 коп.), з яких: 91075 грн: 00 коп. - за основним платежем; 1 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до акту перевірки від 19.04.2012 року № 190/22-24801472, підставою для прийняття зазначеного повідомлення-рішення, визначено порушення позивачем ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого знижено податок на додану вартість в періоди, що перевірялися, на загальну суму 91075 грн., в тому числі за червень 2011 року в сумі 91075 грн.

Згідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСЕРВИС» (код за ЄДРПОУ 24801472) з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період: з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477) до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період призвело те, що позивач, на думку відповідача, незаконно включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів по операціям з придбання товарів від ТОВ «Компанія «Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477), які (операції) на думку відповідача не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними.

Таким чином, відповідач визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами здійснення господарської операції з придбання товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477).

Висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту ґрунтується на даних про відсутність у позивача первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції, а також на аналітичній інформації, одержаній з інформаційних ресурсів державної податкової служби про те, що контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Квік Дан» не відобразило у повному обсязі податкові зобов'язання з податку на додану вартість за відповідний податковий період.

Крім того, за основу перевірки позивача та складання акту від 19.04.2012 року №190/22-24801472 відповідачем взято акт від 02.12.2011 року№2005А236-37288477 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія «Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період: з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р.».

Твердження відповідача про те, що операції з придбання товарів позивачем від ТОВ «Компанія «Квік Дан» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними не відповідають дійсності та спростовуються первинними документами бухгалтерського обліку.

ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВИС» вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину, що, в свою чергу, не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мала місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.

Висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необгрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень ст.ст.207 та 208, 250 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такий правочин, як на недійсний або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Жодні первинні бухгалтерські документи (договір, видаткова та податкова накладні, товарно-транспортні накладні, рахунок-фактура), відповідачем під час перевірки не вимагались від позивача.

Відповідач у акті від 19.04.2012 року №190/22-24801472 зазначив на порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства щодо формування податкового кредиту суми ПДВ по операції з ТОВ «Компанія «Квік Дан», оскільки ТОВ «Компанія «Квік Дан» відсутнє за своїм місцезнаходженням та у податкових зобов'язаннях за відповідний період не відобразило взаєморозрахунки з ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВИС».

Позивач не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для застосування в даному випадку до позивача грошових зобов'язань у вигляді збільшення податку на додану вартість, у разі, якщо останній здійснював усі передбачені законодавством заходи щодо уникнення правовідносин з недобросовісними та сумнівними контрагентами та має всі документальні підтвердження.

ТОВ «Компанія «Квік Дан» станом на час вчинення господарської операцій була юридичною особою, платником ПДВ, перебувало на обліку в Алчевській ОДПІ.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі від 07 травня 2012 року № 0000222342 про збільшення ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВИС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91076 грн. 00 коп. (дев'яносто одна тисяча сімдесят шість грн. 00 коп.), з яких: 91075 грн. 00 коп. - за основним платежем; 1 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, також послався, що всі первинні підтверджуючи бухгалтерські документи у них є, однак вони не надавалися відповідачеві під час перевірки.

Представники відповідача позов не визнали, надали заперечення, в яких послалися, що ДПІ у м.Красному Лучі Луганської області ДПС отримала лист Алчевської ОДПІ № 42196/236-Н від 16.12.11р. «Про надання акту перевірки» від 02.12.11 № 2005/236-37288477 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія Квік Дан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 31.08.11» для вжиття заходів згідно чинного законодавства.

На виконання даного листа ДПІ у м. Красному Лучі було надіслано лист до ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВИС» № 1191/22-157 від 02.04.2012р. "Про надання інформації та її документального підтвердження» у зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій (існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань) з проханням надати за адресою вул. Шевченко, б.69 кімн. 305 м. Красний Луч на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 та пп.73.3 ст.73 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ «Компанія Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477) у періоді з 01.06.2011р. по 30.06.2011р.

ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВИС» документи до перевірки не надало.

Проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011 р. в загальній сумі 404920 грн. на підставі документів, які перелічені у пп.2.11. п.2 акту про результати документальної невиїзної перевірки № 190/22-24801472 від 19.04.12р. - встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та необоротніх активів з метою їх використання у межах господарської діяльності платників податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою" всього у сумі 91075 грн., у тому числі за червень місяць 2011 року у сумі 91075 грн.

ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВИС» не надав в ході проведення перевірки підтверджуючого документа щодо виникнення податкового кредиту в т.ч. договори, головні книги, журнали-ордери та картки рахунків № 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 63 ' розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки по податкам і платежам»,6 «Розрахунки по іншим операціям», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрачена збут» та первинних документів до них, ВМД, податкові накладні на придбання, реєстри отриманих податкових накладних, прибуткові накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати походження товарів, тощо.

У задоволенні позовних вимог ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВИС» просили відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),

- безсторонньо ( неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим Кодексом України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до статті 1 зазначеного вище закону, до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту у червні 2011 року за насідками взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Компанія Квік Дан».

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, перебуває на податковому обліку у відповідача.

ДПІ у м.Красному Лучі Луганської області ДПС отримала лист Алчевської ОДПІ № 42196/236-Н від 16.12.11р. «Про надання акту перевірки» від 02.12.11 № 2005/236-37288477 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.10 по 31.08.11» для вжиття заходів згідно чинного законодавства (а.с.72).

На виконання даного листа ДПІ у м. Красному Лучі було надіслано лист до ТОВ «Енергосервіс» № 1191/22-157 від 02.04.2012р. "Про надання інформації та її документального підтвердження» у зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій (існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань" з проханням надати за адресою вул. Шевченко, б.69 кімн. 305 м. Красний Луч на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 та пп.73.3 ст.73 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ «Компанія Квік Дан» (код за ЄДРПОУ 37288477) у періоді з 01.06.2011р. по 30.06.2011р.(а.с.71).

ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВИС» документи до перевірки не надало.

Наказом № 98 від 18.04.2012р. прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВИС» (а.с.12).

У період з 18.04.2012 року по 19.04.2012 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСЕРВИС» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Квік Дан».

За результатами перевірки складено акт від 19.04.2012 року № 190/22-24801472 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСЕРВИС» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р. по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Квік Дан», згідно якого виявлені порушення ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №27"55-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 91075 грн., в тому числі за червень 2011 року в сумі 91075 грн., а саме в порушення ст.44 Податкового кодексу України ТОВ «Енергосервіс» не надав документи, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності та безпідставно задекларував податковий кредит у сумі 404920грн. (а.с.14-34)

На підставі акту цієї перевірки податковим органом 07.05.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000222342 про збільшення ТОВ «Енергосервіс» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 91076 грн. 00 коп. (дев'яносто одна тисяча сімдесят шість грн. 00 коп.), з яких: 91075 грн. 00 коп. - за основним платежем; 1 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.35).

Суд вважає, що у відповідача були підстави для прийняття зазначеного податкового повідомлення - рішення.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно до пп. 44.1.ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пп.44.6. ст.44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу. Разом з тим, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія «Квік Дан» позивачем надані лише до суду, а тому суд вважає, що позивачем у відповідності до ст.ст. 11, 71 КАС України не доведена наявність доданої до позовної заяви податкової накладної саме на момент перевірки його відповідачем. Тому позивач має нести встановлену законом відповідальність за її відсутність.

При цьому суд приймає до уваги наявність у позивача неодноразової можливості надати контролюючому органу на підтвердження сум податкового кредиту податкові накладні.

По-перше, позивач повинний був надати їх на запит відповідача № 1191/22-157 від 02.04.2012р. Позивач на цей запит не надав витребувані відповідачем податкові накладні, причину цього не пояснив.

По-друге, позивач повинний був надати податкові накладні під час перевірки, про яку був повідомлений належним чином. Такий обов'язок встановлений п. 85.2 ст.85 ПК України, згідно з яким платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

По-третє, позивач мав можливість додати податкові накладні до заперечень на акт перевірки, що передбачене п. 86.7 ст. 86, п. 44.6 ст. 44 ПК України та п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772.

Пунктом 44.7 статті 44 ПК України також передбачено, що протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Заперечень на акт перевірки позивач не надавав, лише в акті перевірки зазначив, що не згодний з висновками, викладеними в акті.

Таким чином відповідач не скористався встановленим законом порядком захисту прав у разі безпідставного неврахування контролюючим органом наявних у нього на підтвердження даних податкової звітності документів.

Крім того, актом перевірки встановлено, що ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВИС» включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджуються документально, оскільки на ТОВ „Компанія Квік Дан", яке відсутнє за своїм місцезнаходженням, у податкових зобов'язаннях за відповідний період не відображені взаєморозрахунки з ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВИС", вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Зазначений висновок зроблений з урахуванням висновків акту перевірки ТОВ „Компанія Квік Дан" від 2 грудня 2011 року № 2005/236-37288477 Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції, згідно яких ТОВ „Компанія Квік Дан" не здійснювало ніякої фінансово-господарської діяльності.

Наведені обставини в своїй сукупності вказують на те, що господарські операції між позивачем та ТОВ „Компанія Квік Дан", які відображені в податковому обліку позивача за червень 2011 року фактично не відбулись.

Посилання позивача на те, що між ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВИС» та ТОВ «Компанія «Квік Дан» 01.06.2011 року було укладено договір купівлі-продажу №2106-1, за умовами якого «Продавець» (ТОВ «Компанія «Квік Дан») продає, а «Покупець» (ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВИС») покупає: трансформатор ТМЗ 4000 МО, трансформатор ТМФ 400/6, токарний станок ІД95, бортовий редуктор, турбокомпресор, ТНВД (п.1.1. Договору купівлі-продажу №2106-1 від 01.06.2011 р.) та на виконання умов якого ТОВ «Компанія «Квік Дан» 02.06.2011 року передало у власність ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВИС» товар, визначений у п.1.1. Договору, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 8 вказаного Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менш трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до установчих документів.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Позивач надав первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкову накладну, лише до суду, оскільки зазначені документи були отримані позивачем вже після звернення до суду з позовною заявою, що було підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

Так, на підтвердження виконання зазначеного договору №2106-1 надано договір купівлі-продажу №2106-1 від 01.06.2011 року, видаткову накладну № 1037 від 2 червня 2011 року, рахунок-фактуру № 1037 від 2 червня 2011 року, податкову накладну № 1037 від 02.06.2011 року та товарно-транспортні накладні без номера від 2 червня 2011 року, виписку ПАТ «УКРСОЦБАНК» Краснолуцьке відділення №585 по особовому рахунку №26003000110745 за 23.06.2011 року позивача (а.с.37-44).

При цьому слід зазначити, що документи, які на думку позивача підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей, зазначених в договорі (товарно-транспортні накладні) суд не приймає до уваги, оскільки вони оформлені з порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованим в Мін'юсті України 20.02.1998 року за № 128/2568.

Суд вважає, що для отримання права на формування податкового кредиту має бути належним чином підтверджено факт реального придбання товарів та наявні відповідні документи, що передбачені чинним законодавством України.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованим в Мін'юсті України 20.02.1998 року за № 128/2568, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох примірників. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передаються перевізнику.

У випадках коли немає змоги перерахувати в товарно-транспортній накладній всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 ТТН). У цих випадках у товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватися для розрахунків із замовником.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до чинного законодавства України проведення будь-якої господарської операції товариства фіксується та підтверджується документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність.

У свою чергу, відповідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку.

Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим.

Таким чином відсутність чи неправильне оформлення товарно-транспортної накладної має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Отримання і реалізація цінностей при використанні автоперевезень повинні підтверджуватися відповідними накладними на відпускання цінностей, податковими накладними та товарно-транспортними накладними.

У випадку відсутності зазначених документів вартість таких цінностей не може бути віднесено до валових витрат та податкового кредиту товариства.

В контексті перевірки фактичного виконання спірних операцій та виявлення документів, які в сукупності, прямо та/або опосередковано, могли би підтверджувати фактичну поставку товару, суд також зазначає, що під час розгляду справи не надано доказів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та в сукупності підтверджують фактичне вчинення вищезгаданих господарських операцій, а саме доказів, які прямо та опосередковано могли б в сукупності з іншими доказами або окремо підтверджувати фактичне вчинення вищезгаданих операцій та які б спростовували висновки, викладені податковим органом в акті перевірки, про те, що ТОВ „Компанія Квік Дан" відсутнє за своїм місцезнаходженням, у податкових зобов'язаннях за відповідний період не відображені взаєморозрахунки з ТОВ „ЕНЕРГОСЕРВИС", вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

При цьому, виходячи із загальних правил та звичаїв щодо обачності та обережності при виборі контрагента, позивач повинен був пересвідчитись, як зазвичай прийнято у діловій практиці, у наявності або відсутності у контрагента можливостей для виконання спірних операцій, проте, як вбачається з матеріалів справи, наявність можливостей у виконавця не перевірялась, а укладалися договори та перераховувалися кошти за оформленими документами про поставку товару.

Крім того, під час судового розгляду позивачем не було надано будь-якого листування, доказів обміну комерційними пропозиціями з приводу укладання наведеного вище договору, що є звичайною діловою практикою при виборі контрагентів, у т.ч. з метою з`ясування наявності у відповідних контрагентів матеріальних та людських ресурсів для виконання певних угод.

А тому посилання позивача про те, що за вказаним у акті перевірки відповідача договором проводилися передбачені цим договором господарські операції, на увагу не заслуговує, оскільки позивачем не надано з цього приводу безспірних доказів.

Всі необхідні бухгалтерські документи на виконання вказаного договору не надані.

Пояснення позивача стосовно того, що все необхідне для виконання договору узгоджувалося з контрагентом ТОВ „Компанія Квік Дан" усно, на увагу не заслуговують, оскільки ніяких доказів з цього приводу не надано, позивач не конкретизував, коли та з ким з відповідальних осіб контрагента проводилися узгодження.

Тому суд вважає, що вказані договори було укладено формально та їх виконання оформлено документально без здійснення реальних господарських операцій за цими договорами.

Таким чином, в даному випадку, суд приходить до висновку про проведення безтоварних операцій з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді спірних сум податкового кредиту. Тобто, в даному випадку фактично відбувався лише обмін документами з метою створення зовнішніх ознак правомірності формування податкового кредиту за безтоварними операціями та отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать, що оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 21.06.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25.06.2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВИС" до Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2012 року №0000222342 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 25 червня 2012 року.

Суддя О.П. Островська