Постанова

від 21.06.2012 по справі 2а-2599/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 р. № 2а-2599/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Голуб О.Є.

за участю представників сторін:

від позивача -Балобанов О.В.

від відповідача - Ортинська Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

ТзОВ Фірма "Крона-Львів" до Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова про про скасування податкового повідомлення-рішення ,

в с т а н о в и в :

ТзОВ Фірма «Крона -Львів»звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 28.12.2011 року №0003422321.

Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно нереальності (нікчемності) правочинів з контрагентом ТзОВ «Сталевий дім» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив задовольнити в повному обсязі, надав пояснення аналогічно до викладеного в позовній заяві.

Відповідачем подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки позивачем не доведена реальність операцій з контрагентами ПП «Воллі»та ТзОВ «Сталевий дім», господарські операції вчинені без мети настання економічного ефекту, відтак позивачем занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року в сумі 38910 грн. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи представлені позивачем до перевірки, оскільки господарські операції між позивачем та ПП «Воллі», ТзОВ «Сталевий дім»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, тому, на думку відповідача, спірні господарські операції є безтоварними.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

На підставі направлення від 13.12.2011 року №1202, працівниками відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ Фірма «Крона -Львів»з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Воллі»та ТзОВ «Сталевий дім»за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року ,за результатами якої складено акт від 23.12.2011 року №5097/23-209/23882971 (далі -акт перевірки).

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення -рішення форми «Р»від 28.12.2011 року №0003422321, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 48637,50 грн. в тому числі за основним платежем 38910 грн. та штрафними санкціями 9727,50 грн.

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено порушення ТзОВ Фірма «Крона -Львів»п.185.1, 187.1, 188.1 ПК України за рахунок не включення до бази оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної передачі товару невстановленим юридичним чи фізичним особам, занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року в сумі 38910 грн. в тому числі у періодах: липень 2011 року на суму ПДВ 32543 грн., серпень 2011 року ПДВ 6367 грн.

Як вбачається з тексту позову та поданих документів, позивач не погоджується з висновками податкового органу по операціях з контрагентом ТзОВ «Сталевий дім». Стосовно висновків податкового органу, викладених у акті перевірки по операціях позивача з ПП «Воллі», то такі позивачем не оскаржуються, доказів у спростування таких позивачем не подавалось.

Висновки податкового органу по операціях позивача з контрагентом ТзОВ «Сталевий дім»ґрунтуються на тому, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність у контрагента позивача ТзОВ «Сталевий дім»необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів ,виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів ( робіт, послуг). Податковим органом встановлено, що у ТзОВ «Сталевий дім»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України, зазначені угоди мають ознаки нікчемності. Декларації по податку на додану вартість за липень 2011 року та за серпень 2011 року ДПІ в Франківському районі м. Львова не визнано як податкову (прийнято «до відома»). Тому вважають, що вартість реалізованих ТзОВ «Фірма «Крона -Львів»товарів, віднесених до складу валових доходів на ТзОВ «Сталевий дім»та ПП «Воллі»вважається не підтвердженою за 2011 рік (3 квартал 2011 року) так як податковими органами неможливо провести зустрічні перевірки фінансово -господарської діяльності вищенаведених підприємств, що в свою чергу не дає можливості визначити та підтвердити суми проведених операцій.

Відповідно до п. 185.1. ПК України із змінами і доповненнями, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.187.1. ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.188.1. ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

20.06.2011 року між позивачем (продавець) та ТзОВ «Сталевий дім»(покупець) укладено договір купівлі -продажу №1/2006, відповідно до якого продавець зобов'язується в момент поставки товару (побутової техніки) передати покупцю належним чином оформлені документи на даний товар: накладні на відпуск товару, податкові накладні, товарно -транспортні накладні.

Сторонами вказаного договору підписаний додатковий договір до договору купівлі -продажу №1/2006 від 20.06.2011 року ,відповідно до якого передбачено, що у зв»язку з тим, що поставка товару, який є предметом продажу за основним договором здійснюватиметься на умовах само вивозу, товарно -транспортні накладні складатимуться між сторонами лише за вимогою покупця; враховуючи прогнозовану потребу покупця у товарі, що є предметом продажу за основним договором і неможливість одноразової поставки такого товару, - поставка здійснюватиметься протягом червня -серпня 2011 року згідно окремих замовлень покупця; товар прийматиме директор Огоновський Тарас Анатолійович, чий підпис на накладній завірятиметься печаткою.

Так, сторонами оформлено замовлення від 20.06.2011 року №0062001 до вказаного договору на поставку пральної машини, посудомийки, духової шафи та холодильника на суму 33000 грн., замовлення від 04.07.2011 року №0070402 до вказаного договору на поставку духовки, поверхні робочої, посудомийки, духової шафи на суму 51256 грн., замовлення від 20.07.2011 року №0072002 на поставку духової шафи, комплекту панелей, поверхні, пральної машини, засобу для видалення накипу у пральних машинах на суму 38000 грн., замовлення від 27.07.2011 року №0072701 на поставку паперового «пилесборник», порохотягу, сушильної машини, пральної машини, холодильника, посудомийки, духовки, поверхні на суму 64000 грн., замовлення від 04.08.2011 року №0080402 на суму 38200 грн. на поставку сушильної машини, поверхні, духовки, паперового «пилесборник», витяжки, пральної машини, порохотягу.

В матеріалах справи наявні копії довіреностей, виданих ТзОВ «Сталевий дім»директору Огоновському Т.А. на отримання від ТзОВ Фірма «Крона - Львів»побутової техніки.

Сторонами договору оформлено видаткові накладні від 04.07.2011 року №РН-0070402 на суму 51256 грн., від 22.07.2011 року №РН-0072202 на суму 38000 грн., від 29.07.2011 року №РН-0072901 на суму 64000 грн., від 11.08.2011 року №РН-0081102 на суму 38200 грн.

За результатами поставки побутової техніки по вищенаведеному договору, позивачем виписано ТзОВ «Сталевий дім» податкові накладні від 04.07.2011 року №2 на суму 51256 грн. в тому числі ПДВ в сумі 8542,67 грн. (що відповідає замовленню від 04.07.2011 року №0070402 та видатковій накладній від 04.07.2011 року №РН-0070402), від 20.07.2011 року №7 на суму 37999,99 грн. в тому числі ПДВ 6333,33 грн. (що відповідає замовленню від 20.07.2011 року №0072002 та видатковій накладній від 22.07.2011 року №РН-0072202), від 27.07.2011 року №10 на суму 64000 грн. в тому числі ПДВ 10666,67 грн. (що відповідає замовленню від 27.07.2011 року №0072701 та видатковій накладній від 29.07.2011 року №РН-0072901), від 04.08.2011 року №2 на суму 38200 грн. в тому числі ПДВ 6366,67 грн. (що відповідає замовленню від 04.08.2011 року №0080402 та видатковій накладній від 11.08.2011 року №РН-0081102).

Вказані операції з контрагентом ТзОВ «Сталевий дім»були відображені позивачем у податковому та бухгалтерському обліку, про що також вказується у акті перевірки та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкової звітності з додатками та квитанціями про їх прийняття податковим органом.

Побутова техніка, яка продавалась позивачем контрагентам зберігається в орендованих у ЛФ ВАТ «Одескабель» приміщеннях згідно договору від 01.10.2010 року №01/10 та від 01.10.2011 року №01/10/1 на території складу «Л-1»в розмірі 120 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Персенківка,48, копії яких є в матеріалах справи.

Оплата за придбаний товар здійснена ТзОВ «Сталевий дім»шляхом безготівкових розрахунків з позивачем та підтверджується наявними в матеріалах справи виписок по рахунку позивача, завірених банком.

Позивачем подана довідка №1/06 від 15.06.2012 року, відповідно до якої повідомлено, що за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року між ТзОВ Фірма «Крона -Львів»та ТзОВ «Сталевий дім»був укладений договорі №1/2006 від 20.06.2011 року, інших договорів з вказаним контрагентом заключено не було.

Здійснення вищеописаних операцій між позивачем та ТзОВ «Сталевий дім»також підтверджується наявним у матеріалах справи листом ТзОВ «Сталевий дім»№252 від 14.10.2011 року.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні засновується на принципах, у відповідності з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704: "Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Наявні у позивача ТзОВ Фірма «Крона -Львів»документи, зокрема договір, додатковий договір, замовлення, видаткові накладні, податкові накладні, складені за результатами проведених операцій, є первинними документами у розумінні ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Розрахунок контрагента позивача ТзОВ «Сталевий дім»за придбану побутову техніку здійснено через банківську установу, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з рахунку та листом контрагента №252 від 14.10.2011 року. Отже, у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового обліку, що підтверджує реальність здійснення господарських операцій з ТзОВ «Сталевий дім», що свідчить про помилковість висновку податкового органу про безтоварність операцій.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка керівник ТзОВ Фірма «Крона -Львів»ОСОБА_5 підтвердив вищенаведені обставини та факт укладення договору з ТзОВ «Сталевий дім», поставку контрагенту побутової техніки.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що контрагент позивача ТзОВ «Сталевий дім»був ліквідований чи у нього було анульовано свідоцтво платника ПДВ на момент проведення вказаних операцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Попри свій обов'язок, відповідач не довів суду неможливості здійснення ТзОВ «Сталевий дім»господарських операцій з ТзОВ Фірма «Крона -Львів».

Щодо посилань органу державної податкової служби на нікчемність правочинів та безтоварність господарських операцій.

Такі висновки органу державної податкової служби ґрунтуються на положеннях ч.2 ст.228. ст.215 ЦК України.

Обставини, на які покликається відповідач не можуть вказувати на безтоварність господарських операцій в сукупності з іншими доказами, які наявні в матеріалах справи (договору, замовлень, видаткових накладних, податкових накладних ), оскільки відповідачем не надано доказів та необґрунтовано обставин, що передані контрагентом товарно-матеріальні цінності (побутову техніку) потребували наявності неабияких офісних та складських приміщень, транспортних засобів та кваліфікованих спеціалістів з боку покупця побутової техніки ТзОВ «Сталевий дім».

Не можна залишити поза увагою і той факт, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

У разі кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України повинна враховуватися вина, яка полягає в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, ухвалений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна або незаконного заволодіння ним тощо.

В ході судового розгляду справи податковим органом не було надано належних доказів, які б підтвердили вину позивача, яка полягає в намірі порушити публічний порядок . Відтак, правочин, укладений позивачем не є нікчемним, тобто його нікчемність законом не встановлена.

Відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків.

Таким чином, фіктивний характер діяльності контрагентів позивача та порушення ними податкової дисципліни не може слугувати підставою для позбавлення платника податку ТзОВ Фірма «Крона -Львів»права на отримання податкової вигоди у вигляді зменшення податкових зобов'язань у разі, якщо ним виконані усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та він має всі документальні підтвердження розміру задекларованого податкового зобов'язання.

Крім того, згідно із практикою Європейського Суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана позиція по суті узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 22.06.2011 року у справі №К-10512/08, ухвалі від 06.07.2011 року у справі №К-25786/08, ухвалі від 12.07.2011 року у справі №К-40582/09, постанові від 24.05.2011 року у справі №К/9991/1114/11.

З огляду на наведені вище, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального виконання господарських операцій, сам висновок про нікчемність правочину між позивачем та ТзОВ «Сталевий дім», є безпідставними і не доводять правомірності збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного вище, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, враховуючи те, що позивачем не спростовуються висновки податкового органу щодо господарських операцій з контрагентом ПП «Воллі», суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0003422321 від 28.112.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення ТзОВ Фірма «Крона -Львів» суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 39887,50 грн. в тому числі за основним платежем 31910 грн. та за штрафними санкціями 7977,5 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення, винесене ДПІ в Сихівському районі м. Львова від 28.12.2011 року №0003422321 в частині збільшення ТзОВ Фірма «Крона -Львів» суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 39887,50 грн. в тому числі за основним платежем 31910 грн. та за штрафними санкціями 7977,5 грн.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Зобов'язати Головне управління ДКС у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунка Державної податкової інспекції у Сихівському районі Львівської області ДПС на користь ТзОВ Фірма «Крона -Львів»(адреса:79034, м. Львів, вул. Героїв Крут, 1, ЄДРПОУ 23882971) 398 (триста дев'яносто вісім) гривень 83 коп. витрат, понесених останнім на сплату судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як О.О.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 26.06.2012 року.