Постанова

від 20.06.2012 по справі 2а-14620/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 р. м. Львів № 2а-14620/11/1370

13 год. 12 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М.. представника позивача Балобанова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Берта-сервіс»до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство «Берта-сервіс»(далі - ПП «Берта-сервіс») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова з вимогою: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005851521 від 08.12.2011 року.

У зв'язку із завершенням реорганізації відповідача, на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ), суд замінив відповідача - Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова, його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на законних підставах, правомірно і правильно позивач заповнив податкову звітність з податку на додану вартість. Тобто, підприємство правомірно визначило в рядках 22 і 24 Декларації з ПДВ за 3 квартал 2011 року інформацію про залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в загальній сумі 233619 грн., подавши при цьому в Додатку 2 до декларації розшифровку формування такого залишку. Висновок про порушення п. 4.6.7. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, щодо відображення в рядку 21.3 податкової декларації інформації про збільшення або зменшення залишку від'ємного значення за результатами камеральної чи документальної перевірки, позивач вважає необґрунтованим за відсутності у нього даних про проведення таких перевірок. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, місце і час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, письмових заперечень по суті позовних вимог не представив, хоча йому надавався час для надання таких. Разом із цим, представник відповідача, на виконання ч.ч. 2 і 4 ст. 71 КАС України, представив суду документи, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а в т.ч. копію акта від 22.11.2011 № 4120/561/152/25227971 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, копії аналогічних актів камеральних перевірок за попередні періоди, зазначивши при цьому, що основним документом, який породжує висновок про необхідність зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту, є саме акт від 12.04.2010 року № 1581/23-409/25227971 про результати позапланової виїзної перевірки.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ПП «Берта-сервіс»(ідентифікаційний код 25227971) зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Львівської міської ради 22.12.1997 року, підприємство перебуває на обліку у ДПІ у Галицькому районі м. Львова з 03.03.1998 року № 5816.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість 30.04.1998 року, йому присвоєно індивідуальний податковий номер - 252279713042, про що свідчить Свідоцтво за № 17824468 (а.с. 129).

Судом встановлено, що 22.11.2011 року державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПП «Берта-сервіс»у податковій звітності з ПДВ за ІІІ квартал 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 22.11.2011 № 4120/561/152/25227971. Перевіркою встановлено порушення п. 200.3 ст. 200 розділу 5 Податкового кодексу України і пункту 4.6.7. розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41. У зв'язку із цим підприємству «Берта-сервіс» було зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 27227 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2011 року від 20.10.2011 року (декларацію прийнято ДПІ згідно із квитанцією № 2 від 20.10.2011 року, реєстраційний номер документу: 9009288914) у рядку 22 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду»задекларована сума 233619 грн. Розшифровка показника рядка 22 міститься в Додатку 2 (Д2) до зазначеної податкової Декларації (додаток 2 до декларації прийнято ДПІ згідно із квитанцією №2 від 20.10.2011 року, реєстраційний номер документу: 9009293188), з якого вбачається, що сума від'ємного значення ПДВ формується за період з березня 2008 року по березень 2011 року.

На підставі акта камеральної перевірки від 22.11.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 № 0005851521, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 27227 грн.

Не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятим податковим повідомленням -рішенням, оскаржив останнє в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Відповідно до ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України , у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Пункт 200.1. статті 200 Податкового кодексу України передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.3. ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п. 4.6.6. Розділу V «Порядок заповнення податкової декларації»Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за № 197/18935 (далі - Порядок) ( чинного на момент подання позивачем декларації і проведення камеральної перевірки) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, законодавством закріплено право платників на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач реалізував своє право на включення залишків від'ємного значення звітних періодів, що передували ІІІ кварталу 2011 року, до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи матеріали камеральної перевірки ПП «Берта-сервіс»і пояснення сторін, суд зазначає, що спір між сторонами виник у зв'язку з невідображенням позивачем у податковій звітності з ПДВ за ІІІ квартал 2011 року, а саме в рядку 21.3. декларації, суми, на яку було зменшено залишок від'ємного значення за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби, що передбачено п. 4.6.7. Порядку.

Суд констатує, той факт, що відповідачем складалися акти про результати документальних невиїзних (камеральних) перевірок податкових декларацій з ПДВ, які містять висновок про завищення ПП «Берта-сервіс»залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за квітень 2010 року на суму 27227 грн. Разом із цим, відповідачем не було представлено суду належних і допустимих доказів направлення або вручення ПП «Берта-сервіс»таких актів, як того вимагають положення п.п. 76.2. ст. 76 і 86.2. ст. 86 Податкового Кодексу України.

В обґрунтування висновку про завищення ПП «Берта-сервіс»залишку від'ємного значення ПДВ за квітень 2010 року на суму 27227 грн. представником відповідача було представлено суду копію акта про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Берта-сервіс» від 12.04.2010 року № 1581/23-409/25227971. Згідно із цим актом ПП «Берта-сервіс»було рекомендовано в податковій декларації зменшити суму від'ємного значення ПДВ на 27227 грн., оскільки право на відшкодування ПДВ в цій сумі виникло за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за підсумками листопада 2005 року, лютого, квітня, травня, вересня, жовтня і листопада 2006 року, сума податкового кредиту до бюджетного відшкодування не заявлялась, а відтак у зв'язку із закінченням строків давності, вважається, що платник добровільно відмовляється від такої суми бюджетного відшкодування.

Проаналізувавши представлені представником відповідача письмові докази суд звертає увагу на те, що представлений акт про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Берта-сервіс»від 12.04.2010 року № 1581/23-409/25227971 не відповідає вимогам чинного станом на 12.04.2010 року розділу 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205, оскільки цей акт не підписаний ні ревізором ДПІ у Галицькому районі м. Львова, ні представниками платника; відсутня також інформація про направлення і вручення такого акта для ознайомлення представникам підприємства, що перевірялося (а.с.80).

Крім того, висновки акта про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Берта-сервіс»від 12.04.2010 року № 1581/23-409/25227971 носять рекомендаційний характер, не є обов'язковими до виконання і не породжують правових наслідків у вигляді примусового зменшення від'ємного значення ПДВ відповідним рішенням органу державної податкової служби.

При прийнятті рішення судом враховано також і роз'яснення, надані Державною податковою службою України листом від 06.04.2012 року № 10155/7/15-3417-03 «Щодо формування податкового кредиту», де зокрема зазначено, що платник втрачає право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ у зв'язку із завершенням терміну позовної давності лише щодо товарів/послуг, які по завершенні такого терміну залишилися неоплаченими. При цьому, як роз'яснює ДПС України, висновок щодо наявності чи відсутності у платника податку неоплачених товарів/послуг, які мають статус безоплатно отриманих, може бути зроблений виключно під час проведення документальної, а не камеральної перевірки такого платника податків. Доказів проведення документальної перевірки ПП «Берта-сервіс», в результаті якої встановлено обставини придбання протягом листопада 2005 року, лютого, квітня, травня, вересня, жовтня і листопада 2006 року або в інші податкові періоди, по яких минув термін позовної давності, товарів/послуг, що залишилися неоплаченими, відповідачем не представлено.

Таким чином, суд вважає, що позивач підставно не врахував при складенні і поданні Декларації з ПДВ за ІІІ квартал 2011 року суми, на яку ДПІ у Галицькому районі м. Львова зменшено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, і як наслідок не включив цієї суми при визначенні залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Отже податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 08.12.2011 року № 0005851521 не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0005851521.

Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства «Берта-сервіс»(м. Львів, вул. Шевська,6/10, ідентифікаційний код 25227971) 32 (тридцять дві) грн.19 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 червня 2012 року.

Суддя Сподарик Н.І.