Постанова

від 26.06.2012 по справі 1570/3082/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3082/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача Ляшкова О.О.

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державного підприємства «Куліндоровскій комбінат хлібопродуктів»Державного агентства резерву України до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення № 0000502301 від 20 лютого 2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення № 0000192301 від 17.01.2012 року та податкового повідомлення рішення № 0000502301 від 20 лютого 2012 року .

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що Актом перевірки №94/23-2 від 16.01.2012 р. було встановлено, що відповідно детальної інформації по платнику ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що у перевіряємому періоді ДП «Куліндорівський КХП», мав взаємовідносини з суб'єктами господарювання з якими існують розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, які не є основними платниками податків та мають не нульовий стан.

Такими суб'єктами господарювання є: ПП ВКФ «Юніта ЛТД»(код 22449373), TOB «Лантанбуд»» (код 37224664).

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси вважає, що підприємством було порушено п.14.1.36 ст.14, п.45.2 ст.45, абз.2 п.198.3 ст.198, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, у зв'язку з чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року на суму 9385.10 грн.

Проте, п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI встановлено, що «Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України».

Достовірність адресів ПП ВКФ «Юніта ЛТД»та TOB «Лантанбуд»підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та відповідно до Витягів підприємства мають підтверджений статус відомостей про юридичну особу станом на 24.01.2012 року, а інформації про відсутність підтвердження відомостей та відсутність юридичних осіб за місцезнаходженням немає.

Крім того позивач зазначає, що визначення стану «відсутність за місцезнаходженням»платника податків відповідно до детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України було внесено до реєстру 21.09.2011 р. стосовно ПП ВКФ «Юніта ЛТД»та 07.11.2011р. стосовно TOB «Лантанбуд», тобто після виконання умов договорів між ДП «Куліндорівський КХП»та вищеназваними контрагентами.

Отже, інформація про місцезнаходження ПП ВКФ «Юніта ЛТД»зазначена у податкових накладних за №231 від 22.09.2011р., №232 від 23.09.2011р. та інформація про місцезнаходження TOB «Лантанбуд»зазначена у податкових накладних за №27 від 09.09.2011р., №39 від 14.09.2011р. є достовірною та відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, позивач наголошує, що відповідальність за порушення п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI покладається не на покупця (отримувача), яким у даному випадку виступає ДП «Куліндорівський КХП», а на платника податку на додану вартість, який не надав достовірну інформацію.

З урахуванням зазначеного, ДП «Куліндорівський КХП»при визначенні податкового кредиту по вищезазначеним податковим накладним використовував достовірну інформацію підтверджену відповідними документами ПП ПКФ «Юніта ЛТД»та TOB «Лантанбуд», а отже, факт порушення вимог чинного законодавства зі сторони ДП «Куліндорівський КХП»відсутній.

Також позивач зазначив, що на ДП «Куліндорівський КХП»було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності за період з 2010 по 2011 роки та завершений звітний період 2012 року Державною фінансовою інспекцією в Одеській області, про що складено Акт від 30.03.2012 р. № 07-19/161. За результатами ревізії розбіжностей у витратах та наявності отриманих за відповідними накладними товарно -матеріальних цінностей у TOB «Лантанбуд»не виявлено, а відповідно до висновку бухгалтерській облік ДП «Куліндорівський КХП»в цілому відповідає вимогам чинного законодавства.

До того ж, ввіз та вивіз товарно-матеріальних цінностей на територію підприємства здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обліку матеріальних цінностей, які вивозяться (виносяться) і ввозяться (вносяться) на територію ДП «Куліндорівський КХП».

Згідно приписів Інструкції вивіз (ввіз) здійснюється тільки при наявності видаткової накладної з подальшим зазначенням у журналі обліку часу отримання товару, назви вантажовідправника, номера накладної та інших реквізитів. Журнали обліку є документами сурової звітності та прошнуровуються, пронумеровуються, скріплюються печаткою та зберігаються протягом п'яти років. Таким чином, записи внесені до Журналу обліку підтверджують фактичний ввіз товарно-матеріальних цінностей, який було здійснено належним чином. Товари визначені у податковій накладній №27 від 09.09.2011 р. було ввезено на територію ДП «Куліндорівський КХП»22 вересня 2011 року, а товар визначений у податковій накладній №39 від 14.09.2011 р. - 27 вересня 2011 року.

Про прийом товарів на матеріальний склад ДП «Куліндорівський КХП»свідчать прибуткові ордери за № 765 від 23 вересня 2011 р. та № 779 від 28 вересня 2011 р., в яких визначені товари відповідно до податкових накладних за № 27 від 09.09.2011 р. та № 39 від 14.09.2011 р.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні 19.06.2012 року представник позивача, надав суду заяву про зменшення позовних вимог в частині щодо скасування податкового повідомлення рішення № 0000192301 від 17.01.2012 року.

Представник позивач в судовому засіданні заявлені вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях та просив скасувати податкове повідомлення -рішення№ 0000502301 від 20 лютого 2012 року .

Представник відповідача в судові засідання призначені на 11.06.2012 р., 15.06.2012 р., 19.06.2012 р. не з'явився про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 01986381, яке отримане 29.05.2012р.(а/с. 74), та телефонограмою від 15.06.2012 р. (а/с. 85).

Приписами ст. 35 КАС України встановлено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

«Розгляд справи не відкладається»-зазначена норма є імперативною: суд повинен розпочати розгляд справ.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України»зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, на тому, що саме національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа «Мороз та інші проти України»).

З огляду на викладене суд вважає, що справу можливо розглянути без участі відповідача, суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 05.01.2012 № 1/23-2, № 2/23/2, виданих Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС: Горпініч О.С., старший державним податковим інспектором, відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС; Дуднік Г.О, державним податковим інспектором, перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС ; згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.2011 № 2755 -VI (зі змінами та доповненнями) та відповідно Наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 05.01.2012 № 15, проведена позапланова виїзна перевірка державного підприємства «Куліндоровскій комбінат хлібопродуктів»Державного агентства резерву України (код за ЄДРПОУ 05519327) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 238 561 грн., заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, відповідно до затвердженого плану перевірки.

ДП «Куліндорівський КХП»повідомлено про проведення позапланової виїзної перевірки, направлення від 05.01.2012 та копію наказу від 05.01.2012 № 15 вручено 06.01.2012 під розписку, головному бухгалтеру ДП «Куліндорівський КХП» Сіменюк В.Т.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

В судовому засіданні встановлено, що за результатами перевірки було складено акт № 94/23-2 від 16.01.2012р., яким встановлено порушення:

- п.14.1.36 ст.14, п.45.2 ст.45, абз.2 п.198.3 ст.198, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року на суму 9 385, 10 грн. (а/с. 20-27).

Згідно приписів п.7 ст. 86 Податкового кодексу України та «Порядку оформлення документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010р. № 984, суб'єкт господарювання подав до ДПІ у Суворовському районі міста Одеси Одеської області ДПС, скаргу на податкове повідомлення рішення від 26.01.2012 р. № 3-Ю.

21.02.2012 року ДП «Куліндорівський КХП»отримано Рішення Державної податкової служби в Одеській області про результати розгляду первинної скарги №1543/10/10-2007 від 15.02.2012 року. За результатами розгляду скарги Державна податкова адміністрація в Одеській області прийняла рішення залишити без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 17.01.2012 №0000192301 про визначення суми завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 9385,10 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 7038,83 грн., а первинну скаргу ДП «Куліндорівський КХП»залишити без задоволення та зменшити суму застосованих штрафних(фінансових) санкцій з податку на додану вартість на 2346,28 грн.(а/с. 9-13).

20 лютого 2012 року ДП «Куліндорівський КХП»отримав повідомлення-рішення №0000502301 від 20.02.2012 року (а/с. 19).

29.02.2012 року ДП «Куліндорівський КХП»подано скаргу на податкове повідомлення-рішення №0000192301 від 17.01.2012 року, на податкове повідомлення-рішення №0000502301 від 20.02.2012 року, та на рішення Державної податкової служби в Одеській області №1543/10/10-2007 від 15.02.2012 р. до Державної податкової служби України.

07.05.2012 р. ДП «Куліндорівський КХП»отримано Рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №7406/6/10-2115 від 24.04.2012 р., яким ДПС України залишило без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 17.01.2012 р. №0000192301, з урахуванням рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги (податкове повідомлення-рішення від 20.12.2012 р. №0000502301) Державною податковою службою Одеської області, а скаргу - без задоволення (а/с. 14-17).

В судовому засіданні встановлено, що між ДП «Куліндорівський КХП»(Покупець) та TOB «Лантанбуд»(Постачальник) було укладено договір № 237 від 17.05.2011 року, відповідно до положень якого постачальник ( TOB «Лантанбуд» ) зобов'язується поставити промислове обладнання та запчастини, а покупець (ДП «Куліндорівський КХП» ) зобов'язується його прийняти та оплатити на умова передбачених п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 (а/с. 40-41).

21 вересня 2011 року між ДП «Куліндорівський КХП»(Замовник) та ПП ВКФ «Юніта ЛТД» (Підрядник) було укладено договір № 447, відповідно до положень якого замовник (ДП «Куліндорівський КХП» ) доручає, а підрядник (ПП ВКФ «Юніта ЛТД» ) зобов'язується провести капітальний ремонт аспираційних сетей на ДП «Куліндорівський КХП» (а/с. 42-43).

22 вересня 2011 року між ДП «Куліндорівський КХП»(Замовник) та ПП ВКФ «Юніта ЛТД» (Підрядник) було укладено договір № 455, відповідно до положень якого замовник (ДП «Куліндорівський КХП» ) доручає, а підрядник (ПП ВКФ «Юніта ЛТД» ) зобов'язується виконати ремонт теплоізоляції трубопроводів теплотраси і технологічного обладнання котельної ДП «Куліндорівський КХП» (а/с. 44-45).

Як встановлено та відображено в акті перевірки ДПІ у Суворовському м. Одеси Одеської області ДПС:

- відповідно детальної інформації по платнику ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що у перевіряємому періоді ДП «Куліндорівський КХП», має взаємовідносини з суб'єктами господарювання, які мають не нульовий стан, а саме: ПП ВКФ «Юніта ЛТД»постачальник має 23 стан (місцезнаходження не встановлено), сума ПДВ -6735, 1 грн. (податкові накладні № 232 від 23.09.2011 р. на суму 25053 грн., № 231 від 22.09.2011 р. на суму 15357,60 грн.), станом на дату складання акту перевірки має стан 9 -направлено повідомлення за ф. №18-ОПП; TOB «Лантанбуд»постачальник має стан 23 (місцезнаходження не встановлено), сума ПДВ -2650,00 грн. (податкові накладні № 27 від 09.09.2011 р. на суму 5580 грн., №39 від 14.09.2011 р. на суму 10320 грн.), станом на дату складання акту перевірки має стан 9 -направлено повідомлення за ф. № 18-ОПП;

- фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг загальна сума ПДВ складає 238 561грн.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України , податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України , податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України ). Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. «а»п. 198.1 ст. 198 ПК України , право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України , не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ).

З огляду на викладені положення ПК України , для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, оформлені у встановленому порядку та видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач та контрагенти ПП ВКФ «Юніта ЛТД», TOB «Лантанбуд»належним чином оформили договірні правовідносини, і на виконання вимог податкового законодавства та укладених договорів оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності (а/с. 40-71).

Також в судовому засіданні представником позивача були надані документи, які свідчать про реальність ведення господарських операцій:

- копія вимоги № 1043 від 26.09.2011 р.;

- копія вимоги № 1066 від 29.09.2011 р.;

- копія оборотної відомості по рахунку 2071 за 2012 р. (арк. 15);

- копія акту про списання малоцінного інвентарю за вересень 2011 року;

- копія реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2011 року;

- копія реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року;

- копія податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року;

- копія податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року;

- копія свідоцтва ОІС № 214112 про реєстрацію ТЗ, власник ДП «Куліндорівський КХП»та журнал реєстрації довіреностей за 2011 -2012 рік

Усе наведене вказує, що обсягами ремонтних робіт виконаних ПП ВКФ «Юніта ЛТД» та поставленого обладнання TOB «Лантанбуд»є їх вартісні показники, визначені сторонами у первинних документах.

Таким чином, при наявності таких первинних документів, як журнал обліку товарно -матеріальних цінностей, які ввозяться на територію, податкових накладних, видаткових накладних, приходного ордеру № 779 від 28.09.2011 р. по ТТН № 21409, судом було встановлено фактичне виконання умов договорів №237 від 17.05.2011 р., № 447 від 21.09.2011 р. та № 455 від 22.09.2011 р.

Отримані від ПП ВКФ «Юніта ЛТД» , TOB «Лантанбуд»податкові накладні відображені позивачем в реєстрах отриманих податкових накладних за вересень - жовтень 2011 р. відповідно.

Отже, господарські операції ДП «Куліндорівський КХП»з контрагентами ПП ВКФ «Юніта ЛТД» , TOB «Лантанбуд»проведені в бухгалтерському та податковому обліках, з яких вбачається реальне виконання ремонтних робіт ПП ВКФ «Юніта ЛТД» , поставлення обладнання TOB «Лантанбуд»та розрахунки з Підрядником та Постачальником за проведені роботи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів можна зробити висновок, що всі первинні документи, надані позивачем відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами за умовами договорів.

Договори №237 від 17.05.2011 р., № 447 від 21.09.2011 р. та №455 від 22.09.2011 р. укладені відповідно до вимог чинного законодавства та спрямовані на реальне настання правових наслідків, адже, з наданих позивачем документів видно, що виконані за цим договором роботи, підтверджують ведення господарській діяльності.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а послуги використовувалися в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесені спірних податкових повідомлення - рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 61 Конституції України, встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд також вважає неправомірним посилання відповідача на відсутність за місцезнаходженням юридичної особи (контрагентів) оскільки, згідно з пунктом 68.1 статті 68 розділу II Кодексу орган державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації такої особи, державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, внесення будь-яких інших записів до ЄДР повинен передати відповідному органу державної податкової служби повідомлення та відомості з реєстраційної картки про вчинення реєстраційних дій, передбачених Законом.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 розділу 2 «Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 07.12.2005 р. N 121/560/406 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.12.2005 р. за N 1523/11803, Держпідприємництво України, державний реєстратор протягом дня, але не пізніше 10 год. 00 хв. наступного робочого дня, передає з бази даних ЄДР суб'єктам інформаційного обміну повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, що надходять до цієї бази від державних реєстраторів (у тому числі про внесення до ЄДР запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу).

Якщо запит формується засобами АІС «РПП», то до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб відповідного рівня автоматично вносяться дані про подання запиту (змінюється стан платника податків). Якщо запит формується без використання АІС «РПП», то копія запиту надається до підрозділу реєстрації та обліку платників податків для внесення відповідної відмітки до названих баз даних (змінюється стан платника податків).

Запити на встановлення місцезнаходження (місця проживання) оформлюються на кожного платника податків окремо.

Підрозділ реєстрації та обліку платників податків не пізніше наступного робочого дня після отримання від підрозділу податкової міліції інформації щодо встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків готує та надає керівнику (заступнику керівника) органу державної податкової служби пропозиції щодо зміни стану платника податків у вигляді переліку для затвердження із зазначенням стану платника, який внесено до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб, та нового стану. До переліку додаються надані підрозділом податкової міліції матеріали щодо встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків, зазначених у переліку.

На підставі затвердженого керівником (заступником керівника) переліку, підрозділ реєстрації та обліку платників податків вносить відповідні зміни щодо стану платника податків до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, структурні підрозділи органу державної податкової служби вносять пропозиції у вигляді висновку керівнику (заступнику керівника) органу державної податкової служби про доцільність/недоцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи її за місцезнаходженням.

У разі прийняття керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби рішення про направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням, підрозділ реєстрації та обліку платників податків формує та надсилає державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП.

Тоді як, в судовому засіданні встановлено, що на момент вчинення оспорюваних господарських операцій ПП ВКФ «Юніта ЛТД» , TOB «Лантанбуд» , зареєстровані у встановленому порядку, доказів в підтвердження іншого суду не надано.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентом господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Всупереч зазначеним висновкам відповідача, позивач надав первинні документи, які в повному обсязі відображають та підтверджують правомірність віднесення вказаних сум до складу податкового кредиту ДП «Куліндорівський КХП».

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії»(заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею.

Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

В силу приписів п.6 розділу 1 та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Куліндоровскій комбінат хлібопродуктів»Державного агентства резерву України до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення № 0000502301 від 20 лютого 2012 року задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 20 лютого 2012 року № 0000502301.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.

Адміністративний позов державного підприємства «Куліндоровскій комбінат хлібопродуктів»Державного агентства резерву України до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення № 0000502301 від 20 лютого 2012 року задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси від 20 лютого 2012 року № 0000502301.

26 червня 2012 року.