Постанова

від 13.06.2012 по справі 2а-1099/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.06.12 місто Севастополь Справа №2а-1099/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Прохорчук О.В.,

секретар судового засідання - Олійник С.О.,

за участю представників:

позивача -ОСОБА_1, довіреність № 1 від 02.04.2012,

відповідача -ОСОБА_2, довіреність № б-6-6/4370 від 15.05.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-комерційне товариство «Грифон»до Головного управління Державного комітету із земельних ресурсів у місті Севастополі про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-комерційне товариство «Грифон»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Головного управління Державного комітету із земельних ресурсів у місті Севастополі про визнання протиправними дій Головного управління Державного комітету із земельних ресурсів у місті Севастополі із застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 20.02.2012 № 1728-31/5 коефіцієнту функціональне використання земельної ділянки 2,5 при визначенні даних про нормативну грошову оцінку 1 м.кв. земельної ділянки за адресою: місто Севастополь, набережна пляжу Учкуївка, 1 та про зобов'язання Головного управління Державного комітету із земельних ресурсів у місті Севастополі видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-комерційне підприємство «Грифон»витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціональне використання земельної ділянки 0,5 при визначенні даних про нормативну грошову оцінку 1 м.кв. земельної ділянки за адресою: місто Севастополь, набережна пляжу Учкуївка, 1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 21.05.2012 відкрито провадження в адміністративній справі. Іншою ухвалою від 21.05.2012 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, надав письмові заперечення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-комерційне товариство «Грифон»зареєстровано в якості юридичної особи Ленінською районною державною адміністрацією у місті Севастополі 17.09.1991 27.04.2011 за № 1 077 120 0000 002346, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 686468 та довідкою з державного реєстру підприємств та організацій України АА № 622005 від 19.03.2012.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З матеріалі справи вбачається, що на підставі договорів купівлі-продажу від 02.01.2002, від 16.06.2004, від 15.10.2004, 11.03.2006 та від 28.02.2008, які були укладені між Закритим акціонерним товариством «Рембудкомплект»та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-комерційне товариство «Грифон», товариством позивача придбані будівлі та споруди загальною площею 1171,70 м.кв., які є частиною автокемпінгу «Учкуївка»та розташовані на набережній пляжу Учкуївка, 1, міста Севастополя.

Згідно з реєстраційними написами на правовстановлюючих документах будівлі та споруди зареєстровані Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради на праві колективної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-комерційне товариство «Грифон».

Договором про право користування землею на умовах оренди № 360 від 04.09.1998, укладено між Севастопольською міською державною адміністрацією та Закритим акціонерним товариством «Рембудкомплект»передано в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 2.2099 га, розташовану в районі пляжу Учкуївка міста Севастополя для обслуговування будівель та споруд автокемпінгу.

Відповідно до Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку.

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків є власники земельних ділянок та користувачі земельних ділянок.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 цього кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до підпункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Стаття 274 Податкового кодексу України визначає, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 275.3 статті 275 цього кодексу ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Рішенням Севастопольської міської ради № 2163 від 20.12.2011 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя, яка введена в дію з 01.01.2012.

20.02.2012 позивач отримав витяг Головного управління Державного комітету із земельних ресурсів у місті Севастополі із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 1728-31/5, з якого вбачається, що нормативна грошова оцінка 1 м.кв. земельної ділянки складає 1096,74 грн., визначено цільове призначення земельної ділянки -для обслуговування будівель та споруд кемпінгу та використано коефіцієнт функціонального призначення - 2,5 (землі комерційного використання).

Проте, з такими висновками відповідача суд не погоджується з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 20 Земельного кодексу України).

Відповідно до статей 50, 51, 52 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації. Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.

Згідно зі статтею 201 цього кодексу грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про оцінку земель»№ 1378-IV від 11.12.2003 нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (стаття 5 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 13 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом № 18/15/21/11 від 27.01.2006 Держкомзему, Міністерства аграрної політики. Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державному комітету лісового господарства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262.

Розділом 3 цього Порядку закріплена нормативна грошова оцінка земель населених пунктів. В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності, та становить для категорії земель за функцією використання, зокрема, такі коефіцієнти: землі комерційного використання -Кф=2,5, інші землі (за деякими винятками) - Кф=0,5.

До складу категорії земель комерційного використання відносяться: землі торгівлі транспортними засовами та їх ремонту; землі оптової торгівлі і посередництва в торгівлі; землі роздрібної торгівлі побутовими товарами і їх ремонт; землі готелів та ресторанів; землі підприємств фінансового посередництва; землі підприємств страхування; землі підприємств, що здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування; землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації; землі підприємств, що здійснюють послуги, які надаються переважно юридичним особам; землі підприємств, що здійснюють індивідуальні послуги; землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг (азартні ігри та ігри на гроші тощо).

Категорія інших земель включає у себе: землі насаджень загального та спеціального користування; землі кладовищ та крематоріїв; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого та рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового господарства і пов'язані з ним послуги; з площею акваторії до 50 га включно; землі запасу та резервного фонду; землі, зайняті поточним відведені під майбутнє будівництво.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 № 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.1998 за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Таблиця 1.1 визначає коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки. При цьому, критерієм поділу визначено склад категорії земель (код розділу - за КВЕД).

Як свідчать матеріали справи, земельна ділянка, на якій розташований автокемпінг «Учкуївка», до відчуження відповідної частини будівель та споруд автокемпінгу належала Закритому акціонерному товариству «Рембудкомплект»на праві оренди.

Відповідно до пункту 1.2 договору про право користування землею на умовах оренди від 04.09.1998 № 360, укладеного між Севастопольською міською державною адміністрацією та Закритим акціонерним товариством «Рембудкомплект», земельна ділянка надана на умовах оренди строком на 10 років для обслуговування будівель та споруд автокемпінгу.

Після закінчення строку оренди земельної ділянки зміна її цільового призначення у встановленому порядку органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування не здійснювалась, будь-яких рішень про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель та затвердження проектів землеустрою, створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення не приймалось.

На даний час, як і попередній землекористувач, позивач використовує земельну ділянку, розташовану на набережній пляжу Учкуївка, 1 та зайняту будівлями та спорудами автокемпінгу, відповідно, для їх обслуговування.

Судом встановлено, що згідно з довідкою Головного управління статистики у місті Севастополі серії АА № 622005 від 19.03.2012 видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є - 55.30 надання місць кемпінгами та стоянками для житлових автофургонів і причепів.

У пункті 2.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-комерційне товариство «Грифон»містяться аналогічні відомості та передбачено такий вид діяльності, як надання послуг санаторіїв, пансіонатів, автокемпінгів.

З цих підстав, суд не погоджується з висновками відповідача про віднесення земельної ділянки до категорії земель комерційного призначення, оскільки такі висновки базуються на безпідставній кваліфікації діяльності позивача до секції Н (діяльність готелів та ресторанів) за КВЕД та застосуванні у зв'язку з цим невірного коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, які б визначали цільове чи функціональне використання землі, як комерційне, навпаки, всі наявні докази доводять та визначають призначення землі, як рекреаційне.

Таким чином, застосування відповідачем коефіцієнту функціонального використання як для земель комерційного призначення при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за даних умов є протиправним, дії Головного управління Державного комітету із земельних ресурсів у місті Севастополі в частині застосування коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного призначення -2,5 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться у колективні власності позивача, не відповідають діючому законодавству.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У разі виявлення порушень хоча б одного з цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушення вказаної норми закону Головним управлінням Державного комітету із земельних ресурсів у місті Севастополі не надано доказів правомірності визначення у витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 1728-31/5 від 20.02.2012 коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки - 2,5.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Державного комітету із земельних ресурсів у місті Севастополі із застосування у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.02.2012 № 1728-31/5 коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки -2,5 при визначенні даних про нормативну грошову оцінку 1 м.кв. земельної ділянки за адресою: місто Севастополь, набережна пляжу Учкуївка, 1.

3. Зобов'язати Головне управління Державного комітету із земельних ресурсів у місті Севастополі видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-комерційне підприємство «Грифон»новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки -0,5 при визначенні даних про нормативну грошову оцінку 1 м.кв. земельної ділянки за адресою: місто Севастополь, набережна пляжу Учкуївка, 1.

4. Зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України в місті Севастополі стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-комерційне підприємство «Грифон»(99011, місто Севастополь, вул.Клокачова, 15, ЄДРПОУ 16325613, р/р 2600084096 у ВАТ «Раффайзен Банк Аваль», МФО 380805) витрати по сплаті судового збору у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. Прохорчук Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 18 червня 2012 року.