Постанова

від 24.05.2012 по справі 2а-5255/09/0670

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а-5255/09/0670

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Господарчук І.В., Новицькому Є.А.,

Корольовій О.С., Антощук Є.С.,

за участю представників позивача, представників відповідача, прокурора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Під ключ"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень,-

встановив :

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить з урахуванням уточнених позовних вимог скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 0003122301/0, від 24.03.2009 року № 0003122301/1, від 29.04.2009 року № 0003122301/2, від 10.07.2009 року № 0003122301/3 про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 5745698 грн, в тому числі 3293901 грн основного платежу та 2451797 грн штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 0003132301/0, від 24.03.2009 року № 0003132301/1, від 29.04.2009 року № 0003132301/2, від 10.07.2009 року № 0003132301/3 про визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 4292828 грн, в тому числі 2861885 грн основного платежу та 1430943 грн штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки № 6936/23-1/33020013 від 12.12.2008 року. В акті перевірки ДПІ в м.Житомирі дійшла до висновку, про те що ПП "Під ключ" на порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включено до складу валових витрат вартість виконаних підрядних робіт в сумі 12618765 грн та отриманих металоконструкцій на загальну суму 1485517,50 грн, що ніби-то придбані по нікчемній угоді від 10.10.2007 року № 70, укладеній між ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" та ПП "Під ключ" на будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою по вул.Щербакова, 52 в Шевченківському районі м.Києва та будівництво житлових будинків по вул.Радонової, ЛЕП в м.Житомирі.

Однак, такий висновок, на думку позивача, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки ПП "Під ключ" відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" правомірно віднесло до складу валових витрат вартість виконаних підрядних робіт в сумі 12618765 грн та металоконструкцій на суму 1485517,50 грн, отриманих від ТОВ "ЖКС-БУД-СЕРВІС", що підтверджується первинними документами, оформленими належним чином та підписаними сторонами, а виконані роботи безпосередньо пов"язані з господарською діяльністю позивача.

Також в акті перевірки встановлено завищення суми амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року в сумі 31241 грн. Однак, позивач вважає, що ним правильно було віднесено придбані основні фонди до відповідних груп, а відтак правомірно нараховано амортизацію, тому висновки ДПІ в м.Житомирі про завищення суми амортизаційних відрахувань є безпідставними.

Щодо визначення зобов"язань з податку на додану вартість, то позивач вважає дані податкові повідомлення-рішення незаконними з огляду на наступне.

В акті перевірки зазначено, що ПП "Під ключ" неправомірно включило до складу податкового кредиту 30463 грн згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ "Аніко-2006", у якого 08.08.2008 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. Однак, в періоді видачі податкових накладних позивачу ТОВ "Аніко-2006" діяв у відповідності до чинного законодавства та мав право видавати податкові накладні, а відтак ПП "Під ключ" мало право на отримання таких податкових накладних та відповідно на отримання податкового кредиту.

Також в акті перевірки зазначено, що позивачем за період грудень 2007 року та січень-травень 2008 року до податкового кредиту включені суми, вказані в податкових накладних, виданих ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС", та вказано, що податковий кредит є недійсним. Але з даною позицією позивач не погоджується, оскільки на підтвердження цієї суми ним надано податкові накладні, виписані ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС", яке було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Крім того, незаконними є висновки відповідача, що позивачем здійснювалися операції без реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту, а саме віднесення договору № 70 від 10.10.2007 року та договорів купівлі-продажу металоконструкцій до нікчемних правочинів.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, мотивуючи їх вищенаведеними підставами, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених в письмовому відзиві на позовну заяву. Вказали, що вважають висновки акту перевірки правомірними, а тому просили в позові відмовити.

Прокурор, який вступив в розгляд справи в порядку представництва інтересів держави на стороні відповідача, проти позову заперечив та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ в м.Житомирі проведена виїзна планова перевірка ПП "Під ключ" (інд.код.33020013) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року, про що складено акт від 12.12.2008 року № 6936/23-1/33020013 (далі-акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 0003122301/0, яким ПП "Під ключ" визначено податкове зобов"язання з податку на прибуток в загальній сумі 5745698 грн, з яких 3293901 грн основного платежу та 2451797 грн штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 00031323012/0, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в загальній сумі 4292828 грн, з яких 2861885 грн. основного платежу та 143094 3 грн штрафних (фінансових) санкцій.

Непогоджуючись з вказаними рішеннями податкового органу, позивач застосував процедуру апеляційного оскарження та подав скарги до ДПІ в м.Житомирі, ДПА в Житомирській області та до ДПА України.

За результатами розгляду податковими органами скарги позивача залишені без задоволення та ДПІ в м.Житомирі винесені податкові повідомлення-рішення від 24.03.2009 року № 0003122301/1, від 29.04.2009 року № 0003122301/2, від 10.07.2009 року № 0003122301/3 та податкові повідомлення-рішення від 24.03.2009 року № 0003132301/1, від 29.04.2009 року № 0003132301/2, від 10.07.2009 року № 0003132301/3.

За висновками акту перевірки ПП "Під ключ" порушено вимоги п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.2.2 п.8.2 , пп.8.3.1 п.8.3, пп. 8.6.1 п.8.6 ст.8, пп.11.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (зі змінами і доповненнями).

Крім того, встановлено порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненями).

Однак, суд погоджується із висновками ДПІ в м.Житомирі частково з огляду на наступне.

Щодо визначення суми податкових зобов"язань по податку на прибуток підприємств.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997 року № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями (далі-Закон № 283) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З акту перевірки вбачається, що на порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємтв" ПП "Під ключ" в 4 кварталі 2007 року (грудень 2007 року), 1 кварталі 2008 року включено до складу валових витрат вартість виконаних підрядних робіт і сумі 12618765 грн, що придбані по нікчемній угоді від 10.10.2007 року № 70, укладеній між ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" (інд.код 34568427) в особі директора ОСОБА_3 та директора ПП "Під ключ" ОСОБА_4 на будівництво житлових будинків за адресами: м.Київ, вул.Щербакова,52 та м.Житомир, вул.Родонова-ЛЕП, пров.Шумського (угода до перевірки не надавалась).

В ході планової перевірки ПП "Під ключ" встановлено взаємовідносини із суб"єктами господарювання, які мають ознаки фіктивності, а саме з ТОВ "ЖКС-БУД-СЕРВІС" м.Київ.

Відповідно до довідки від 20.11.2008 року старшого оперуповноваженого ГВПМ ДПІ в м.Житомирі капітана міліції ОСОБА_5 встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м.Києва стосовно даної юридичної особи проведено заходи щодо встановлення фактичного місцезнаходження. За результатами проведених заходів фактичне місцезнаходження юридичної особи не встановлено.

Згідно установчих та реєстраційних документів директором ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" є ОСОБА_6.

Відповідно до поданої до ДПІ в Голосіївському районі м.Києва податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2008 року на ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" рахується лише одна особа, заробітна плата якої за 1 квартал 2008 року становить 960 грн, та на балансі підприємства не рахуються основні засоби.

Крім того, ПП "Під ключ" в травні 2008 року придбало металоконструкції від ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" на загальну суму 1485 тис. грн. (письмова угода щодо зазначеної операції до перевірки не надавалась).

На транспортування цієї продукції відсутні товаро-транспортні документи, які підтверджують факт перевезення продукції.

У зв"язку із виявленими порушеннями позивачу визначені суми податкових зобов"язань з податку на прибуток в сумі 3154754 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2382224 грн.

Суд погоджується із вказаними висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.69 КАС України).

Згідно ч. 6 ст.70 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказуваннями, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 4 ст.72 КАС України визначено, що вирок суду у кримінальній справі або постанова у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов"язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, що якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Так, будучи допитаний в судовому як свідок оперуповноважений ГВПМ ДПІ в м.Житомирі ОСОБА_5 підтвердив той факт, що ним було здійснено виїзд до м.Києва для встановлення місця знаходження ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС", однак місцезнаходження вказаної юридичної не встановлено. Крім того, ним було опитано особу, яка зазначалася директором даного товариства, а саме ОСОБА_3, який пояснив, що ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" будівельні роботи по договору від 10.10.2007 року № 70 для ПП "Під ключ" не виконувало і йому не відомо чи виконувалися взагалі будь-які роботи на об"єкті будівництва.

Вказані свідчення також об"єктивно підтверджуються постановою Богунського районного суду м.Житомира від 26.02.2010 року в кримінальній справі № 1-104/2010 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України, яка набрала законної сили у встановленому порядку відповідно до ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 30.10.2010 року.

Зокрема, з вказаної постанови суду вбачається, що ОСОБА_4 працював директором ПП "Під ключ" в період грудня 2006 року, грудня 2007 року, січня, лютого, квітня, травня 2008 року.

10.10.2007 року між ПП "Під ключ" та КП "Житомирбудзамовник" було заключено договір № 69 генерального підряду на капітальне будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудинковими приміщеннями та підземною автостоянкою по вул.Щербакова, 52 в м.Києві, відповідно до якого КП "Житомирбудзамовник" являється замовником об"єкта будівництва, а ПП "Під ключ" - генеральним підрядником, який зобов"язаний власними та/або залученими силами і засобами збудувати та передати КП "Житомирбудзамовник" об"єкт будівництва.

10.10.2007 року директором ПП "Під ключ" ОСОБА_4 було укладено договір № 70 з невстановленою особою, яка представилась директором ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" ОСОБА_6 щодо залучення до виконання будівельних робіт на об"єкті будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою по вул.Щербакова,52 в м.Києві підрядної організації - ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС".

В січні 2008 року директором ПП "Під ключ" ОСОБА_4 було укладено договір з невстановленою особою, яка представилась директором ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" ОСОБА_6, щодо залучення до виконання будівельних робіт на об"єкті будівництва катеджного містечка в межах вул.Радонова-ЛЕП-пров.Шумський в м.Житомирі, підрядної організації - ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС".

Отримані від невстановленої особи, яка представилась директором ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" договори, акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, накладні та податкові накладні, ОСОБА_4 надав головному бухгалтеру підприємства для відображення в бухгалтерському та податковому обліку, хоча фактично ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" будівельні роботи не виконувалися та товаро-матеріальні ціності ПП "Під ключ" не постачалися.

Тобто, встановлені у даній постанові факти свідчать, що ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" будівельні роботи згідно укладеного договору від 10.10.2007 року для ПП "Під ключ" не виконувало, металоконструкції не постачало, а відтак відсутнє здійснення посадовою особою цього товариства будь-яких юридично значимих дій від імені останнього.

За таких обставин акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, накладні та податкові накладні не можна визнати належними доказами на підтвердження факту виконання поставки спірних робіт (товарів) позивачеві. Інші докази, на підставі яких можна було б зробити висновок про реальність виконання зазначених операцій з поставки підрядних робіт та товарів, у справі відсутні, так само, як відсутнє посилання позивача на наявність таких доказів.

За таких обставин (а саме - за відсутності доказів фактичного виконання спірних будівельних робіт та постачання металокнострукцій) підписані невідомою особою бухгалтерські документи від імені постачальника не можуть бути підставою для віднесення відображених в них сум до складу валових витрат.

В даному випадку суд вважає зазначену постанову Богунського районного суду м.Житомира належним та допустимим доказом, оскільки даним процесуальним документом встановлено вину посадової особи у вчиненні кримінально карного діянння, яка відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідає за ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві. Крім того, обставини та юридичні факти, які досліджувалися при розгляді даної адміністративної справи, встановлені в постанові за результатами розгляду кримінальної справи відносно директора ПП "Під ключ" ОСОБА_4, а тому в силу приписів ст.72 КАС України не доказуються в адміністративному процесі.

Також суд не приймає до уваги доводів позивача щодо сплати ПП "Під ключ" коштів ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" за виконані роботи та поставлені товари, оскільки сам по собі факт перерахування коштів на рахунки за відсутності реального виконання робіт (постачання товарів) не є підставою для віднесення цих сум до складу валових витрат та суперечить вимогам пп.5.1, п.5.2.1, п.5.3.9 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємст".

За таких обставин суд прийшов до висновку про правомірність визначення позивачу податкових зобов"язань в цій частині.

Також, в акті перевірки встановлено, що на порушення п.5.1, п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 283 підприємством в 2 кварталі 2008 року безпідставно включено до складу валових витрат суму 521025 грн, яка не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов"язковість веденні і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та визначена відповідно до даних бухгалтерського обліку (Журнал "Головна книга"), який ґрунтується на первинних документах.

У зв"язку з виявленим порушенням позивачу визначено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств в сумі 130256 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 65128 грн.

З даним нарахування суд не погоджується з наступних підстав.

Так, відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі-Порядок), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається з наданої представниками позивача оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 "Контрагенти" за 1 півріччя 2008 року витрати ПП "Під ключ" по придбанню товарів (робіт, послуг) складають 67205598,69 грн, до складу валових витрат позивачем включено 64560676 грн, в т.ч. по ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС".

Разом з тим, ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи податковим органом не вказано по яких операціях та з якими контрагентами були відсутні первинні документи за цей період, а відтак суд позбавлений можливості перевірити вказані обставини.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, на підтвердження правомірності прийнятого рішення в цій частині відповідачем, крім акту перевірки інших доказів суду не надано, з огляду на що суд приходить до висновку про безпідставність нарахування податкових зобов"язань в цій частині.

Крім того, в акті перевірки вказано, що при перевірці розрахунків з працівниками ПП "Під ключ" по використанню підзвітних сум встановлено відсутність підтверджуючих документів про факт використання підзвітних сум на загальну суму 4570 грн, а саме: відсутні платіжні документи встановленої форми (товарний чек, розрахункова квитанція, квитанція до прибуткового касового ордера тощо) до авансових звітів працівників.

Таким чином, у звя"зку з відсутністю підтверджуючих документів щодо факту використання підзвітних сум, не підтверджується факт використання зазначених витрат у господарській діяльності підприємства.

З урахуванням зазначених порушень позивачу визначено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1142 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 571 грн.

В даній частині визначеного зобов"язання суд погоджується з висновками податкового органу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Разом з тим, на підтвердження понесених витрат позивач не надав жодного первинного бухгалтерського документа.

Відповідно до ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки понесені витрати на загальну суму 4570 грн не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, податковий орган правомірно дійшов висновку про безпідставність віднесення даної суми до складу валових витрат підприємства.

Також в акті перевірки зазначено, що на порушення пп.8.3.1, пп.8.3.2 п.8.3, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством невірно визначена балансова вартість групи основних фондів, у зв"язку з чим завищено суму амортизаційних відрахувань в період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року, а відтак завищено валові витрати в сумі 31241 грн.

У зв"язку з вказани позивачу визначено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств в сумі 7749 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3874 грн.

Разом з тим, суд не погоджується з даним висновком податкового органу з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки підприємством у 1 кварталі 2006 року придбано та винесено до 2 другої групи основних фондів: вагон (прорабська) - балансова вартість 40209 грн,; вагон-битовка - балансова вартість 25000 грн.; ліса будівельні - балансова вартість 39600 грн.; цистерна - балансова вартість 16054 грн. Також у 2 кварталі 2007 року придбано та віднесено до 2 другої групи основних фондів: бетонозмішувачі - 2 шт. балансова вартість 6790 грн.; вібратор глибинний- балансова вартість 2640 грн; електрошліфувальна машина-балансова вартість 1235 грн; електроперфоратор - балансова вартість 1440 грн; електропила-балансова вартість 1187 грн; перфоратор - балансова вартість 5250 грн. У 3 кварталі 2007 року придбано та віднесено до 2 групи основних фондів: бетонозмішувач - балансова вартість 7750 грн.; насос попружний - балансова вартість 1166 грн.; зварювальний апарат - балансова вартість 2133 грн, у 1 кварталі 2008 року придбано та віднесено до 2 групи основних фондів шуруповерт балансовою вартістю 1271 грн.

На думку відповідача вказані основні фонди відносяться до 3 групи.

Відповідно до вимог пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 вказаного Закону передбачено, що основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в таму числі жилі будинки та його частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1,2 і 4; група 4 електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань визначено п.8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), яким визначено, що сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали). Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації; визначених п. 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1-2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3-6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.

Таким чином, зважаючи на перелік придбаних основних фондів, позивачем вірно віднесено їх до 2 групи відповідно до п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 вказаного Закону, а відтак правомірно визначено суми амортизаційних відрахувань.

Крім того, у 2 кварталі 2006 року підприємством проводився ремонт орендованих нежилих приміщень, які відносяться до 1 групи основних фондів та були введені в експлуатацію до 01.01.2004 року. Вартість ремонту склала 181856 грн, у зв"язку з чим підприємством нараховувалась амортизація за нормою 2 відсотки.

З акту перевірки вбачається, що позивачем на порушення пп.8.6.1 п.8.6 ст.8, що діяв станом на 01.01.2004 року та пп.8.3.1, пп.8.3.2 п.8.3 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено суму амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року в сумі 10082 грн.

Відповідно 8.6.1 п.8.6 ст.8 вказаного Закону до 1 групи основних фондів застосовуються норми амортизації 2 відсотка до балансової вартості на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал).

Таким чином, позивачем вірно визначено суми амортизаційних відрахувань в розмірі 2 відсотка.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку податкові повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 0003122301/0, від 24.03.2009 року № 0003122301/1, від 29.04.2009 року № 0003122301/2, від 10.07.2009 року № 0003122301/3 підлягають скасуванню в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 207007 грн, в тому числі 138005 грн основного платежу та 69002 грн штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо визначення податкових зобов"язань з податку на додану вартість.

Правове регулювання вказаних відносин визначено Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі-Закон про ПДВ).

Відповідно до пп. 7.4.1 7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що на порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 22.05.1997 року № 168/97-ВР підприємством завищено податковий кредит за вересень 2006 року на суму 1400 грн. Так, до складу податкового кредиту двічі включено податкові накладні на загальну суму 1400,00 грн, які отримані від ДП "Будсуміші" ВАТ "Житомирінвест", а саме : податкова накладна № 926 від 06.12.2005 року в сумі ПДВ 861,68 грн; податкова накладна № 9 від 31.01.2006 року в сумі ПДВ 538,60 грн.

У зв"язку даним порушенням визначено податкове зобов"язання з ПДВ в сумі 1400 грн основного платежу та 700 грн штрафних (фінансових) санкцій.

З даним висновком суд не погоджується з огляду на таке.

Як зазначалося, відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Разом з тим, ні в акті перевірки, ні у рішеннях по результатам розгляду скарг позивача, ні під час розгляду справи представниками відповідача не вказано в якому із місяців періоду, що перевірявся, позивачем були віднесені вказані податкові накладні до податкового кредиту та у зв"язку з чим податковий орган дійшов висновку про те, що у вересні 2006 року вони віднесені до податкового кредиту повторно.

Таким чином, з огляду на приписи ч.2 ст.71 КАС України в цій частині прийняте рішення про визначення податкових зобов"язань є безпідставним.

Також, з акту перевірки вбачається, що на порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ підприємством завищено податковий кредит за травень 2006 року та квітень 2007 року на суму 45538,00 грн. Так, до складу податкового кредиту включено відсутні податкові накладні на загальну суму 45538 грн від ТОВ "Будпром Союз-М" податкова накладна № 7 від 31.05.2006 року в сумі ПДВ 21648,40 грн; податкова накладна № 8 від 31.05.2006 року в сумі ПДВ 14722,80 грн та ПП "Сервіс цент Тепло-Люкс" податкова накладна № 20 від 30.04.2007 року в сумі ПДВ 9166,67 грн.

У зв"язку з допущеним порушенням позивачу визначено податкове зобов"язання з ПДВ в сумі 9166 грн та застосовано штрафну фінансову санкцію в сумі 4583 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, що на підтвердження податкового кредиту позивачем надано податкові накладні, виписані ТОВ "Будпром Союз-М" № 7 від 31.05.2006 року в сумі ПДВ 21648,40 грн; № 8 від 31.05.2006 року в сумі ПДВ 14722,80 грн та ПП "Сервіс цент Тепло-Люкс" № 20 від 30.04.2007 року в сумі ПДВ 9166,67 грн., а тому висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є безпідставними.

Крім того, в акті перевірки вказано, що за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року встановлено взаємовідносини із суб"єктами господарювання, а саме з ТОВ "Аніко-2006" (код 34045421) м.Київ та до складу податкового кредиту включену суму 30463 грн згідно податкових накладних: № 460 від 08.08.2006 року на суму 687,33 №460 від 08.08.2006р. на суму 687,33 грн.; №537 від 04.09.2006р. на суму 691,67 грн.; №425 від 29.09.2006р. на суму 1367,23 грн, №772 від 26.12.2006р. на суму 2859,60 грн.; №773 від 27.12.2006р. на суму 10209,07 грн.; №812 від 28.12.2006р. на суму 7631,34 грн.

Відповідно до довідки від 20.11.2008 року старшого оперуповноваженого ГВПМ ДПІ у м. Житомирі капітана податкової міліції ОСОБА_5 надано копію протоколу виїмки УПМ ДПА у м. Києві та відібрано пояснення у керівника та засновника ТОВ "Аніко-2006" ОСОБА_7, яка повідомила, що зареєструвала вказане підприємство за винагороду. Стосовно взаємовідносин ТОВ "Аніко-2006" з ПП "Під ключ" ОСОБА_7 нічого невідомо, ніяких фінансово-господарських документів не підписувала, договорів не заключала.

Також, в порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством завищено податковий кредит за серпень, вересень, грудень 2006 року та березень 2007 року на суму 30463грн.

До складу податкового кредиту включено в грудні 2007 року та січні-травні 2008 року податкові накладні по взаємовідносинах із ТОВ "ЖСК-БУД-Сервіс" м.Київ на загальну суму 2820856 грн.: а саме за роботи по житловому комплексу м.Київ вул..Щербакова, 52, забудова квартир по вул.Радоновій та придбання металоконструкцій №7122815 від 28.12.2007 р.в сумі 143881,0 грн; №08013107 від 31.01.2008 р. - 533333,40 грн; №08013108 від 31.01.2008р. - 90000,40 грн; №0808012904 від 29.01.2008р. - 289871,57 грн; №08022908 від 29.02.2008р. - 416666,60 грн; №08043007 від 30.04.2008р. - 783333 грн; №8033111 від 31.03.2008р. - 2666666,20 грн; №08050606 від 06.05.2008р. - 99034,50 грн.;№08050803 від 08.05.2008р. - 99034,50 грн; №08051502"від 15.05.2008р. - 99034,50 грн.

У зв"язку з допущеним порушенням позивачу визначено податкове зобов"язання з ПДВ в сумі 2851319,00 грн та застосовано штрафну фінансову санкцію в сумі 1425660,00 грн.

В дані частині суд вважає визначене зобов"язання правомірним з наступних підстав.

Відповідно до постанови Богунського районного суду м.Житомира від 26.02.2010 року в кримінальній справі № 1-104/2010 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України, встановлено, що ТОВ "Аніко-2006" та ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" будь-які товаро-матеріальні цінності, роботи та послуги позивачу не реалізовували, а відтак в силу ч.4 ст.72 зазначені обставини є встановленими і у даній справі не доказуються.

З огляду на вказане суд вважає, що наявність документів податкового обліку, при встановленні факту відсутності постачання товарів (робіт, послуг), не є підставою для формування податкового кредиту, а отже доводи позивача про наявність у нього документів податкового (бухгалтерського) обліку та банківських документів не спростовує порушень, викладених в акті перевірки.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 0003132301/0, від 24.03.2009 року № 0003132301/1, від 29.04.2009 року № 0003132301/2, від 10.07.2009 року № 0003132301/3 підлягають скасуванню в частині визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 15849 грн, в тому числі 10566 грн основного платежу та 5283 грн штрафних (фінансових) санкцій.

Керуючись ст.ст.86,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов задовольнити частково.

Скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 0003122301/0, від 24.03.2009 року № 0003122301/1, від 29.04.2009 року № 0003122301/2, від 10.07.2009 року № 0003122301/3 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 207007 грн, в тому числі 138005 грн основного платежу та 69002 грн штрафних (фінансових) санкцій.

Скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення від 31.12.2008 року № 0003132301/0, від 24.03.2009 року № 0003132301/1, від 29.04.2009 року № 0003132301/2, від 10.07.2009 року № 0003132301/3 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 15849 грн, в тому числі 10566 грн основного платежу та 5283 грн штрафних (фінансових) санкцій.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 31 травня 2012 р.