Постанова

від 21.06.2012 по справі 2а-2499/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 року Справа №2а-2499/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання -Васильєвій М.В.,

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 03.01.2012 р.),

представника відповідача- ОСОБА_2.(довіреність №25/10/10-028 від 03.02.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом приватного підприємства "Вуксі Комплект"

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

приватне підприємство «Вуксі Комплект»(далі по тексту підприємство, позивач) звернулося до суду, пред'явивши вимоги до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000062340 від 24.01.2012 р., яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 124583,33 грн., №0000022340 від 24.01.2012 р., з податку на додану вартість -15505,33 грн. та №0000032340 від 24.01.2012 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 92829,00 грн.

Позовні вимоги аргументовано тим, що позивач вважає неправомірними висновки відповідача в акті перевірки від 27.12.2011 р. №5016/23-2/36900844 щодо встановлення порушення підприємством податкового законодавства у зв'язку з визнанням нікчемним правочину від 01.02.2011р. №01/03, укладеного позивачем з ТОВ «ТД «Ізотрейд»на організацію здійснення перевезень, оскільки такі висновки ґрунтуються лише на підставі інформації бази даних Державної податкової служби (ДПС), податкової звітності та акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 15.12.2011 р. №137/2307/35838273 ТОВ «ТД «Ізотрейд».

Позивач вказує на те, що в ході проведення перевірки перевіряючим були надані не всі документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують законне та фактичне проведення господарської діяльності з ТОВ «ТД»«Ізотрейд», тому вважає висновки податкового органу щодо фактичного ненадання послуг за вказаною угодою хибними та такими, що протирічать фактичним обставинам справи.

Оскільки висновки акту є необ'єктивними та передчасними, позивач наполягає на протиправності виненсених податковихі повідомлень-рішень.

У судовому засіданні представник позивача наведені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, на підтвердження обгрунтованості заявлених вимог додатково надав суду документи, які підтверджують факт надання здійснення ним господарської діяльності.

Представником відповідача позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких вказано про безпідставність заявлених вимог. Заперечення мотивовано тим, що висновки акту перевірки від 27.12.2011 р. №5016/23-2/36900844 щодо укладання нікчемного правочину між ПП Вуксі Комплект» та його контрагентом -ТОВ «ТД «Ізотрейд» зроблені податковим органом на підставі достовірної та грунтовної інформації із детальним вивченням та аналізом первинних бухгалтерських документів, вважає прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними та законними, а тому просив суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

відповідно довідки з Єдиного державного реєстру (ЄДР) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №366559 від 09.02.2011 р. 02.11.2010 р. позивач був зареєстрований Васильківською районною державною адміністрацією Київської області, реєстраційний номер юридичної особи за ЄДР 133331050002001665, ідентифікаційний код - 36900844. Підприємство перебуває на податковому обліку у Васильківській ОДПІ Київської області з 03.11.2010 р. за №20482. На підставі свідоцтва №100310167 від 16.11.2010 р. є платником податку на додану вартість.

Відповідно довідки із ЄДР позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД оптова торгівля меблями, покриттям для підлоги, неелектричними побутовими приладами; посередництво в торгівлі деревиною; оптова торгівля посудом, виробами зі скла, шпалерами, засобами чищення; оптова торгівля іншими непродовольчими товарами.

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що в період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. Васильківською ОДПІ Київської області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача на предмет правомірності формування податкового кредиту, за наслідками якої складено акт від 27.12.2011 р. №5016/23-2/36900844 (далі по тексту акт перевірки).

Згідно висновку акту перевірки встановлено порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1-2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по договорах, укладених ПП «Вуксі Комплект»при придбанні товарів (послуг). Товари (роботи, послуги) по вказаних правочинах не були передані в порушення ст.ст. 662,655 та 656 ЦК України; п.п.138.4 п.138 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що виявилося у заниженні податку на прибуток у 2 кварталі 2011 р. на 124583,33 грн.; п.201.4, п.201.6 статті 201, п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України -безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «ТД «Ізотрейд»на суму 108333,33 грн.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту контролюючим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення: №0000062340 від 24.01.2012 р., яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 124583,33 грн., №0000022340 від 24.01.2012 р. з податку на додану вартість -15505,33 грн., та №0000032340 від 24.01.2012 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 92829,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції за кожний факт виявленого порушення у розмірі 1 грн.

Із змісту позовних вимог вбачається, що предметом доказування в даній справі є встановлення факту реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентом -ТОВ «ТД «Ізотрейд»на підставі укладеного між ними договору на організацію здійснення перевезень від 01.02.2011 р. №01/03, правильності відображення господарських операцій у податковому обліку і законності формування податкового кредиту та визначення розміру від'ємного значення сум по вищевказаному контрагенту.

В обгрунтування зроблених в акті перевірки висновків відповідач посилається на дані системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, матеріали перевірки ДПІ Дарницького раойну м.Києва .

В акті перевірки відповідача встановленим вказано факт здійснення ПП «Вуксі Комплект»оптової торгівлі меблями, покриттям для підлоги та неелектричними приладами, проте у ході співставлення податкових зобов'язань позивача і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно системи автоматизованого співставлення за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. виявлено розбіжності, а саме завищення податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 108333,33 грн.

Відповідно висновків акту перевірки ДПІ Дарницького району м.Києва ТОВ «ТД «Ізотрейд»було встановлено, що при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтверження. та згідно висновку щодо ознак фіктивності ТОВ «ТД «Ізотрейд», зробленого ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м.Києва службовою запискою №9558/7/26-2/3 від 14.12.2011 р. встановлено нікчемність угод, укладених ТОВ «ТД «Ізотрейд»зі своїми контрагентами.

Наявними у матеріалах справи документами підтверджно, що 01.02.2011 р. між позивачем та ТОВ «ТД «Ізотрейд»була укладена угода на організацію перевезення вантажів, відповідно до п.п.2.1.1, 2.1.2 п.2.1 якої ТОВ «ТД «Ізотрейд»прийняло на себе зобов'язання здійснювати організацію перевезень та забезпечення подачі транспортних засобів позиввачу, приймання вантажу та транспортування у погоджених об'ємах. На підтверження виконання вказаної угоди позивачем було надано акт здачі- прийняття послуги №29/04, копії платіжних доручень про перахування грошових коштів №№86 від 01.04.2011 р., 90 від 05.04.2011 р. та 104 від 19.04.2011 р., податкові накладні, договори купівлі-продажу позивача з контрагентами від 01.03.2011 р. №01/03, від 19.01.2011 р. №19/01, від 02.03.2011 р. №02/03, від 01.03.2011 р., видаткові накладні, довіренності на одержання товаро-матеріальних цінностей.

Представником позивача в ході дачі пояснень було зазначено, що підприємтством було укладено договір з ТОВ «ТД «Ізотрейд», на підставі якого останнє виступало посередником здійснення перевезень, оскільки за заявками позивача здійснювало організацію перевезень силами залучених третіх осіб-транспортних організацій, у зв'язку з чим у позивача відсутні товаро-транспортні накладні, шляхові листи із зазначенням прізвищ водіїв, які проводили перевозку вантажів та номерами транспортних засобів.

Як слідує із пояснень представника відповідача, у податкового органу не виникло будь-яких претензій щодо порядку оформлення наведених вище податкових та бухгалтерських документів стосовно здійснення ПП «Вуксі Комплект»продажу товаро-матеріальних цінностей, і, хоча в акті перевірки зазначено про невстановлення факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей на отримання товару, видаткових накладних, в судовому засіданні представник відповідача щодо наданих документів представником з цього приводу жодних зауважень не висловив та не поставив під сумнів їх правльність.

Окрім посилання на дані акту перевірки ТОВ «ТД «Ізотрейд»нікчемність укладеної між позивачем та ТОВ «ТД «Ізотрейд»угоди, у ході судового розгляду даної адміністративної справи, представником відповідача не доведена.

Разом з цим суд вважає за необхідне відмітити, що фактично перевірка згідно акту від 27.12.2011 р. №5016/23-2/36900844, у відповідності до висновків якого складені спірні податкові повідомлення-рішення, проведена відповідачем формально: контролюючим органом не проведено дослідження документів первинного бухгалтерського обліку позивача у їх сукупності, у ході судового розгляду справи представник відповідача не спростовував доводи позивача, не проведено зустрічних перевірок покупців товарів на предмет можливості здійснення відповідної господарської діяльності позивача, не відібрано пояснення посадових осіб позивача про взаємовідносини з ТОВ «ТД «Ізотрейд», тощо.

З пояснень представника відповідача, слідує, що єдиною підставою для висновку про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «ТД «Ізотрейд»є лише дані системи автоматизованого співставлення та інформація ДПІ у Дарницькому районі м.Києва.

При цьому, наданий до матеріалів справи не завірений акт перевірки від 15.12.2011р. №2307/35838273 ДПІ у Дарницькому районі м.Києва містить висновок про неможливість проведення перевірки ТОВ «ТД «Ізотрейд»у зв'язку із незнаходженням товариства за юридичною адресою.

Проаналізувавши наведені обставини та враховуючи матеріали справи суд не приймає доводи відповідача, викладені в акті перевірки, позаяк зазначене спростовується наведеними даними бухгалтерського обліку та звітності.

Щодо висновку відповідача про нікчемність договору від 01.02.2011 р. №01/03, укладеного позивачем з ТОВ «ТД «Ізотрейд», суд зазначає наступне.

частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно із частиною другою ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Тобто визнання правочину нікчемним можливо лише за наявності наміру на порушення. Виходячи з правової позиції Верховного Суду України із цього питання, викладеної у постанові Пленуму ВСУ від 06.11. 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України, у відповідності до постанови Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вина дістає вияв у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. При цьому немає значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце у обох чи більше учасників договору.

Водночас, умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Аналізуючи наведені норми суд дійшов висновку, що питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено відсутність позову податкового органу про визнання договору, укладеного позивачем з ТОВ «ТД «Ізотрейд», а відтак відсутні судові рішення з цього приводу; кримінальні справи відносно посадових осіб позивача за вказаним договором або за фактом скоєння злочину за ознаками ст.212 КК України або вироки суду, які набрали законної сили.

За законом платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, - тобто відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України ).

Правомірність саме такого підходу підтверджується судовою практикою. Так, Верховний Суд України у своєму рішенні від 29.10.2010 року у справі № 21-14-а10 підтвердив, що «несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту». У рішенні від 31.01.2011 у справі № 21-47а10 « якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту».

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Неможливість притягнення до відповідальності юридичних осіб за неправомірні дії їх контрагентів підтверджується й іншими рішеннями Європейського суду з прав людини.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 р. по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків, тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено нікчемність договору укладеного між позивачем та ТОВ «ТД «Ізотрейд» належними та допустимими доказами, оскільки посилання на інший акт, за яким встановлено факт відсутності контрагента- ТОВ «ТД «Ізотрейд»за юридичною адресою, не може виступати доказом нікчемності правочину.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до приписів ст.6 Про захист прав людини і основоположних своб від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 стаття 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, що спростували б доводи позивача, відповідач суду не надав, а отже позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням рішення ДПС у Київській області від 1204.2012 р. №692/10/10/10-206/137-351, відповідно до якого податкові повідомлення рішення №№000003240 та 0000062340 від 24.01.2012 р. частково скасовані в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн..

Оскільки судом прийнято рішення про скасування податкових повідомлень-рішень, якими порушено права позивача, суд не знаходить підстав для визнання їх протиправними, позаяк процедура винесення податкових повідомлень-рішень відповідачем порушена не була.

Керуючись статтями 11, 14, 70.71,72,86,94,159-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково. Скасувати податкові повідомлення рішення від 24.01.12 р. №№ 0000032340 та 00062340 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 92829,00 грн. та визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 124583,33 грн. відповідно, а також скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2012 р. №0000022340.

У задоволенні решти позовних вимог,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 червня 2012 р.