Ухвала

від 08.11.2012 по справі 2а-2499/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2499/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мельничука В.П., при секретарі -Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Вуксі Комплект»до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Вуксі Комплект»(надалі за текстом -«ПП «Вуксі Комплект») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №00000623 від 24.01.2012 р., яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток в розмірі 124 583 грн. 33 коп., податкового повідомлення-рішення №0000022340 від 24.01.2012 р., яким підприємству визначено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі 15 506 грн. 33 коп. та податкового повідомлення-рішення №0000032340 від 24.01.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 92 828 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 р. адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.01.12 р. № 0000032340 та № 00062340 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 92 829 грн. та визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 124 583 грн. 33 коп. відповідно, а також скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.01.2012 р. № 0000022340. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Васильківська об'єднана державна податкова інспекція у Київській області (надалі за текстом -«Васильківська ОДПІ»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Вуксі Комплект» зареєстровано Васильківською районною державною адміністрацією Київської області за реєстраційним № 133331050002001665, підприємство перебуває на податковому обліку у Васильківській ОДПІ з 03.11.2010 р. та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №100310167 від 16.11.2010 р.

01.02.2011 р. між позивачем та ТОВ «ТД «Ізотрейд»укладено договір № 01/03 за умовами якого товариство зобов'язалось здійснити організацію перевезень вантажів, а ПП «Вуксі Комплект»оплатити ці послуги.

За даними акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 29/04 загальна вартість отриманих та оплачених позивачем послуг становила 650 000 грн., в тому числі 108 333 грн. 33 коп. ПДВ.

У період з 26.12.2011 р. по 27.12.2011 р. посадовцями Васильківська ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Вуксі Комплект»щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 5016/23-2/36900844 від 27.12.2011 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 138, 139, 198, 201 Податкового кодексу України внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати послуг за договором, укладеними з ТОВ «ТД «Ізотрейд».

Такий висновок податкового органу вмотивовано тим, що 15.06.2011 р. анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ТД «Ізотрейд»у зв'язку із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про його відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, у березні 2011 р. назване підприємство сформувало податковий кредит за операціями з придбання товарів у ТОВ «Арні-Буд».

В свою чергу постачальниками останнього були ТОВ «Айрос»та ТОВ «Літографа Україна». Керівники цих підприємств пояснили, що ніякої фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Арні-Буд»вони не здійснювали, а відтак це підприємство провадило діяльність з надання податкової вигоди третім особам.

На думку органу державної податкової служби наведене свідчить, що і угода, укладена позивачем з ТОВ «ТД «Ізотрейд»є нікчемною.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Васильківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000623 від 24.01.2012 р., яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток в розмірі 124 584 грн. 33 коп., в тому числі 124 583 грн. 33 коп. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями, податкове повідомлення-рішення № 0000022340 від 24.01.2012 р., яким підприємству визначено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі 15 506 грн. 33 коп., в тому числі 15 505 грн. 33 коп. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями, та податкове повідомлення-рішення № 0000032340 від 24.01.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 92 828 грн.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження за результатами якої Державною податковою службою у Київській області скасовано податкові повідомлення-рішення № 00000623 від 24.01.2012 р. та № 0000022340 від 24.01.2012 р. в частині застосування штрафної санкції в розмірі 1 грн.

Наведена обставина стала підставою для часткового задоволення позову.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарської операції) дійшов висновку про реальність надання послуг ТОВ «ТД «Ізотрейд».

Судова колегія знаходить такий висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, ТОВ «Вуксі Комплект»було надано копії договору № 01/03 від 01.02.2011 р., акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 29/04, платіжних доручень № 86 від 01.04.2011 р., № 90 від 05.04.2011 р., № 104 від 19.04.2011 р., податкових накладних № 41 від 19.04.2011 р., № 30 від 05.04.2011 р., № 29 від 01.04.2011 р., а також копії договорів, видаткових накладних, довіреностей які свідчать про відвантаження позивачем товарів своїм контрагентам -ТОВ «Науково-виробнича фірма «Іріда», ПП «Ольвія-2003», ТОВ «Сінтекс-Дніпро», ПП «Віклайн».

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначеної господарської операції та неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи відповідача щодо правомірності названих рішень з посиланням те, що в подальшому було анульовано свідоцтво ТОВ «ТД «Ізотрейд», як платника ПДВ, і його контрагенти мали взаємовідносини із фіктивними підприємствами обґрунтовано не взяті судом до уваги.

Подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ саме по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених в період дії такого свідоцтва, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

При цьому, при дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг (тобто між ТОВ «Арні-Буд»та ТОВ «Айрос», ТОВ «Літографа Україна») не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «ТД «Ізотрейд».

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.