Постанова

від 20.06.2012 по справі 2а-1670/2018/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2018/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

при секретарі - Ковальові Д.О.,

за участю:

представника позивача - Шулік О.Й.,

представника відповідача - Шульги Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтердніпро" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтердніпро" (далі -позивач, ТОВ "Інтердніпро") звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі -відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2007 року № 0003962301/0/2366.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що витрати за отримані від ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 послуги правомірно віднесено до складу валових витрат у відповідності із вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами, у зв'язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що не відповідає дійсності, суперечить чинному законодавству України, а тому підлягає визнанню нечинним та скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування письмових заперечень зазначав, що позивач порушив вимоги підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого завищив валові витрати на загальну суму 90 800 грн., тому вважає правомірним донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням від 12.10.2007 року № 0003962301/0/2366.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Інтердніпро" (ідентифікаційний код 31194174) є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

У період з 27.08.2007 року по 21.09.2007 року відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Інтердніпро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 pоку.

Результати перевірки оформлено актом від 28.09.2007 року № 596/23-210/31194174, у якому відображено порушення позивачем норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: неправомірно включено до складу валових витрат за III квартал 2004 року 5 000 грн., IV квартал 2005 року -5 000 грн., ІІ-ІУ квартал 2006 року -66 000 грн. вартості бухгалтерських послуг; неправомірно включено до складу валових витрат за III квартал 2004 року 2 500 грн., IV квартал 2004 року -7 500 грн. та І квартал 2005 року -4 800 грн. вартості послуг по перевезенню.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 12.10.2007 року № 0003962301/0/2366, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в загальній сумі 34 050 грн., в т.ч. основний платіж - 22 700 грн. та штрафна (фінансова) санкція -11 350 грн.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд виходить із наступного.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок перевіряючих щодо завищення позивачем валових витрат внаслідок включення до їх складу витрат на послуги, отриманих від ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, та не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, та не пов'язаних із веденням господарської діяльності позивача

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В абзаці 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «Інтердніпро»(Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) 05.01.2004 року та 05.01.2006 року укладено договори на надання бухгалтерських послуг № 08/01-2004 та № 07/01-2006 відповідно, за умовами яких Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати послуги бухгалтерського обліку Замовника, що полягають у відображенні господарських операцій, проведених Замовником за звітний місяць, у реєстрах бухгалтерського обліку, складання фінансової та іншої звітності та пред'явлення цієї звітності за встановленими адресами та у встановлені строки. Здавання-приймання наданих послуг здійснюється після закінчення кожного звітного місяці та оформляється актом.

На виконання умов вищевказаних договорів ФОП ОСОБА_3 виписано позивачу рахунки-фактури та між сторонами договору складено акти приймання-передачі послуг № ОУ-027 від 30.09.2004 pоку № ОУ-0000053 від 30.12.2004 pоку, № ОУ-3/31 від 31.03.2006 pоку, № ОУ-3/30 від 30.06.2006 pоку, № ОУ-3/29 від 29.09.2006 pоку, № ОУ-16/3 1 від 31.10.2006 року, № ОУ-11 /30 від 30.11.2006 pоку.

Судом досліджено надані позивачем на підтвердження виконання умов вищевказаних договорів акти здачі-приймання робіт та встановлено, що вони відповідають вимогам частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На підтвердження розрахунку по вказаних договорах позивачем надано копії платіжних доручень про оплату послуг № 337 від 26.10.2004 pоку, № 18 від 17.01.2004 pоку № 467 від 23.10.2006 pоку, № 548 від 07.12.2006 pоку.

Позивачем віднесено до складу валових витрат суми, перераховані ним Виконавцю в рахунок оплати послуг.

В ході судового розгляду справи встановлено, що в період отримання товариством бухгалтерських послуг від ФОП ОСОБА_3 в ТОВ «Інтердніпро»на посаді головного бухгалтера працювала Романець О.І. згідно наказу про прийняття на роботу від 01.11.2000 року б\н.

Разом з тим, із пояснень представника позивача судом з'ясовано, що необхідність залучення сторонніх осіб для ведення бухгалтерського обліку обґрунтовується збільшенням обсягів роботи бухгалтера в період подання податкової звітності.

При цьому, обов'язки головного бухгалтера ТОВ «Інтердніпро»Романець О.І. та ФОП ОСОБА_3 розмежовані розподілами обов'язків, затверджених наказами директора ТОВ «Інтердніпро»від 05.01.2004 року б/н та від 05.01.2006 року б/н, з яких вбачається, що обов'язки з виконання поточної бухгалтерської роботи покладались на головного бухгалтера ТОВ «Інтердніпро»Романець О.І., а здійснення перевірки правильності відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій, складання та подання податкової звітності - на ОСОБА_3 Крім того, за відсутності головного бухгалтера виконання закріплених за нею обов'язків покладалось на ФОП ОСОБА_3

На підтвердження вказаного позивачем надано до матеріалів справи копії наказів про надання відпусток головному бухгалтеру ТОВ «Інтердніпро»Романець О.І.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що згідно наданих позивачем дипломів Романець О.І. присвоєно кваліфікацію спеціаліста -економіста, а ФОП ОСОБА_3 -бухгалтера.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що підприємством доведено необхідність отримання бухгалтерських послуг від ФОП ОСОБА_3, зазначені послуги носять виробничий характер, а наявність на підприємстві бухгалтера само по собі не може свідчити про необґрунтованість придбаних ним бухгалтерських послуг.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3 підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, послуги використані у господарській діяльності позивача.

Також, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 у перевіряємому періоді надавав позивачу послуги по перевезенню товарів автомобільним транспортом.

Так, між позивачем та ФОП ОСОБА_4 укладено договори перевезення від 21.07.2004 року № 07/04 та від 04.01.2005 року № 01/05, за умовами яких перевізник зобов'язувався надати замовнику послуги по перевезенню вантажів вантажним автомобілем.

Перевізник ФОП ОСОБА_4 мав ліцензію на надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом № 638415 від 02.07.2003 року зі строком дії по 01.07.2006 pоку, копія якої залучена до матеріалів справи.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надано суду акти виконаних робіт, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, накладні, банківські виписки на підтвердження здійснення оплати за придбані послуги перевезення.

Позивачем віднесено до складу валових витрат суми, перераховані ним Перевізнику в рахунок оплати транспортних послуг.

Матеріали справи свідчать про те, що транспортні послуги ФОП ОСОБА_4 залучались позивачем для здійснення поставки товарів ТОВ «Атан Крим»(згідно договору купівлі-продажу від 10.01.2005 року № 3/01-2005), ТОВ «Морське постачання та сервіс»(згідно договору-купівлі-продажу від 07.10.2004 року № 1/10-2004), ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»(згідно договору від 17.06.2004 року № 1246/87).

Сторонами зазначених договорів обумовлювалась можливість здійснення перевезення товарів транспортом Постачальника (ТОВ «Інтердніпро»), при цьому поставка здійснювалась по заявці Покупця автотранспортом Постачальника, за рахунок Постачальника.

Судом встановлено, що в актах виконаних робіт, складених позивачем із ФОП ОСОБА_4, зазначено маршрути перевезення товарів, які відповідають адресам Сторін вищезгаданих договорів купівлі-продажу, та пунктами навантаження-розвантаження у товарно-транспортних накладних.

Крім того, у графі «Назва продукції, товару (вантажу) або № контейнера»товарно-транспортних накладних є посилання на номера та дати накладних, що дає можливість ідентифікувати перевезений товар, оскільки зазначені накладні містять перелік найменувань товарів та одиницю їх виміру.

При цьому, зазначений перелік товарів та одиниці їх виміру відповідають переліку цінностей, зазначених у довіреностях на отримання товарів від ТОВ «Інтердніпро», виданих ТОВ «Атан Крим», ТОВ «Морське постачання та сервіс», ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат».

У письмових запереченнях відповідач зазначає, що товарно-транспортні накладні для перевірки позивачем не надавалися, хоча в письмових поясненнях представник позивача вказує, що товарно-транспортні накладні надавались перевіряючим для перевірки, проте були проігноровані.

Відповідачем не надано доказів того, що ревізорами під час проведення перевірки надсилалися позивачу запити про надання товарно-транспортних накладних, необхідних для повного дослідження господарських операцій та встановлення всіх обставин.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_4 підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності позивача.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних послуг від ФОП ОСОБА_4, а отже донарахування податку на прибуток, суд вважає необґрунтованим.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Враховуючи вищевикладене та виходячи з положень частини 2 статті 11, пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2007 року № 0003962301/0/2366.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Інтердніпро»є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтердніпро" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 12.10.2007 року № 0003962301/0/2366.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2012 року.

Суддя А.Б. Головко