Постанова

від 16.05.2012 по справі 2а-1514/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2012 року № 2а-1514/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2011р. №0001881704/33267 та №0001891704/33266 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В лютому 2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі -позивач) звернувся, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (надалі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»від 08.08.2011 року №0001881704/33267, №0001891704/33266.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-19272/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12 березня 2012 року.

Під час розгляду справи в судових засіданнях неодноразово оголошувалася перерва у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 12.04.2012р. протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача на Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби. Представники сторін проти заміни неналежного відповідача на належного не заперечували.

23 квітня 2012 року в судовому засіданні суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження з огляду на подане письмове клопотання сторін про розгляд справи в порядку ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р.

По результатам проведеного контрольного заходу суб'єктом владних повноважень складено Акт перевірки № 3602/17/4/2598810870 від 23.06.2011р. (надалі -Акт перевірки).

Як вбачається з Акту перевірки, позивачем порушено ст. 1 ст.5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98р. №727/98 із змінами та доповненнями, п.п.4.2.8 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.3 п.8.1 ст.8, п.18.1 "а" ст.18, п. 19.1 «а»ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-IV із змінами та доповненнями; ст. 1З Декрету Кабінету Міністрів "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992р. № 13-92 із змінами та доповненнями; п.176.1 ст.176, п.177.2, п. 177.4 ст.177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями;

Крім того, податковим органом встановлено порушення ФОП- ОСОБА_1 пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.181.1 ст.181, п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями.

За наслідками зафіксованих Актом перевірки порушень, відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення, а саме:

№ 0001881704/33267 від 08.08.2011р . з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у розмірі 383066,69грн.;

№ 0001891704/33266 від 08.08.2011р . з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інших доходів громадян у розмірі 181392,59грн.;

В обґрунтування власної правової позиції, представник Відповідача, з огляду на письмові заперечення, зазначив, що в періоді з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування.

При порівнянні даних звітів суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи платника єдиного податку за перевіряємий період, поданих до податкової інспекції, контролюючим органом було проведено аналіз наступних наданими на перевірку документів, а саме:

банківськими виписками по розрахункових рахунках НОМЕР_2, відкритому у ПАТ «Укрсоцбанк»(МФО 300023),

довідкою про рух коштів по розрахунковому рахунку НОМЕР_3. відкритому у КМФ ПАТ «УСБ»м. Київ МФО 322012), НОМЕР_5, відкритому у КМФ ПАТ «УСБ»м. Київ МФО 322012),

випискою історії операцій по розрахунковому рахунку НОМЕР_4, відкритому у КМФ ПАТ «УСБ»м. Київ МФО 322012),

книгою обліку доходів та витрат №15258/2001 від 10.12.2001р.,

договорами оренди нежитлових приміщень, листом про результати проведення зустрічної звірки з ТОВ «Лапп Україна»(код ЄДПРОУ 32310523),

довідкою про джерела інформації за ф.1-ДФ

Дослідження вказаних документів, як зазначає відповідач, дає змогу прийти до наступних висновків.

Так, у перевіряємому періоді позивач здавав в оренду власні нежитлові приміщення з №1 по №16 (групи приміщень №12) офіс загальною площею 283,70 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_2 на користь ТОВ «Лапп Україна ТОВ»(код ЄДПРОУ 32310523) згідно умов договорів оренди від 26.06.2007р. б/н, від 07.11.2008р. №11-07, додаткової угоди від 01.07.2009р. №7 до договору оренди №11-07 від 07.11.2008р., додаткового договору від 30.09.2009р. №1 до договору оренди №11-07 від 07.11.2008р. та від 01.01.2010р. №01-10.

Згідно умов договорів, всі платежі на користь позивача за вказаними договорами здійснюються шляхом переказів на банківський рахунок ФОП-ОСОБА_1 або іншим чином відповідно до письмових вказівок позивача.

Згідно банківських виписок по розрахунковому рахунку НОМЕР_2, відкритому у ПАТ «Укрсоцбанк»(МФО 300023), довідки про рух коштів по розрахунковому рахунку НОМЕР_3, відкритому у КМФ ПАТ «УСБ»м.Київ МФО 322012), НОМЕР_5, відкритому у КМФ ПАТ «УСБ»м.Київ МФО 322012), встановлено, що позивач отримав на розрахункові рахунки виручку за надані послуги з оренди приміщення у 2008р. на суму 498382,45 грн., у 2009р. на суму 499862,75 грн., у 2010р. на суму 754000,00 грн., у І кв. 2011р. - на суму 58000,00 гри.

Крім того, позивачем до перевірки було надано виписки історії операцій по розрахунковому рахунку НОМЕР_4, відкритому у КМФ ПАТ «УСБ»м.Київ МФО 322012).

Згідно виписки історії операцій по розрахунковому рахунку НОМЕР_4, відкритому у КМФ ПАТ «УСБ»м.Київ МФО 322012), позивач у перевіряємому періоді отримав на розрахунковий рахунок виручку за надані послуги з оренди приміщення у 2008р. - на суму 42379,60 грн., у 2009р. - на суму 232000,00 грн.

Виручка, отримана на даний розрахунковий рахунок СПД ОСОБА_1 в книзі обліку доходів та витрат відображена не була.

Дохід, виплачений позивачу за здавання в оренду майна був відображений контрагентом позивача ТОВ «ЛАПП Україна ТОВ»у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за перевіряємий період.

З метою перевірки відомостей, отриманих від ТОВ «ЛАПП Україна ТОВ», підприємству було надіслано запит про проведення зустрічної звірки від 17.06.2011р. №25202/10/17-416.

Згідно Листа про результати проведення зустрічної звірки (від 23.06.2011р. вих.№21-005) "ТОВ «ЛАПП Україна ТОВ»підтверджено взаємовідносини з позивачем.

Враховуючи викладене, відповідач звертає увагу суду на те, що у перевіряємому періоді позивач отримав виручку за надані послуги з оренди приміщення у 2008р. - на суму 540762,05 грн., у 2009р.- на суму 731862,75 грн., у 2010р. на суму 754000,00 грн., у І кв. 2011р. на суму 58000,00 грн.

Заперечуючи заявлені позовні вимоги, представник контролюючого органу також зазначив, що позивачем до перевірки не було надано документи, що підтверджують витрати, пов'язані з підприємницькою діяльністю, а тому до позивача правомірно була застосована ставка податку на прибуток в розмірі 25%.

Стосовно здійснення позивачем розрахунків з ТОВ «Лапп Україна ТОВ»в рамках не господарської діяльності як суб'єкта господарської діяльності, а на особистий рахунок фізичної особи, відповідач повідомив, що під час перевірки договори оренди приміщення, укладені фізичною особою ОСОБА_1 з ТОВ «Лапп Україна ТОВ»як фізичною особою громадянином до перевірки та до заперечення надані не були.

Також відповідач зазначив, що відповідно до вимог п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено, що позивач, в порушення вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону, занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період на суму 297172.55 грн., що призвело до заниження позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 297172,55 грн. та в порушення вимог п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями, занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. на суму 11600,00 грн., що призвело до заниження позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 11600,00 грн.

Посилаючись на викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оцінивши докази, які є у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини по суті спору, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, в 2008 році загальний обсяг виручки позивача, відповідно до поданої звітності складає 498 378,00 грн.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що за даними перевірки загальний обсяг виручки за 2008 рік складає 540 762 грн., 05 коп., що перевищує 500 тис. грн., внаслідок чого Позивач на думку Відповідача повинен був з січня 2009 року перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.

Проте, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає, що відповідач, згідно документів, що наявні в матеріалах справи станом на час розгляду справи, помилково включив до загальної суми виручки суму 42 379,60 грн., з огляду на наступне.

Так, Відповідач помилково включив до загальної суми виручки суму 42 379, 60 грн.

Відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності. Здавання в оренду власної нерухомості може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і на підставі норм пункту 9.1 статті 9 Закону України від 22.05,2003 р. №889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" без реєстрації орендодавця як суб'єкта підприємницької діяльності.

Сума виручки у розмірі 42 379,60 грн. 25 грудня 2008 року була перерахована Позивачу не як суб'єкту господарської діяльності, а як фізичній особі.

Обставиною, що вплинула на отримання фіз. особою ОСОБА_1 виручки в сумі 42 379,60 грн. було те, що 07.11.2008 року між ТОВ «Лапп Україна ТОВ»та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір оренди №11-07 (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якого ОСОБА_1 передавалося в оренду ТОВ „Лапп Україна ТОВ" обладнання, а саме: система клімат-контролю «Фанкойл»у кількості 11 штук.

Сума коштів у розмірі 42 379, 60 грн. перерахована на розрахунковий рахунок Позивача, який ним був відкритий саме як фізичною особою , а не як суб'єктом господарської діяльності.

Окрім того, Позивач, як фізична особа, в березні 2009 року до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва подав декларацію про доходи, одержані за 2008 рік, де відобразив отриманий від ТОВ «Лапп Україна ТОВ»дохід за період з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 42 379 грн. 60 коп.

26 травня 2009 року Позивачем було сплачено 15 % від суми 42 379, 60 грн. що є податком з доходів фізичних осіб за 2008 рік у розмірі 6 356, 94 грн. Вказана обставина представником відповідача не заперечувалась.

Таким чином, в даному випадку суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що ОСОБА_1 25 грудня 2008 року суму у розмірі 42 379, 60 грн. отримав не як суб'єкт господарської діяльності, а як фізична особа , тому ця сума доходу не була включена до суми доходів саме суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1

Отже, під час здійснення господарської діяльності з січня 2008 року по грудень 2008 року, СПД ОСОБА_1 , не перевищив граничний обсяг виручки у розмірі 500 тис. грн., відповідно з січня 2009 року СГД ОСОБА_1 не повинен був переходити на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.

За 2009 рік (чотири квартали) загальний обсяг виручки ФОБ ОСОБА_1 склав 731 862,75 грн. Граничний обсяг виручки Позивачем дійсно було перевищено в третьому кварталі 2009 року на 115 862, 75 грн., отже, загальний обсяг виручки з першого по третій квартал 2009 року склав 615 862, 75грн.

Відповідно до ст. 5 Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», у разі порушення вимог, установлених статтею 1 Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Тобто, лише з четвертого кварталу 2009 року Позивач повинен був

перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності. За таких обставин, наховані Відповідачем зобов'язання по податку на додану вартість та податок з фізичних осіб з січня 2009 року по вересень 2009 року, в даному випадку є неправомірним, адже відповідно до ст. 6 Указу Президента України від 03.07.1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»платники єдиного податку звільняються від сплати податку на додану вартість.

Юридичний аналіз доказів, що наявні в матеріалах справи, дає змогу прийти до висновку, що лише з четвертого кварталу 2009 року Позивач повинен був перейти на загальну систему оподаткування, з урахуванням того, що обсяг виручки Позивача перевищив 500 000 грн.

Крім того, суд зазначає, що Позивач повинен був зареєструватися як платник податку на додану вартість не з 01.01.2009 року, як стверджує Відповідач, а з 01.10.2009р.

Задовольняючи позовні вимоги суд також мотивує це тим, що відповідач помилково зазначив, що Позивач в порушення ст. 187 ПКУ занизив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року на суму 11 600 грн., що призвело до заниження позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на. суму 11 600, 00 грн.

Як встановлено судом, обставини, що встановлені в ході контрольного заходу не підтверджуються фактичними доказами, зібраними в ході розгляду справи.

До того ж, Позивач не отримував в період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року дохід у розмірі 58 000, 00 коп.

Згідно п. 177.1. статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.2. статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Як свідчать матеріали справи, 14.01.2011 року ТОВ «Лапп Україна ТОВ»помилково перерахувала на рахунок Позивача кошти у розмірі 58 000,00 грн. за Договором оренди нерухомого майна №01-10 від 01 січня 2010 року.

Однак, 31.12.2010 року Договір оренди нерухомого майна №01-10 від 01 січня 2010 року, укладений між ТОВ «Лапп Україна ТОВ»та СПД ОСОБА_1 було припинено .

31.03.2011 року ТОВ «Лапп Україна ТОВ»направила на адресу СПД ОСОБА_1 лист про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 58 000,00грн.

22 квітня 2011 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Лапп Україна ТОВ»кошти у розмірі 58 000,00 грн. як такі, що були помилково перераховані на рахунок Позивача. Вказане підтверджується платіжним дорученням №1 від 22.04.2011р. на суму 58000,00 грн., в якому в графі «Призначення платежу»зазначено: повернення помилково сплачених коштів, згідно Листа №16-08 від 31.03.2011р. без пдв.

Враховуючи викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про помилковість визначення відповідачем суми в розмірі 58 000,00 грн. як об'єкт оподаткування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у зв'язку з чим адміністративний позов, в даному випадку, підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва форми «Р»№ 0001881704/33267 від 08.08.2011р. № 0001891704/33266 від 08.08.2011р.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2113 (дві тисячі сто тринадцять) грн. 81 коп. на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 02140, АДРЕСА_1) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби (ідентифікаційний код 26088794, адреса: 02068, м. Київ, вул. О. Кошиця, б. 3) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович