Постанова

від 21.06.2012 по справі 2а-4856/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2012 року № 2а-4856/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповільністю "Р-БТЛ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Р-БТЛ», (далі - позивач, ТОВ «Р-БТЛ»), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної служби, (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення № 0008952310 від 18.10.2011 р. та № 0008942310 від 18.10.2011 р., якими позивачу було донараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 319047 грн. та 79762 грн. штрафних санкцій, а також грошові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 262946 грн. та 65 737 грн. штрафних санкцій, прийняті на підставі акту перевірки, підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю з боку позивача порушень, що стали підставою для прийняття вказаних повідомлень-рішень.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав додаткові пояснення разом із доказами та зазначив, що позивачем були добросовісно виконані всі вимоги законодавства України для формування податкового кредиту, не допущено жодних порушень вимог законодавства України при здійсненні господарської діяльності за період, що перевірявся, оскільки всі господарські операції носили реальний характер, належним чином оформлені документально, просив суд позов задовольнити повністю.

Представние відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Р-БТЛ» зареєстровано Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією за № 10701020000035952 від 17.02.2009 року, взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва 18.02.2009 року за № 51547.

ТОВ «Р-БТЛ» зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.03.2009 року № 100208020.

На підставі наказу начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13.09.2011 року № 1861 та направлення на проведення перевірки від 13.09.2011 року № 1278/23-10, на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України полковника податкової міліції Осипчук С.В. від 17.06.2011 року, згідно із п.п. 75.1.2, с. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Р-БТЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Хелдіг»(код за ЄДРПОУ 34600795), ТОВ «Дерикторія»(код за ЄДРПОУ 36531027), ТОВ «Авант -К»(код за ЄДРПОУ 37199885), ТОВ «Торг -М»(код за ЄДРПОУ 37199906), ТОВ «Хортком»(код за ЄДРПОУ 37078748), ТОВ «ЦСП -Авант»(код за ЄДРПОУ 37078863), ТОВ «Укрінжпроект»(код за ЄДРПОУ 35380216), ТОВ «Укрінженерія»(код за ЄДРПОУ 35380242), ТОВ «Торгстрім плюс»(код за ЄДРПОУ 35760768), ПП «Біг Кепітал»(код за ЄДРПОУ 34714066), ТОВ «Імідж -Текс»(код за ЄДРПОУ 33348814), ТОВ «Гарант -Техноресурс»(код за ЄДРПОУ 36149079), ТОВ «Елітсервіс -2008»(код за ЄДРПОУ 36259314), ТОВ «Інформконсалт плюс»(код за ЄДРПОУ 36259602), ТОВ «Аквілон»- 2009»(код за ЄДРПОУ 36424463), ТОВ «Стрім-торг плюс»(код за ЄДРПОУ 36424552), ТОВ «Топ Дизайнер»(код за ЄДРПОУ 35234922), ТОВ «Інтехфлот»(код за ЄДРПОУ 36149058), ТОВ «Укррекламасервіс»(код за ЄДРПОУ 36203282), ТОВ «Зодчих Буд»(код за ЄДРПОУ 34624947), ПП «Центр правової допомоги «Оберіг»(код за ЄДРПОУ 33594299), ТОВ «Правтранс»(код за ЄДРПОУ 3309280) за період з 01.01.2008 року по 01.01.2011 року.

За результатами перевірки було складено Акт № 1299/23-10/36386177 від 26.09.2011 року, яким встановлено порушення ТОВ «Р-БТЛ» пп. 5.1, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 319047,00 грн. та порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 262946,00 грн. при взаємовідносинах з ТОВ «Інформконсалт плюс», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Авант-К».

На підставі вказаного Акту перевірки № 1299/23-10/36386177 від 26.09.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008952310 від 18.10.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 319047 грн. та нараховано 79762 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення № 0008942310 від 18.10.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зз податку на додану вартість у розмірі 262946 грн. та нараховано 65 737 грн. штрафних санкцій.

З акту перевірки вбачається, що за травень, червень, вересень, жовтень, грудень 2009 року та за січень, лютий, травень, червень, липень, жовтень 2010 року позивачем було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по господарських відносинах з ТОВ «Інформконсалт Плюс», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Авант-К»на загальну суму ПДВ 262946,00 грн.

Крім того, при взаємовідносинах з ТОВ «Інформконсалт плюс», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Авант-К»до складу валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) позивачем віднесені витрати на загальну суму 1276186,00 гривень, в результаті чого, відповідач дійшов висновку, що позивачем занижено податок на прибуток на суму 319047,00 грн.

У вказаному Акті перевірки відповідач зазначає, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Інформконсалт плюс», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Авант-К» є фіктивними правочинами, такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, оскільки укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, є нікчемними, а отже визнання їх недійсними судом не вимагається.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідач дійшов висновку про те, що всі правочини здійснені між ТОВ «Р-БТЛ», ТОВ «Інформконсалт Плюс», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Авант-К» є фіктивними, без наміру створення правових наслідків та здійснення фінансово-господарських відносин, суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, доходної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Суд критично ставиться до викладених в Акті висновків та вважає їх не обґрунтованими та такими, що суперечать дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Інформконсалт Плюс» було укладено договір № 1-05 від18.05.2009 р., додаток № 1 до договору № 1-05 на надання послуг з організації та проведення святкового заходу в рамках «17 Київського міжнародного автосалону SIA 2009». Виконання договору № 1-05 від 18.05.2009 р. та додатку № 1 до договору № 1-05 підтверджується актом №30 від 01.06.2009 р. та податковою накладною № 29058 від 29.05.2009 р.

Результати виконання договору, отримані позивачем від ТОВ «Інформконсалт Плюс» в рамках своєї господарської діяльності надалі були передані ТОВ «361 Україна», та використані під час про проведення святкового заходу в рамках «17 Київського міжнародного автосалону SIA 2009», що підтверджується договором № 05/05 від 05.05.2009 року, додатковою угодою № 1 до договору № 05/05 та актом № ОУ-0017.

Крім того, позивачем були надані фотоматеріали, що підтверджують факт проведення святкового заходу в рамках «17 Київського міжнародного автосалону SIA 2009».

Між Позивачем та ТОВ «Авант-К»було укладено договір № 21/10 від 21.10.2010 року на надання послуг з організації банкету та проведення заходу «Новий рік -2011». Виконання договору № 21/10 від 21.10.2010 рокупідтверджується актом № 00211 від 20.12.2010 року та податковою накладною № 032710 від 27.10.2010 року.

Результати виконання договору, отримані позивачем від ТОВ «Авант-К» в рамкахсвоєї господарської діяльності надалі були передані ПАТ «Альфа-Банк», та використані для організації банкету та проведення заходу «Новий рік -2011», що підтверджується Договором № 05/10 від 17.06.2010 року, додатковою угодою № 6 до договору № 05/10, додатком № 1 до додаткової угоди № 6 до Договору № 05/10 від 17.06.2010 року, актом № ОУ - 0000056.

Крім того, позивачем також були надані фотоматеріали, що підтверджують факт організації банкету та проведення заходу «Новий рік -2011».

Між позивачем та ТОВ «Дерикторія»було укладено договір № 07/05 від 20.05.2010 року, додаткову угоду № 1 до договору № 07/05 щодо організації та проведення рекламно-маркетингового заходу «Презентація Hyundai Sonata». Виконання договору № 07/05 від 20.05.2010 року та додаткової угоди № 1 до договору № 07/05 підтверджується актом №07/05-103 від 28.05.2010 р., податковою накладною № 25052 від 25.05.2010 року та податковою накладною № 27052 від 27.05.2010 року.

Результати виконання договору, отримані позивачем від ТОВ «Дерикторія» в рамках своєї господарської діяльності надалі були передані ТОВ «361 Україна», та використані під час організації та проведення рекламно-маркетингового заходу «Презентація Hyundai Sonata», що підтверджується договором № 15/10 від 19.05.2010 року, додатковою угодою № 1 до договору № 15/10 та актом № ОУ-0000016.

Крім того, позивачем були надані фотоматеріали, що підтверджують факт організації та проведення рекламно-маркетингового заходу «Презентація Hyundai Sonata».

Між позивачем та ТОВ «Дерикторія»було укладено додаткову угоду № 2 від 24.05.2010 року до договору № 07/05 від 20.05.2010 року щодо організації заходу «Турпохід-2010». Факт надання послуг щодо організації даного заходу підтверджується актом №07/05-02 від 28.07.2010 р., податковою накладною № 25064 від 25.06.2010 року та податковою накладною № 28072 від 28.07.2010 року.

Результати наданих послуг з організації заходу «Турпохід-2010», отримані позивачем від ТОВ «Директорія» в рамках своєї господарської діяльності надалі були передані ПАТ «Альфа-Банк», що підтверджується додатковою угодою № 1 від 24.06.2010 року до договору № 05/10 від 17.06.2010 року та актом № ОУ-0000025.

Позивачем також були надані фотоматеріали, що підтверджують факт організації заходу «Турпохід-2010».

Між позивачем та ТОВ «Інформконсалт Плюс» було укладено додаткову угоду № 2 від 27.05.2009 р. до Договору № 1-05 від 18.05.2009 р. щодо організації проведення заходу в дитячому будинку «Сонечко». Виконання додаткової угоди № 2 від 27.05.2009 року підтверджується актом № ОУ-0015, податковою накладною № 02067 від 02.06.2009 року.

Результати наданих ТОВ «Інформконсалт Плюс»послуг з організації проведення заходу в дитячому будинку «Сонечко» Позивачем в рамках своєї господарської діяльності надалі були передані ЗАТ «Альфа-Банк», що підтверджується договором № 01/03 від 30.03.2009 року, додатковою угодою № 3 від 27.05.2009 року до Договору № 01/03 та актом № ОУ-0015.

Крім того, позивачем були надані фотоматеріали, що підтверджують факт організації проведення заходу в дитячому будинку «Сонечко».

Між позивачем та ТОВ «Дерикторія» було укладено додаткову угоду № 3 від 02.07.2010 року до Договору № 07/05 від 20.05.2010 року щодо підготовки та проведенню заходу «Перегляд футболу 2010».

Виконання додаткової угоди 3 від 02.07.2010 року до Договору № 07/05 від 20.05.2010 року підтверджується актом № 07/05-03 від 14.07.2010 року, податковою накладною № 14073 від 14.07.2010 року.

Результати наданих ТОВ «Дерикторія» послуг в рамках господарської діяльностіПозивача надалі були передані ПАТ «Альфа-БАнк», що підтверджується додатковою угодою № 2 від 01.07.2010 року до договору № 05/10 від 17.06.2010 року, актом № ОУ-0000024.

Крім того, позивачем були надані фотоматеріали, що підтверджують факт підготовки та проведенню заходу «Перегляд футболу 2010».

ТОВ «Інформконсалт Плюс»надав позивачу послуги з візуалізації креативних розробок в електронних програмах, що підтверджується актом виконаних робіт № ОУ -0041 від 22.06.2009 року, податковою накладною № 22065 від 22.06.2009 року.

Надані ТОВ «Інформконсалт Плюс»послуги в рамках господарської діяльності позивача надалі були передані АТ «Українська автомобільна корпорація», для якого було розроблено стандарти для реклами автомобілів «Запорізького автомобільного заводу», що підтверджується договором № 02/04 від 20.05.2009 року, додатком №1 Технічним завданням до Договору №02/04 від 20.05.2009 р., актом № ОУ-0020.

Крім того, позивачем були надані фотоматеріали, які підтверджують факт розробки стандарту для реклами автомобілів «Запорізького автомобільного заводу».

Між ТОВ «Дерикторія»та позивачем було укладено договір №03-11 про надання послуг 01.11.2009 р., додаток №1 та № 2 від 01.11.2009 р до Договору №03-11,додаткову угоду №1 та № 2 до Договору про надання послуг №03-11, додаток №1 від 25.12.2009 р. до додаткової угоди №2 щодо організації заходу «Підведення підсумків діяльності А/Т Тютюнова Компанія «В.А.Т. - Прилуки»за 2009 рік.

Факт виконання договору № 03-11 підтверджується акту №03-11-1 від 25.01.2010 р., 03-11-2 від 10.02.2010 р., податковими накладними № 220108 від 22.01.2010 р., № 100201 від 10.02.2010 р., № 1112 від 11.12.2009 р., 25123 від 25.12.2009 р.

Результати наданих ТОВ «Директорія»послуг позивачем в рамках своєї господарської діяльності були передані А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки», що підтверджується договором № 676 від 30.10.2009 р., додатковою угодою №1 до Договору №676, додатком №1 та № 2 від 30.10.2009 р. до Договору №676,Договором № 676А від 20.12.2009 року, додатком № 1 від 20.12.2009 року до Договору № 676А, актом №ОУ-0040 від 22.12.2009 р., актом №ОУ-0041 від 22.12.2009 р., актом №ОУ-0042 від 22.12.2009 р., актом №ОУ-0043 від 22.12.2009 р., актом № ОУ-0000002 від 01.02.2010 року.

Крім того, позивачем були надані фотографії, які підтверджують факт організації заходу «Підведення підсумків діяльності А/Т Тютюнова Компанія «В.А.Т. - Прилуки»за 2009 рік.

ТОВ «Дерикторія»надало позивачу послуги з організації заходу «День Банкіра», що підтверджується актом № 105 від 25.05.2010 року, податковою накладною № 27051 від 27.05.2010 р. Результати наданих ТОВ «Дерикторія» послуг позивачем в рамках йогогосподарської діяльності були передані ПАТ «Альфа-Банк», що підтверджується актом №ОУ-0000014 від 25.05.2010 р. та актом №ОУ-0000015 від 25.05.2010 р.

Позивачем були надані фотографії, які підтверджують факт організації заходу «День Банкіра».

ТОВ «Інформконсалт Плюс»продало позивачу подарункові екземпляри книг та карти України, що підтверджується видатковою накладною № 29095 від 29.09.2009 року, податковою накладною № 29095 від 29.09.2009 року, що згодом були перепродані ПАТ «Альфа-Банк», що підтверджується видатковою накладною № РН-0000003 від 02.10.2009 року та видатковою накладною № РН-0000002 від 02.10.2009 року, довіреністю № 820 від 01.10.2009 року.

ТОВ «Авант-К»надавало позивачу послуги з розробки та виготовлення зразків сувенірів, що підтверджується актом № 00019 від 27.10.2010 року, податковою накладною № 022710 від 27.10.2010 року.

Згодом надані ТОВ «Авант-К» послуги були передані ПАТ «Альфа-Банк», що підтверджується актом № ОУ-0000040 здачі прийняття робіт від 27.10.2010 року. Фотографії, що підтверджують розробку зразків сувенірів досліджено судом та залучено до матеріалів справи.

ТОВ «Інформконсалт Плюс» здійснило продаж позивачу подарункових екземплярів книг, карт України та іграшок. Факт продажу підтверджується видатковою накладною № 29095 від 29.09.2009 року, податковою накладною № 29095 від 29.09.2009 року.

Зазначена продукція згодом була передана ПАТ «Альфа-Банк», що підтверджується видатковою накладною № РН-0000003 від 02.10.2009 року та видатковою накладною № РН-0000002 від 02.10.2009 року.

ТОВ «Інформконсалт Плюс»також здійснило продаж позивачу листівок формату А5, наборів ялинкових кульок та подарункових коробок для кульок, а також здійснило послуги по нанесенню логотипу на кульки, коробки, набори.

Факт продажу продукції та надання послуги підтверджується видатковою накладною № 391-2 від 03.12.2009 року, видатковою накладною № 391-1 від 21.10.2009 року, актом виконаних робіт № 391 від 03.12.2009 року, податковою накладною № 28103 від 28.10.2009 року, податковою накладною № 3122 від 03.12.2009 року.

Згодом вищевказана продукція та послуги позивачем в межах своєї господарської діяльності були передані ПАТ «Альфа-Банк», що підтверджується додатковою угодою № 7 від 06.10.2009 року до Договору № 01/03, актом № ОУ-0038 від 14.12.2009 року, видатковою накладною № РН-0000004 від 03.12.2009 року, довіреністю № 1046 від 03.12.2009 року.

ТОВ «Дерикторія»надало позивачу послуги з організації та проведення Заходу «Брейн-Ринг», що підтверджується актом № 051 здачі-прийняття робіт від 25.12.2009 року, податковою накладною № 25124 від 25.12.2009 року.

Результати наданих ТОВ «Дерикторія» послуг позивачем в рамках своєї господарської діяльності були передані ПАТ «Альфа-Банк», що підтверджується актом № ОУ-0050 від 24.12.2009 року, актом № ОУ-0048 від 24.12.2009 року, актом № ОУ-0049 від 24.12.2009 року.

Позивачем були надані фотографії, які підтверджують факт організації та проведення вказаного заходу «Брейн-Ринг».

Факт сплати коштів за вище вказаними правочинами підтверджується відповідними банківськими довідками та оборотно-сальдовими відомостями, оригінали яких наявні в матеріалах справи. Витрати, здійснені позивачем в звязку із оплатою вартості робіт (послуг) та оплатою податку на додану вартість в ціні робіт (послуг) відображені у податкових деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість за відповідні періоди, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями податкових декларацій та не заперечувалось відповідачем.

Відповідно п. 2.1. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цьогоЗакону.

Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В свою чергу, під терміном "господарська діяльність" слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗаконуУкраїни "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, приймаючи до уваги досліджені судом вище вказані докази, суд констатує, що у позивача наявна вся необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою робіт/послуг контрагентів на виконання зобов'язань згідно укладених правочинів.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 319047 грн. та 79762 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом досліджено податкові накладні: №3122 від 03.12.2009р., №28103 від 28.10.2009р., № 29058 від 29.05.2009р., № 02067 від 02.06.2009р., № 22065 від 22.06.2009р., № 29095 від 29.09.2009р., № 25124 від 25.12.2009р., № 25052 від 25.05.2010р., № 220108 від 22.01.2010р., № 100201 від 10.02.2010р., № 27051 від 27.05.2010р., № 27052 від 27.05.2010р., № 25064 від 25.06.2010р., № 14073 від 14.07.2010р., № 28072 від 28.07.2010р., № 1112 від 11.12.2009р., № 25123 від 25.12.2009 р., № 022710 від 27.10.2010р., № 032710 від 27.10.2010р., та встановлено, що вони належним чином складені та містять всі обов'язкові для первинних бухгалтерських документів реквізити.

Судом встановлено, що спірні вищевказані податкові накладні складено особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість та містять підпис посадової особи, доказів на підтвердження протилежного відповідачем не надано.

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначеного цим Законом України.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 вищевказаного Закону України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1. п. 7.5. цього Закону України визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Податковим законодавством чітко передбачено, що податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також правопокупця на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Таким чином, право позивача на податковий кредит підтверджено податковими накладними виданими ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Інформконсалт Плюс», ТОВ «Авант-К», які на момент здійснення господарських взаємовідносин з позивачем були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

З викладеної норми вбачається, що витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладної, тобто інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість законом не передбачено.

Судом встановлено, що на час формування податкового кредиту з ПДВ у позивача були наявні усі необхідні документи, зазначені у п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відсутність на момент перевірки цих документів зумовлена їх вилученням слідчими органами, про що був обізнаний відповідач, проте не вжив заходів для отримання та дослідження вказаних документів. Таким чином, висновки податкового органу щодо наявності порушення в діях позивача положень п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковими та спростовуються наданими позивачем доказами.

З огляду на зазначене, позиція відповідача щодо донарахування позивачу сум податкового зобовязання з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Інформконсалт Плюс», ТОВ «Авант-К», згідно оскаржуваного рішення на загальну суму 328683 грн. є необґрунтованою.

Суд також не погоджується з висновками відповідача про фіктивність вище вказаних правочинів виходячи з наступного.

Норма ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Ст. 228 Цивільного кодексу України обумовлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також відповідачем не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При оцінці правочину в контексті вимог ст. 228 Цивільного кодексу України також має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Також, відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Судом встановлено, що укладені між ТОВ "Р-БТЛ", ТОВ "Дерикторія", ТОВ "Інформконсалт Плюс", ТОВ "Авант-К" правочини не віднесені законом до нікчемних, а також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, неправомірно дійшов висновку щодо фіктивності (нікчемності) спірних правочинів, а його висновок про те, що укладені між Позивачем та ТОВ "Директорія", ТОВ "Авант-К", ТОВ "Інформконсалт Плюс" правочини очевидно суперечать інтересам держави та суспільства під час розгляду справи не був підтверджений належними доказами.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд також звертає увагу, що як на час укладання правочинів з позивачем, так і на час їх виконання, ТОВ "Дерикторія", ТОВ "Авант-К", ТОВ "Інформконсалт Плюс"були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також були платниками податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем та відображено у Акті перевірки.

Також, судом встановлено, що укладені між Позивачем та ТОВ "Дерикторія", ТОВ "АВАНТ-К", ТОВ "Інформконсалт Плюс" правочини були належним чином відображені Позивачем у його бухгалтерському та податковому обліку.

Суд не бере до уваги посилання відповідача в Акті перевірки на пояснення директорів та засновників ТОВ "Дерикторія", ТОВ "Авант-К", ТОВ "Інформконсалт Плюс", у яких, зокрема, вказується на факти фіктивного підприємництва у вигляді створення та використання ТОВ "Дерикторія", ТОВ "Авант-К", ТОВ "Інформконсалт Плюс" для незаконної діяльності, оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Відповідачем не надано суду вироку у кримінальній справі за звинуваченням відповідних осіб у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, який набрав законної сили, а також не надано висновку експертизи, яким би було достовірно встановлено, що підписи на договорах підряду, актах виконаних робіт, податкових накладних виконані не керівниками ТОВ "Дерикторія", ТОВ "Авант-К", ТОВ "Інформконсалт Плюс", а іншими, не уповноваженими підписувати первинні бухгалтерські документи та податкові накладні особами.

Судом, також було досліджено акти -прийому передачі виконаних робіт/наданих послуг, видаткові та податкові накладні, та встановлено що вони належним чином заповнені та містять усі обов'язкові реквізити. Крім того, грошові кошти, які були сплачені позивачем ТОВ "Дерикторія", ТОВ "Авант-К "та ТОВ "Інформконсалт Плюс", були повністю прийняті контрагентами позивача, що також свідчить про виконаннями сторонами правочинів їхніх зобов'язань. Також, слід зазначити, що жодних доказів того, що податкові накладні підписані не уповноваженими на те особами відповідач до суду не надав.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Нормою ст. 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що договори, додаткові угоди до них та первинна бухгалтерська документація, що складалоась на їх виконання, укладені між ТОВ "Р-БТЛ" та ТОВ "Інформконсалт Плюс", ТОВ "Дерикторія", ТОВ "Авант-К", підписані керівниками підприємств, які на час існування спірних правовідносин мали повноваження на укладення угод, складання первинної бухгалтерської документації, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств, договори містять всі обов'язкові істотні умови та не визнавались недійсними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Представником позивача надано суду достатні та належні докази на підтвердження обгрунтування позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача не надано суду належних доказів в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-БТЛ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0008952310 від 18.10.2011 р. та № 0008942310 від 18.10.2011 р.

3. Судові витрати в сумі 2 146,00 (дві тисячі сто сорок шість) грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповільністю "Р-БТЛ" (ідентифікаційний код 36386177) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко