Постанова

від 11.06.2012 по справі 2а-1988/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2012 р. № 2а-1988/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючого -судді Костіва М.В.,

за участю секретаря БиленьН.С.,

за участю представників

від позивача : Чілібі В.В.;

від відповідача: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Львівський жирокомбінат»Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 30.12.2011р. №0001112304,

встановив:

Адміністративний позов заявлено публічним акціонерним товариством «Львівський жирокомбінат» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 30.12.2011р. №0001112304 з податку на додану вартість на 99123 грн. завищення від'ємного значення податку на додану вартість.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 11.06.2012 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, повний текст постанови складено 02.07.2012 року.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема,, що за результатами проведеної перевірки був складений акт, у якому відповідач встановив факт не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТзОВ «Галицька торгова фірма», їх виду, обсягу, якість та розрахунки за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. у зв'язку із порушенням п. п. 198.2., 198.3., 198.6., 200 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. ст. 215, 228 ЦК України; завищення суми податкового кредиту в декларації з ПДВ за серпень 2011 р. (ряд. 17) в сумі 99123,33 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19) в сумі 99123 грн. Посилається на виконання своїх зобов'язань перед контрагентами, отримання податкових накладних. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю з мотивів, зазначених в запереченнях. Ствердив, зокрема, що між позивачем (покупець) та ТзОВ «Галицька торгова фірма»(постачальник) був укладений договір постачання №905-08 від 16.08.2011 р., за яким позивач зобов'язався придбати цукор-пісок. ТзОВ «Галицька торгова фірма»виписала накладні на поставку цукру на суму 594740 грн., у т.ч. ПДВ 99123,33 грн. Однак, відповідно до листа ДПІ у Франківському районі м. Львова від 25.11.2011 р. №27417/7/23-413, провести зустрічну перевірку ТзОВ «Галицька торгова фірма»неможливо через відсутність організації та посадових осіб за місцем знаходження. У керівника підприємства не було виявлено угод та товарно-транспортної документації, у зв'язку із чим відповідач вважає відсутнім факт отримання позивачем товару. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Актом від 14.12.2011 р. №4367/23-4/00333598 «Про результати проведення зустрічної звірки ПАТ «Львівський жиркомбінат»(код ЄДРПОУ 00333598) з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації за серпень 2011 р. при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Галицька торгова фірма»(код ЄДРПОУ 34461791)»було встановлено факт не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТзОВ «Галицька торгова фірма», їх виду, обсягу, якість та розрахунки за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. у зв'язку із порушенням п. п. 198.2., 198.3., 198.6., 200 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. ст. 215, 228 ЦК України; завищення суми податкового кредиту в декларації з ПДВ за серпень 2011 р. (ряд. 17) в сумі 99123,33 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці пізніші між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19) в сумі 99 123 грн.

З цієї підстави було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 30.12.2011р. №0001112304 з податку на додану вартість на 99123 грн. завищення від'ємного значення податку на додану вартість.

Як вбачається зі змісту акту, заперечень, інших матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТзОВ «Галицька торгова фірма»(постачальник) був укладений договір постачання №905-08 від 16.08.2011 р., за яким позивач зобов'язався придбати цукор-пісок. ТзОВ «Галицька торгова фірма»виписала накладні на поставку цукру на суму 594740 грн., у т.ч. ПДВ 99123,33 грн. Договір фактично виконувався сторонами, що підтверджується додатковою угодою №1 від 17.08.2011 р., специфікацією №1 від 17.08.2011 р., видатковими накладними, податковими накладними, залізничними та товарно-транспортними накладними. Дані податкових накладних були належно включені позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому, товар був використаний у власній господарській діяльності, що підтверджується лімітними картками на відпуск сировини і матеріалів за серпень-жовтень 2011 року.

Заперечення відповідача щодо фактичного виконання умов договору ґрунтуються на тому, що відповідно до листа ДПІ у Франківському районі м. Львова від 25.11.2011 р. №27417/7/23-413, провести зустрічну перевірку ТзОВ «Галицька торгова фірма»неможливо через відсутність організації та посадових осіб за місцем знаходження. У керівника підприємства - контрагента не було виявлено угод та товарно-транспортної документації, у зв'язку із чим відповідач вважає відсутнім факт отримання позивачем товару. Однак, такі посилання не спростовують документально-підтвердженого факту складання зазначених документів, що є в розпорядженні позивача. На їх фальсифікацію відповідач не посилався.

У відповідності до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Законодавство не передбачає безспірності визнання висновків акту перевірки, у зв'язку із чим зазначені в цих актах факти підлягають перевірці доказами в ході судового розгляду. Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Згідно із ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Однак, на вимогу суду відповідач не надав доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки. Не було також надано копій податкових повідомлень-рішень, винесених відносно контрагента позивача із доказами узгодження вміщених у них податкових зобов'язань. Посилання відповідача на те, що порушення, вчинені контрагентом позивача тягнуть за собою як наслідок порушення і зі сторони позивача, не ґрунтується на законодавстві. Згідно із ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Посилання відповідача на безтоварний характер цих операцій не доведено суду в установленому порядку належними доказами, а такі посилання відповідача носять характер припущень, які ґрунтуються на сумнівах, пов'язаних із наявною в базі даних інформацією. Однак, згідно із п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до вимог п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Згідно із п.2.4 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Доказів порушення порядку оформлення зазначених документів у встановленому порядку суду надано не було.

У відповідності до п. п. 198.1. - 198.3. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведене, керуючись статтями 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 30.12.2011р. №0001112304.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Львівський жирокомбінат»(79015, м. Львів, вул. Городоцька 132; код ЄДРПОУ 00333598) судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02.07.2012 року.

Суддя Костів М.В.