Постанова

від 27.06.2012 по справі 38/5005/17545/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2012 р. Справа № 38/5005/17545/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Абріс", м. Дніпропетровськ на постановувід 09.04.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 38/5005/17545/2011 господарського суду Дніпропетровської області про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Істок-Трейд", м. Дніпропетровськ за участюДержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2011 р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Абріс" порушено провадження у справі № 38/5005/17545/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Істок-Трейд" у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство) .

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2012 р. визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Істок-Трейд" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ініціюючого кредитора, зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2012 р. (суддя Бондарєв Е.М.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута, як юридичну особу, припинено провадження у справі та інше.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 р. (судді: Вечірко І.О. -головуючий, Джихур О.В., Лисенко О.М.) задоволено апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, вказану ухвалу скасовано, справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція Абріс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 52 Закону про банкрутство, ст. 18 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", ст.ст. 36, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) . Скаржник вказує на наявність усіх передбачених законом підстав для порушення справи про банкрутство та належне здійснення ліквідаційної процедури у справі.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Як вбачається, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності здійснення ліквідаційної процедури, надав оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство. При цьому суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Інше передбачено ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, яка визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно з вказаною нормою кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, при з'ясуванні факту відсутності боржника за його місцезнаходженням суд першої інстанції керувався довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (далі -Єдиний державний реєстр ), яка містить запис про відсутність боржника за його місцезнаходженням (а.с. 31 -33).

Відповідно до ст. 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" (у редакції Закону України від 17.11.2009 року N 1720-VI) юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації , починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру державна реєстрація боржника відбулася 15 .07.2010 р. і 05.09.2011 р. до Єдиного державного реєстру було внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу.

При цьому останній запис про взяття на облік юридичної особи - боржника внесений до Єдиного державного реєстру 16.12.2011 р. , а запис про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням був зроблений вже 21.12.2011 р. , тобто усього через п'ять днів і до настання передбаченого ст. 19 Закону Україну "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" строку подачі боржником реєстраційної картки у 2012 році .

У зв'язку з чим у даному випадку слід дослідити правомірність внесення запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру з урахуванням порядку, встановленого ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Більше того, відповідно до статті 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта.

Аналогічні вимоги передбачено пунктом 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.003 р. № 492, яким встановлено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта.

У той же час згідно з наданою Дніпропетровською МДПІ Дніпропетровської області довідкою боржник мав вісім рахунків у банках, три з яких були закриті 27.12.2011 р., тобто після внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (а.с. 44).

Вищевикладене може свідчити про фактичне здійснення боржником господарської діяльності та, відповідно, відсутність підстав для застосування до нього процедури банкрутства за ст. 52 Закону про банкрутство.

Крім того, ст. 25 Закону про банкрутство передбачено, що ліквідатор вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Отже, в ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна в порядку ст. 17 Закону про банкрутство тощо). Тобто, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна, ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.

Однак судом апеляційної інстанції встановлено, що дії ліквідатора полягали лише у направленні запитів щодо майна боржника до відповідних державних органів, у зв'язку з чим правомірно зазначено про неналежне здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури у справі.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута є законним та обґрунтованим.

У зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

При цьому колегія суддів зазначає, що при розгляді справи суду першої інстанції слід перевірити підстави внесення запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясувати факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 6, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", ст. 1075 Цивільного кодексу України, ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція Абріс" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 р. у справі № 38/5005/17545/2011 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич