Постанова

від 27.06.2012 по справі 5004/501/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2012 року Справа № 5004/501/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Огоновський І.І.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Арт-Десятка" на рішення господарського суду Волинської області від 21.05.12р. у справі № 5004/501/12 (суддя Сур'як О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінгспор"

до відповідача Приватного підприємства "Арт-Десятка"

про стягнення в сумі 16 445,12 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Волинської області у справі №5004/501/12 від 21.05.12р. позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що на момент розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем складає 15280,31 грн., не погашена, не оспорена та підтверджена матеріалами справи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, приватне підприємство "Арт-Десятка" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 21.05.12р. у справі № 5004/501/12 в частині стягнення пені в розмірі 1164,81 грн. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову саме у цій частині відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені в розмірі 1164,81грн. прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що зважаючи на відсутність договірних відносин, судом першої інстанції безпідставно застосовані положення дистрибуторської угоди №5 від 14.12.2010р. щодо строку виконання зобов'язань покупця по оплаті, та відповідно неправомірно стягнуто 1164,81грн. пені, оскільки строк оплати у зазначених вище видаткових накладних не встановлений. А також ПП "Арт-Десятка" стверджує, що жодної претензії чи вимоги про сплату на користь ТОВ "Клінгспор" заборгованості в розмірі 15280,31грн. не отримувало. Факт надсилання претензії позивачем та отримання такої претензії ПП "Арт-Десятка", ТОВ "Клінгспор" в суді першої інстанції підтверджено не було.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений 14.06.12р. належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції (ухвали суду, а.с. - 55).

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Волинської області від 21.05.12р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні представник позивача підтримав правову позицію, викладену ним у відзиві на апеляційну скаргу.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 21.05.12р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Клінгспор" (Постачальник) та Приватним підприємством "Арт-десятка" (Дистрибутор) було укладено дистрибуторську угоду №5, відповідно до п.1.1 даної угоди Постачальник продає, а Дистрибутор купує й оплачує абразивні матеріали торгової марки KLINGSPOR в асортименті (а.с.7-13).

Пунктом 2.4 угоди передбачено, що перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі Постачальником товару Дистрибутору або уповноваженій Дистрибутором транспортній компанії та підписання видаткових накладних.

Згідно п.2.3 угоди Постачальник зобов'язується підтвердити виконання замовлення та виставити рахунок-фактуру. Дистрибутор зобов'язується провести оплату згідно умов даної угоди.

Відповідно до п.4.3 угоди розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування Дистрибутором вартості товару на рахунок постачальника в розмірі і порядку, визначеному даною угодою.

Пунктами 4.7. та 4.7.2 угоди передбачено, що Дистрибутор має право проводити оплату за товар з відстрочкою платежу в межах кредитного ліміту. Розрахунки за товар можуть проводитися протягом 30 календарних днів з дати поставки.

Пунктом 4.8 угоди передбачено, що у разі несплати Дистрибутором вартості товару в терміни, встановлені п.4.7 цієї угоди, Постачальник має право вимагати оплати Дистрибутором пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від простроченої суми, за кожен день затримки оплати.

Відповідно до умов дистрибуторської угоди позивач поставив відповідачу абразивні матеріали на суму 15780,31грн., що підтверджується видатковими накладними №51568174 від 14.06.2011р., №51573998 від 24.06.2011р., довіреністю №393 від 14.06.2011р. на отримання цінностей, видатковою накладною №51576861 від 30.06.2011р., довіреністю №411 від 30.06.2011р. на отримання цінностей, доданими до матеріалів справи.

Судом першої інстанції було з'ясовано, що прийняті згідно угоди зобов'язання щодо оплати абразивних матеріалів відповідачем належним чином не виконувалися. Оплату відповідач провів частково в сумі 500 грн., що стало причиною виникнення заборгованості.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав у повному обсязі зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг у встановлений угодою строк, тобто вважається таким, що прострочив.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 15280,31 грн.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.2 угоди передбачено, що у випадку порушення термінів оплати товару Дистрибутор сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

Як вбачається із матеріалів справи та зазначалося судом вище, за неналежне виконання зобов'язань для відповідача позивачем нараховано пеню за період з 21.10.2011р. по 17.04.2012р. у розмірі 1164грн.81коп.

Заперечуючи саме цю суму нарахованої пені, апелянт обґрунтовує свої доводи тим, що відносини були бездоговірними, оскільки у видаткових накладних відсутнє посилання на номер угоди.

Таке твердження суд апеляційної інстанції відхиляє, як необґрунтоване та безпідставне, оскільки у даному випадку господарські відносини між сторонами виникли на підставі дистрибуторської угоди як специфічного виду господарських зобов'язань.

За зобов'язанням по дистрибуторській угоді дистрибутор (дистриб'ютор) (від англ. distribution - розподіл, роздача) є юридичною особою, яка здійснює збут товарів на основі оптових закупок у великих промислових підприємств. Дистрибутор (дистриб'ютор), як правило, має власні склади, встановлює тривалі договірні відносини з виробниками товару і представляє виробника на ринку, зокрема у визначеному договором певному регіоні.

У даному випадку відповідач за умовами дистрибуторської угоди виступив представником торгової марки KLINGSPOR (Клінгспор) щодо представлення та реалізації на ринку, яка охоплює територію Волинської області, товару - абразивних матеріалів, зокрема абразивних шліфувальних стрічок із різним розміром абразивного зерна. Зазначений товар є специфічним товаром і поставляється у рулонних об'ємах виключно за письмовим замовленням дистрибутора. Відтак будь-яким іншим постачальником виключається можливість поставки товару у такій кількості.

Заперечуючи належність накладних до дистрибуторської угоди, відповідач не врахував, що товар, який відображений у накладних, позивачем для відповідача був поставлений, а останнім отриманий згідно умов угоди - цін та знижок, визначених саме дистрибуторською угодою. У іншому випадку вартість товару суттєво змінюється у сторону збільшення. Відповідач звертався про відстрочку оплати саме у межах накладних, по яких поставлена абразивна продукція (а.с.14-23).

Відтак колегія суддів суду апеляційної інстанції, зваживши на усі обставини справи, наявні письмові докази, приходить до висновку, що поставка позивачем абразивної продукції у рулонах для відповідача на суму 15780,31грн. була здійснена лише у межах дистрибуторської угоди.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 1164,81грн. пені за період з 21.10.2011р. по 17.04.2012р. проведено згідно вимог чинного законодавства та умов дистрибуторської угоди, а тому задоволено судом першої інстанції у повному обсязі правомірно.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 21.05.2012р. у справі №5004/501/12 залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Арт-Десятка"- без задоволення.

Справу №5004/501/12 повернути господарському суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.