Постанова

від 09.04.2012 по справі 4-152/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2012 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва - Єфімова О. І.,

за участю прокурора - Овчаренко С.А.

захисника - адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві шляхом проведення відеоконференції із Київським СІЗО ДДУПВП у м. Києві та Київській області відповідно до ст. 85-3 КПК України, подання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України, Кулеші П. В., про продовження строку тримання під вартою до восьми місяців двадцяти двох днів -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Ірпінь Київської області, одруженого, на утриманні якого перебуває неповнолітня дитина, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, -

В с т а н о в и в:

В провадженні Генеральної прокуратури України перебуває кримінальна справа № 49-3276, порушена 11 серпня 2011 року щодо старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області Стецюка Р. М., старшого слідчого прокуратури м. Ірпіня Київської області Дідуха І. М., заступника начальника Ірпінського МРВ БОЗ УБОЗ ГУ МВС України у Київській області Цибуліна В. І. за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 368 ч. 4 КК України.

19 серпня 2011 року Генеральною прокуратурою України в ході розслідування кримінальної справи № 49-3276, порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

19 серпня 2011 року о 16 год. 14 хв. ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

22 серпня 2011 року постановою Печерського районного суду міста Києва щодо ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.

26 серпня 2011 року ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

06 жовтня 2011 року постановою Печерського районного суду міста Києва строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжено до 3 місяців 22 діб.

02 грудня 2011 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 постановою Печерського районного суду міста Києва продовжено до 4 місяців.

08 грудня 2011 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 постановою Апеляційного суду міста Києва продовжено до 5 місяців 22 діб.

03 лютого 2011 року строк тримання під вартою ОСОБА_3 постановою Апеляційного суду міста Києва продовжено до 7 місяців 22 діб.

29 березня 2012 року строк досудового слідства у кримінальній справі, Заступником Генерального прокурора України, ОСОБА_7, продовжено до десяти місяців.

У поданні, погодженому із заступником Генерального прокурора України, ОСОБА_7, старший слідчий в ОВС Генеральної прокуратури України, Кулеша П.В., ставить питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 до восьми місяців 22 діб. Продовження строку тримання під вартою обґрунтовує необхідністю виконання процесуальних дій, зазначених у поданні, зокрема, пред'явлення кінцевого обвинувачення усім обвинуваченим у справі, отримання оригіналів матеріалів кримінальної справи, що було направлено до Печерського районного суду у зв'язку з розглядом скарг обвинувачених та їх захисників на постанови про порушення кримінальних справ, а також виконання вимог ст. ст. 218-220 КПК України, та складення обвинувального висновку.

При цьому, слідчий вказує, що підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який відсутні, з урахуванням тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3, та даних, що характеризують його особу. Вважає єдиним запобіжним заходом, що може попередити спроби ОСОБА_3, перебуваючи на волі, впливати на свідків, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, ухилятись від слідства і суду та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого - тримання під вартою.

Доповівши матеріали справи, опитавши обвинуваченого ОСОБА_3, слідчого Кулешу П. В., в провадженні якого перебуває кримінальна справа, вислухавши думку прокурора про необхідність задоволення подання слідчого і продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, пояснення захисника, який просив відмовити в задоволенні подання за його безпідставністю, перевіривши зазначені в поданні підстави для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, вивчивши матеріали кримінальної справи, вважаю, що подання слідчого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 156 КПК України тримання особи під вартою під час досудового розслідування не повинно тривати більше двох місяців.

У випадках, коли у зазначений строк розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи заміни запобіжного заходу на більш м»який немає, він може бути продовжений судом за поданням, погодженим із відповідним прокурором.

Відповідно до ст. 165-3 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжено за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу чи у разі неможливості розслідування справи. У поданні зазначаються причини, у зв»язку з якими необхідно продовжити строк, обставини та факти, що належить дослідити.

Відповідно до роз»яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 ( з послідуючими змінами) «Про практику застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», питання про продовження строків тримання під вартою в порядку, передбаченому ст. 165-3 КПК України, вирішується суддями відповідно до вимог ст. 156 КПК України. При цьому звернуто увагу на обов»язковість дотримання, передбаченої ч. 3 ст. 165-3 КПК України процедури розгляду подання слідчого чи прокурора про продовження строку тримання під вартою. Розглядаючи таке подання, суддя з»ясовує обставини, з якими закон пов»язує можливість обрання цього запобіжного заходу ( статті 148, 150, 155, 165-2 КПК України), а також умови, за яких продовження строку є можливим (ст. 156 КПК України).

При обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 148, 150 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Крім цього, підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду - ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне подання про продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу ( рішення Європейського суду з прав людини по справах «Єлоєв проти України, «Фельдман проти України», «Харченко проти України», «Ткачов проти України»).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у поданнях про продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою органи досудового слідства не наводили відповідного обґрунтування ризиків, посилаючись головним чином на первісні підстави взяття ОСОБА_3 під варту, та не розглядали можливість застосування будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Так, згідно постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2011 року, запобіжний захід ОСОБА_3 було обрано з метою запобігти його спробам ухилитись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі та з метою забезпечення виконання процесуальних рішень. Ці ж підстави зазначались органом досудового слідства і при зверненні до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 до чотирьох місяців, до п»яти місяців 22 діб, до семи місяців 22 діб.

Разом з тим, як убачається із наданих апеляційному суду матеріалів кримінальної справи, слідчі дії у справі виконані, а тому під час проведення тих процесуальних дій, які зазначені в поданні, а саме: пред»явити обвинувачення та виконати вимоги ст.ст. ст.ст. 218-220 КПК України, ОСОБА_3 вже не може перешкодити встановленню істини у справі.

Посилання у поданні на те, що ОСОБА_3 може ухилитися від слідства і суду та продовжувати злочинну діяльність є лише припущенням, оскільки такі дані нічим не підтверджені.

Будь-яких даних, які б свідчили про наявність обґрунтованих ризиків щодо ухилення ОСОБА_3 від слідства та суду, перешкоджання встановленню істини у справі та можливості продовжувати злочинну діяльність, у матеріалах кримінальної справи немає, та у поданні не наведено.

Сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, не є підставою для продовження строку тримання під вартою, і повинна враховуватися разом з іншими обставинами, зазначеними у ст. 150 КПК України.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3. раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що у справі відсутні достатні підстави для подальшого продовження строку тримання його під вартою, а тому у задоволенні подання слідчого необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ст.ст. 156, 165-3 КПК України, -

Постановив:

В задоволенні подання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України, Кулеші П. В. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 8 місяців 22 діб - відмовити.

Постанова суду оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва Єфімова О. І.