Постанова

від 06.06.2012 по справі 2а-2683/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2012 р. № 2а-2683/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Семенюка І.Я.,

представника відповідача Рибака Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Сервіс»до Державної податкової інспекції у Пустомитівьскому районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Сервіс»звернулося до суду з вказаним вище позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог від 04.05.2012 року просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011 року № 0001151552.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що укладав угоди з контрагентами, на підставі яких придбавались товари (роботи, послуги), що використовувались у господарській діяльності позивача. Вказане підтверджується відповідними договорами, податковими накладними, видатковими накладними що повністю відповідають вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вважає, що наявність у позивача податкових накладних є достатньою підставою для включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що в контрагентів позивача ТзОВ «Екопласт-Львів»та ПП «Львівкомфортгруп-К»відповідно до актів перевірок відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, тобто відсутня фінансово -господарська діяльність, що, в свою чергу вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності вказаними контрагентами відповідно договорів, укладеними з позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що господарські відносини між позивачем та контрагентами носили реальний характер, що підтверджуються належними первинними документами. Крім того, зазначив, що норми Закону України «Про податок на додану вартість», регулюють питання заборони включення сум ПДВ до податкового кредиту за відсутності податкових накладних, а також порядку складання податкової накладної, проте не регулюють питання відсутності у платника ПДВ права на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за умови невідображення контрагентом сум ПДВ у податковому зобов'язанні. У зв'язку з цим просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Додатково пояснив, що проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача встановлено неможливість виконання відповідних договорів, укладених з позивачем, що в свою чергу свідчить про укладення договорів без мети настання реальних наслідків. Позивачем, натомість, не подано суду достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами. У зв'язку з викладеним вище, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ «Рубікон-Сервіс», місцезнаходження: 81144, Львівська область, Пустомитівський район, с. Чишки, вул. Котляревського, 23, зареєстроване 24.03.2005р. Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області, код ЄДРПОУ -33457538, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області.

На підставі п.200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області 14.11.2011р. проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість ТзОВ «Рубікон-Сервіс»(код ЄДРПОУ - 33457538) по питанню проведення взаєморозрахунків з ТзОВ «Екопласт-Львів»(код ЄДРПОУ - 33196220) та ПП «Львівкомфортгруп-К»(код ЄДРПОУ - 35383018) за січень 2010 року, березень 2010 року, за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 пп.7.4.1, пп. 7.4.5, п.7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5, ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, зменшено податковий кредит у січні 2010 року на суму 5437 грн., збільшено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 5437 грн., відповідно збільшено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в сумі 5437 грн. по декларації за січень 2010 року, зменшено податковий кредит у березні 2010 року на суму ПДВ 1464 грн., за квітень у сумі 3828 грн., за травень 2010 року на суму 532 грн., за червень у сумі 1900 грн., за липень 2010 року на суму 858 грн.

На підставі пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.7.3.1, п. 7.3, п.п.7.4.1. п.п.7.4.5 п 7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7 «Про податок на додану вартість»встановлено завищення податкового кредиту у січні 2010 року на суму 5436,97 грн., в березні 2010 року на суму ПДВ 1464 грн., в квітні у сумі 3828,26 грн., сформованого по постачальнику ПП «Львівкомфортгруп-К», та в травні 2010 року на суму 562,32 грн., в червні у сумі 1899,96 грн., в липні 2010 року на суму 857,83 грн., сформованого по постачальнику ТзОВ «Екопласт Львів».

На підставі акта перевірки від 14.11.2011р. № 1125/152/33457538, згідно з пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011р. № 0001151552, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17561 грн. 00 коп, в тому числі за основним платежем -14049 грн. та 3512 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Спір між сторонами виник стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 22.11.2011 року №0001151552.

Щодо господарських відносин позивача з ПП «Львівкомфортгруп-К», суд зазначає наступне.

ТзОВ «Рубікон-Сервіс» за період січень-липень 2010 року проводило взаєморозрахунки та ПП «Львівкомфортгруп-К»(ЄДРПОУ -35383018) щодо поставки товарів, а саме комп'ютерних комплектуючих: CD-R disk 25 шт., DVD-R 25 шт., батарея UPS 12V 7A, вал магнітний HP LJ 1010, FDD 3,5, Epson St Color T0511, Samsung ML 1210, Вал тефлоновий Samsung SCX 4200, конденсатори 16В 1000м кф, конектор RJ-45, лампа нагріву фюзера Samsung-SG ML1210, магнітний вал HP LJ1010, лезо дозування тонера HP LJ1010, материнська плата блоку управління EPIA ME 6000, мікросхема AZ393M тощо.

На виконання умов договору із ПП «Львівкомфортгруп-К»(ЄДРПОУ - 35383018) позивач надав копії отриманих накладних № 2295 від 05.04.2010 року, податкову накладну № 1744 від 05.04.2010 року, накладну № 1693 від 02.03.2010 року, податкову накладну № 1053 від 02.03.2010 року, накладну № 0897 від 15.01.2010 року, податкову накладну № 0175 від 15.01.2010 року.

Суми податку на додану вартість, згідно з отриманими від ПП «Львівкомфортгруп-К»податкових накладних ТзОВ «Рубікон-Сервіс»включено до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за січень 2010 року на суму 5436,97 грн., за березень 2010 року на суму 1464,45 грн., за квітень 2010 року на суму 3828,26 грн.

Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, викладених у акті перевірки, виходячи з наступного.

Згідно з актом перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 16.02.2011р. №115/23-209/35383018.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено перевірку ПП «Львівкомфортгруп-К»(ЄДРПОУ -35383018) про що надано акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 16.02.2011р. №115/23-209/35383018 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.09.2007 року по 30.09.2010 року.

Як зазначено у вказаному акті, інформація щодо виду діяльності, якою фактично займалось ПП «Львівкомфортгруп-К»відсутня.

У зв'язку з відсутністю документів, посадових осіб ПП «Львівкомфортгруп-К»для перевірки не надано накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспорті накладні, довіреності, картки складського обліку, накази на прийняття та звільнення працівників, договори цивільно-правових відносин, оренди складських приміщень та транспортних засобів, тобто жодних документів, які б свідчили про фактичне здійснення господарських операцій.

Перевіркою відображених у рядках (10.1 -16.3) Декларацій з ПДВ за період з 10.09.2007р. по 30.09.2010р. встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 11929124 грн., в тому числі за січень 2010р. - 2413581 грн., за березень 2010р. -5013498 грн. Не встановлено здійснення операцій, які мали вплив на формування цих показників у зв'язку з ненаданням документів.

Перевіркою також встановлено відсутність об'єктів оподаткування, а також відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність. Таким чином, перевіркою встановлено проведення транзитних операцій, що спрямовано на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

В свою чергу, вище викладене свідчить про штучне формування ПП «Львівкомфортгруп-К»податкового кредиту за період, що перевірявся, за рахунок придбання товарів, послуг у платників податків, по яких неможливо проведення перевірок з питань правових взаємовідносин з контрагентами та підтвердження стати ПДВ по ланцюгу постачання до виробника чи імпортера.

Виходячи з вищевикладеного, ДПІ у Сихівському районі м. Львова дійшла висновку, що ПП «Львівкомфортгруп-К»не отримувало товари (робіт, послуг). Тобто, всі підприємства - покупці, зазначені у вказаному акті були «вигодонабувачами»товару, отриманого від ПП «Львівкомфортгруп-К». Отже, ПП «Львівкомфортгруп-К»здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином вказаною перевіркою встановлено порушення ПП «Львівкомфортгруп-К» ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг за період з 10.09.2007р. по 30.09.2010р., які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями.

На вимогу суду позивачем не надано доказів, що б підтверджували транспортування (перевезення) товару, який в подальшому використовувався в господарській діяльності, в яких було б вказано, яке саме підприємство здійснювало перевезення, копії дорожніх листів, чи будь-які інші документи, які б підтверджували перевезення товару, отриманого від пП. «Львівкомфортгруп-К»та, в свою чергу, які б засвідчували реальність здійснення господарських операцій. Позивачем не надано актів приймання - передачі товару (ковбасні вироби) або інших доказів, які б підтверджували таку передачу від ПП «Львівкомфортгруп-К». Відсутні докази, які б підтверджували проведення розвантажувально - навантажувальних робіт при передачі товару. Також не надані довіреності на отримання товарно -матеріальних цінностей працівникам позивача. Позивачем не надано доказів щодо підтвердження місця зберігання отриманого товару (витяг про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості ( в разі використання приміщення на праві власності) чи договору оренди нерухомого майна (в разі використання приміщення, що належить третім особам).

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ПП «Львівкомфортгруп-К»з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у ПП«Львівкомфортгруп-К»необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції.

При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Щодо господарських відносин позивача з ТзОВ «Екопласт Львів», суд зазначає наступне.

ТзОВ «Рубікон-Сервіс» за період травень - липень 2010 року проводило взаєморозрахунки з ТзОВ «Екопласт Львів»(ЄДРПОУ 33196220) щодо поставки товарів (комп'ютерних комплектуючих), а саме: HDD500Gb 7200 SATA, ракель HP LJ, світлочутливий барабан OPC HP LJ, тонер Epson 100gr, HP LJ 140г, 150г, 560г,60г, Samsung ML 1210/1250/1710, тонер XEROX WC432, картриджі HP C4911A,C4912A,C4913A, конденсатор 25В 100м кф, лампа нагріву фюзера Samsung SG ML1210, підшипники рейнового валу в асортименті, світлочутливий барабан OPC HP LJ 1010, термоплівка1200/1300/1010, чіп HP LJ 2600 Y, 2600Bi.

На підтвердження взаєморозрахунків із ТзОВ «Екопласт Львів»позивач надав копії наступних документів: накладну № 0694 від 02.06.2010 року, податкову накладну № 0693 від 02.06.2010 року, накладну № 0261 від 12.05.2010 року, податкову накладну № 0329 від 12.05.2010 року.

Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.

Згідно з актом перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 30.12.2010 №3315/23-2/33196220.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено перевірку ТзОВ «Екопласт Львів»про що надано акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 30.12.2010 №3315/23-2/33196220 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 04.11.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 04.11.2010 року.

У зв'язку з відсутністю документів, посадових осіб ТзОВ «Екопласт Львів»для перевірки не надано накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспорті накладні, довіреності, картки складського обліку, накази на прийняття та звільнення працівників, договори цивільно-правових відносин, оренди складських приміщень та транспортних засобів, тобто жодних документів, які б свідчили про фактичне здійснення господарських операцій.

Перевіркою повноти відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (ряд.1 та ряд.9) за період з 01.01.2010 року по 04.11.2010 року на загальну суму 42303102 грн. на підставі поданих декларацій по ПДВ та додатків до них встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників по безтоварних та нікчемних операціях у загальній сумі 42303102 грн., в тому числі за лютий 2010 року у сумі 1381473 грн., березень 2010 року 2906817 грн., квітень 2010 року 2789278 грн., травень 2010 року 4 983223 грн., червень 2010 року 11236662 грн., липень 2010 року 12210019 грн., та серпень 2010 року 6795630 грн.

Оскільки відсутні товари, роботи, послуги придбані у січні-серпні 2010 року від ТзОВ «Гарант ЛООУГТ», ТОВ НВП «Дівері», ПП «Тарпія Захід»в сумі ПДВ 42303102 грн. відповідно відсутній продаж даного товару, робіт, послуг вигодонабувачам у відповідному періоді на суму ПДВ 42303102 грн. Перевіркою також встановлено, що придбані від ТзОВ «Гарант ЛООУГТ», ТОВ НВП «Дівері», ПП «Тарпія Захід»товари, роботи, послуги реалізовано, зокрема, і на ТзОВ «Екопласт Львів».

Згідно з цим актом перевірки, свідоцтво платника ПДВ від 04.02.2010 року № 100266169 анульовано.

У зв'язку з цим, ДПІ у Залізничному районі м. Львова зроблено висновок, що на порушення ст.203, ст.208, ст.215, ст.228, ст.216 ЦК України, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями встановлено завищення ТзОВ «Екопласт Львів»податкових зобов'язань за січень-серпень 2010 року на загальну суму ПДВ 42303102,00 грн. в т.ч. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Рубікон-Сервіс».

На вимогу суду позивачем не надано доказів, що б підтверджували транспортування (перевезення) товару, який в подальшому використовувався в господарській діяльності, в яких було б вказано, яке саме підприємство здійснювало перевезення, копії дорожніх листів, чи будь-які інші документи, які б підтверджували перевезення товару, отриманого від ТзОВ «Екопласт Львів»та, в свою чергу, які б засвідчували реальність здійснення господарських операцій. Позивачем не надано актів приймання - передачі товару (ковбасні вироби) або інших доказів, які б підтверджували таку передачу від ТзОВ «Екопласт Львів». Відсутні докази, які б підтверджували проведення розвантажувально -навантажувальних робіт при передачі товару. Також не надані довіреності на отримання товарно -матеріальних цінностей працівникам позивача. Позивачем не надано доказів щодо підтвердження місця зберігання отриманого товару (витяг про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості (в разі використання приміщення на праві власності) чи договору оренди нерухомого майна (в разі використання приміщення, що належить третім особам).

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ТзОВ «Екопласт Львів»з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у ТзОВ «Екопласт Львів»необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції.

При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з пп. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентами- ПП «Львівкомфогруп-К»та ТзОВ «Екопласт Львів» з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Щодо тверджень позивача про те, що наявність податкової накладної є достатньою підставою для включення сум до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплачена у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З аналізу ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, випливає, що визначальною підставою для формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Господарська діяльність, визначення якої закріплено в п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені га на користь першої особи.

Суд також вказує на те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість.

Наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для здійснення господарської операції, але не очевидним доказом її виконання. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням виконання господарської операції.

З огляду на викладене, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували фактичну поставку товару, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не підтверджують право позивача на його формування.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 22.11.2011 року № 0001151552 є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 червня 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.