Ухвала

від 09.07.2013 по справі 2а-2683/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 р. Справа № 137733/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Затолочного В.С., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання- Коцур В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон - Сервіс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі за позовом Відкритого Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон - Сервіс» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубікон - Сервіс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2011 року №0001151552.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що висновки акту ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що укладав угоди з контрагентами, на підставі яких придбавались товари (роботи, послуги), що використовувались у господарській діяльності позивача. Вказане підтверджується відповідними договорами, податковими накладними, видатковими накладними що повністю відповідають вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вважає, що наявність у позивача податкових накладних є достатньою підставою для включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рубікон - Сервіс» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, а висновки суду є необґрунтованими та не доведеними жодними доказами, наявними в матеріалах справи.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ТзОВ «Рубікон-Сервіс», зареєстроване 24.03.2005р. Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області, код ЄДРПОУ - 33457538, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області.

На підставі п.200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями, відповідачем 14.11.2011р. було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТзОВ «Рубікон-Сервіс» (код ЄДРПОУ - 33457538) по питанню проведення взаєморозрахунків з ТзОВ «Екопласт-Львів» (код ЄДРПОУ - 33196220) та ПП «Львівкомфортгруп-К» (код ЄДРПОУ - 35383018) за січень 2010 року, березень 2010 року, за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 пп.7.4.1, пп. 7.4.5, п.7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5, ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, зменшено податковий кредит у січні 2010 року на суму 5437 грн., збільшено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 5437 грн., відповідно збільшено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в сумі 5437 грн. по декларації за січень 2010 року, зменшено податковий кредит у березні 2010 року на суму ПДВ 1464 грн., за квітень у сумі 3828 грн., за травень 2010 року на суму 532 грн., за червень у сумі 1900 грн., за липень 2010 року на суму 858 грн.

На підставі пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.7.3.1, п. 7.3, п.п.7.4.1. п.п.7.4.5 п 7.4. п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7 «Про податок на додану вартість» встановлено завищення податкового кредиту у січні 2010 року на суму 5436,97 грн.. в березні 2010 року на суму ПДВ 1464 грн. в квітні у сумі 3828,26 грн.. сформованого по постачальнику ПП «Львівкомфортгруп-К», та в травні 2010 року на суму 562,32 грн., в червні у сумі 1899.96 грн., в липні 2010 року на суму 857,83 грн., сформованого по постачальнику ТзОВ «Екопласт Львів».

На підставі акта перевірки від 14.11.2011р. № 1125/152/33457538, згідно з пп. 3.1 1 п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011р. № 0001151552, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17561 грн. 00 коп, в тому числі за основним платежем - 14049 грн. та 3512 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіряючи правомірність висновків суду першої інстанції шляхом всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, колегія суддів повністю погодилась з такими, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Рубікон-Сервіс» за період січень-липень 2010 року проводило взаєморозрахунки та ПП «Львівкомфортгруп-К» щодо поставки товарів, а саме комп'ютерних комплектуючих. На виконання умов договору із ПП «Львівкомфортгруп-К» позивач надав копії отриманих накладних. Суми податку на додану вартість, згідно з отриманими від ПП «Львівкомфортгруп-К» податкових накладних ТзОВ «Рубікон-Сервіс» включено до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за січень 2010 року на суму 5436,97 грн., за березень 2010 року на суму 1464,45 грн., за квітень 2010 року на суму 3828,26 грн.

Встановлено, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова було проведено перевірку ПП «Львівкомфортгруп-К» (ЄДРПОУ - 35383018) про що надано акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 16.02.2011р. №115/23-209/35383018 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.09.2007 року по 30.09.2010 року. У вказаному акті, інформація щодо виду діяльності, якою фактично займалось ПП «Львівкомфортгруп-К» відсутня.

При тому, перевіркою відображених у рядках (10.1 - 16.3) Декларацій з ПДВ за період з 10.09.2007р. по 30.09.2010р. встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 11929124 грн., в тому числі за січень 2010р. - 2413581 грн., за березень 2010р. - 5013498 грн.

Не встановлено здійснення операцій, які мали вплив на формування цих показників у зв'язку з ненаданням документів. Крім того, даною перевіркою також встановлено відсутність об'єктів оподаткування, а також відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність. Таким чином, перевіркою встановлено проведення транзитних операцій, що спрямовано на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова дійшла висновку, що ПП «Львівкомфортгруп-К» не отримувало товари (робіт, послуг). Тобто, всі підприємства - покупці, зазначені у вказаному акті були «вигодонабувачами» товару, отриманого від ПП «Львівкомфортгруп-К». Отже, ПП «Львівкомфортгруп-К» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Щодо господарських відносин позивача з ТзОВ «Екопласт Львів», суд першої інстанції вірно встановив, що ТзОВ «Рубікон-Сервіс» за період травень - липень 2010 року проводило взаєморозрахунки з ТзОВ «Екопласт Львів» (ЄДРПОУ 33196220) щодо поставки товарів (комп'ютерних комплектуючих). На підтвердження взаєморозрахунків із ТзОВ «Екопласт Львів» позивач надав копії наступних документів: накладну № 0694 від 02.06.2010 року, податкову накладну № 0693 від 02.06.2010 року, накладну № 0261 від 12.05.2010 року, податкову накладну № 0329 від 12.05.2010 року.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено перевірку ТзОВ «Екопласт Львів» про що надано акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 30.12.2010 №3315/23-2/33196220 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 04.11.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 04.11.2010 року.

У зв'язку з відсутністю документів, посадових осіб ТзОВ «Екопласт Львів» для перевірки не надано накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспорті накладні, довіреності, картки складського обліку, накази на прийняття та звільнення працівників, договори цивільно-правових відносин, оренди складських приміщень та транспортних засобів, тобто жодних документів, які б свідчили про фактичне здійснення господарських операцій.

Перевіркою повноти відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (ряд.1 та ряд.9) за період з 01.01.2010 року по 04.11.2010 року на загальну суму 42303102 грн. на підставі поданих декларацій по ПДВ та додатків до них встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників по безтоварних та нікчемних операціях у загальній сумі 42303102 грн., в тому числі за лютий 2010 року у сумі 1381473 грн., березень 2010 року 2906817 грн., квітень 2010 року 2789278 грн., травень 2010 року 4 983223 грн., червень 2010 року 11236662 грн., липень 2010 року 12210019 грн., та серпень 2010 року 6795630 грн.

Оскільки відсутні товари, роботи, послуги придбані у січні-серпні 2010 року від ТзОВ «Гарант ЛООУГТ», ТОВ НВП «Дівері», ПП «Тарпія Захід» в сумі ПДВ 42303102 грн., відповідно відсутній продаж даного товару, робіт, послуг вигодонабувачам у ревізованому періоді на суму ПДВ 42303102 грн. Перевіркою також встановлено, що придбані від ТзОВ «Гарант ЛООУГТ», ТОВ НВП «Дівері», ПП «Тарпія Захід» товари, роботи, послуги реалізовано, зокрема, і на ТзОВ «Екопласт Львів».

Згідно з цим актом перевірки, свідоцтво платника ПДВ від 04.02.2010 року № 100266169 - анульовано.

Звідси, суд першої інстанції дійшов до переконливого висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ТзОВ «Екопласт Львів» з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у ТзОВ «Екопласт Львів» необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції.

З таким обґрунтованим висновком суду, колегія суддів погоджується і при цьому зазначає, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ, обгрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ.

На підставі системного аналізу норм чинного законодавства, колегія суддів приходить до переконливого висновку, про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентами- ПП «Львівкомфогруп-К» та ТзОВ «Екопласт Львів» з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції.

При тому, доводи апелянта про наявність податкових накладних, що є підставою для включення сум до складу податкового кредиту, не знаходить свого документального відображення, оскільки згідно аналізу ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, випливає, що визначальною підставою для формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Додатково слід вказати і на те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість.

Таким чином, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон - Сервіс» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі № 2а-2683/12/1370/ - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Гулид Р.М.

Судді : Затолочний В.С.

Каралюс В.М.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 15.07.2013 року