Постанова

від 25.06.2012 по справі 2а/1570/7707/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/7707/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року

11год.45хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

При секретарі - Жаворонковій М.О.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю б/н від 22.03.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_2 -за довіреністю від 07.03.2012р. №992/А/10-117

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гленкор-Юг»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ТОВ «Гленкор-Юг», в якій позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 09.06.2011р. №0006632310.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність в його діях порушень п.п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6, п.22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», посилаючись на наступне. Позивач обґрунтовано у 2005р. відніс до валових витрат вартість придбаних у ОСОБА_3 та у TOB «Октавія-Люкс»товарів за датою оприбуткування цих товарів. Після спливу позовної давності щодо стягнення заборгованості за вказаний товар, у 2008р. ця сума як безповоротна фінансова допомога була віднесена до валових доходів. При цьому висновок відповідача щодо обов'язку TOB «Гленкор-Юг»одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесено витрат, не відповідає чинному законодавству України, з огляду на те, що підстави включення витрат до валових витрат встановлюються виключно ст. 5 ЗУ «Про оподаткування підприємств», якою такого обов'язку не передбачено.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з встановленням порушення позивачем вимог податкового законодавства. Позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат суму отриманих товарів без оплати (компенсації) їх вартості після спливу строку позовної давності щодо стягнення несплаченої заборгованості за вказані товари. За 2008рік позивачем завищено задекларовані показники у рядку 04.9 Декларацій „Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»на загальну суму 6155грн.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що у період з 29.04.2011р. до 24.05.2011р. на підставі направлень від 26.04.2011 №001096/904, від 26.04.2011 №000808/906, від 26.04.2011 №000484/905 виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1,п.77.4 ст.77 та абз.2 ст.82 ПК України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка TOB «Гленкор-Юг»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси складений акт від 27.05.2011р. №3319/23-4/33387597 «Про результати виїзної планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гленкор-Юг», код ЄДРПОУ 33387597, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010року».

В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема п.п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6, п.22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р. встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 11343грн., у тому числі: - півріччя 2008 року - завищення у сумі 142 грн., - 3 квартали 2008 року - завищення у сумі 2 грн., - 2008 рік - заниження у сумі 11343грн.

На підставі акту перевірки від 27.05.2011р. №3319/23-4/33387597 ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.06.2011р. №0006632310 про донарахування зобов'язань по податку на прибуток на суму 11343грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2836грн., всього на суму 14179грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6, п.22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду, вказуючи на його протиправність та необґрунтованість.

Суд погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою відображених у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5»показників за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р. у загальній сумі 53670грн. встановлено, що на формування цих показників мали вплив, у тому числі, доходи від списання кредиторської заборгованості (вересень 2005р.) ОСОБА_3 за договором ДГ- 0000012 на загальну суму 25744,47грн., та TOB "Октавія-Люкс" (вересень 2005 року) за договором ДГ- 0000004 на загальну суму 27900грн.

За період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р. TOB «Гленкор - Юг»задекларовано валові витрати у сумі 438грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р. встановлено їх завищення всього у сумі 45418грн. та заниження всього у сумі 4692грн., у тому числі у розрізі звітних періодів: - півріччя 2008року - заниження на 4392 грн., - 3 квартали 2008 року - заниження на 4392 грн., - рік 2008 - завищення на 45418грн.

З матеріалів справи вбачається, що TOB «Гленкор-Юг»у 2005 році відповідно до договору ДГ-0000012 отримало від ФОП ОСОБА_3 товар (сантехнічні вироби) на загальну суму 25744,47грн., а також відповідно до договору ДГ-0000004 отримало товар від TOB «Октавія-Люкс»на загальну суму 27900грн.

Згідно з п.5.1 та п.5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У 2005р. TOB «Гленкор-Юг»віднесло вартість придбаних у ФОП ОСОБА_3 та у TOB «Октавія-Люкс»товарів до валових витрат за датою оприбуткованя товарів.

Отже позивачем правомірно віднесено до валових витрат вартість отриманих від вказаних контрагентів товарів.

Оплату із ФОП ОСОБА_3 та у TOB «Октавія-Люкс»за поставлений товар TOB «Гленкор-Юг»проведено не було. При цьому, у разі оприбуткування товару платником податку, їх вартість повинна бути віднесена до валових витрат, незалежно від того, чи розрахувався платник податку за них.

За даними бухгалтерського обліку TOB «Гленкор - Юг»по рах. 631 «Розрахунки і вітчизняними постачальниками»станом на 01.01.2008р. рахується кредиторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_3 за договором ДГ-0000012 на суму 25744,47грн. (включаючи ПДВ) та ТОВ "Октавія - Люкс" за договором ДГ-0000004 на суму на суму 27900грн. (включаючи ПДВ), яка виникла в вересні 2005р. та залишилась не стягнутою після закінчення строку позовної давності.

Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає, у тому числі, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 вказаного Закону безповоротна фінансова допомога -це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

З огляду на те, що з TOB «Гленкор-Юг»заборгованість за поставлений товар у розмірі 53644,47грн. стягнута не була, позивачем відповідно до приписів пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування підприємств»у 4-му кварталі 2008 року було віднесено суму 53644,47грн. до валових доходів, що відображено в декларації за 2008 рік у рядку 01.6 Декларації «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5».

В акті перевірки відповідачем зазначено, що строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за поставку товарів за договорами TOB «Гленкор-Юг»з ФОП ОСОБА_3 та TOB «Октавія-Люкс»почав свій перебіг з 01.01.2004р., у зв'язку з чим зроблено висновок, що TOB «Гленкор-Юг»неправомірно віднесло суму нестягнутої з Товариства заборгованості до валових витрат після спливу позовної давності щодо її стягнення -у 4 кварталі 2008р.

Цей висновок акту є незрозумілим, оскільки в декларації з податку на прибуток за 2008р. ТОВ віднесено до складу валового доходу 53670грн. вартості одержаних товарів (без компенсації їх вартості), а до валових витрат на придбання товарів -36482грн., при цьому твердження про включення до складу валових витрат 33038грн. по угодам з ОСОБА_3 та ТОВ «Октавія-Люкс»є цілком бездоказовим.

Якщо спиратись на рішення ДПС України по скарзі TOB «Гленкор-Юг», ймовірно, що мався на увазі обов'язок платника при включенні до валового доходу такої суми одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару, на існуванні якого наполягає відповідач.

Порядок формування валових витрат врегульований статтею 5 Закону України «Про оподаткування підприємств». Вказаною нормою не передбачено обов'язку суб'єкту господарювання у випадку включення безповоротної фінансової допомоги до валового доходу, одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого раніше товару.

Такі твердження відповідача не підтверджені жодними доказами. В матеріалах справи відсутні, а також не досліджувались під час проведення перевірки, договори позивача з ФОП ОСОБА_3 та TOB «Октавія-Люкс»та підставі яких виникла нестягнута заборгованість; дати їх підписання не відомі та у ТОВ ці договори не збереглися.

Будь-які докази моменту виникнення вказаної заборгованості відсутні, умови оплати отриманого товару не встановлені, отже сплив позовної давності за вказаними договорами встановлений не може бути, що виключає правомірність висновку акту перевірки щодо завищення позивачем валових витрат з цих підстав.

Крім того, відповідно до ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Отже закріплене в акті перевірки твердження щодо відсутності такої можливості суперечить законодавству.

Поряд з цим незрозумілим є твердження, що перебіг позовної давності розпочався з 01.01.2004р., оскільки згідно з ч.ч.1,5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч.1 ст.223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до статей 256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, з урахуванням вказаних приписів Закону, висновок відповідача про сплив позовної давності по вимогам щодо несплаченої заборгованості є передчасним та не доведеним жодними доказами.

Також, в акті перевірки зазначено, що встановлено завищення задекларованих ТОВ «Гленкор - Юг»показників у рядку 04.9 Декларацій „Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»на загальну суму 6155грн., у тому числі за 2008 рік - 6155 грн.

Однак будь-яких доказів та обґрунтувань наявності вказаного порушення відповідачем ні в акті перевірки, ні під час судового розгляду справи не надано. Зокрема, ДПІ не деталізовано в акті та не пояснено суду, в чому саме полягають порушення ТОВ «Гленкор-Юг»вимог п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при включенні до складу валових витрат задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло за результатами 2007р. (4-й квартал) в загальній сумі 26292грн.

При цьому суд не може керуватись власними припущеннями про те, в чому полягає допущене платником порушення, оскільки суд перевіряє законність та обґрунтованість встановленого ДПІ в акті та не повинен тлумачити твердження акту перевірки, під ставність яких не пояснюється та не доводиться відповідачем.

Також незрозумілим є зазначення відповідачем в акті перевірки та в оскарженому податковому повідомленні-рішенні про порушення позивачем п.22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з огляду на те, що в редакції Закону, що діяв у періоді, що перевірявся, вказана норма була виключена та не містила жодних приписів, що могли бути порушені позивачем.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлену судом необґрунтованість висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Гленкор-Юг»вимог податкового законодавства, заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, відсутність доказів на підтвердження наголошених ДПІ обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування та задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гленкор-Юг»у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гленкор-Юг» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 09.06.2011р. №0006632310.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 25.06.2012р.

Суддя М.М. Аракелян

25 червня 2012 року.