Постанова

від 26.06.2012 по справі 1570/195/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/195/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 року

14год.58хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

При секретарі - Жаворонковій М.О.

За участю сторін:

Від позивача: Романова О.О. - директор

Від відповідача: ОСОБА_2 -за довіреністю від 03.03.2012р. №330/10-038

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Агро 2010»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Транс-Агро 2010», в якому позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області від 28.10.2011р. №0000202300 в частині нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 394732грн. за основним платежем та 98683грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 01.08.2011р. №0001221700 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1601,10грн. за основним платежем та 400,27грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями; від 03.08.2011р. №0000112300 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за грудень на суму 181грн. (з урахуванням уточнень позовних вимог).

Заперечуючи висновок акту перевірки стосовно непідтвердженості первинними документами отримання товару від СФГ «Олеся», ТОВ «Правда», TOB «Золотий колос Марківка», ДП ДГ «Новоселівське», ФГ «Перлина-2007», позивач вказує на його безпідставність з огляду на зазначення в узагальненому переліку документів, що були використані в ході перевірки та підтверджують правомірність віднесення до складу валових витрат на суму 1437925грн., а отже -і безпідставність висновку про порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Фактичне надання фізичними особами-підприємцями послуг з оренди автотранспортних засобів на суму 141000грн. підтверджується актами здачі-прийняття робіт, договорами про автоперевозки, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, прибутковими та видатковими касовими ордерами.

Всі угоди ТОВ в силу презумпції правомірності правочину є дійсними, ДПІ перевищує повноваження, вказуючи на їх нікчемність, безпідставно не прийняло до уваги понесені ТОВ витрати по взаємовідносинам з контрагентами.

ТОВ визнає, що при визначенні валового доходу допустило порушення у вигляді не включення балансової вартості товарів та уставного фонду та вважає, що дійсно занизило валовий дохід на суму 310514грн. та ДПІ правомірно донарахувала 77628грн. податку на прибуток та застосувало штрафні санкції на суму 19407грн. ДПІ протиправно визначила завищення валових витрат на суму 1578925грн. та донарахувала 394732грн. податку на прибуток (основний платіж).

Стосовно донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 1601,10грн. та 400,27грн. за штрафними санкціями, то ТОВ зазначає про відсутність вказаного в акті порушення, оскільки ніяких закупок товару у ФОП ОСОБА_4 в дійсності не мало місця, видаткові касові ордери №1023, №3456 ніколи не виписувались та не реєструвались в касовій книзі.

ТОВ вказує на незрозумілість зменшення від'ємного значення суми ПДВ на 181грн. в грудні 2010р., оскільки в акті встановлено заниження ПДВ на суму 160грн. за листопад 2010р.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з встановленням порушення позивачем податкового законодавства. Відповідач зазначає, що витрати позивача за угодами з СФГ «Олеся», ТОВ «Правда», TOB «Золотий колос Марківка», ДП ДГ «Новоселівське», ФГ «Перлина-2007», та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10. не підтверджені належним чином відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, а отже не належать до складу валових витрат. Також, позивачем завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість всього у сумі 341грн. з огляду на встановлення помилки у податковій декларації позивача.

Доводів щодо обґрунтованості податкового повідомлення-рішення від 01.08.2011р. №0001221700 відповідачем в заперечення на позов не наведено.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що у період з 23.06.2011р. по 14.07.2011р. на підставі направлень від 22.06.2011р. №№ 28, 600, 601, 574, 575, 573, виданих Роздільнянською МДПІ, посадовими особами Роздільнянською МДПІ згідно ст.20, ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, плану-графіку проведення планових перевірок на 2 квартал 2011р., наказів Роздільнянської МДПІ від 03.06.2011р. №574, від 07.07.2011р. №695 проведена планова виїзна перевірка дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Агро 2010" податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.01.2010р. по 31.03.2011р.

За результатами вказаної перевірки позивача Роздільнянською МДПІ складений акт від 21.07.2011р. №713/36/23-00/36650240 «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Arpo 2010", код ЄДРПОУ 36650240 вимог податкового законодавства за період з 27.01.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 27.01.20 10 року по 31.03.2011 року».

В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем: 1) ст.759, ст.761, ст.765 Цивільного кодексу України, п.п.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п. п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 472360грн., у тому числі за півріччя 2010р. в сумі 8825грн., за 3 квартали 2010р. в сумі 72303грн., за 2010р. в сумі 472360грн.; 2) п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.3 р.IX Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41, в результаті чого завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість всього у сумі 341грн., в т.ч. за листопад 2010р. у сумі 160грн., за грудень 2010р. у сумі 181грн.; 3) п.1.2 ст.1, п.7.1 ст.7, пп.16.3.2 п.16.3 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1601,10грн.

На підставі акту перевірки від 21.07.2011р. №713/36/23-00/36650240 Роздільнянською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.08.2011р. №0001221700 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1601,10грн. за основним платежем та 400,27грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями, у зв'язку з порушенням позивачем п.1.2 ст.1, п.7.1 ст.7, пп.16.3.2 п.16.3 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; від 03.08.2011р. №0000102300 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 472360грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку на суму 236180грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.п.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п. п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; від 03.08.2011р. №0000112300 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 341грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.3 р.IX Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА в Одеській області. ДПА в Одеській області рішенням від 17.10.2011р. №335755/10/25-0007 про результати розгляду скарги TOB «Транс-Агро 2010»залишає без змін податкові повідомлення-рішення від 03.08.2011р. №0000102300, від 01.08.2011р. №0001221700; скасовує податкове повідомлення - рішення від 03.08.2011р. №0000102300 у частині застосування штрафних санкцій податку на прибуток до суми 118090грн., а первинну скаргу TOB «Транс-Агро 2010»в цій частині - задовольняє, в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишає без змін, а первинну скаргу TOB «Транс-Агро 2010»в цій частині - без задоволення.

Роздільнянською МДПІ відповідно до рішення ДПА в Одеській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.10.2011р. №0000202300 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 472360грн. та застосування штрафних санкцій з цього податку на суму 118090грн.

Позивачем була подана скарга до ДПС України, яка рішенням від 17.11.2011р. №5855/6/10-245, залишила без змін податкові повідомлення - рішення Роздільнянскої МДПІ від 03.08.11р. №0000102300, від 03.08.11р. №0000112300, від 01.08.11р. №0001221700 з урахуванням рішення ДПА в Одеській області від 10.10.2011р. №35755/10/25-0007, прийнятого за розглядом скарги.

Частково не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду, вказуючи на їх протиправність та необґрунтованість в оскарженій частині.

Суд погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Що стосується протиправності податкового повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області від 28.10.2011р. №0000202300 в частині нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 394732грн. за основним платежем та 98683грн. штрафних (фінансових) санкцій, встановлено наступне.

TOB "Транс-Агро 2010" укладено угоду з СФГ "Олеся" №б/н щодо придбання с/г продукції. За вказаною угодою TOB "Транс-Агро 2010" в жовтні 2010 року отримало від СФГ "Олеся" накладну від 19.10.2010р. №21 на загальну суму 370000,80 грн. (в т.ч. ПДВ 61666,80грн.), найменування товару - соняшник, у кількості 102778кг. (податкова накладна від 19.10.2010р. №14 на загальну суму 370000,80грн., в т.ч. ПДВ 61666,80грн.). Оплата здійснена платіжними дорученнями від: 19.10.10р. - 220000грн., 25.10.10р. - 110000грн., 29.10.10р. - 40000грн.

12.10.2010р. між позивачем та TOB "Правда" було укладено договір поставки №42 на поставку с/г продукції (пшеницю в кількості 520300кг на суму 728420грн. В жовтні 2010р. TOB "Транс-Агро 2010" за вказаною угодою отримало від TOB "Правда" пшеницю у кількості 520,3тн. за накладною від 12.10.2010р. №329 на загальну суму 728420грн., в т.ч. ПДВ 121403,33грн. TOB "Правда" виписано позивачу податкову накладну від 12.10.2010р. №3 на загальну суму 728420грн., в т.ч. ПДВ 121403,33грн. Оплата здійснена наступними платіжними дорученнями від: 01.10.10р. на суму 72684грн., 01.10.10р. - 100712грн., 04.10.10р. - 111000грн., 12.10.10р. - 125000грн., 12.10.10р. -139488грн., 13.10.10р.-475000грн., 15.10.10р. - 50000грн.

TOB "Транс-Агро 2010" укладено договір поставки з ПП "Золотий колос Марківка" №б/н щодо придбання с/г продукції. TOB "Транс-Агро 2010" в жовтні 2010 року отримало від ПП "Золотий колос Марківка" кукурудзу у кількості 345,72тн. за накладною від 12.10.2010р. №13 на загальну суму 397578грн., в т.ч. ПДВ 66263 грн. ПП "Золотий колос Марківка" виписано позивачу податкову накладну від 12.10.2010р. №13 на загальну суму 397578грн., в т.ч. ПДВ 66263грн. Оплата здійснена наступними платіжними дорученнями: від 12.10.10р. - 180000грн., від 15.10.10р. - 100000грн., від 15.10.10р. - 100000грн.

13.10.2010р. TOB "Транс-Агро 2010" договір поставки №б/н з ДП ДГ "Новоселівське" на поставку придбання с/г продукції. В жовтні 2010р. на виконання умов вказаного договору TOB "Транс-Агро 2010" отримало від ДП ДГ "Новоселівське" кукурудзу у кількості 2211,7тн. за накладною від 21.10.2010р. №2677 на загальну суму 221170грн., в т.ч. ПДВ 36861,67грн. ДП ДГ "Новоселівське" виписано позивачу податкову накладну від 21.10.2010р. №129 на загальну суму 221170грн., в т.ч. ПДВ 36861,67грн. Оплата здійснена наступними платіжними дорученнями: від 14.10.10р. - 150000грн., від 15.10.10р. - 71170 грн.

01.10.2010р. між TOB "Транс-Arpo 2010" та ФГ "Перлина-2007" укладено договір купівлі-продажу №10/2010-01 щодо придбання с/г продукції. Умови поставки - франко склад ВАТ „Затишанське ХГШ". TOB "Транс-Arpo 2010" в жовтні 2010 року отримало від ФГ «Перлина-2007»ячмінь у кількості 5,956т. за накладною від 01.10.2010р. №41 на загальну суму 8338,43грн., в т.ч. ПДВ 1389,74грн. та отримано податкову накладну від 01.10.2010р. №41 на вказану суму. Оплата здійснена платіжним дорученням від 29.10.10р. на суму 20000грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем зроблено висновок про завищення валових витрат, з огляду на непідтвердженість цих витрат необхідними документами, а саме: позивачем не надані документів, які підтверджують якість продукції у відповідності до ДСТУ, медико-біологічним вимогам та санітарним вимогам якості продовольчої сировини та харчових продуктів (сертифікат якості), та інших супроводжувальних документів, оформлених належним чином, які б підтверджували вчинення дій із контрагентами-постачальниками по укладеним угодам з TOB «Транс-Агро 2010»стосовно постачання товару; також позивачем не надано належним чином оформленої транспортної документації (дорожні листи, товарно-транспортні накладні).

Така позиція ДПІ не є обґрунтованою та відповідачем в ході розгляду справи не доведена її правомірність.

Вимоги щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат встановлені ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент декларування ТОВ валових витрат).

Відповідно до п.5.1 ст.5 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме п.п.5.3.9. п. 5.3. ст.5., встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

В законодавчих актах України та в пп.5.3.9. п. 5.3. ст.5 та ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не встановлено конкретного переліку документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат. У той же час, правила ведення податкового обліку, встановлені ст. 11 зазначеного Закону, не містять вказівок на те, що валові витрати мають бути підтверджені тільки товарно-транспортними накладними. Навпаки, цей закон у якості таких підтверджуючих документів вказує як «розрахункові», «платіжні», так і «інші документі».

Тобто, за своїм змістом, вказані норми закону не дозволяють включати витрати підприємства у валові тільки у тому разі, якщо ці витрати взагалі не підтверджені будь-якими документами (ані розрахунковим, ані платіжним, ані іншими документами).

Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 регулюють питання організації роботи автотранспорту як галузі господарства і містять вказівки саме для перевізників, тобто ці акті не регулюють питань податкового обліку, до якого відноситься визначення валових витрат. Дані правила визначають права та обов'язки і власників автотранспорту, перевізників, вантажовідправників та отримувачів вантажу при перевезенні вантажу автомобільним транспортом. В договорах поставки не йдеться про надання послуг щодо перевезення вантажу від постачальника до покупця, а отже позивач не вступав за ними у правовідносини щодо перевезення вантажів.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.05.2006р. № 493 з Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні виключений п.11.2, абз.2 якого встановлював, що форма та порядок заповнення товарно-транспортних накладних визначається відповідними нормативними актами.

Отже, за відсутністю форми та порядку оформлення товарно-транспортних накладних, їх обов'язковості відповідач не має правових підстав вимагати від позивача їх наявності для підтвердження правомірності віднесення витрат підприємства з придбання товару до валових витрат та для підтвердження товарності господарських операцій.

З акту перевірки вбачається, що в ході перевірки ТОВ були надані на вимогу ДПІ товарно-транспортні накладні, проте їх зміст стосовно одного контрагента -СФГ «Олеся»надав перевіряючим підстави вважати їх сумнівними щодо факту здійснення перевезень, оскільки податківцями встановлені розбіжності при їх складанні та наявність одночасно двох пакетів т.т.н. на одну й ту ж перевозку.

Суд не вбачає підстав для такого висновку, оскільки відповідачем в акті не обґрунтовано, а в суді -не доведено, що перевізні документи (сторінки 24-25 акту) складені саме стосовно однієї та тієї ж партії с/г продукції (різна кількість). Крім того, узагальнюючий висновок стосовно всіх наявних у позивача перевізних документів (т.т.н, подорожні листи) будується виключно на цьому припущенні стосовно одержання зерна від СФГ «Олеся», стосовно інших контрагентів первинні документи не вивчались та висновків, подібних або інших, не робилось.

TOB "Транс-Arpo 2010" надані копії т.т. накладних та подорожніх листів, правильність оформлення яких не досліджувалась в ході перевірки, та для думки про їх фіктивність у суду немає фактичних та правових підстав.

Також, на думку суду, відсутність сертифікатів відповідності якості продукції, оформлених відповідальними за це органами та інших супроводжувальних документів, не є доказом фіктивності правочину, отже такі твердження ДПІ не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства та не свідчать про непідтвердженість витрат, віднесених позивачем до валових, відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку відповідно до приписів п.п.5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»закріплено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

В акті перевірки вказується на протиправне віднесення до валових витрат за договорами найму (оренди) транспортних засобів.

В акті перевірки зазначено та підтверджується матеріалами справи, що TOB "Транс-Arpo 2010" уклало з ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 договору оренди (найму) транспортних засобів, копії яких залучені до матеріалів справи. За умовами цих договорів (які є типовими), ці особи надали, а TOB "Транс-Arpo 2010" прийняло в строкове платне користування різноманітні транспортні засоби (ТЗ). Витрати по оплаті користування на умовах оренди цими ТЗ у загальній сумі 141000грн., підтверджені видатковими касовими ордерами та журналом реєстрації видаткових касових ордерів, включені ТОВ до складу валових декларації з податку на прибуток 2010р.

Судом також встановлено, що ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 є ФОП та платниками єдиного податку.

В акт перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки TOB «Транс-Arpo 2010»не надано первинних документів, які б підтверджували факт отримання послуг у фізичних - осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 по роботі на автомобілях в якості водіїв. Також відповідачем наголошується, що зазначені в договорах найму (оренди) (між TOB «Транс-Aгpo 2010»та суб'єктами підприємницької діяльності: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.) транспортні засоби належать Романовій О.О., що підтверджується даними, отриманими від ДПА в Одеській області на запит Роздільнянської МДПІ, яка одночасно являється директором TOB «Транс-Агро 2010».

ДПІ в акті робить висновок, що фізичні особи не мали права надавати ТЗ в оренду, оскільки мали право виключно керування цими транспортними засобами згідно з виданими тимчасовими реєстраційними талонами, а отже угоди оренди не мають юридичної сили, оскілки укладені всупереч вимогам ст.ст.759, 761, 765 ЦК України.

Такий висновок відповідача суперечить чинному законодавству, оскільки правомірність угоди презюмується, а зворотнє може бути доведено виключно судовим рішенням за позовом сторони угоди або зацікавленої особи (ст.215 ЦК України). Для визнання правочину недійсним вимагається згідно з ч.1 ст.15 ЦК України встановлення судом підстав для цього, визначених ст.203 ЦК України, при вирішенні спору з відповідним предметом.

Безпідставним є зазначення в акті про необхідність підтвердження одержання ТОВ послуг з найму (оренди) ТЗ у ФОП, оскільки договір оренди майна не передбачає складання актів про одержання послуг та має інший предмет.

При цьому ТОВ у відповідності з пунктами 4.1, 4.2 договорів оренди надало суду докази оплати коштів за користування ТЗ (готівкою через касу ТОВ згідно видаткових касових ордерів в матеріалах справи) фізичним особам-наймодавцям, отже наявність повноважень (права) на укладання договорів оренди не є питанням, дослідження якого впливає на правомірність віднесення витрат по орендній платі до складу валових витрат ТОВ як наймача.

Інших доводів з питання неправомірності включення до складу валових витрат на суму 141000грн. в акті перевірки не наведено.

Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість віднесення позивачем до валових витрат на суму 1437925грн. по взаємовідносинам с контрагентами СФГ «Олеся», ТОВ «Правда», TOB «Золотий колос Марківка», ДП Д «Новоселівське», ФГ «Перлина-2007»та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 на суму 141000грн. з огляду на їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами. Як наслідок протиправним є донарахування TOB «Транс-Агро 2010»податку на прибуток у сумі 394732грн. та штрафних санкцій у сумі 98683грн.

Суд погоджується з тим, що податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011р. №0000112300 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2010р. -181грн. є необґрунтованим.

В пункті 3.2.1 акту перевірки не міститься жодних висновків по сумі 181грн., а в висновках акту щодо повноти декларування ПДВ з'являється висновок про завищення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2010р. на суму 181грн., також нічим не вмотивований. На сторінці 38 акту перевірки зазначається про помилки, що потребують виправлення, в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2010р., при цьому уточнюючий розрахунок поданий 22.06.2011р., тобто датою, що виходить за межі періоду, що перевірявся ДПІ (по 31.03.2011р.).

Враховуючи, що в пункті 2 Висновків акту перевірки ДПІ посилається на порушення ТОВ вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ від 25.01.2011р., слід вважати, що в акті встановлено порушення ТОВ порядку заповнення уточнюючого розрахунку, поданого в червні 2011р., а не порушення при заповненні декларації з ПДВ за листопад, грудень 2010р., коли згаданий Порядок ще діяв.

Виходячи з викладеного, ДПІ встановила в акті перевірки помилку в уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за грудень 2010р., поданому 22.06.2011р., але не відобразила в акті та не довела суду, що правомірно зменшила від'ємне значення з ПДВ за грудень 2010р. на 181грн. у зв'язку з такою помилкою.

Що стосується податкового повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області від 01.08.2011р. №0001221700 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1601,10грн. за основним платежем та 400,27грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями, судом встановлено наступне.

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою видаткових касових ордерів та авансових звітів встановлено, що підприємством в 2010 році у фізичної особи придбані товари без підтверджуючих документів (свідоцтва про державну реєстрацію та документів, підтверджуючих сплату податків) без утримання податку з доходів фізичних осіб, чим порушено п.1.2 ст.1, п.7.1 ст.7, пп.16.3.2 п.16.3 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв'язку з чим донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1601,10грн. Товари були отримані у ОСОБА_4 згідно видаткових касових ордерів №1023 від 14.07.2010р. та №3456 від 02.08.2010р.

Доказів вчинення вказаного порушення суду не надано. На вимогу суду відповідачем не надані копії касових ордерів на ім'я ОСОБА_4, або іншого джерела надходження таких даних.

Будь-яких доводів щодо обґрунтованості податкового повідомлення-рішення від 01.08.2011р. №0001221700 відповідачем не наведено і в письмових заперечення на позов.

Крім того, як вбачається з наданої позивачем копії касової книги та журналу видаткових касових ордерів товари у ОСОБА_4 TOB «Транс-Aгpo 2010»не закупалися, касові ордери з такими реквізитами на цю особу не виписувалися.

Отже з огляду на недоведеність порушення позивачем п.1.2 ст.1, п.7.1 ст.7, пп.16.3.2 п.16.3 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податкове повідомлення-рішення від 01.08.2011р. №0001221700 підлягає скасуванню.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже викладені в акті перевірки твердження щодо порушення позивачем п.п.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п. п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.3 р.IX Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, п.1.2 ст.1, п.7.1 ст.7, пп.16.3.2 п.16.3 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не підтверджені відповідними доказами та спростовуються наданими ТОВ «Транс-Агро 2010»первинними документами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлену судом необґрунтованість висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Агро 2010»вимог чинного податкового законодавства, заниження податкових зобов'язань, відсутність доказів на підтвердження наголошених ДПІ обставин, суд дійшов висновку про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень, в частині, що оскаржується позивачем, що є підставою для їх скасування в цій частині та задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Агро 2010»у повному обсязі уточнених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Агро 2010» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області від 28.10.2011р. №0000202300 в частині нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 394732грн. за основним платежем та 98683грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області від 01.08.2011р. №0001221700 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1601,10грн. за основним платежем та 400,27грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області від 03.08.2011р. №0000112300 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2010р. на суму 181грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2012р.

Суддя М.М. Аракелян

26 червня 2012 року.