Постанова

від 02.07.2012 по справі 2а/2370/2063/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2012 року Справа № 2а/2370/2063/2012

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі - Ільченку С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Р.ІК»про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Уманська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Р.ІК»про стягнення з рахунків у банках відповідача податковий борг в сумі 2750 грн. 45 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України.

Позивач надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (витяг станом на 07.05.2012 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Приватне підприємство «Р.ІК»зареєстроване як юридична особа 12.06.2008 року виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області, ідентифікаційний код 35940436 та є платником податку на додану вартість.

Приватне підприємство «Р.ІК»перебуває на обліку в Уманській ОДПІ як платник податків та має непогашений податковий борг перед бюджетом в сумі 2750 грн. 45 коп. по податку на додану вартість згідно:

- самостійно нараховано платником згідно поданої декларації № 52754 від 20.12.2011 року за листопад 2011 року в сумі 1664 грн.;

- нараховано штрафні санкції за актом перевірки, податкове повідомлення-рішення № 0000861600 від 06.12.2011 року сумі 170 грн.;

- самостійно нараховано платником згідно поданої декларації № 901414862 від 20.01.2012 року за грудень 2011 року в сумі 1684 грн.;

- нарахована пеня на борг минулих років на декларацію № 52754 від 20.12.2011 року в сумі 5 грн. 03 коп.;

- нараховано штрафні санкції за актом перевірки, податкове повідомлення-рішення № 0000151600 від 15.02.2012 року сумі 170 грн.;

- нарахована пеня на борг минулих років на декларацію № 52754 від 20.12.2011 року в сумі 6 грн. 18 коп.;

- нарахована пеня на борг минулих років на декларацію № 52754 від 20.12.2011 року в сумі 11 грн. 82 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по податку на додану вартість з врахуванням переплати становить 2750 грн. 45 коп.

Уманською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби вжито передбачені законодавством заходи щодо отримання заборгованості з обов'язкових платежів. Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, підприємству направлена податкова вимога від 12.01.2012 року № 5.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, ст. 44 Господарського кодексу України, ст. 16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків і зборів зобов'язаний самостійно сплачувати суми податкових зобов'язань, визначених податковими деклараціями, розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 156 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Так, згідно абз. 1 п. 57.1 статті 57 розділу II Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).

Пунктом 57.2 статті 57 розділу II Податкового кодексу України, в свою чергу, визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків вважається день закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання судовим рішенням законної сили).

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1 статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків.

Контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби (п. 41.1 статті 41 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 161.1. статті 161 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Стаття 168 Податкового кодексу України встановлює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету. Розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем).

У відповідності до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Пунктом 176.2 статті 176 ПК України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування; нести відповідальність відповідно до закону в разі неподання або несвоєчасного подання податкового розрахунку. Зазначені в ньому суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов'язань податкового агента та в разі неповної чи несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом із сплатою штрафів та пені, які нараховуються від першого до останнього дня строку подання податкового розрахунку, встановленого цим Кодексом; подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

Контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби (п. 41.1 статті 41 Податкового кодексу України).

Оскільки відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, передбачено п. 20.1.18 статті 20 Податкового кодексу України, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на загальну суму 2750 грн. 45 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 69-72, 86, 94, 97, 122, 128, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «Р.ІК» (20300, Черкаська обл. м. Умань, вул. Леваневського, буд. 44, ідентифікаційний код 35940436) до бюджету через Уманську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби (20300, Черкаська обл. м. Умань, пл. Леніна, 1А, ідентифікаційний код 38148040) податковий борг у сумі 2750 (дві тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 45 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко