Постанова

від 26.06.2012 по справі 2а/2370/903/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року Справа № 2а/2370/903/2012

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Ільченку С.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - за довіреностями, представника відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Акант+К»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000732301 від 22.02.2012 року,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись з позовом до Черкаського окружного адміністративного суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Акант+К»(далі-позивач) просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області (далі-відповідач) № 0000732301 від 22.02.2012 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач відповідно до акту планової виїзної перевірки № 2115/23-017/14207584 від 18.08.2011 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003202301 від 01.09.2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 643872 грн. 00 коп., в тому числі за 2009 рік в сумі 554423 грн. 00 коп. та за 2010 рік в сумі 89449 грн. 00 коп.

В подальшому, за результатами адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення, 22.02.2012 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000732301, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в розмірі 622841 грн. 00 коп., в тому числі за 2009 рік в сумі 533392 грн. 00 коп. та за 2010 рік в сумі 89449 грн. 00 коп.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від № 0000732301 від 22.02.2012 року протиправним, оскільки порядок оподаткування поворотної фінансової допомоги у одержувача залежить від того, чи є позикодавець платником податку на прибуток встановленою ст. 10 -25% або п. 7.2 ст. 7 -3 % (для доходів від страхової діяльності) Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94 від 28.12.1994 року. Завищуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2009 рік та за 2010 рік він діяв відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Податкового кодексу України.

Представники позивача в судому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов повністю.

Представники відповідача надали суду письмове заперечення на позов, у якому позовні вимоги не визнали та просив суд відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що позивачем порушено пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 1 .5.2, пп.5.3.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.8, пп.5.4.10 п.5.4, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.8.3.2 п.8.3, пп.8.4.4 п.8.4 ст. 8, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон України № 334/94-ВР), в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в розмірі 622 841 грн. 00 коп., в тому числі за 2009 рік 533 392 грн. 00 коп., за 2010 рік у сумі 89449 грн. 00 коп. Крім того, під час перевірки відповідачем проведено безпосередній зв'язок між показниками декларацій з податку на прибуток підприємства та регістрами бухгалтерського обліку і первинними документами,зокрема, даними бухгалтерських рахунків, видаткових та податкових накладних, рахунків, виписок банку, оборотно-сальдових відомостей, в зв'язку з чим на думку відповідача, позивачем порушено п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України 334/94-ВР, в результаті чого віднесено до складу валових витрат: у 2 кварталі 2010 року вартість консультаційних послуг в сумі 10000 грн. 00 коп., наданих TOB «МЮК «Соломон-груп»(код ЄДРПОУ 31900583, м. Київ) на підставі акта № СГ-0000043 від 02.06.2010 року здачі-прийняття робіт (надання послуг), зміст якого не дає можливості визнати дані витрати, як витрати пов'язані з веденням господарської діяльності; у 4 кварталі 2010 року витрати в сумі 212745 грн. 00 коп. по взаємовідносинах з ТОВ «АВК», СПД-ФО Банько, TOB «КийАвіа», СПД-ФО ОСОБА_5, TOB «Дизайн-М», TOB «Олді-трейд», СПД-ФО ОСОБА_11, СПД-ФО ОСОБА_12, СПД ОСОБА_13, СПД ОСОБА_14, ЗАТ «Юність», ПП «Фірма Ярал»які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

З врахуванням викладених обставин відповідач вважає відсутніми обставини для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Вислухавши доводи представників позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Акант+К», ідентифікаційний код 14207584 зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 18.01.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію № 000979 від 18.01.1993 року, а також з 08.02.1993 року за № 664 перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у м. Черкаси, як платник податків.

Державною податковою інспекцією у м. Черкаси проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Фірма «Акант+К»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року, про що складено акт № 2115/23-2/14207584 від 18.08.2011 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п . 5.2, пп.5.3.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.8, пп.5.4.10 п.5.4, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.8.3.2 п.8.3, пп.8.4.4 п.8.4 ст.8, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України. № 334/94-ВР), в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в розмірі 622 841 грн., в тому числі за 2009 рік 533 392 грн. 00 коп. та за 2010 рік у сумі 89 449 грн. 00 коп.

На підставі акту перевірки № 2115/23-2/14207584 від 18.08.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003202301 від 01.09.2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 643872 грн. 00 коп., в тому числі за 2009 рік 554423 грн. 00 коп. та за 2010 рік 89449 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0003202301 від 01.09.2011 року, відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України позивач оскаржив його в порядку адміністративного оскарження до державної податкової адміністрації в Черкаській області, яка своїми рішеннями № 25638/25-010 від 28.10.2011 року та № 25823/25-010 від 31.10.2011 року залишила без змін вказане податкове повідомлення-рішення № 0003202301 від 01.09.2011 року. В подальшому, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0003202301 від 01.09.2011 року та рішеннями ДПА в Черкаській області № 25638/25-010 від 28.10.2011 року та № 25823/25-010 від 31.10.2011 року позивач оскаржив їх до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС України № 452/6/10-2315 від 10.01.2012 року податкове повідомлення-рішення № 0003202301 від 01.09.2011 року скасоване в частині зменшення збитків за рахунок збільшення валового доходу на 21031 грн. 00 коп., а в іншій частині зазначене повідомлення-рішення та рішення ДПА в Черкаській області залишене без змін.

В подальшому, 22.02.2012 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000732301, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в розмірі 622841 грн. 00 коп., в тому числі за 2009 рік в сумі 533392 грн. 00 коп. та за 2010 рік в сумі 89449 грн. 00 коп.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку на сьогоднішній день визначаються правовими нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 року № 2755-VI (далі -ПК України), зокрема, розділом ІІІ «Податок на прибуток».

Але, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення», розділ III «Податок на прибуток»цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

У той же час, відповідно до розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011 року по 01.04.2011 року правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями ПК України.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України № 334/94-ВР валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України № 334/94-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів, робіт , послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Під час перевірки відповідачем проведено безпосередній зв'язок між показниками декларацій з податку на прибуток підприємства та регістрами бухгалтерського обліку і первинними документами,зокрема, даними бухгалтерських рахунків, видаткових та податкових накладних, рахунків, виписок банку, оборотно-сальдових відомостей.

Так, за даними попередньої планової документальної перевірки (акт від 29.12.2009 року № 2007/23-2/14207584) станом на 30.09.2009 року по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»обліковувалась дебіторська заборгованість в сумі 297600 грн. 00 коп. та кредиторська заборгованість в сумі 16100 грн. 00 коп. Відповідно до наданого для перевірки журналу-ордеру по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»на початок перевіряємого періоду - жовтень 2009 року, та оборотно-сальдової відомості по всім рахункам за 4 квартал 2009 року, станом на 01.10.2009 року дебіторська заборгованість становить 308652 грн. 00 коп., кредиторська заборгованість становить 30285 грн. 00 коп.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186 та затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 року № 291, за дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

Таким чином, збільшення дебіторської заборгованості станом на 01.10.2009 року в сумі 11052 грн. 00 коп. (308652 грн. - 297600 грн.) відображає продажну вартість реалізованої продукції, яка не була включена товариством до складу доходу від продажу товарів (робіт, послуг) у попередньому перевіреному періоді та збільшення кредиторської заборгованості в сумі 14185 грн. 00 коп. (30285 грн. -16100 грн.) відображає суму коштів, які надійшли від покупців та по - першій події (даті отримання коштів) були включені до складу доходу від продажу товарів (робіт, послуг). Тобто, за даними перевірки збільшено дохід від продажу товарів (робіт, послуг) у 4 кварталі 2009 року в сумі 21031 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592, податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п 16.4 ст. 16 Закону України № 334/94-ВР, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року. У декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 9 року відображено рядок 02.2 в сумі 149731 грн. 00 коп. з від'ємним значенням, у декларації за 2009 рік даний показник дорівнює нулю. Тобто, за даними перевірки за 2009 рік занижено рядок 02.2 декларації суму 149731 грн. 00 коп. з від'ємним значенням.

В акті перевірки від 29.12.2009 року №2007/23-2/14207584 про результати планової виїзної перевірки за період з 01.04.2008 по 30.09.2009 року зазначено, що відповідно до п.п.5.2.7 п.5.2 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР TOB «Фірма «Акант+К»має право у наступних звітних податкових періодах включити до складу валових витрат витрати не задекларовані за 3 квартали 2009 року в сумі 281705 грн. 00 коп. Згідно положень вищевказаного Порядку суми витрат, не врахованих у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання передбачено заповнення рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»декларації з податку на прибуток підприємства або подання уточнюючого розрахунку, що TOB «Фірма Акант+К»зроблено не було.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються: їй будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином під час судового розгляду справи судом встановлено, що в порушення вищезазначених норм Закону України № 334/94-ВР TOB «Акант+К»віднесено до складу валових витрат: у 2 кварталі 2010 року вартість консультаційних послуг в сумі 10000 грн. 00 коп. наданих TOB «МЮК «Соломон-груп»(код ЄДРПОУ 00583, м. Київ) на підставі акта № СГ-0000043 від 02.06.2010 здачі-прийняття робіт (надання послуг), зміст якого не дає можливості визнати дані витрати, як витрати пов'язані з веденням господарської діяльності; у 4 кварталі 2010 року витрати в сумі 212745 грн. 00 коп. по взаємовідносинах з ТОВ «АВК», СПД-ФО Банько, TOB «КийАвіа», СПД-ФО ОСОБА_5, TOB «Дизайн-М», TOB «Олді-Трейд», СПД-ФО ОСОБА_11, СПД-ФО ОСОБА_12, СПД ОСОБА_13, СПД ОСОБА_14, ЗАТ «Юність», ПП «Фірма Ярал»які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Згідно пункту 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобілю, зокрема типова форма вантажно-транспортної накладної, затверджена сумісним наказом Міністерства України, Мінстату України від 29.12.1995 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». Згідно з п. 2 вказаного наказу застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Згідно з Правилами перевозок вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363 (далі-правила перевезення), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевозку вантажу і обліку виконаної роботи.

Натомість позивачем у 4 кварталі 2010 року віднесено до складу валових витрат вартість послуг по перевезенню вантажів, наданих СПД-ФО ОСОБА_6 в сумі 12750 грн. 00 коп. без підтверджуючих документів (відсутні акти виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортні накладні).

Відповідно до пп. 5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України № 334/94-ВР про прибуток, не включаються до складу валових витрат - витрати на: придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом .9.4 цього Закону.

Натомість позивачем віднесено до складу валових витрат - витрати, пов'язані з будівництвом виробничого комплексу «Акант»за адресою: вул. Промислова, 15 м. Черкаси, на суму 70531 грн. 00 коп. згідно актів здавання-приймання виконаних робіт від ЧФ ДП «Укрдержбудекспертиза», тоді як вказані роботи з будівництва (реконструкції) основного засобу в бухгалтерському обліку створюють або збільшують балансову вартість відповідної групи основних фондів.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 334/94-ВР валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

- сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх гадання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу»;

- сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що падала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному утриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Перевіркою встановлено, що позивачем до складу інших доходів включено отримані TOB «Фірма Акант+К»суми фінансової допомоги (Дт 311 Кт55, 6851) від ПФ «Акант-1»код 25211991 у 4 кварталі 2010 року в сумі 130000 грн. 00 коп., у 1 кварталі 2011 року в сумі 90000 грн. 00 коп. (позивачем 19.12.2010 року утримано від ПФ «Акант-1»поворотну фінансову допомогу в сумі 1280000 грн. 00 коп., яка не повернута станом на 31.03.2011 року та до складу валового доходу включено умовно нараховані відсотки на кінець звітного періоду) (для перевірки надано договір поворотної фінансової позики від 02.12.2010 року № 160/12/10, сума позики становить 1300000 грн. 00 коп.). Крім цього, до складу інших доходів включено отримані на розрахунковий рахунок суми фінансових допомог у 1 кварталі 2010 року в сумі 200788 грн. 00 коп. (від ОСОБА_7 в сумі 49900 грн. 00 коп., від ОСОБА_8 в сумі 150888 грн. 00 коп.), у 2 кварталі 2010 року в сумі 236440 грн. 00 коп. (від ОСОБА_7 в сумі 66500 грн. 00 коп., від ОСОБА_9 в сумі 169940 грн. 00 коп.), у 3 кварталі 2010 року в сумі 185000 грн. 00 коп. (від ОСОБА_7 в сумі 37500 грн.00 коп., від ОСОБА_10 в сумі 31000 грн.00 коп. у 1 кварталі 2011 року в сумі 20000 грн. 00 коп. (від ОСОБА_9 в сумі 20000 грн. 00 коп.).

Відповідачем в ході проведення планової виїзної документальної перевірки надіслано ТОВ «Фірма Акант+К»лист від 22.07.2011 року (вхідний позивача № 124 від 22.07.2011 року) з вимогою надання первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, договорів, пов'язаних з фінансово - господарською діяльністю товариства, в тому числі договорів фінансових позик. Натомість позивачем інших договорів, крім вищевказаного для перевірки не надано.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пп. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно пункту 44.7 статті 44 ПК України, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом латника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки к відсутні.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Натомість позивачем надано до ДПІ у м. Черкаси лише заперечення № 189 від 25.08.2011 року до акту перевірки (вхідний ДПІ у м. Черкаси № 14068/10-1 від 25.08.2011 року), до яких не додано позивачем жодного документу, який-би міг бути врахований відповідачем при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення на підтвердження позиції платника податків.

Крім того, сума списаної кредиторської заборгованості по рахункам 631 та 6851 у 4 кварталі 2009 року в сумі 556689 грн. 00 коп. (1292000 грн. 00 коп. -735311 грн. 40 коп.) та 4 кварталі 2010 року в сумі 5846 грн. 00 коп. (342538 грн. 95 коп. -336692 грн. 68 коп.), яка попередньо була включена позивачем до валових витрат, вважається безповоротною фінансовою допомогою та підлягає включенню до складу інших доходів.

Згідно підпункту 5.4.10 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати платника податку (крім витрат на оплату праці) на утримання і експлуатацію приміщень житлового фонду (крім житлового фонду, значеного у підпункті 5.4.9 цієї статті), побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що використовуються з іншими цілями, ніж зазначені у цьому пункті, або іншими платниками податку, ніж зазначені у цьому підпункті; витрати, пов'язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів, а також 50 % витрат на придбання пально-стильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів. При ому платник податку звільняється від обов'язків доведення зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю.

Інструкцією про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 74 від 17.02.1998 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 1998 року за № 149/2589 встановлено єдиний порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля типової форми № 3 при виконанні службових поїздок, а також для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів. Виконання положень Інструкції обов'язкове для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності.

Позивачем до складу валових витрат віднесено 50% вартості паливно-мастильних матеріалів, використаних легковими автомобілями (50% вартості даного ПММ (ображено у таблиця 1 додатку К1/1 декларації з податку на прибуток підприємства у рядку «Запаси, використані не у господарській діяльності підприємства») на загальну суму 43718 грн. 00 коп., при цьому дорожні листи руху легкових транспортних засобів складались в цілому за місяць та не містять зв'язкових даних: показників спідометра при виїзді з гаражу, при поверненні, марку пального, кількість виданого палива, залишок при виїзді, при поверненні, витрати пального, пробіг, що не дає змоги визначити обсяг використаного палива та право на списання паливно-мастильних матеріалів.

В порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 334/94-ВР позивачем віднесено до валових витрат - витрати в сумі 63366 грн. 00 коп., не підтверджені первинними документами, та які не пов'язані з фінансово-господарською діяльністю товариства та здійснені фізичними особами для власних потреб відсутні або неналежним чином оформлені посвідчення про відрядження, відсутність документів, які б підтверджували витрати на відрядження).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення, покладено на відповідача.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000732301 від 22.02.2012 року винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Акант+К»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000732301 від 22.02.2012 року відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко