КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а/2370/903/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"13" грудня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
при секретарі: Коток К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Акант+К»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Акант+К»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000732301 від 22.02.2012 року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.
Представники відповідача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Черкаси проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Фірма «Акант+К»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року, про що складено акт № 2115/23-2/14207584 від 18.08.2011 року.
В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.8, пп.5.4.10 п.5.4, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.8.3.2 п.8.3, пп.8.4.4 п.8.4 ст.8, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України. № 334/94-ВР), в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в розмірі 622 841 грн., в тому числі за 2009 рік 533 392 грн. 00 коп. та за 2010 рік у сумі 89 449 грн. 00 коп.
На підставі акту перевірки № 2115/23-2/14207584 від 18.08.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003202301 від 01.09.2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 643872 грн. 00 коп., в тому числі за 2009 рік 554423 грн. 00 коп. та за 2010 рік 89449 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0003202301 від 01.09.2011 року, відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України, позивач оскаржив його в порядку адміністративного оскарження до державної податкової адміністрації в Черкаській області, яка своїми рішеннями № 25638/25-010 від 28.10.2011 року та № 25823/25-010 від 31.10.2011 року залишила без змін вказане податкове повідомлення-рішення № 0003202301 від 01.09.2011 року.
В подальшому, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0003202301 від 01.09.2011 року та рішеннями ДПА в Черкаській області № 25638/25-010 від 28.10.2011 року та № 25823/25-010 від 31.10.2011 року, позивач оскаржив їх до Державної податкової служби України.
Рішенням ДПС України № 452/6/10-2315 від 10.01.2012 року податкове повідомлення-рішення № 0003202301 від 01.09.2011 року скасоване в частині зменшення збитків за рахунок збільшення валового доходу на 21031 грн. 00 коп., а в іншій частині зазначене повідомлення-рішення та рішення ДПА в Черкаській області залишене без змін.
В подальшому, 22.02.2012 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000732301, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в розмірі 622841 грн. 00 коп., в тому числі за 2009 рік в сумі 533392 грн. 00 коп. та за 2010 рік в сумі 89449 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються: їй будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, TOB «МЮК «Соломон-груп»надавало ТОВ «Фірма Акант+К»послуги із складання бізнес-плану (проект розвитку виробничого комплексу із виготовлення комплектуючих для продукції, яку випускає позивач). Після виконання робіт виконавцем був наданий детальний звіт про виконані роботи, оформлений належним чином та представлений в друкованому вигляді сам результат роботи - бізнес-план.
Таким чином, колегія суддів вважає, витрати понесені позивачем у зв'язку з розробкою ТОВ «МЮК «Соломон-груп»проекту розвитку підприємства, є такими що пов'язані з веденням нам господарської діяльності.
Абзацом 4 підпункту 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлені обмеження щодо включення до валових витрат будь-яких витрат, не підтверджених розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в ході проведення документальної перевірки надавались всі підтверджуючі документи щодо включення валових витрат у 4 кварталі 2010 року витрат у сумі 212745 грн. 00 коп. по взаємовідносинах з TOB «АВК», СПД-ФО Банько, TOB «Кий Авіа», СПД-ФО Лузан, TOB «Дизайн-М», TOB «Олді-Трейд», СПД-ФО Павелко, СПД-ФО Рас як, СПД Сакурт, СПД Танана, З AT «Юність», ПП «Фірма Ярал».
А тому, висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки первинні бухгалтерські документи містяться в матеріалах справи та зазначені в акті перевірки.
Крім того, колегія суддів критично ставиться до посилань суду першої інстанції стосовно того, що позивачем віднесено до складу валових витрат - витрати, пов'язані з будівництвом виробничого комплексу «Акант»за адресою: вул. Промислова, 15 у м. Черкаси, на суму 70531 грн. 00 коп., оскільки згідно актів здавання-приймання виконаних робіт від ЧФ ДП «Укрдержбудекспертиза», вказані роботи з будівництва (реконструкції) основного засобу в бухгалтерському обліку створюють або збільшують балансову вартість відповідної групи основних фондів.
Відповідно до пп.5.3.2. п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат - витрати на: придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активі, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 9.4. цього Закону.
Однак, експертиза проекту пов'язана з організацією та підготовкою виробництва, а не з витратами на саме будівництво, реконструкцію, модернізацію основних фондів. Експертиза проводиться для встановлення відповідності проекту будівельним нормам та безпосередньо не пов'язана з виконанням саме будівельних робіт і тому підлягає віднесенню на валові витрати на загальних підставах, згідно ст. 5.2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Тобто, проведення експертизи є невід'ємною частиною організації саме процесу виробництва, що і призвело до невірної оцінки доказів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем до складу інших доходів включено отримані TOB «Фірма АКАНТ+К»суми фінансової допомоги (Дт 311 Кт55, 6851) від ПФ «Акант-1»код 25211991 у 4 кварталі 2010 року в сумі 130 000 грн. 00 коп., у 1 кварталі 2011 року в сумі 90 000,00 грн. 00 коп (позивачем 19.12.2010 року утримано від ПФ «Акант-1»поворотну фінансову допомогу в сумі 1 280 000 грн. 00 коп., яка не повернута станом на 31.03.2011 року та до складу валового доходу включено умовно нараховані відсотки на кінець звітного періоду). Для перевірки надано договір поворотної фінансової позики від 02.12.2010 року № 160/12/10, сума позики становить 1 300 000 грн. 00 коп. Крім цього, до складу інших доходів включено отримані на розрахунковий рахунок суми фінансових допомог у 1 кварталі 2010 року в сумі 200 788 грн. 00 коп. (від ОСОБА_2 в сумі 49 900 грн. 00 коп., від ОСОБА_3 в сумі 150 888 грн. 00 коп.), у 2 кварталі 2010 року в сумі 236 440 грн. 00 коп. (від ОСОБА_2 в сумі 66 500 грн. 00 коп, від ОСОБА_4 в сумі 169 940 грн. 00 коп.), у З кварталі 2010 року в сумі 185 000 грн. 00 коп. (від ОСОБА_2 в сумі 37500 грн. 00 коп., від ОСОБА_5 в сумі 31 000 грн. 00 коп.), у 1 кварталі 2011 року в сумі 20 000 грн. 00 коп. (від ОСОБА_4 в сумі 20 000 грн. 00 коп.).
Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових доходів платника податку включаються: «Суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж встановлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому здійснився таке повернення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при отриманні поворотної фінансової допомоги від особи, яка не є платником податку на прибуток (фізичної особи, нерезидента, суб'єкта підприємництва на спрощеній системі оподаткування) або ж сплачує податок на прибуток за ставкою нижче 25% (3% - для оподаткування доходів від страхової діяльності), платник податку в період одержання включає суму поворотної фінансової допомоги до валових доходів, за умови, що така допомога не була повернута на кінець такого звітного періоду. Відповідно, в періоді повернення фінансової допомоги (її частини) платник податку збільшує валові витрати на суму такої допомоги (її частини). Якщо ж фінансова допомога була повернута у періоді її отримання, то дана операція не тягне податкових наслідків для платника податку.
Колегією суддів встановлено, що фінансової допомоги, отриманої відповідачем згідно зазначених договорів, була повернута в повному обсязі у періодах її отримання.
А тому, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000732301 від 22.02.2012 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування, з постановлениям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196, 198,202,205,207,212,254 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Акант+К»-задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року - скасувати та прийняти нову.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Акант+К»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000732301 від 22.02.2012 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2012 |
Оприлюднено | 20.12.2012 |
Номер документу | 28085993 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Ганечко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні