Постанова

від 05.06.2012 по справі 2а-14724/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14724/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"05" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Грищенко Т.М., суддів -Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., при секретарі -Луцак А.В., у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянув апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слаф Реагент»та Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слаф Реагент»до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.05.2011 року № 0004302303,

В С Т А Н О В И В :

14 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Слаф Реагент»звернулось з даним позовом до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення.

31 січня 2012 року Окружним адміністративним судом м. Києва була винесена постанова, якою позов був задоволений частково. Було визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 17.05.2011 року №0004302303 в частині визначення податкового зобов»язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 333161 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10375 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На дану постанову суду були подані дві апеляційні скарги.

9 лютого 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва. Відповідач не погоджується з висновками суду, покладеними в основу рішення. вважає, що судом першої інстанції не повно встановлені обставини у справі, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Відповідач наполягає, що податкова накладна є звітним документом та враховується при визначенні загальних податкових зобов»язань. Тому, вона вважається недійсною у разі заповнення її іншою особою, крім тієї, що вказана в п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165. Відповідач також посилається на несплату ТОВ «РА Фаворит»сум ПДВ до Державного бюджету по операціях з позивачем. Відповідач вважає, що позивач веде фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля і договори, укладені ним без наміру створення правових наслідків, а операції з ТОВ «РА Фаворит»не мали реального характеру.

Просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

13 лютого 2012 року апеляційна скарга подана ТОВ «Слаф Реагент». Позивач не погоджується з постановою суду першої інстанції в частині незадоволення судом іншої частини вимог, у зв»язку з чим просить скасувати постанову суду в цій частині та винести в цій частині нову постанову, якою задовольнити повністю їхні позовні вимоги. Позивач вказує, що товарність операцій з їх контрагентом доведена в суді першої інстанції. Ними надавалась суду копія податкової декларації за лютий 2011 року ТОВ «РА Фаворит», яка має відмітки податкового органу, але була неприйнята ним. При цьому, неподання контрагентом податкової звітності не є підставою для їх відповідальності з огляду на роз»яснення інформаційного листа Вищого господарського Суду України та довідки того ж суду про узагальнення практики та застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість». Тому, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині незадоволення інших вимог та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а саме визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.05.2011 року в частині визначення податкового зобов»язання з ПДВ в сумі 138 367 грн.

У судовому засіданні представники сторін підтримали вимоги своїх апеляційних скарг та не визнали апеляційні вимоги один одного.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, вивчивши докази, що знаходяться в матеріалах справи, перевіривши доводи, викладені в постанові суду першої інстанції та апеляційних скаргах, приходить до наступних висновків.

Суд першої інстанції встановив, що у період з 26.04.2011 року по 29.04.2011 року у відповідності з належними документами ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Слаф Реагент»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з грудня 2010 року по січень, лютий 2011 року.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 29.04.2011 року, яким встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість від 3.04.1997 року №Р із змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено податок на додану вартість в сумі 471 528 грн., в т. ч. за грудень 2010 року -41 494 грн., січень 2011ё року -291 667 грн., лютий 2011 -138 367 грн. На підставі Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва було винесене повідомлення -рішення від 17.05.2011 року №0004302303, яким позивачу донараховане податкове зобов»язання з податку на додану вартість за основним платежем - 471528 грн., штрафних (фінансових) санкцій -10376 грн.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову. Встановив, що для висновку відповідача про неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість 471 528 грн. стали фінансово-господарські відносини позивача з ТОВ «РА ФАВОРИТ». Зокрема, відповідач у своєму Акті посилається на допит директора цього Товариства ОСОБА_2 від 4.02.2010 року, де він пояснює, що немає ніякого відношення до діяльності даного підприємства, не підписував реєстраційних документів, документів фінансово-господарської діяльності, звітної документації, рахунків, тощо. З цього, в Акті був зроблений висновок, що ТОВ «РА Фаворит»створене без наміру створення правових наслідків, а його діяльність є незаконною. А тому, відповідач дійшов до висновку про протиправність включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість в загальній сумі 471 528 грн., сплачених на підставі відповідних податкових накладних, чим було завдано шкоди інтересам держави.

Суд першої інстанції не погодився з таким висновком і на підставі проаналізованих норм законодавства дійшов до обгрунтованого висновку, що суб»єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є податкові накладні, виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Крім того, судом першої інстанції ретельно перевірена товарність операцій між позивачем та ТОВ РА Фаворит»та дійсність свідоцтва платника податку. Так судом першої інстанції правильно вказується, що між позивачем та ТОВ «РА Фаворит»існував договір про розповсюдження реклами № 0911/СФ-10 від 9.11.2010 року, судом встановлене фактичне надання та сплата вказаних у Договорі послуг. Крім того, вказане Товариства на момент виконання даного договору не було визнане банкрутом, перебувало у єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також було зареєстрованим платником податку на додану вартість. Судом зазначено, що відповідачем, на якого у відповідності з ч.2 ст. 71 КАС України, було покладено обов»язок доказування, відсутній вирок суду яким визначено кримінальну відповідальність щодо посадових осіб ТОВ «РА Фаворит», а послався він тільки на пояснення, відібране у директора Товариства.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо правомірного включення позивачем сум ПДВ, сплачених по правовідносинах з ТОВ «РА Фаворит»за грудень 2010 року -41 494 грн. та за січень 2011 року -291 667 грн.

Колегія суддів вважає даний висновок правомірним і рішення суду в цій частині законним.

За тим, судом першої інстанції вказується, що позивачем незаконно включено до складу податкового кредиту суму з ПДВ по правовідносинах з ТОВ «РА Фаворит»за лютий 2011 року на суму 138367 грн.

Суд першої інстанції посилається на пп. 1.6, 1.7, 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачений зв»язок між бюджетним відшкодуванням та перерахуванням до Державного бюджету надмірно сплаченого податку. Судом вірно зазначається, що за грудень 2010 та за січень 2011 року у контрагента позивача ТОВ «РА Фаворит»була відсутня недоїмка з ПДВ, ним була подана та прийнята податковим органом податкова декларація на визначені за ці місяці суми.

Щодо лютого 2011 року, то з матеріалів справи не вбачається, що ТОВ «РА Фаворит»на момент даних правовідносин визначив своє податкове зобов»язання для сплати до бюджету і не надав на вимогу суду до матеріалів справи податкової декларації контрагента з ПДВ за лютий 2011 року в розмірі 138 367 грн. Це дало підставу суду першої інстанції дійти до висновку, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту за лютий 2011 року 138367 грн. не підтверджених податковою декларацією контрагента. Тому, на думку суду, на підставі п. 7 підрозділу 20 розділу 10 (Інші перехідні положення) Податкового кодексу України, до позивача має бути застосована штрафна санкція в сумі 1 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з останніми висновками суду першої інстанції щодо правомірності виключення з податкового кредиту суми 138367 грн. за лютий 2011 року і вважає, що неподання контрагентом платника податку податкової звітності не є підставою для його відповідальності в частині нарахування податкових зобов»язань та штрафних санкцій так само, як факт скасування його державної реєстрації не свідчить про недійсність укладених ним правочинів.

Викладене узгоджується з положеннями інформаційного листа ВАСУ № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року та положеннями довідки ВАСУ про результати узагальнення практики та застосування адміністративним судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість»від 15.04.2010 року.

Крім того, в суді першої інстанції було встановлено, що позивачем до суду надавалась копія декларації контрагента з відмітками позивача про її отримання за лютий 2011 року, яка була неприйнята відповідачем, проте суд першої інстанції не надав оцінку вказаному доказу.

Тому, колегія суду вважає, що суд першої інстанції неповно з»ясував обставини щодо правомірності включення до податкового кредиту за лютий 2011 року суми податкового відшкодування 138367 грн., у з»язку з чим допустив невідповідність висновків дійсним обставинам справи.

Наведене дає підставу колегії суддів у відповідності з ст. 202 КАС України скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення інших вимог та винести нове рішення в цій частині про задоволення вимог позивача, а саме скасування повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2011 року в частині визначення податкового зобов»язання з ПДВ за лютий 2011 у визначеній сумі. Іншу частину рішення слід залишити в силі, тим самим залишивши без задоволення апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва про скасування постанови суду від 31 січня 2012 року та винесення нової про відмову позивачу в задоволенні позову.

Керуючись статтями 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Слаф Реагент», - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2012 року, - скасувати в частині відмови в задоволення інших вимог.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2011 року №0004302303 в частині визначення податкового зобов»язання з податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі 138 367 грн.

В іншій частині постанову від 30.01.2012 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Мацедонська В.Е.

Лічевецький І.О.