Рішення

від 26.06.2012 по справі 5009/1772/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/41/12-1/16/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69001, м Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/Шаумяна, 4, тел. 224-17-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.12 Справа № 5009/1772/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Беста»(юридична адреса: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, 59/67; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 68, оф. 409)

до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1)

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61144, АДРЕСА_2)

про стягнення 294 857 грн. 32 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача -ОСОБА_3 -довіреність б/н від 04.04.2012 р.;

від відповідача 1 -ОСОБА_4 -довіреність серії ВММ № 794216 від 04.02.2010 р.;

від відповідача 2 -не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальності «Беста»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 частину заборгованості в розмірі 289316,20 грн., 2061,25 грн. інфляційних втрат та 2479,87 грн. -3% річних. Також, позивач просив стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 частину заборгованості в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Запорізької області (суддя Кагітіна Л.П.) від 11.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/1772/12, присвоєно справі номер провадження № 30/41/12, розгляд якої призначено на 31.05.2012 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.05.2012 р. розгляд справи було відкладено до 12.06.2012 р. 14 год. 30 хвил.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., через перебування судді Кагітіної Л.П. на лікарняному, справу № 5009/1772/12 передано на розгляд судді Немченку О.І. Справі було присвоєно номер провадження 30/41/12-1/16/12. Розгляд справи розпочався заново.

У письмових поясненнях, що надійшли до суду 06.06.2012 р., позивач просив суд позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача-2 на його користь частину заборгованості в розмірі 289316,20 грн., 1790, 32 грн. інфляційних втрат та 2745, 02 грн. -3% річних та солідарно з відповідачів 1000 грн. Судом прийняті ці вимоги до розгляду.

В судовому засіданні 12.06.2012 р. уповноважений представник позивача не з'явився. Присутнім у судовому засіданні був ОСОБА_3, який мав неналежним чином оформлену довіреність.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні визнав позовні вимоги щодо солідарного стягнення 1 000 грн. 00 коп.

Представник відповідача 2 в судове засідання 12.06.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача та не подання ним доказів по справі, а також відсутністю в судовому засіданні уповноваженого представника позивача, розгляд справи відкладався на 26.06.2012 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримав фактично зменшені позовні вимоги, викладені у письмових поясненнях. Представник відповідача 1 підтримав відзив.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився. Відповідач 2 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Неявка представника відповідача 2 не перешкоджає розгляду справи по суті.

За заявою присутніх представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

По закінченні судового засідання судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2011 р. між позивачем та відповідачем 2 був укладений договір поставки № 1781, згідно умов якого, постачальник (позивач) зобов'язувався поставити продукцію у власність, а покупець (відповідач 2) -прийняти та оплатити продукцію позивачу на умовах даного договору та прийнятих сторонами змін і доповнень до договору.

Також, 12.10.2011 р. між позивачем (кредитором) та відповідачем 1 (поручителем) був укладений договір поруки, згідно умов якого, поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (боржником) за договором поставки № 1781 від 12.10.2011 р. (основним договором).

Відповідно до п. 3.1 договору поруки, в період дії основного договору, поручитель (відповідач 1) відповідає за своєчасну оплату боржником (відповідачем 2) заборгованості за поставлені товари по основного договору. Виконання зобов'язання за основним договором забезпечується порукою частково - у сумі 1 000 грн. 00 коп. Відповідальність поручителя обмежується вказаною у даному пункті сумою.

У разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основним договором, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання умов основного договору як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором (з урахуванням п. 3.1 договору) ( п. 4.1 договору поруки).

На виконання умов договору поставки, позивач поставив відповідачу 2 продукцію згідно видаткових накладних.

Отримана від позивача продукція була сплачена відповідачем 2 частково.

Листом вих. № 1/02-11 від 08.02.2012 р. відповідач 2 підтвердив наявність простроченої заборгованості в сумі 290 316 грн. 20 коп. перед позивачем та гарантував погашення простроченої заборгованості згідно графіку.

Станом на 12.04.2012 р. відповідачем не було сплачено позивачу заборгованість за поставлений товар в сумі 290 316 грн. 20 коп.

Стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 частину заборгованості в розмірі 289316 грн. 20 коп., 1790 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 2 745 грн. 02 коп. 3% річних та солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 частину заборгованості в розмірі 1 000 грн. 00 коп. було предметом судового позову (згідно зменшених позовних вимог, зазначених у поясненнях).

Суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.3 договору поставки, оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, або внесенням готівки у касу постачальника відповідно до діючого в Україні законодавства у термін 14 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Як встановлено судом, на виконання умов договору поставки, позивач поставив відповідачу 2 товар на загальну суму 496 116 грн. 65 коп., яку відповідач 2 сплатив частково, в сумі 205 800 грн. 45 коп.

Видаткова накладна № 6931 від 25.11.2011 р. на суму 124 226 грн. 55 коп. була сплачена частково в сумі 85 000 грн. 00 коп., видаткові накладні № 7316 від 14.12.2011 р. на суму 122 073 грн. 00 коп. та № 99 від 06.01.2012 р. на суму 129 016 грн. 65 коп. відповідачем 2 сплачені не були.

Наявність простроченої заборгованості у відповідача 2 перед позивачем в сумі 290 316 грн. 20 коп. підтверджується матеріалами справи та визнається самим відповідачем 2 у гарантійному листі вих. № 1/02-11 від 08.02.2012 р.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно здійсненого судом розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи періоди виникнення простроченої заборгованості по кожній видатковій накладній та з урахуванням часткових проплат, беручи до уваги здійснення позивачем арифметичних помилок у розрахунках, з відповідача 2 на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 2 745 грн. 02 коп. та інфляційні витрати у розмірі 1 777 грн. 54 коп. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення суми інфляційних витрат у позові слід відмовити з підстав їх необґрунтованого заявлення до стягнення.

Правомірними є вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів частини основного боргу в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як було встановлено судом, 12.10.2011 р. між позивачем (кредитором) та відповідачем 1 (поручителем) був укладений договір поруки, згідно умов якого, поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (боржником) за договором поставки № 1781 від 12.10.2011 р. (основним договором). Відповідно до п. 3.1 договору поруки, в період дії основного договору, поручитель (відповідач 1) відповідає за своєчасну оплату боржником (відповідачем 2) заборгованості за поставлені товари по основного договору. Виконання зобов'язання за основним договором забезпечується порукою частково -у сумі 1 000 грн. 00 коп. Відповідальність поручителя обмежується вказаною у даному пункті сумою. У разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основним договором, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання умов основного договору як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором (з урахуванням п. 3.1 договору) ( п. 4.1 договору поруки).

Отже, відповідач 1 у цій справі є поручителем за договором поруки і відповідає за виконання зобов'язання за основним договором частково - у сумі 1 000 грн. 00 коп. солідарно з відповідачем 2.

Відповідач 1 визнає позовні вимоги в частині стягнення з нього 1 000 грн. 00 коп. солідарно з відповідачем 2 на користь позивача.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 2 на користь позивача частину заборгованості в розмірі 289316 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 2 745 грн. 02 коп. та інфляційні витрати у розмірі 1 777 грн. 54 коп., а також стягнення солідарно з відповідачів частину заборгованості в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

При цьому, при видачі наказів суд враховує, що згідно із ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача 2, на останнього відноситься судовий збір у цій справі.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61144, АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_3 у ПХФ ПАТ «АКБ «Базис», м. Харків, МФО 351599, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Беста»(юридична адреса: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, 59/67; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 68, оф. 409; код ЄДРПОУ 31202986, р/р 26000000024254 «Шевченківське відділення Київської міської філії ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) 289 316 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч триста шістнадцять) грн. 20 коп. частину основного боргу; 3% річних в сумі 2 745 (дві тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 02 коп., інфляційні витрати у розмірі 1 777 (одна тисяча сімсот сімдесят сім) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 5 838 (п'ять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 18 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61144, АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_3 у ПХФ ПАТ «АКБ «Базис», м. Харків, МФО 351599, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Беста»(юридична адреса: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, 59/67; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 68, оф. 409; код ЄДРПОУ 31202986, р/р 26000000024254 «Шевченківське відділення Київської міської філії ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) частину основного боргу в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. солідарно із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2). Видати наказ.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_4 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Беста»(юридична адреса: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, 59/67; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 68, оф. 409; код ЄДРПОУ 31202986, р/р 26000000024254 «Шевченківське відділення Київської міської філії ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) частину основного боргу в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. солідарно із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (61144, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «02»липня 2012 року.