Рішення

від 02.07.2012 по справі 5011-36/6267-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/6267-2012 02.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Трейд"

до Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк"

про стягнення 198 894,56 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 по дов. № б/н від 14.03.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_2 -по дов. №149 від 07.04.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Трейд" до Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" про стягнення 198 894,56 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №1 від 29.12.2007р. щодо сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2015р. порушено провадження у справі № 5011-36/6762-2012, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 13.06.2012 р. за участю представників сторін.

12.06.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з його неможливістю з'явитись у зазначений час на засідання.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за доцільне задовольнити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та її розгляд відкласти на 02.07.2012р.

В судовому засіданні 02.07.2012р. представником відповідача заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Інвестиційно -фінансові технології».

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував посилаючись на його безпідставність.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або за ініціативи господарського суду.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що відповідачем не зазначено в заявленому клопотанні яким чином рішення з даного спору може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно -фінансові технології»у суду відсутні правові підстави для залучення до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно -фінансові технології».

В судовому засідання 02.07.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представником відповідача в судовому засіданні наданий відзив в якому просить в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 02.07.2012р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ост -Трейд» (надалі позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк»(надалі - відповідач) було укладено Договір оренди №1 від 29.12.2007 року частини нежитлових приміщень.

Відповідно до умов договору позивач передав відповідачу по справі в тимчасове користування приміщення площею 114,75 кв.м., що знаходиться на першому поверсі будинку за адресою: м. Київ, вул.. Фрунзе, 111.

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк дії договору сторони визначили до 31.11.2010р. (п. 9.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору (в редакції додаткової угоди №4 до договору №1 оренди частини нежилих приміщень від 29 грудня 2007року) з 01.11.2009р. орендна плата за договором становить разом з ПДВ 25 000 грн. за повний календарний місяць.

29.12.2007 року між сторонами по справі був укладений договір №2 частини нежитлових приміщень, які були передані відповідачу відповідно до договору №1 від 29.12.2007р.

Строк дії договору сторони визначили з 01.12.2010р. по 31.12.2012р. (п. 9.1 договору).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Пункт 5.2 Договору місячна орендна плата складає 48 676, 95 грн.

Пунктом 5.5 договору сторони передбачили, що першим днем строку, за який відповідач повинен вносити орендну плату за цим договором, є день підписання сторонами акта приймання -передавання в оренду об'єкта оренди, а останнім днем цього строку є день підписання сторонами акта приймання -передавання з оренди об'єкта оренди.

01.12.2010р. між сторонами був підписаний акт приймання -передачі приміщення загальною площею 114, 75 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул.. Фрунзе, 111, перший поверх будівлі.

Пунктом 5.6 Договору передбачено обов'язок Орендаря сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 20 числа календарного місяця, наступного за тим календарним місяцем, за який вноситься орендна плата, шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок орендодавця (позивача). наперед не пізніше 05 числа кожного місяця згідно виставленого позивачем рахунку.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не в повному обсязі з 01.12.2010р. сплачував позивачу орендну плату у зв'язку з чим вини борг в сумі 191 109, 40 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до ст. 629 ЦК України договір, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині повної оплати орендних, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 191 109,40 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 191 109,40 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору .

За таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 191 109, 40 грн. визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Позивач просить стягнути з відповідача 5 372,00 грн. -3% річних та 2 053, 16 000 грн. інфляційних.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 372,00 грн. -3% річних та 2 053, 16 000 грн. інфляційних підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Заперечення відповідача викладені в письмовому відзиву судом до уваги не приймаються з огляду на наступне:

13.07.2011року між позивачем по даній справі та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно -фінансові технології»укладено договір купівлі -продажу нежилих приміщень.

Відповідно до умов даного договору позивач продав Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно -фінансові технології»нежилі приміщення з №1по №13 загальною площею 410, 00 кв.м. , які знаходяться за адресою: м. Київ,

вул.. Фрунзе, 111. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

15.07.2012р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно -фінансові технології»був підписаний акт приймання -передачі приміщення за договором купівлі -продажу нежилих приміщень.

17.08.2011 року була проведена державна реєстрація права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно -фінансові технології»на нежилі приміщення загальною площею 410, 00 кв.м. , які знаходяться за адресою: м. Київ, вул.. Фрунзе, 111.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 3 вказаного Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Судом встановлено, що державна реєстрація права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно -фінансові технології» на нежилі приміщення загальною площею 410, 00 кв.м. , які знаходяться за адресою: м. Київ, вул.. Фрунзе, 111( до складу якого входить і орендоване відповідачем приміщення) проведена 17.08.2011року.

З огляду на викладене відповідач зобов'язаний був сплачувати орендну плату позивачу до 17.08.2011року.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» (01014,

м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38, код ЄДРПОУ 21666051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ост -Трейд»(04071, м. Київ, вул.. Верхній Вал, 62, оф. 23, код ЄДРПОУ 30467480) 191 109 грн. 40 коп. основного боргу, 5 372 грн. 00 коп. -3% річних, 2 053 грн. 16 коп. -інфляційні, 3978 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяТрофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

03.07.2012р.