Постанова

від 02.07.2012 по справі 38/5005/4002/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2012 року Справа № 38/5005/4002/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Антонік С.Г.. (доповідач)

суддів :Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Єрьоміна К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 року

у справі № 38/5005/4002/2012

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

до боржника Приватного підприємства «Наталія», м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 року у справі № 38/5005/4002/2012 (суддя Бондарєв Е.М.) провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, за відсутності предмету спору.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. В судовому засіданні під час розгляду даної справи не було встановлено жодної підстави для припинення провадження у справах про банкрутство, вичерпний перелік яких наведено у ст.. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заява про порушення провадження у справі про банкрутство боржника базувалась на безспірних вимогах кредитора. Оскільки у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно ст..52 Закону достатньо наявність хоча б однієї з ознак відсутності, то розмір та склад грошових зобов'язань боржника не повинен розглядатися судом, а тим більше бути причиною припинення провадження у справі.

Заявник та боржник своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка учасників провадження у справі не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи по суті у відсутності вказаних учасників.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні ухвали суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Наталія», м. Дніпропетровськ на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

А ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 року припинено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Наталія», м. Дніпропетровськ.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі -Закон).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська звернулось до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ПП «Наталія», м. Дніпропетровськ.

В своїй заяві заявник посилався на те, що заборгованість Приватного підприємства «Наталія»по штрафним санкціям в сумі 340,00 грн. є безспірною, згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2004 року.

Відповідно до вимог ст.. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів фінансової звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Разом з тим, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого статтею 1 Закону, регулюються загальними нормами даного Закону.

Згідно ст.1 Закону, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі (пункт 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство").

За таких обставин, наявність у боржника заборгованості по сплаті штрафних санкцій не є основним грошовим зобов'язанням боржника, і таким чином, відповідно до вимог Закону не може бути підставою для порушення і здійснення провадження у справі про банкрутство боржника.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор не надав суду належних доказів, у відповідності до вимог статті 52 Закону, які б свідчили про припинення Приватним підприємством «Наталія»підприємницької діяльності.

В обґрунтування відсутності підприємницької діяльності боржника ініціюючий кредитор посилався на факт ненадання протягом більше року звітності до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська за формою та в строки, передбачені чинним законодавством. Згідно довідки Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська остання податкова звітність Приватного підприємства «Наталія" подана за лютий 2002 року.

Пунктом 20.1.4 Податкового Кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 78 Податкового Кодексу України передбачено, що позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, в тому числі, коли платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом (пункт 78.1.2 Податкового Кодексу України).

Позапланова перевірка здійснюється на підставі виникнення зазначених обставин за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що встановлення факту неподання платником податків у встановлений строк, протягом року податкових декларацій відноситься до компетенції органів державної податкової служби, які з вказаних підстав, можуть ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.

За таких обставин, довідка ДПІ № 115/10/282 від 04.01.2012 року, з огляду на приписи частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України не може бути визнана судом належним доказом для визначення підстав для порушення справи про банкрутство за заявою органів Пенсійного фонду України.

Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 12/5009/6155/11 від 15.05.2012 року.

Відповідно до вимог статей 16, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців створюється Єдиний державний реєстр, який містить повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правову форму; місцезнаходження юридичної особи; дату та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номер записів про внесення змін до нього; серію та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дату видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію; дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них тощо.

Вищевказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходження, які здійснюються державним реєстратором.

Таким чином, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутністю юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно вимог частин 1, 3 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підприємства боржника - Приватного підприємства "Наталія" станом на 21.12.2011 року внесена інформація про те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів не знайдено (а.с. 10). Таким чином, витяг з Єдиного державного реєстру станом на 21.12.2011 року не містив в собі запис про відсутність боржника за місцезнаходженням.

За наведених обставин, оскільки штрафна санкція не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст..1 Закону, ініціюючим кредитором не надано доказів наявності грошових зобов'язань боржника перед Управлінням Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та доказів, які підтверджують факт відсутності боржника за його місцезнаходженням, господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про помилкове порушення справи про банкрутство у зв'язку з чим правильно припинив провадження у даній справі про банкрутство Приватного підприємства «Наиталія» на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 року має бути залишена без змін.

На підставі викладеного керуючись ст..ст. 101 -103, 105, 106 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 року у справі № 38/5005/4002/2012 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текс постанови складено 03.07.2012р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

Л.О. Чимбар

---

Л.В. Чоха