Постанова

від 27.06.2012 по справі 5006/12/46/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.06.2012 р. справа №5006/12/46/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. при секретарі: Гриньовій О.В. за участю представників сторін: від прокурора:Пономарьов А.О. -посвідчення № НОМЕР_1 від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ:не з»явився від ДП "Шахтарськантрацит", м. Шахтарськ Донецької області:ОСОБА_5 -за дов. № 22 від 09.04.12 р. від відповідача:ОСОБА_6 -за дов. № 16 від 04.04.12 р. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Силур", м. Харцизьк на рішення господарського суду Донецької області від 24.05.2012 р. у справі№ 5006/12/46/2012 (суддя Тоцький С.В.) за позовомШахтарського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ, Державного підприємства "Шахтарськантрацит", м. Шахтарськ Донецької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Силур", м. Харцизьк простягнення шкоди у розмірі 1436082 грн. 50 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Шахтарський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ, Державного підприємства "Шахтарськантрацит", м. Шахтарськ Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Силур", м. Харцизьк про стягнення шкоди у розмірі 1436082 грн. 50 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.05.12 р. позовні вимоги Шахтарського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ, Державного підприємства "Шахтарськантрацит", м. Шахтарськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Силур", м. Харцизьк про стягнення шкоди в сумі 1436082 грн. 50 коп. задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Силур" на користь Державного підприємства "Шахтарськантрацит" шкоду в сумі 1436082 грн. 50 коп.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Силур", м. Харцизьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 24.05.2012р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник Державного підприємства "Шахтарськантрацит", м. Шахтарськ Донецької області надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Прокурор підтримав відзив позивача.

Представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 12.06.12р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення - ухвали суду від 06.06.12р. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка прокурора та сторін ухвалою суду від 06.06.12р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників прокурора та сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється прокурору та сторонам по справі в установленому порядку.

В судовому засіданні прокурор та представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5006/12/46/2012, та наданих прокурором та представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скаргах доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. У процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі через недоведеність, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.10 року між Державним підприємством "Шахтарськантрацит" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Силур" (Постачальник) було укладено договір про закупівлю №68, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Замовнику продукцію "Канати з чорних металів" згідно Специфікації, а Замовник зобов'язався прийняти та здійснити оплату за товар. Найменування, ціна, загальна кількість, загальна вартість товару викладені в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктами 8.1 та 8.2 договору сторони домовились, що Постачальник гарантує, що Товар високої якості, відповідає вимогам стандартів і технічним умовам заводу-виробника. Строк гарантії на Товар - відповідно до "Порядку встановлення гарантійних термінів на сталеві канати".

Згідно п. 8.4. договору, приймання Товару за якістю проводиться відповідно до Інструкції Держарбітражу при Радміні СРСР від 25.04.66 р. № П-7 (Із подальшими змінами та доповненнями). В разі встановлення недостачі, неякісної (некомплектної) поставки, виклик представника Постачальника обов'язковий. Якщо представник не з'явиться на протязі 2 днів з моменту отримання повідомлення (надісланого Замовником факсом або електронною поштою) акт складається в односторонньому порядку та підлягає обов'язковому виконанню Постачальником.

Відповідно до п.п. 8.5, 8.7 договору, Постачальник зобов'язаний за свій рахунок на протязі 20 (двадцяти) календарних днів з моменту складання Сторонами акту і технічної експертизи усунути дефекти поставленого товару, виявлені при постачанні, зберіганні та експлуатації в період гарантійного строку або замінити товар, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення Замовником правил експлуатації або зберігання товарів. Визначення характеру і причинного пошкодження товару встановлюється на підставі акта технічної експертизи, складеного сторонами.

Пунктом 12.1 договору сторони домовились, що договір діє з дати його підписання до 31.12.10 р., а щодо виконання зобов'язань до повного і належного їх виконання сторонами.

26 лютого 2010 року сторони до договору уклали Специфікацію, якою визначено найменування придбаного за договором товару, його кількість та ціна.

Відповідач, на виконання умов договору, поставив позивачу у власність продукцію, зокрема, канат головний Ф46,5мм., А-ГЛ-В-Ж-Н-Т-1770, ТУ 14-4-1444, L-1500м, в кількості 6000м на суму 1352220 грн. 00 коп., що підтверджено рахунком № 9300 від 08.10.10 р., накладною № 4396 від 08.10.10 р. на відвантаження готової продукції, товарно-транспортною накладною від 08.10.10 р., рахунком № 9302 від 08.10.10 р., накладною № 4402 від 08.10.10 р. на відвантаження готової продукції, товарно-транспортною накладною від 08.10.10 р.

Матеріали справи взагалі не містять доказів дотримання позивачем вимог укладеного сторонами договору в частині прийняття продукції за якістю згідно норм Інструкції П-7. За ствердженням позивача, дані канати нібито було встановлено на обладнання позивача за участю представників відповідача, про що нібито свідчать протоколи від 11.10.10 р., 12.10.10 р. та 13.10.10 р. технічної наради з питання якості канатів 46,5мм, ТУ 14-4-1444-А.

Сторони 09.12.10 р. склали протокол технічної наради з питання якості поставлених канатів № 9606, № 9604, № 9605, № 9584, 46,5-А-ГЛ-В-Ж-Н-Р-Т-1770, ТУ 14-4-1444-87, яким, на думку позивача, було встановлено втрату канатами мастила.

Як стверджує позивач, він листом № 9-139 від 30.11.11 р. повідомив нібито саме відповідача про корозію поверхні канатів, через що збільшилося зношування футеровок та запросив представників відповідача для встановлення причин.

05.12.11 року представники позивача за участю спеціалістів відповідача склали протокол технічної наради з питання якості комплекту канатів 46,5мм. ТУ 14-4-1444-87-А №9606, №9604, №9605, №9584.

Як стверджує позивач, він нібито 13.12.11 року направив на адресу саме відповідача листа № 9-147, яким повідомив про наслідки якісних недоліків, а саме необхідність придбання нових канатів.

13.01.12р. позивачем без участі відповідача було складено акт обстеження технічного стану головних канатів та футеровки канатопровідних барабанів головного ствола шахти «Шахтарська - Глибока»ДП «Шахтарськантрацит», в якому зазначено про необхідність заміни футеровок та канатів, причому з посиланням на рекомендації НДІ горної механіки ім. М.М. Федорова.

Експертним висновком № 60-12 НДІ горної механіки ім. М.М. Федорова про можливість продовження строку експлуатації головних канатів вугільного підйому № 1 шахти "Шахтарська-Глубока" ДП "Шахтарськантрацит" встановлено, що на канаті №3 було виявлено велика кількість сколів із збільшення втрати металевого перерізу канату №3 та відмічено велике зношення футеровок, у зв'язку із чим експертом було рекомендовано шахті замінити головні канати не пізніше 20.02.12 р.

Як стверджує позивач, ним нібито через зношення футеровок було придбано нові, що нібито підтверджено договором про закупівлі товару за державні кошти № 326 від 21.04.11 р., укладеним з ТОВ зовнішньоекономічною виробничо-комерційною компанією "Авеста-ЛТД", накладною № 5 від 05.05.11 р., №15 від 24.10.11 р., №16 від 14.12.11 р., №1 від 12.01.12 р., сертифікатом якості № 47 та дозволом на продовження експлуатації устаткування підвищеної безпеки № 062.11.74-25.24.0. Також зазначає, що внаслідок виявлених недоліків придбаних у відповідача канатів був вимушений придбати нові канати, які були навішені 15.02.12 р. (акт від 15.02.12 р.)

Враховуючи наведене, позивач, керуючись приписами ст. ст. 224, 228 Господарського кодексу України та ст. 1209 Цивільного кодексу України, звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Силур", м. Харцизьк шкоди у розмірі 1436082 грн. 50 коп. через поставку неякісних канатів.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки -це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.10 року між Державним підприємством "Шахтарськантрацит" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Силур" (Постачальник) було укладено договір про закупівлю №68, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Замовнику продукцію "Канати з чорних металів" згідно Специфікації, а Замовник зобов'язався прийняти та здійснити оплату за товар. Найменування, ціна, загальна кількість, загальна вартість товару викладені в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору. Пунктом 3.4 договору сторони домовились про застосування Інструкції П-7 до питань якості прийнятої продукції. Матеріали справи не містять актів приймання продукції за якістю відповідно до вимог Інструкції П-7, складених сторонами в момент приймання або при подальшій експлуатації продукції -канатів, враховуючи той факт, що вони отримані позивачем без зауважень та заперечень 08.10.11р., а вже 11.10.11р. в протоколі технічної наради зазначено про те, що під час перемотування канату з заводського барабану на технологічну лебедку виявлено порив проволоки, але не встановлено з якої причини він стався та коли саме цей канат почав експулуатувати позивач і при яких умовах.

Позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача шкоду у розмірі 1436082 грн. 50 коп. через поставку за договором неякісних канатів, посилаючись при цьому на п. 9.3. договору, яким передбачено, що Постачальник зобов'язався відшкодовувати шкоду, завдану Замовнику внаслідок конструктивних, технологічних та інших недоліків товару, відповідно до приписів ст.1209 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 1209 Цивільного кодексу України, в редакції на час складання Протоколів від 11.10.10 р.; 12.10.10 р.; 13.10.10 р., продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.

Судова колегія вважає, що і позивач у своєму позові помилково послався, і суд першої інстанції у своєму рішенні про задоволення позовних вимог помилково застосував норми ст. ст. 1209, 1210, 1211 Цивільного кодексу України, оскільки питання щодо конструктивних, технологічних та інших недоліків товару можуть бути виявлені тільки при прийманні або в процесі експлуатації та вирішуються лише висновком судової технічної експертизи, яка судом першої інстанції не призначалася, а позивачем не надавалося до суду відповідного клопотання з цього приводу. Експертний висновок, який є тільки висновком спеціаліста в даному випадку не може бути прийнятий судовою колегією в якості належного та допустимого засобу доказування вини відповідача у факті поставки неякісної продукції та факту неякісної продукції До того ж, між сторонами є нявними договірні правовідносини, тому застосування судом до них норм глави 82 Цивільного кодексу України, яка регулює питання стягнення шкоди за недоговірними правовідносинами, є помилковим та неправомірним. Посилання позивача на наявність угоди в договорі щодо застосування до відповідальності сторін норм саме ст.1209 Цивільного кодексу України судовою колегією розглянуті та відхилені, оскільки обгрунтування рішення нормами матеріального права України є обов»язком суду, незважаєючи на намір сторін застосувати до їх правовідносин невірні норми права і це не є підставою позову, що визначається виключно позивачем по справі.

Суд першої інстанції, в тому числі, з посиланням на протоколи від 11.10.10 р., 12.10.10 р. та 13.10.10 р. технічної наради з питання якості канатів 46,5мм, ТУ 14-4-1444-А, які свідчать про встановлення на обладнання позивача канатів та якими нібито зафіксовано, що при проведенні перемотування канатів з заводських барабанів на технологічну лебідку на канаті № 9485 виявлено обрив проволоки внутрішнього шару з наступним конструктивним порушенням пасми приблизно 80мм, на канаті № 9584 та № 9605 виявлено опадання верхніх шарів та виявлені одиничні ділянки без змащення, дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача. Однак, судова колегія вважає, що господарський суд не в повному обсязі дослідив зазначені протоколи та поклав в обгрунтування рішення вибіркові дані, оскільки п. 2 частини, що стосується рекомендацій відповідача позивачу, протоколів від 12.10.10 р. та 13.10.10 р. рекомендовано виключити факт механічного впливу на канат з метою попередження появи поривів проволоки та з»явлення передчасної корозії канатів в процесі експлуатації. Тобто відповідач, внаслідок технічної наради з представниками позивача, зазначив про механічний вплив на канат, що призводить до пориву проволоки та рекомендував усунути такий вплив, з чим представники позивача погодились, про що свідчать їх підписи на протоколах, підписаних позивачем без заперечень та зауважень. Стосовно протоколу від 11.10.10 р., яким зафіксовано обрив проволоки внутрішнього шару з наступним конструктивним порушенням пасми приблизно 80мм, судова колегія вважає, що цей протокол також не є належним доказом поставки відповідачем позивачу неякісної продукції, оскільки даний протокол не містить даних про причину такого обриву, чи такий обрив стався через неякісність поставленої продукції, чи навпаки, є наслідком порушення позивачем умов експлуатації канатів.

Суд першої інстанції у своєму рішенні посилається на протокол технічної наради з питання якості комплекту канатів 46,5мм. ТУ 14-4-1444-87-А №9606, №9604, №9605, №9584 від 08.12.10 року, яким, на думку суду, було встановлено лише відсутність змащення на поверхні канатів та на цій же поверхні було виявлено абразивне зношення, що призвело до швидкого стирання футеровок. Однак, судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки господарським судом взяті до уваги вибіркові дані, тоді як п.п. 2,3 протоколу (підписаного з боку позивача без заперечень та зауважень) в частині висновків, встановлено, що факт більш сильного абразивного зносу канату № 9584, ніж інших, свідчить про те, що у центрі стволу, де працює канат, середа експлуатації більш агресивна, ніж до краю, що призводить до швидкого стирання футеровок. Тобто, висновок техічної наради свідчить про агресивну експлуатацію канатів, що є порушенням з боку самого позивача.

Так, п. 3.3 ТУ 14-4-1444-87 зі змінами № 6, встановлено, що в канатах виконання А змазуються проволоки у процесі звивання прядки. На канат в цілому мастило не наноситься. Канати виконання А можуть виготовлюватися повністю незмазаними (без змазування проволок, прядок та канату в цілому) згідно вимог споживачів. Отже, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що канати повинні бути змащені згідно з умовами ТУ 14-4-1444-87, в той час як п.3.3 зазначеного ТУ взагалі не передбачено змащення канатів А.

Таким чином, судова колегія вважає, що протоколи від 11.10.10 р., 12.10.10 р. та 13.10.10 р. технічної наради з питання якості канатів 46,5мм, ТУ 14-4-1444-А та протокол технічної наради з питання якості комплекту канатів 46,5мм. ТУ 14-4-1444-87-А №9606, №9604, №9605, №9584 від 08.12.10 р., якими встановлено відсутність змащення на поверхні канатів, не є належним доказом в підтвердження факту поставки відповідачем позивачу неякісної продукції та не спростовують можливості порушення позивачем умов експлуатації канатів, оскільки п. 6.3 ТУ передбачено, що канати при експлуатації повинні змащуватись канатним мастилом у відповідності до «Інструкції з експлуатації сталевих канатів у вугільній та сланцевій промисловостях», тобто відсутність змащення на поверхні канатів є порушенням позивачем умов ТУ. Крім того, умовами укладеного між Державним підприємством "Шахтарськантрацит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Силур" договору про закупівлю №68 від 26.02.10 року передбачено обов»язок відповідача передати у власніть позивача продукцію «Канат чорних металів»згідно Специфікації, якою зазначено лише найменування канатів, кількість, ціна та загальна вартість продукції без визначення обов»язку щодо змащення готової поверхні канатів. А посилання позивача на акт технічного обстеження та висновок спеціаліста не можуть вважатися належними доказами в даному випадку, оскільки умовами договору, укладеного без заперечень та зауважень, в добровільному порядку, сторони визначили обов»язкову участь відповідача у складанні акту технічної експертизи з питань якості поставленої продукції, чого позивачем дотримано не було. Протоколи технічних нарад не є ані актами приймання продукції за якістю згідно норм Інструкції П-7, ані актами технічної експертизи, що встановлюють причини недоліків отриманої продукції.

Пунктом 8.3 договору зазначено, що замовник має право відмовитись від прийняття товару у разі невідповідності його якості, технічного стану і комплектації.

Як вбачається, в матеріалах справи відсутні будь-які докази відмови позивача від прийняття товару через його невідповідність якості, технічному стану і комплектації. До того, ж позивач не довів ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції того факту, що продукція була неякісною саме під час отримання її позивачем від відповідача (відсутній будь-який акт з цього приводу, передбачений умовами договору та нормами чинного законодавства України).

Посилання позивача на факт повідомлення відповідача листом № 9-139 від 30.11.11 р. про корозію поверхні канатів, через що збільшилося зношування футеровок та запрошення відповідача для встановлення причин, судовою колегією не можуть бути прийняті в якості доказу належного повідомлення відповідача про неякісність продукції, оскільки як вбачається, даний лист адресовано ПАТ ПТ «Стальканат-Силур», тоді як відповідачем по справі є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Силур", м. Харцизьк. До того ж в матеріалах справи відсутні докази направлення такого листа.

Пунктом 8.7 договору сторони передбачили, що визначення характеру і причини пошкодження товару встановлюється на підставі акта технічної експертизи, складеного сторонами. Однак, позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, всупереч п. 8.7 договору, не надав суду жодного акту технічної експертизи, складеного сторонами, з приводу пошкодження товару, що свідчить про відсутність з боку позивача будь-яких заперечень щодо якості отриманого товару в момент його прийняття. Так, канат було поставлено 08.10.10 р., а протоколи технічної наради складено 11.10.10 р., 12.10.10 р. та 13.10.10 р., тобто де протягом декілька днів знаходився канат, в яких умовах, як зберігався, відповідно ТУ чи ні, ніяким чином не встановлено судом першої інстанції при розгляді справи і не доведено позивачем суду апеляційної інстанції.

Отже, судова колегія вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами по справі об»єктивну та суб»єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв»язок між протиправними діями відповідача з поставки неякісних канатів, необхідністю позивачем укласти з ТОВ ЗВКК «Авеста-ЛТД» договір про закупівлю товару за державні кошти № 326 від 21.04.11 р. та спричиненими позивачу збитками, що нібито має своє відображення, зокрема, у протоколах від 11.10.10 р., 12.10.10 р., 13.10.10 р. технічної наради з питання якості канатів 46,5мм, ТУ 14-4-1444-А та протоколі технічної наради з питання якості комплекту канатів 46,5мм. ТУ 14-4-1444-87-А №9606, №9604, №9605, №9584 від 08.12.10 р. Інших належних та допустимих доказів спричинення збитків позивачу саме з вини відповідача матеріали справи не містять. Наявний в матеріалах справи експертний висновок № 60-12 про можливість продовження строку експлуатації головних канатів вугільного підйому № 1 шахти "Шахтарська-Глубока" ДП "Шахтарськантрацит" судовою колегією до уваги не приймається, оскільки ця експертиза не є судовою, експерта не було попереджено про кримінальну відповідальність та особа набуває прав і несе обов»язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали суду про призначення експертизи.

Крім того, при наявності укладеного між сторонами договору про закупівлю №68 від 26.02.10 р., в даному випадку мова може йти про стягнення з відповідача на користь позивача збитків, у разі їх доведеності суду останнім, однак і позивач помилково визначив предмет спору, і суд першої інстанції помилково визначив і предмет спору, і матеріальне обгрунтування заявлених позивачем вимог, керуючись при цьому ст. 1166, 1209, 1210 Цивільного кодексу України, що регулють питання стягнення шкоди, а не збитків, що спричиняються неналежним виконанням умов договору.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та судом порушені норми матеріального і процесуального права України, що призвело до прийняття неправильного рішення, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 24.05.2012 року у справі № 5006/12/46/2012 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог через недоведеність в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Силур", м. Харцизьк на рішення господарського суду Донецької області від 24.05.2012 року у справі № 5006/12/46/2012 -задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.05.2012 року у справі № 5006/12/46/2012 -скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Шахтарського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ, Державного підприємства "Шахтарськантрацит", м. Шахтарськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Силур", м. Харцизьк про стягнення шкоди у розмірі 1436082 грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, надсилається сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І.Діброва

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 8 прим:

1 -у справу;

2,3,4 -позивачу;

5-відповідачу;

6- Облпрокурору;

7 - ДАГС;

8 -ГС Дон. обл.;

ОСОБА_7