Ухвала

від 04.07.2012 по справі 13/328-07

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"04" липня 2012 р. Справа № 13/328-07

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

судді Огороднік К.М. ,

судді Тимошенко О.М.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк" на ухвалу господарського суду Вінницької області від "07" травня 2012 р. у справі № 13/328-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер"

до Закритого акеціонерного товариства "Подільський цукор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізяківські хутори"

про стягнення 10971405,38 грн. боргу ( визнання наказу таким, що не підлягає виконаню)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.05.2012 року у справі № 13/328-07 заяву Закритого акціонетрного товариства "Подільський цукор" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано наказ господарського суду Вінницької області від 22.04.2012 року про виконання додаткового рішення господарського сууд у справі № 13/328-07 від 06.12.2007 року таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Відкрите акціонерне товариство "Селянський комерційний банк "Дністер" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.05.2012 року.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження та підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.94 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У зв'язку із прийняттям 08.07.2011 року Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (далі - Закон), який відповідно до ст.10 набрав чинності з 01.11.2011 року, за подання до суду позовної зави та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір (абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з апеляційної скарги, скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку, що є порушенням вимог ст. 94 ГПК України і є підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Натомість, останнім подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке в свою чергу задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. Відповідні питання можуть бути вирішені судом в ухвалі про прийняття позовної заяви чи іншої заяви або скарги, передбаченої ГПК (п.12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 р. № 01-06/1175/2011).

З вищевикладеного слідує, що скаржник, як заінтересована сторона, звертаючись до суду із клопотанням від 12.06.2012 року про відстрочення сплати судового збору, повинен був належним чином обґрунтувати неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору, та на підтвердження цього надати належні та допустимі докази.

Натомість, скаржником не подано жодних доказів на підтвердження недостатності або відсутності коштів на його рахунках та не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють сплату судового збору.

Як вбачається, на обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору на строк до ухвалення судового рішення у справі апелянт послався на скрутне матеріальне становище, тобто банкрутство останнього, та зазначив, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у повному розмірі. Крім того зазначив, що існує значна заборгованість по заробітній платі перед працівниками банку та невиконанні зобов'язання перед кредиторами, на підтвердження чого надав звіт з праці за січень - квітень 2012 року.

Слід зазначити, що матеріали апеляційної скарги не містять доказів того, що у позивача дійсно скрутний майновий стан. Зокрема, як вбачається з доданого звіту з праці, останній отримано державним статистичним спостереженням 07.05.2012 року та вказує на заборгованість за січень-квітень 2012 року, тоді як, апеляційна скарга подана до суду 18.06.2012 року, а відтак, апелянтом не підтверджена вказана заборгованість станом на день подання апеляційної скарги.

Крім того, заборгованість за січень - квітень 2012 року по заробітній платі працівникам не висвітлює увесь майновий стан підприємства позивача та не вказує на те, що у позивача відсутні необхідні кошти для сплати судового збору.

Враховуючи, що відстрочка сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу скаржника, що згідно з приписами ч.4 ст.97 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати апеляційну скаргу з клопотанням про відновлення строку розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 91, 94, 97 п.3 ч.1 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" повернути скаржнику.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 17 аркушах.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.