Постанова

від 09.09.2008 по справі 1/79-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                             

09.09.08                                                              

                            Справа  № 1/79-38

Львівський апеляційний

господарський суд в складі колегії

Головуючого судді          Гнатюк Г.М.

Суддів:          Кравчук Н.М.

Мирутенко О.Л.

розглянув     апеляційну  скаргу    

Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма

«Луцьккондитер», м.Луцьк від 04.07.2008 р.

на

рішення Господарського

суду Волинської області від 11.06.2008р.

у

справі  № 1/79-38

за

позовом приватного

підприємця ОСОБА_1, м.Олександрія, Кіровоградської області

до

відповідача Товариства

з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер»,

м.Луцьк

про

стягнення коштів в

розмірі  94357,95 грн.

за

участю представників

сторін:

від позивача: ОСОБА_2.-представник (довіреність

від 09.06.2008 р. )

від відповідача:   не

з'явився

Присутнім

учасникам процесу  роз'яснено права та

обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід суддів та

здійснення  фіксації судового процесу

технічними засобами не поступало.

                                   В с т а н

о в л е н о:

Рішенням

господарського суду Волинської області від 11.06.2008 р. по даній справі (суддя

М.М.Гончар)  за позовом  приватного підприємця ОСОБА_1, м.Олександрія,

Кіровоградської області  до Товариства з

обмеженою  відповідальністю

Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер», м.Луцьк  повністю задоволені позовні вимоги та

стягнено  з відповідача на користь

позивача       80 657 грн.84 коп.

основного боргу, 5 556 грн.48 коп. пені,               9 652 грн.936 коп. інфляційних,

921 грн.17 коп. річних, 5000 грн. відшкодування послуг адвоката, 967

грн.88  коп. в повернення витрат по

сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Відповідач,

не погоджуючись із прийнятим рішенням судом першої інстанції, звернувся до

Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про перегляд

вищевказаного рішення суду в порядку апеляційного провадження просить рішення

скасувати і прийняти нове, яким  

відмовити в задоволенні позовних 

вимог  повністю.

Колегія  суддів вважає за можливе розглянути справу

без участі відповідача, повідомленого належним чином  про час та місце судового засідання.

Представник  позивача в судове засідання з'явився, подав

відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним і

правові підстави для його скасування відсутні.

Розглянувши

апеляційну скаргу,  матеріали справи,

наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів

Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу  слід 

задоволити частково, а  рішення

господарського суду Волинської області 

скасувати  в частині оплати послуг

адвоката,  в решті залишити без змін,

враховуючи наступне:

Між  приватним підприємцем фізичною особою ОСОБА_1

та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми

«Луцьккондитер»20 січня  2006 року

укладено договір купівлі-продажу № 32.

Згідно

з умовами договору ( п.п.1.1 та 5.2) 

продавець зобов'язувався передати у власність покупця ароматизатори

(товар), а покупець зобов'язувався 

прийняти  товар та оплатити його

на протязі 20 банківських днів з моменту поставки.

На

виконання умов договору позивач поставив  

відповідачу товар на загальну суму 80 595 грн.67 коп.  Факт виконання    позивачем умов договору підтверджується

видатковими накладними, специфікаціями та довіреністю.

Відповідач

не провів розрахунок за поставлений товар, чим порушив вимоги розділу 5

Договору та ст.526 ЦК України:  оплата

рахунків повинна  бути проведена на

протязі 20 банківських днів з моменту поставки товару. Момент поставки товару є

день завантаження товару Позивачем  в

наданий відповідачем транспорт, що і відображається в товарно-відвантажувальних

документах.

За

несвоєчасне виконання зобов'язань по договору щодо проведення  розрахунків відповідно  до розділу 6.3 та ст.230 ГК України

відповідачу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки за час прострочення

зобов'язання по проведенню розрахунків, що становить суму 4171,57 грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України за прострочку виконання грошового

зобов'язання відповідачу нараховано 8965 грн. інфляційних та 3% річних з суми

неповернутого боргу у сумі 625.71 грн. Сума, що підлягає стягненню  становить 

94 357,95 грн.

Скаржник

не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, оскаржує його,

зокрема, в частині нарахування пені та 3% річних, мотивуючи тим, що поставка та

оприбуткування товару було здійснено в 2008 році, тобто дані поставки були

позадоговірними, до яких не можна застосовувати умови договору купівлі-продажу

№ 32 від 10.01.2006 р.

Колегія

суддів вважає дане твердження невірним. 

Відповідно до        п. 5.2.

Договору купівлі - продажу № 32 від 20 січня 2006 року, укладеного між

Позивачем і Відповідачем покупець проводить розрахунки на протязі 20

банківських днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових

коштів на рахунок продавця. Пункт 5.3. Договору передбачає, що моментом

поставки товару є день завантаження товару продавцем в наданий покупцем

транспорт, що повинно відображатися в товарно-відвантажувальних документах.

Відвантаження

товару на суму 2 562,84 грн. Позивачем було здійснено 25 грудня 2007 року

(Накладна № Ф -0001226 від 25.12.2007 року), а відвантаження на суму 5 960,94

грн. - 26 грудня 2007 року (Накладна    №

Ф-0001242 від 26.12.2007 року). Тобто відвантаження товару вищезазначеними

поставками підпадають під Договір купівлі - продажу № 32 від 20 січня 2006

року.

Відповідно

до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його

виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач

не вірно тлумачить Договір купівлі - продажу № 32 від 20 січня 2006 року. А

саме, передача товару відповідно до накладних від

25.12.2007          року і 26.12.2007 року було здійснено

відповідно до Договору, в

якому   передбачено,   що  

загальну   вартість   договору  

складає   сума   всіх

накладних   на  

отримання   товару   (пункт  

4.2.   Договору)   і  

розрахунок

здійснюється

на протязі 20 банківських днів з моменту поставки товару. А

моментом

поставки (передачі) є день завантаження товару продавцем в наданий покупцем

транспорт.

Згідно

з наданими накладними встановлено, що саме 25.12.2007 року Позивач здійснив

відвантаження товару на суму 2 562,84 грн. - відповідно пеня і річні

нараховуються з 28.01.2008 року, а відвантаження на суму    5 960,94 грн. - пеня і річні нараховуються

з 29.01.2008          року.

Таким

чином, в Договорі встановлений строк (термін) виконання зобов'язання - 20

банківських днів, щодо сплати за поставки товару, яке підлягає виконанню у цей

строк (термін). Тобто Договір передбачає період часу, протягом якого

зобов'язання має бути виконане. Відповідно до п. 10.1 Договору даний договір

вступає в силу з дати його підписання і діє в будь якому випадку до повного

виконання умов даного договору. Отже, 

суд першої інстанції  правомірно

задоволив заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості.

Колегія

суддів Львівського апеляційного господарського суду   не погоджується з рішенням суду першої інстанції

щодо стягнення суми  5 000,00 грн. на

оплату послуг адвоката. Згідно з нормами статей 44, 49 ГПК України до складу

судових витрат у господарському судочинстві можуть включатись витрати на оплату

послуг лише адвоката. Такий статус мають виключно особи, визначені у ст.2

Закону України «Про адвокатуру», зокрема, ті, хто одержав свідоцтво про право

на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Як

встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи

01.04.2008 р. між адвокатом ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка діє в інтересах та від

імені ОСОБА_1. був укладений договір доручення № 8, за яким Адвокат  зобов'язується  надавати юридичну допомогу. 28 травня 2008 р.

між Адвокатом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Трудову угоду, за якою ОСОБА_2.

зобов'язується виконувати роботу, визначено угодою відповідно до вимог Закону

України «Про адвокатуру». ОСОБА_2 є помічником адвоката.  Отже, суд першої інстанції допустив помилку

при винесенні рішення в частині 

стягнення суми у розмірі 5000,00 грн. на оплату послуг адвоката,  оскільки інтереси позивача в суді згідно

доручення представляла ОСОБА_2., яка не є адвокатом  і в цій частині апеляційна скарга підставна.

Відповідно

до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З

огляду на викладене, колегія судів Львівського апеляційного господарського суду

вважає, що рішення господарського суду Волинської області  в частині задоволення  позову 

щодо стягнення  5000,00 грн. на

оплату послуг адвоката слід скасувати і в цій частині заявлених вимог позивачу

відмовити.  В решті рішення  залишити без змін.

Державне

мито за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст.49 ГПК України,

покласти на скаржника.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105

ГПК України Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу приватного

підприємця ОСОБА_1, м.Олександрія, Кіровоградської області задоволити частково.

2.

Рішення господарського суду Волинської області від 11.06.2008 р.      у справі №  1/79-38  

в частині задоволення 

позову,  щодо стягнення 5000,00

грн. на оплату послуг адвоката слід скасувати і в цій частині заявлених вимог

позивачу відмовити.  В решті рішення  залишити без змін.

3. На

виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

4.  Постанова набирає законної сили з дня її

прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.

Матеріали справи №  1/79-38  повернути в господарський суд Волинської    області.

Головуючий  - суддя                                                

Г.Гнатюк

Суддя                                                                       

Н.Кравчук

Суддя                                                                      О.Мирутенко