Ухвала

від 28.11.2008 по справі 1/79-38

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

28 листопада 2008 р.                                                                                  

№ 1/79-38 

Вищий господарський суду України у

складі колегії суддів:

                                          Гончарука

П.А.,

Вовка І.В.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу

Суб'єкта  підприємницької  діяльності 

фізичної  особи ОСОБА_1на  постанову 

Львівського   апеляційного    господарського суду  від 09.09.2008  року  у

справі №  1/79-38   за 

позовом Суб'єкта 

підприємницької  діяльності  фізичної 

особи ОСОБА_1до  Товариства з  обмеженою 

відповідальністю  Виробничо-комерційна  фірма 

"Луцьккондитер"   

про  стягнення  заборгованості, 

В С Т А Н О В

И В:

Подана   Суб'єктом 

підприємницької  діяльності  фізичною особою ОСОБА_1.  касаційна скарга  не відповідає вимогам розділу ХІІ1

Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України,

якою встановлено форму і зміст касаційної скарги (подання), до скарги додаються

зокрема докази сплати державного мита у встановленому порядку і розміру.

За 

вимогами  підпункту “г” пункту 2

статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних

і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за

нововиявленими обставинами ставки державного мита встановлюються в таких

розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для

розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50

відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Підпунктом  "а"   пункту 2 статті 3  зазначеного 

Декрету  передбачено,  що ставки державного мита  із заяв майнового характеру встановлюються в

розмірі  1 відсоток ціни позову,  але не менше 6  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

і не більше 1500 неоподатковуваних 

мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів

справи,  позивач  оскаржує 

судове рішення  в частині  майнової  

вимоги  про  стягнення  

грошових  коштів  у 

сумі  5 000 грн.

Отже, касаційна скарга на судове

рішення у даній справі повинна бути оплачена  

державним митом  в сумі  не менше  

51  грн.

 Позивач 

сплатив згідно   квитанції   № 1084 

від  03.10.2008 року лише 25 грн.

Тому зазначена квитанція не може бути доказом сплати державного мита у

встановленому  розмірі.

Таким  чином, до касаційної скарги  не додано документів, що підтверджують сплату

державного мита  у  встановленому розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113

ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом,

якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у

встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна

скарга  не може бути прийнята  до 

розгляду та  підлягає   поверненню.

Керуючись п. 4 ч. 1  ст.1113 Господарського

процесуального кодексу України,  суд

У Х В А Л И

В:

Касаційну скаргу   Суб'єкта 

підприємницької  діяльності  фізичної 

особи ОСОБА_1на  постанову  Львівського  

апеляційного    господарського

суду  від 09.09.2008  року 

повернути   без   розгляду.

Судді                                                                                   

П. Гончарук

                                                                                             І.

Вовк                                                  

Л. Стратієнко