Постанова

від 15.06.2012 по справі 2а/0270/1460/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/1460/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова Михайла Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Терлецького Є. Б.,

представника позивача: Маліновського В. В.,

представника відповідача: Грабіка М. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області

до: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Козятинському районі Вінницької області

про: зобов'язання вчинити дії, стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулося управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області з позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України у Козятинському районі Вінницької області про зобов'язання вчинити дії, стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, відповідно до п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з січня 2011 року по лютий 2012 року (включно) управлінням Пенсійного фонду України м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області включено в акти щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 935698,40 грн. Вказані акти були надані для узгодження та підпису відповідачу, але останній відмовився від підписання актів з вказаною сумою, визнавши лише суму 147831,31 грн. Таким чином, різниця складає 787867,00 грн., яку відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві України у Козятинському районі Вінницької області не бере до відшкодування. Відмова відповідача розцінюється управлінням Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області як безпідставна та така, що суперечить чинному законодавству України.

Ухвалою суду від 08 червня 2012 року закрито провадження у справі в частині зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Козятинському районі Вінницької області включити в акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, кошти в сумі 787867,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, наданих суду (а. с. 4-5 Тому 2).

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Як убачається з актів щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного, сума виплаченої адресної допомоги, яка підлягає відшкодуванню відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Козятинському районі Вінницької області з січня 2011 року по лютий 2012 року становить 749634,72 грн., сума виплаченої пенсії по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав СНД, яка підлягає відшкодуванню з січня 2011 року по лютий 2012 року становить 30464,28 грн., а також сума виплаченої допомоги на поховання становить 7768,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі по тексту Закон № 1105) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону № 1105: відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац третій). Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого. Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, які були ліквідовані.

Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697, передбачено порядок відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, що виплачується відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та визначено механізм відшкодування на централізованому рівні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. за № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" запроваджена щомісячна державна адреса допомога, яка сплачується у разі, коли розмір пенсії не досягає певного відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачений ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Відповідно до ст. 21 вказаного Закону України позивач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, але ж даною постановою Кабінету Міністрів України не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті вказаних виплат.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, у якому відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.

Аналіз положень постанови № 265, якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги, дає підстави вважати, що такі виплати не входять до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вирішуючи питання, чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до статті 46 Закону № 1105-XIV не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.

Стосовно витрат на поховання, суд вважає, що відсутні підстави для їх відшкодування, з огляду на наступне. У відповідності з Порядком проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2001 року № 826, витрати на поховання проводять у разі смерті потерпілого при обставинах, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Відповідно до ч. 9 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних закладів. Отже, як убачається з норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не здійснює виплату допомоги на поховання всім потерпілим. Закон конкретизує випадки та умови виплати витрат на поховання. Фонд здійснює такі виплати у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Судом витребовувались у позивача докази причинного зв'язку між смертю потерпілого та виробничою травмою або професійним захворюванням, але вони не були надані.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення суми виплаченої пенсії по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав СНД з січня 2011 року по лютий 2012 року в розмірі 30464,28 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області задовольнити частково.

2. Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Козятинському районі Вінницької області (вул. Винниченка, 56, м. Козятин, 22100, код ЄДРПОУ 25937601) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Козятині та Козятинському районі Вінницької області (вул. Винниченка, 56, м. Козятин, 22100, код ЄДРПОУ 37926607) заборгованість в сумі 30464,28 грн. (тридцять тисяч чотириста шістдесят чотири гривні двадцять вісім копійок) з виплаченої пенсії по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав СНД з січня 2011 року по лютий 2012 року.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович