Постанова

від 03.07.2012 по справі 1570/2947/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/2947/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача Селіванова С.А.

представника відповідача Соловко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Дунайсудноремонт»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення №0000332280 від 31 травня 2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом мотивуючи тим, що податківцями порушені вимоги чинного законодавства, оскільки зроблені в Акті перевірки №004/2301/35855645 від 04.01.2012 р. та рішеннях висновки, не відповідають фактичним обставинам та положенням чинного законодавства. Такі доводи базуються на наступному.

По перше, як вбачається з Акту перевірки, інспектором взято до уваги, що «ВАТ «ДСР»надано до перевірки товарно-транспортні накладні по ПП «Селлінг-2008»на перевезення непродовольчого товару, за якими пункт навантаження зазначено - м. Одеса, вул. Михайлівська. 8, тоді як за договором купівлі-продажу відсутня будь-яка адреса, а юридичною адресою є орендоване офісне приміщення м. Іллічівськ. вул. Леніна. 5-Р площею 7 м. кв.

Також, у акті перевірки міститься посилання на ту обставину, що податкова адреса, зазначена в накладних, не відповідає дійсності, оскільки підприємство не знаходиться за вказаною адресою. Однак, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиною державною реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Таким чином, оскільки в податкових накладних і повинна бути зазначена, і була зазначена саме юридична адреса, товариство не може нести відповідальність за те, що ПП «Селлінг-2008»не знаходиться за вказаною адресою.

Крім того, необхідно врахувати, що ПП «Селлінг-2008»мав стан платника «Порушено провадження у справі про банкрутство»станом на 05.09.2011 р., тобто, на час укладення та виконання господарських зобов'язань підприємство мало підтверджений статус юридичної особи. На думку позивача, податковий орган безпідставно робить висновок про складення податкових накладних з порушенням, чим фактично позбавляє товариство права на податковий кредит.

Також, позивач зазначив, що не тільки в п.7.1. укладеного між сторонами Договору зазначено, що відвантаження товару проводиться продавцем в автотранспорт, наданий покупцем в м. Одеса, а й в листі ПП «Селлінг-2008»від 15 лютого 2010 р. (вих. № 1/02.10) зазначена адреса саме: м. Одеса, вул. Михайлівська. 8. Ця ж сама адреса вказана і в товарно-транспортних накладних. В зв'язку з цим безпідставним та не підтвердженим будь-якими доказами є висновок інспектора про: «неможливість фактичного здійснення ПП «Селлінг-2008»господарських операцій з продажу товарів ПАТ «ДСР»через відсутність виробничих потужностей та орендованих приміщень та документів, які не підтверджують поставку товару». Тим більше, посилання на порушення ПАТ «ДСР» п. 44.1. ст.44 Податкового кодексу України є неправомірним, адже зазначений кодекс вступив в силу лише з 01.01.2011 р. тобто, його дія не розповсюджується на період дії господарських зобов'язань за договором.

По друге, позивач вказав, що неправомірним є й висновок перевіряючих щодо неможливості ПП «Селлінг-2008»здійснювати господарські операції з продажу товарів через відсутність виробничих потужностей та орендованих приміщень, оскільки виробництво товару і його продаж є різними економічними категоріями, а відносини оренди приміщень для ПП «Селлінг-2008»не стосуються договірних відносин з ПАТ «ДСР».

По трете, в Акті перевірки №004/2301/35855645 від 04.01.2012 р. , за результатами акту № 2264/2301/35855645 від 20.10.2010 р. заявлена до бюджетного відшкодування сума у декларації з ПДВ за липень 2010 р. в розмірі 238 543, 00 грн. була попередньо підтверджена.

Отже, надання додаткових письмових пояснень на запит Ізмаїльської ОДПІ (вих. №12415/10/2301 від 07.09.2011 р.) є недоцільним, тим більше, що перелік витребуваних документів був загальним («загальні відомості про «ВАТ «Дунайсудноремонт», «про фінансово-господарські відносини між ВАТ «Дунайсудноремонт»та ПП «Селлінг-2008»), а витребувані документи якраз і були досліджені працівниками Ізмаїльської ОДПІ під час перевірки, результати якої відображені в акті №2264/2301/35855645 від 20.10.2010 р.

Перевіряючими безпідставно робиться посилання на спільний наказ Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.95 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля».

Оскільки, неприпустимим є формулювання порушення без конкретного посилання на нього, а твердження про відсутність П.І.П. посадових осіб, що здали вантаж для перевезення та про відсутність підписів водія чи водія-експедитора взагалі не відповідають дійсності, що підтверджується копіями ТТН, які були надані до перевірки.

Крім того, посилання на зазначений наказ щодо невідповідності оформлення товарно-транспортних накладних, не можуть бути взяті до уваги, оскільки цей наказ не було у встановленому законом порядку зареєстровано в Міністерстві юстиції України. Адже, згідно п.4 «Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», затвердженого Постановою КМУ від 28.12.1992 р. № 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь -якого виду (постанови, накази, інструкції і інші), якщо в них міститься одна або більше норм, які мають міжвідомчий характер, тобто, є обов'язковими для підприємств, установ та організацій, що не відносяться до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт. Таким чином, підприємства, що не відносяться до сфери управління органу, який видав цей наказ, не зобов'язані виконувати його вимоги.

Також, підставою зробленого в акті перевірки висновку щодо завищення сум податкового кредиту послужило теж встановлення під час перевірки неможливість фактичного здійснення ПП «Селлінг-2008»господарських операцій з продажу товарів ПАТ «ДСР»через відсутність виробничих потужностей та орендованих приміщень та документів, які не підтверджують поставку товару. Однак, первинні документи, складені ПП «Селлінг-2008»свідчать про використання придбаних ТМЦ у господарської діяльності ПАТ «ДСР».

Згідно з п.н.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної:

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або

прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану

вартість:

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця):

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи,

зареєстрованої як платник податку на додану вартість:

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача:

ж)ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні:

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Отже, видані ПП «Селлінг-2008»податкові накладні, оформлені відповідно до вимог наведеної норми.

Крім того, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону, як це зазначається у пп. 7.2.4 п.7.3 ст.7 Закону № 168/97.

ПП «Селлінг-2008»на момент виписування податкових накладних був зареєстрований платником податку на додану вартість, про що свідчить відповідно Свідоцтво при цьому на офіційному сайті ДПА України не існувала інформації щодо анулювання реєстрації ПП «Селлінг-2008», як платника ПДВ.

Також, звертаємо увагу на ті обставини, що відповідно до п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, в якому зазначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Інших підстав для визнання податкової накладної фіктивною або не дійсною діючі нормативні акти, які регулюють порядок нарахування, сплати податку на додану вартість та складання податкової накладної, не передбачають.

Таким чином, надані до перевірки первинні документи, підтверджують реальне здійснення господарських операцій, сплату ПАТ «ДСР» ПДВ в ціні товару, а також те, що видані йому податкові накладні належно оформлені продавцем ПП «Селлінг-2008», який був зареєстрованим платником податку на додану вартість у весь перевіряємий період.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі і просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, в підтвердження своєї правової позиції надані письмові заперечення (а/с. 33-37), які обґрунтовані наступним.

До перевірки по взаємовідносинах ПАТ «ДСР» з ПП «Селлінг-2008»були надані: договір купівлі - продажу №7 від 10.02.2010, податкові накладні, видаткові накладні та товарно - транспортні накладні, за якими встановлено.

За договором купівлі-продажу від 10.02.2010 року, укладеним між ПП «Селлінг-2008»(продавець) з ВАТ «Дунайсуднореморнт»(покупець), за яким продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар: непродовольчі товари широкого асортименту. Згідно п.7.1 договору відвантаження товару проводиться продавцем в автотранспорт наданий покупцем в м. Одеса.

Перевіркою встановлено, що за договором купівлі - продажу не вказано за якою адресою продавець відпускає, а покупець отримує товар. За реквізитами договору вказано лише місцезнаходження за адресою Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 5-Р.

ВАТ «ДСР»надано до перевірки товарно-транспортні накладні по ПП «Селлінг-2008»на перевезення непродовольчого товару, за якими пункт навантаження зазначено - м. Одеса, вул. Михайлівська, 8, тоді як за договором купівлі - продажу відсутня будь яка адреса, а юридичною адресою є орендоване офісне приміщення м. Іллічівськ, вул. Леніна, 5-Р площею 7м.кв.

Товарно - транспортні накладні оформлені з порушенням вимог наказу Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 № 488/346: не завжди вказано спосіб визначення маси і маса вантажу, у всіх товарно-транспортних накладних відсутні П.І.П посадових осіб, що здали вантаж для перевезення, відсутній штамп, відсутній підпис водія або водія експедитора (П.І.П.), що прийняв вантаж, для перевезення. Взагалі відсутній розділ про вантажно-розвантажувальні роботи та з порушенням приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні»від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) .

А саме, перевезення вантажів автомобільним транспортом має бути підтверджено товарно-транспортною накладною, яка відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97р. № 363, є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним до списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи. Крім того, підпунктом 11.1 пункту 11 Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Також Правилами перевезення визначається, яким чином, у скількох екземплярах оформляються товарно-транспортні накладні, ким вони підписуються тощо.

Відповідно до ст.48 Закон України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт»автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті і у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Для водія такими документами є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший встановлений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Перевіркою встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «Селлінг - 2008»господарських операцій з продажу товару ПАТ «ДСР»через відсутність виробничих потужностей та орендованих приміщень та документів, які не підтверджують поставку товару, що є порушенням п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України № 2755-VІІ від 02.12.2010р.

Перевіркою правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено, що на порушення на порушення пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.2.1, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 ВР від 03.04.97р., ПАТ «ДСР»віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, по яким не підтверджено поставку товару від конкретних постачальників та по яким місцезнаходження юридичний особи вказане в податкових накладних не відповідає даним первинних документів.

Отже, ПП «Селлінг-2008»не маючи відповідної виробничої бази: складів, транспортних засобів, численності, тощо не могло поставляти і не поставляло товар ПАТ «ДСР», податкова адреса вказана в податкових накладних не відповідає дійсності оскільки підприємство не знаходиться за вказаною адресою. Згідно пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна виписується на поставку товару. В товарно-транспортних документах також не визначено адреси, причетної до вказаного постачальника, отже згідно вказаних документів відсутнє місце постачання товару на час початку їх перевезення, що є необхідною умовою для визначення статусу поставки згідно п.6.4 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість». Отже, відповідно пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.2.1, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкові накладні складені с порушенням вимог не відносяться до складу податкового кредиту.

На підставі вищенаведеного Ізмаїльською ОДПІ був складений акт перевірки від 04.01.2012 №0004/2301/35855645.

За результатами перевірки, встановлені порушення пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.2.1, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 пп.7.7.1, 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством ПАТ «Дунайсудноремонт»не обгрунтовано до складу податкового кредиту були віднесені суми ПДВ від постачальника ПП «Селлінг-2008»за період: червень 2010р. на суму ПДВ - 80173грн., за липень 2010р. на суму ПДВ - 35178грн. Виходячи із цього, перевіркою були зменшені суми бюджетного відшкодування по ПДВ, які були заявлені у Деклараціях по ПДВ за липень 2010р. та серпень 2010р., які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувались в червні 2010р. та липні 2010р. Завищення бюджетного відшкодування склалося на суму 115351грн., в т.ч. за липень 2010р. в сумі 80173грн., за серпень 2010р. в сумі 35178грн.

Згідно наданих заперечень, ПАТ «Дунайсудноремонт»не погоджується з висновками зазначеними в акті від 04.01.2012 №0004/2301/35855645 та наполягає на відміні висновків за актом щодо завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 115351грн.

Ізмаїльською ОДПІ були розглянути заперечення ПАТ «Дунайсудноремонт»від 16.01.2012 №1/Б та за висновками результатів розгляду заперечень та згідно пп.78.1.5 п. 78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, Ізмаїльською ОДПІ з 20 січня 2012р. проводилася додаткова позапланова перевірка з питань часткового перегляду результатів акту «З питань взаємовідносин з підприємством ПП «Селлінг-2008»від 04.04.2012р. №0004/2301/35855645 на підставі заперечень ПАТ «Дунайсудноремонт» від 16.01.2012р. № 1/Б в яких є посилання на обставини, що не були досліджені під час перевірки. Цими обставинами з'явився факт про те, що у акті від 04.01.2012 №0004/2301/35855645 було зменшено бюджетне відшкодування за серпень 2010р., яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у липні 2010р., тобто податковий кредит формувався у липні 2010р. Ізмаїльською ОДПІ були розглянуті заперечення ПАТ „ДСР" від 16.01.2012р. № 1/Б та був зроблений висновок, що цей факт потрібно винести у іншу позапланову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ПАТ «ДСР»з ПП «Селлінг-2008»за період з 01.07.2010р. по 31.08.2010р.

За результатами додаткового акту перевірки від 02.02.2012р. №190/2301/35855645, встановлені наступні порушення:

пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.2.1, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством ПАТ «Дунайсудноремонт»не обґрунтовано до складу податкового кредиту були віднесені суми ПДВ від постачальника ПП «Селлінг-2008»за червень 2010р. на суму ПДВ - 80173грн. Виходячи із цього, перевіркою були зменшені суми бюджетного відшкодування по ПДВ, які були заявлені в деклараціях по ПДВ за липень 2010р., які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувались в червні 2010р. Завищення бюджетного відшкодування склалося на суму 80173грн.

В зв'язку з вищевказаним, податковий кредит за червень 2010р. від постачальника ПП «Селлінг-2008»залишається не підтверджений, тому не може брати участі у розрахунку сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року.

Отже, за результатами перевірки ПАТ «ДСР»(акт №0004/2301/35855645 від 04.01.2012р., додатковий акт №190/2301/35855645 від 02.02.2012р.) було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000212301 від 14.02.2012р. та донараховані штрафні санкції згідно з ст. 123.1 за зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 25%.

Враховуючи вищевикладене, за результатами додаткової перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010р. у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувались в червні 2010р. не змінюється, тобто на порушення п.п. 7.4.5 п.7.4, пп.7.2.1, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено завищення бюджетного відшкодування за липень 2010 р. в сумі 80, 173 грн.

З урахування встановлених порушень, представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дунайсудноремонт»відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов з наступних підстав.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно приписів п. 9 ст. 11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та відповідно до наказу начальника Ізмаїльської ОДПІ від 12.10.2010р. № 823 управлінням податкового контролю юридичних осіб Ізмаїльської ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПАТ «ДСР»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувались в червні 2010р.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

За результатами перевірки було встановлено, що заявлена до бюджетного відшкодування сума у декларації з ПДВ за липень 2010 року 238543грн. попередньо підтверджена, і знаходиться на доопрацьовані.

У ході перевірки бюджетного відшкодування заявленого у декларації з ПДВ за липень 2010р. Ізмаїльською ОДПІ були надані запити до ДПІ м. Іллічівськ на підтвердження податкового кредиту за червень 2010 та липень 2010 з підприємством ПП «Селлінг -2008», код 35321213.

Ізмаїльською ОДПІ на підставі п. 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу України був наданий запит до ПАТ «ДСР»про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин ПАТ «ДСР»з ПП «Сєллінг-2008», запит від 07.09.2011 №12415/10/2301 був направлений письмом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист Ізмаїльської ОДПІ підприємством, згідно поштового повідомлення, був отриманий 12.09.2011р. На момент початку перевірки пояснення та копії документів по відносинам ПАТ «ДСР»з ПП «Сєллінг -2008»Ізмаїльською ОДПІ не отримані.

З урахуванням вказаних обставин у податкового органу виникла необхідність у проведенні позапланової виїзної документальної перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та у зв'язку з ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит Ізмаїльської ОДПІ.

Ізмаїльською ОДПІ Одеської області проведена позапланова перевірка ПАТ «Дунайсудноремонт»з питань додаткового перегляду результатів акту перевірки від 04.01.2012 р. № 004/2301/35855645 з питань дотримання вимог податковою законодавства по взаємовідносинам з ПП «Селлінг-2008»за період з 01.06.2010 р. по 31.07.2010 р.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 02.02.2012 р. №190/2301/35855645, яким встановлено порушення п.п.7.2.1. 7.2.6 п.7.2. п.н.7.4.5 н.7.4. п.п. 7.7.1. 7.7.2. 7.7.7 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями, надалі за текстом Закон № 168/97), а відтак і завищення бюджетного відшкодування за липень 2010 р.

На підставі цього акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ сформовано податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 р. № 0000212301 про зменшення суми бюджетного відшкодування заявленого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на 100 216,00 грн.

ПАТ «Дунайсудноремонт»звернувся до ДПА в Одеській області з первинною скаргою. Рішенням від 20.03.2012 р. № 5393/10/10-2007 ДПА в Одеській області частково скасувала оскаржуване податкове повідомлення-рішення та частково задовольнило скаргу ПАТ «Дунайсудноремонт»залишивши суму зменшення податкового зобов'язання з ПДВ в рахунок наступних податкових періодів у розмирі 76 639,89 грн.(а/с. 20-27).

Не погоджуючись з рішенням ДПА в Одеській області від 20.03.2012 р. №5393/10/10-2007, прийнятим за результатом розгляду первинної скарги ПАТ «Дунайсудноремонт»звернулося до ДПА України з повторною скаргою. Своїм Рішенням ДПА України залишило скаргу ПАТ «Дунайсудноремонт»без задоволення.

31.05.2012 року на підставі акту перевірки № 004/2301/35855645 від 04.01.2012 р., № 190/2301/35855645 від 02.02.2012 р. та з врахуванням Рішення ДПС України від 23.04.2012 року № 11702/7/10-2115 встановлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4, пп.7.2.6 п. 7.2, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»і прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000332280 (а/с. 173).

Судом встановлений факт укладення договору № 7 від 10.02.2010 р. купівлі -продажу між ПП «Селлінг-2008»(продавець) з ВАТ «Дунайсуднореморнт»(покупець), за яким продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар: непродовольчі товари широкого асортименту.

Згідно п.7.1 договору, відвантаження товару проводиться продавцем в автотранспорт наданий покупцем в м. Одеса. Перевіркою встановлено, що за договором купівлі - продажу не вказано за якою адресою продавець відпускає, а покупець отримує товар. За реквізитами договору вказано лише місцезнаходження за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 5-Р.

ВАТ «ДСР»надано до перевірки товарно-транспортні накладні по ПП «Селлінг-2008»на перевезення непродовольчого товару, за якими пункт навантаження зазначено - м. Одеса, вул. Михайлівська, 8, тоді як за договором купівлі - продажу відсутня будь яка адреса, а юридичною адресою є орендоване офісне приміщення м. Іллічівськ, вул. Леніна, 5-Р площею 7м.кв.

В судовому засіданні встановлено, що в підтвердження фактичного виконання між позивачем та ПП «Селлінг - 2008»умов договору від 10.02.2010 р. № 7, а також використання придбаних матеріалів у своєї господарської діяльності надані первинні бухгалтерські документи: оборотно сальдова відомість; податкові накладні; рахунки фактури; товаротранспортні накладні; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; платіжні доручення (а/с. 54-148).

Суд, дослідивши в судовому засіданні зазначені документи, приходить до висновку, що зазначені первинні документи свідчать про фактичне виконання вказаної угоди. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на час укладення та виконання угоди, ПП «Селлінг»було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 58 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Приписами ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України №168-97/ВР, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету або відшкодуванню з державного бюджету (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлює п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , згідно якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.(пп.7.7.1). Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (пп.7.7.2). Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. (пп.7.7.3).

Під господарською діяльністю, згідно п.1.32 ст.1 названого Закону, розуміється -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що приписи Закону України «Про податок на додану вартість», в редакціях чинних на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, не ставляють в залежність право платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту підприємства від наявності чи відсутності прибутку по окремим господарським операціям, оскільки вказане не може свідчити про відсутність можливості отримання доходу з усієї господарської діяльності.

Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість»не встановлює жодних інших вимог, крім вказаних вище, щодо формування податкового кредиту. При цьому, порядок формування податкового кредиту не має зв'язку з фінансовим результатом звітного періоду.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові від 31 січня 2011 р. № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання». Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок «узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Булвес»проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 р. № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. 11.1 цих Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

З наведеного вбачається, що наявність товаро - транспортної накладної є обов'язковим документом, який повинен складатися під час перевезень. Водночас, право платника податку на включення сплачених коштів до складу податкового кредиту виникає не з факту перевезення товару, а у зв'язку із оплатою його вартості постачальнику. Товаро - транспортні накладні, як і перевезення товару в цілому, не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару. Цей доказ повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами і не має наперед встановленої сили.

Суд критично ставиться до висновків податкового органу щодо неможливості ПП «Селлінг-2008»здійснювати господарські операції з продажу товарів через відсутність виробничих потужностей та орендованих приміщень, оскільки виробництво товару і його продаж є різними економічними категоріями, а відносини оренди приміщень для ПП «Селлінг-2008»не стосуються договірних відносин з ПАТ «ДСР».

Крім того, дослідженні в ході судового розгляду первинні документи, складені ВАТ «ДСР»свідчать про використання придбаних ТМЦ у господарській діяльності.

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів, суд приходить до висновку, що всі первинні документи, надані позивачем відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, однак відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення-рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону, як це зазначається у його пп. 7.2.4 п.7.3 ст.7 Закону № 168/97.

ПП «Селлінг-2008»на момент виписування податкових накладних був зареєстрований платником податку на додану вартість, про що свідчить Свідоцтво платника ПДВ, при цьому на час вчинення спірних правовідносин на офіційному сайті ДПА України була відсутня інформація щодо анулювання реєстрації ПП «Селлінг-2008», як платника ПДВ.

Відповідно до п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, в якому зазначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Інших підстав для визнання податкової накладної фіктивною або не дійсною діючі нормативні акти, які регулюють порядок нарахування, сплати податку на додану вартість та складання податкової накладної, не передбачають.

Суд не приймає доводи представника відповідача, оскільки, коли державні органи володіють будь якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань, такий висновок «узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, у справі «ІНТЕРСПЛАВ»протии України» (заява № 803/02).

Також, суд критично ставиться до посилань податкового органу у Акті перевірки, щодо наявності у ПП «Селлінг-2008»стану платника «Порушено провадження у справі про банкрутство», оскільки, згідно Ухвали про визнання кредитором від 26.10.2011 року у справі № 31/17-1606-2011 вбачається, що 26.04.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство ПП «Селлінг-2008»(а/с. 148-151). Отже, на час укладення та виконання господарських зобов'язань підприємство мало підтверджений статус юридичної особи.

Стосовно твердження відповідача щодо завищення суми бюджетного відшкодування, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків були визначені у п.7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган, зокрема, - в разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування (пп.7.7.7 («б») п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР).

Таким чином, позивачем було правомірно сформовано податковий кредит за наслідками операцій з ПП «Селлінг-2008»та відображено відповідну суму бюджетного відшкодування у декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого Ізмаїльською ОДПІ в Одеській області податкового повідомлення - рішення від 31травня 2012 року №0000332280, дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність його скасування.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Дунайсудноремонт»документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Дунайсудноремонт»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення №0000332280 від 31 травня 2012 року - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 31 травня 2012 року № 0000332280.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Дунайсудноремонт»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення №0000332280 від 31 травня 2012 року - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 31 травня 2012 року № 0000332280.

03 липня 2012 року.