Постанова

від 20.06.2012 по справі 2а-3113/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2012 року 09:27 № 2а-3113/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Кожушко А.В., відповідача - Мороза О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)» до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 вересня 2011 року № 0000530700, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02 березня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»(далі -ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)») з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі -СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 вересня 2011 року № 0000530700.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2012 року відкрито провадження в справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-3113/12/2670 призначено до судового розгляду на 20 березня 2012 року.

В судовому засіданні 20 березня 2012 року розгляд справи було відкладено на 27 березня 2012 року.

В судових засіданнях оголошувались перерви до 11 квітня 2012 року, 16 травня 2012 року, 06 червня 2012 року та 20 червня 2012 року.

16 травня 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на належного відповідача - Окружну державну податкову службу -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»(ідентифікаційний код 20027449) зареєстровано 21 серпня 1999 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 794402). Вказане товариство розташоване за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 16-А.

ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»взято на облік в органах державної податкової служби 29 липня 1997 року за № 1674 та перебуває на обліку у СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП.

Згідно Свідоцтва № 100331135 (форма № 2-ПДВ) від 04 квітня 2011 року ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 200274426590).

До видів діяльності ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»за КВЕД відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 284931 відноситься, зокрема, 51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Як підтверджено матеріалами справи, в період з 21 липня 2011 року по 10 серпня 2011 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»(код ЄДРПОУ 20027449) з питань повноти декларування податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаємовідносин з платником податків ПП «Щедро-Ком»(код ЄДРПОУ 33367942) за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої складено Акт № 679/40-40/20027449 від 17 серпня 2011 року.

Перевірка ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»проведена з урахуванням Акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 05 квітня 2011 року № 425/23-400/33367942 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Щедро-Ком»(код ЄДРПОУ 33367942) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків -постачальниками за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року».

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення наступних норм:

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про додаток на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 103 529,18 грн., а саме: в липні 2010 року - в розмірі 41 003,03 грн., в серпні 2010 року - в розмірі 62 526,15 грн., вказані суми не підтверджені перевіркою, а тому підлягають зменшенню;

- пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про додаток на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 41 003,03 грн., а саме: за серпень 2010 року в розмірі 41 003,03 грн., що не підтверджено перевіркою, а тому підлягає зменшенню.

23 серпня 2011 року позивач до податкового органу подав заперечення на Акт № 679/40-40/20027449 від 17 серпня 2011 року.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 02 вересня 2011 року № 23840/10/07-029, висновки, викладені в акті № 679/40-40/20027449 від 17 серпня 2011 року залишено без змін.

02 вересня 2011 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на підставі Акта перевірки № 679/40-40/20027449 від 17 серпня 2011 року прийняла податкове повідомлення-рішення за формою «В1»№ 0000530700, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та згідно з підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI за порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 41 003 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ДПА у м. Києві та ДПС України, які своїми рішеннями відповідно б/д № 11082/10/25-114 та від 02 лютого 2012 року № 2079/6/10-2115 його скарги залишили без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.

Позивач не погодився з висновками Акта № 679/40-40/20027449 від 17 серпня 2011 року та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, мотивуючи свої позовні вимоги наступними обставинами.

Позивач вважає, що висновки працівників СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП щодо нікчемності правочинів, укладених між ним і його контрагентом, не підтверджені належними документальними доказами, які б свідчили про наявність у ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»умислу на отримання лише незаконної податкової вигоди та відсутність у товариства наміру досягнення фінансово-господарського результату.

На момент здійснення спірних операцій, ПП «Щедро-Ком»мало необхідний обсяг цивільної дієздатності та було включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідачем не надано жодних доказів того, що укладення та виконання договорів не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття прав та обов'язків та носять нереальний характер.

Позивач звернув увагу суду, що сума податку на додану вартість, включена позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2010 року, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а несплата контрагентом-продавцем податків до бюджету не може впливати на формування податкового кредиту покупцем, якщо він має всі документальні підтвердження розміру визначеного податкового кредиту.

В своєму позові ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 02 вересня 2011 року № 0000530700.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що в ході проведення перевірки контрагента позивача - ПП «Щедро-Ком»по взаєморозрахункам з його контрагентами по ланцюгу фінансово-господарських операцій, встановлено укладення цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В результаті відпрацювання контрагентів, які сформували податковий кредит ПП «Щедро-Ком», встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з цими контрагентами при придбання та продажу товарів (послуг).

Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Складські приміщення та умови для зберігання продукції у ПП «Щедро-Ком»відсутні.

Таким чином, на думку відповідача, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарно-матеріальних цінностей від продавця до покупця ПП «Щедро-Ком», або факту виконання послуг в зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) первинних бухгалтерських та податкових документів, а саме: актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання продукції та фактичного отримання послуг у зв'язку з відсутністю у ПП «Щедро-Ком»трудових ресурсів, основних засобів та виробничого обладнання.

В зв'язку з чим, податковий кредит ПП «Щедро-Ком»за червень, липень 2010 року на суму 2 101 898,91 грн., який проведено на підставі нікчемних правочинів, у відповідності до пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про додаток на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) підлягає коригуванню (зменшенню).

Та як наслідок, в результаті порушення контрагентом позивача ПП «Щедро-Ком»своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені із ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»на поставку товару мають протиправний характер.

Отже, на думку відповідача, ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»безпідставно включило до податкового кредиту податок на додану вартість за липень 2010 року на суму 41 003,03 грн., серпень 2010 року - 62 526,15 грн., чим порушено вимоги пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про додаток на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями).

В своїх запереченнях відповідач просить суд залишити позовні вимоги позивача без задоволення.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з позовними вимогами ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 168/97-ВР), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР (який діяв на момент вчинення правочинів) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) .

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи, суд дійшов висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання ним товарів з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності, сплата або нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Крім цього, відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. «а»пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ПП «Щедро-Ком»(Продавець) було укладено п'ять договорів, а саме: договір № 170/1-54219 від 23.07.2010 р., № 180/1-54229 від 25.07.2010 р., № 400/1-54769 від 31.07.2010 р., № 400/1-55677 від 06.08.2010 р., № 400/1-55678 від 07.08.2010 р.

Предметом всіх договорів є поставка продавцем зерна (пшениці, ячменю) покупцю.

Всі договори від імені ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»підписані уповноваженою на те особою -Литвиновим О.А., а від імені ПП «Щедро-Ком»- директором Войтенком Є.О.

Вартість зерна по вказаним договорам склала в загальному 621 175,03 грн., в тому числі ПДВ -103 529,17 грн.

Згідно реєстру банківських виписок, позивач повністю розрахувався з продавцем.

Придбання позивачем зерна підтверджується, наявними в матеріалах справи, видатковими накладними: № РН-51 від 23.07.2010 р., № РН-55 від 25.07.2010 р., № РН-93 від 30.07.2010 р., № РН-129 від 06.08.2010 р., № РН-130 від 07.08.2010 р. та податковими накладними: № 51 від 23.07.2010 р., № 55 від 25.07.2010 р., № 93 від 30.07.2010 р., № 129 від 06.08.2010 р., № 130 від 07.08.2010 р.

Відповідно до умов зазначених договорів, укладених ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»з ПП «Щедро-Ком», на останнього покладено обов'язок поставити зерно на умовах: DDU (Міжнародні правила тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС-2000») автомобільним транспортом на ЗАТ «Укрелеваторпром»; ЕХW (Міжнародні правила тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС-2000») франко-елеватор -ДП ДАК «Хліб України»«Врадіївський елеватор», Миколаївська область.

Факт поставки зерна підтверджується, наявними в матеріалах справи, товарно-транспортними накладними: № 619943 від 24.07.2010 р., № 619991 від 31.07.2010 р., № 619992 від 31.07.2010 р., № 619978 від 06.08.2010 р., № 619979 від 06.08.2010 р., № 619976 від 06.08.2010 р., № 619977 від 06.08.2010 р., № 619980 від 06.08.2010 р., № 654608 від 07.08.2010 р., № 654612 від 07.08.2010 р., № 654616 від 07.08.2010 р.

В подальшому, придбане позивачем зерно у контрагента ПП «Щедро-Ком», передано, згідно, наявних в матеріалах справи Договору надання послуг з перевалки зерна № 3108/09 від 31 серпня 2009 року та Договору складського зберігання зерна № 76 від 23 липня 2010 року, на зберігання, відповідно Закритому акціонерному товариству «Укрелеваторпром»(м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 52/1) та ДП ДАК «Хліб України»«Врадіївський елеватор»(Миколаївська область, смт. Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 12).

Факт виконання робіт по зберіганню та перевалці зерна підтверджено, наявними в матеріалах справи, актами виконаних робіт № 167 від 15.06.2011 р., № 196 від 10.08.2010 р., № 247 від 02.10.2010 р. та актами здачі-прийняття робіт № X-4402 від 08.11.2010 р., № X-4354 від 29.10.2010 р., № X-4266 від 30.09.2010 р., № X-4161 від 31.07.2010 р., № X-4198 від 31.08.2010 р.

В подальшому, придбане позивачем зерно реалізовано частково на території України ТОВ «АПК «Веста»на умовах ЕХW (франко-склад) ДП ДАК «Хліб України»«Врадіївський елеватор»(Договір № 170/2-5076 від 03.11.2010 року), а частково -на експорт компанії «Yurol UK Ltd»(Контракти на поставку № 100/160810-2 від 16.08.2010 р., № 400/170810 від 17.08.2010 р., № 400/030810 від 03.08.2010 р.).

На підставі зазначених контрактів на поставку зерна компанії «Yurol UK Ltd», були складені вантажні митні декларації, коносаменти та інші митні документи.

Таким чином, операції по зерну, що було придбане позивачем за договорами у ПП «Щедро-Ком», передане на відповідальне зберігання ЗАТ «Укрелеваторпром»та ДП ДАК «Хліб України»«Врадіївський елеватор»та в подальшому реалізоване на території України ТОВ «АПК «Веста»та на експорт компанії «Yurol UK Ltd», підтверджені належним чином оформленими відповідними документами.

Окрім цього, судом встановлено, що суми податку на додану вартість по переліченим податковим накладним були повністю включені позивачем до складу податкового кредиту за липень, серпень 2010 року.

Суд звертає увагу на лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до визначення частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що господарські операції ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»з його контрагентом ПП «Щедро-Ком»здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності даних підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини 1 статті 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин 1 та 4 статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до статті 18 Закону № 755-IV відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як встановлено судом, на час здійснення господарських операцій контрагент позивача (ПП «Щедро-Ком») мав необхідний обсяг цивільної дієздатності та підприємство було включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Згідно даних Акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 05 квітня 2011 року № 425/23-400/33367942, в періоді, що перевірявся, а саме: з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, ПП «Щедро-Ком»зареєстроване рішенням виконкому Миколаївської міської Ради народних депутатів від 07.02.2005 року (Свідоцтво про державну реєстрацію від 07.02.2005 року № 15221070006001726) та є платником ПДВ (Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.10.2009 року, індивідуальний податковий номер 333679414033).

За таких обставин, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями (постачальниками), ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України неодноразово наголошувалося, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

В зв'язку з тим, що ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»були правомірно сформовані суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Щедро-Ком», висновки Акта № 679/40-40/20027449 від 17 серпня 2011 року про порушення позивачем Закону № 168/97-ВР є помилковими.

Суд дослідив та дав оцінку, наданих в судовому засіданні представником відповідача, доказам, як то: Акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 05 квітня 2011 року № 425/23-400/33367942 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Щедро-Ком»(код ЄДРПОУ 33367942) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків -постачальниками за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року», Постанова слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Миколаївській області про призначення документальної перевірки від 09.06.2011 року у кримінальній справі № 56-2659 порушеній за ст. 205 ч. 1, ст. 358 ч. 2 КК України, Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31 грудня 2010 року № 1141/23-10/37101347 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Бест-Консалт»(код ЄДРПОУ 37101347) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 серпня 2010 року», та вважає, що вони є неналежними доказами, оскільки містять в собі ту чи іншу інформацію недобросовісності здійснення фінансово-господарських операцій контрагентів по ланцюгу таких операцій, за які позивач відповідальності не несе через необізнаність щодо неї.

Чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім цього, доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок по кримінальній справі, який набрав законної сили.

Представником відповідача вироку не надано, матеріали справи таких відомостей не містять.

Суд виходить з того, що відповідно до презумпції правомірності правочину, укладений між сторонами правочин є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Таким чином, Окружною державною податковою службою -Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Отже, зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 41 003 грн. за серпень 2010 року було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 02 вересня 2011 року № 0000530700, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення, додаткових доказів, які б доводили правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000530700 від 02 вересня 2011 року, не надав.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що Окружною державною податковою службою -Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби не доведена правомірність позбавлення ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 41 003 грн. та правомірність визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а тому позовні вимоги ТОВ «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»підлягають до задоволення.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»повністю задовольнити та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 02 вересня 2011 року № 0000530700.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 411,00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 02 вересня 2011 року № 0000530700, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за серпень 2010 року у розмірі 41 003 гривень.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (УКРАЇНА)» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 411,00 грн. (чотириста одинадцять гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25.06.2012 р.